Religion.in.ua > Важливо, Україна, Світ > Глави УПЦ (МП), Сербської та Польської Церков вважають, що уявлення Константинополя про свій особливий статус – першопричина кризи у православ’ї

Глави УПЦ (МП), Сербської та Польської Церков вважають, що уявлення Константинополя про свій особливий статус – першопричина кризи у православ’ї


16 11 2021
Глави УПЦ (МП), Сербської та Польської Церков вважають, що уявлення Константинополя про свій особливий статус – першопричина кризи у православ’їУявлення Константинопольської Церкви про свій особливий статус та небажання виносити болючі питання церковного життя на соборне обговорення є першопричиною важкої криз у православ'ї, заявив глава УПЦ (МП) митрополит Онуфрій у вітальному слові до учасників Міжнародної конференції «Соборність Церкви: богословські, канонічні та історичні виміри», яку УПЦ (МП) провела 11 листопада 2021 року, повідомляє "Релігія в Україні" з посиланням на сайт УПЦ (МП).

Глава УПЦ (МП) відстоює традиційну для РПЦ думку – про відсутність у Константинополя повноважень бути арбітром у світовому православ'ї та надавати автокефалію новим  Церквам. Соборний устрій Церкви – одна з основ православної еклезіології, доводить Онуфрій, і з апостольських часів всі суперечки, які виникали в Церкві, вирішувалися соборно.

«Збереження та захист соборного устрою Церкви завжди були важливими завданнями церковної спільноти. Вкрай показово, що ті, хто боровся проти Церкви або хотів її підкорити своїй владі, перш за все, намагалися обмежити її свободу в скликанні та проведенні Соборів», – сказав предстоятель УПЦ (МП).

Митрополит нагадав, що з перших століть існування Церкви в ній обговорювалося питання про співвідношення особистої першості та соборного принципу управління і додав, що одна з головних загроз, яка майже завжди переслідувала соборний устрій Церкви, – це спроби підняти авторитет окремих ієрархів над авторитетом Соборів. «Саме цим шляхом пішов католицизм, встановивши папську першість у Вселенській Церкві. Однак на Сході ніколи не погоджувалися визнати примат будь-якого архієрея над церковними Соборами. Для східного богослов’я пріоритет церковних Соборів був завжди незаперечним», – йдеться у слові архієрея.

«На жаль, сьогодні ми бачимо, що й у Православній Церкві її соборний устрій опинився під загрозою. Константинопольський патріархат усе голосніше говорить про свої особливі права та намагається одноосібно вирішувати найважливіші питання церковного життя. Сáме уявлення Константинопольської Церкви про свій особливий статус є першопричиною тієї важкої кризи, в якій сьогодні опинилося усе Світове Православ’я. Нас сьогодні найбільше непокоїть те, що Константинопольський патріархат відмовляється виносити болючі питання церковного життя на соборне обговорення. Адже очевидно, що тільки шляхом скликання зібрань Предстоятелів Помісних Церков, а можливо і Всеправославного Собору, можна знайти вихід з важкої кризи, яка поставила Світове Православ’я на межу розколу», – підкреслив митрополит Онуфрій.

Нагадаємо, на виконання рішення Синоду УПЦ (МП), в Києві 11 листопада відбулася Міжнародна науково-практична конференція на тему «Соборність Церкви: богословські, канонічні та історичні виміри». Участь у конференції крім богословів та науковців з УПЦ (МП) беруть представники з семи помісних Православних Церков: Антиохійської, Руської, Сербської, Болгарської, Польської, Православної Церкви Чеських земель і Словаччини та (напіввизнаної) Православної Церкви в Америці.

Предстоятелі декількох помісних Православних Церков – союзниць РПЦ – надіслали вітання на конференцію. Зокрема, патріарх Сербський Порфірій у своєму вітанні відзначив, збіднення почуття соборності у православному світі.  «Наслідком цієї кризи стали й тяготи, що випали на долю канонічної Української Православної Церкви. Підтримка розкольників, погрози та насильство, захоплення православних храмів та прийняття дискримінаційних законів, спрямованих проти канонічного Православ’я, не можуть бути виправдані жодними державними чи національними міркуваннями, бо все це – відкрита боротьба проти Христа Спасителя, а також проти Його Єдиної, Святої, Соборної та  Апостольської Церкви».

Предстоятель Польської Православної Церкви митрополит Савва у своєму вітанні зазначив: «Тема конференції дуже важлива і актуальна в сьогодення, враховуючи кризу, що сталася у світовому Православ’ї. Факт появи т. зв.  «Православної Церкви України» замість полікувати релігійний настрій в Україні, його посилив та ускладнив. Замість єднання суспільства стався поділ і вийшов за межі т.з. «українського розколу» та торкнулося всього світового Православ’я. Тому нам необхідно постійно нагадувати, що головною ознакою соборності Святої Церкви Православної є Її єдність. Вона живе вірністю догматичному вченню Святої Церкви і в ньому немає місця на еклезіологічний компроміс. Ваше Блаженство! Дотримуючись канонічного ладу Святої Церкви, висловлюємо свою підтримку Вам та повноті Української Православної Церкви».

Митрополит Тихон, предстоятель Православної Церкви в Америці, яка має такий саме напіввизнаний канонічний статус у світовому православ'ї, що і ПЦУ, пише: «Святий апостол Павло наставляє нас, що можна садити, можна поливати, але Бог дає зростання (1 Кор. 3: 6-7). Таким чином, ми в Православній Церкві в Америці продовжуємо робити свій внесок у справу єдності Божої Церкви відповідно до Апостольського Передання, включаючи принцип соборності. Ми молимося про зростання всіх наших зусиль до більш повного спілкування між віруючими, про процвітання божественного царства.  І в усьому ми покладаємося на Бога, який творить чудеса і дарує «мир, що перевершує всяке розуміння» (Флп. 4: 7)».

Привітав конференцію і митрополит Іларіон, голова Відділу зовнішніх церковних зв'язків Московського Патріархату. Він по-своєму розтлумачив 28 правило Халкідонського Собору щодо першості Константинопольського Патріархату. «Коли ж у 1054 році стався розрив спілкування між Константинополем та Римом, першість у сім’ї Східних Православних Церков як би автоматично перейшла до Константинополя. Але то була першість честі, а чи не влади, і Патріарх Константинопольський сприймався як «перший серед рівних». Нині ж богослови з Константинопольської Церкви стверджують, що він «перший без рівних»», – пише він у своєму вітанні.






Повернутися назад