«Кембриджський путівник у православній християнській теології

Компендіум-«путівник» з православної теології, створений зусиллями найкращих сучасних професорів, що спеціалізуються в цій галузі знань, є необхідним джерелом для кожного, хто цікавиться православною теологією, її традицією та сучасністю, православним догматичним вченням і сьогоднішніми тенденціями в православній теології. Компендіум-«путівник» містить у собі дві передмови та дві частини. Перша частина «Доктрина і традиція» складається із десяти статей, в яких викладено головні аспекти православного теологічного вчення. Друга частина «Сучасна православна теологія: її формування і характер» має своїм предметом головні персоналії, теми і розвиток ідей в сучасній православній теології (XV). Склад компендіуму слід визнати вдалим і логічним. Якби компендіум не мав бути підручником, то можна було б додати спеціальний розділ про майбутнє православної теології. Але бачення майбутнього є завданням пророчим і воно є справою занадто специфічною для підручника.

Бібліографічний опис: The Cambridge Companion to Orthodox Christian Theology. Ed. by M.B. Cunningham and E. Theokritoff. Cambridge University Press, 2008

«Кембриджський путівник у православній християнській теології» є вдалим узагальненням досягнень сучасної православної думки, підбиває перші підсумки розвитку цієї думки від повороту до Отців, здійсненого автором ідеї неопатристичного синтезу Г. Флоровським та іншими православними теологами в 1920-1930-х роках. Це — перший серйозний крок у самоусвідомленні православною теологією результатів власного розвитку. Успіх компендіуму став можливим завдяки прекрасній команді науковців, що написали ґрунтовні статті. Підсумовування православної теології було розпочато колись у статті нинішнього архієпископа Кентерберійського Роуена Вільямса «Східна ортодоксальна теологія», що була частиною колективної монографії «Сучасні теологи» під редакцією Д. Форда. Грунтовно розглянути формування неопатристики вдалося С. Хоружому в праці «Крок вперед, зроблений у розсіянні» (2005). Аналіз неопатристики як особливого типу православної теології С. Хоружий намагався дати і в більш ранніх статтях — «Неопатристичний синтез і російська філософія» (1993) та «Метаморфози слов’янофільської ідеї у XX столітті» (1994). Ці статті дозволили ряду грецьких та західних дослідників переосмислити процес розвитку православної теології 1928-2008 років з точки зору її неопатристичного характеру. Підсумками цієї роботи стали «Кембриджський путівник у православній християнській теології» та підготовлена до друку монографія українського дослідника Г. Христокіна «Теорії Богопізанння в сучасній православній теології (неопатристиці)». Подальша доля православної теології, очевидно, буде теж пов’язана із неопатристикою, яка відкриває для сучасників невичерпні багатства спадщини грецьких Святих Отців Церкви.

Компендіум-«путівник» з православної теології, створений зусиллями найкращих сучасних професорів, що спеціалізуються в цій галузі знань, є необхідним джерелом для кожного, хто цікавиться православною теологією, її традицією та сучасністю, православним догматичним вченням і сьогоднішніми тенденціями в православній теології. Компендіум-«путівник» містить у собі дві передмови та дві частини. Перша частина «Доктрина і традиція» складається із десяти статей, в яких викладено головні аспекти православного теологічного вчення. Друга частина «Сучасна православна теологія: її формування і характер» має своїм предметом головні персоналії, теми і розвиток ідей в сучасній православній теології (XV). Склад компендіуму слід визнати вдалим і логічним. Якби компендіум не мав бути підручником, то можна було б додати спеціальний розділ про майбутнє православної теології. Але бачення майбутнього є завданням пророчим і воно є справою занадто специфічною для підручника.