Religion.in.ua > Книжки > За Віру, Царя і Кобзаря

За Віру, Царя і Кобзаря


12 10 2017
У монографії істориків Федевичів розглянуто вельми парадоксальний феномен останньої декади існування імперії Романових
Климентій К. Федевич, Климентій І. Федевич. За Віру, Царя і Кобзаря. Малоросійські монархісти і український національний рух (1905–1917 роки) / пер. з рос. Катерина Демчук. – Київ: Критика, 2017 [Інститут Критики; Український науковий інститут Гарвардського університету]. – 308 с. – ISBN 978-966-2789-05-8

У монографії істориків Федевичів розглянуто вельми парадоксальний феномен останньої декади існування імперії Романових: широке долучення до українського національного життя раніше вірнопідданчої проімперської правиці – зокрема чорносотенців, православних радикалів, лоялістів-«октябристів» та інших консерваторів українського (насамперед волинського) походження – і участь цих «новонавернених» малоросів/ українців у розбудові національних інститутів і творенні проукраїнського дискурсу.

Спираючись на широку джерельну базу, дослідники підважують усталені стереотипи щодо історії українського руху і демонструють, що на початку XX століття він уже не обмежувався самими тільки лібералами та соціялістами, народовцями та поступовцями, а охоплював іще й чималу частину правих націоналістів, релігійних фундаменталістів і світських консерваторів. Ретельно проаналізувавши витворені в Україні аґітаційні матеріяли монархістів, їхні політичні документи, партійні програми, відозви та гасла, автори переконливо довели, що на цих теренах праве середовище, хай навіть і чорносотенне, назагал не було супротивником у свій спосіб перетрактованого українства, а монархістськи налаштовані політики та публіцисти могли сприяти розвиткові української національної ідеології й на ділі бути її носіями.

Важливим маркером належности малоросійських/ українських монархістів до українського дискурсу було, зокрема, їхнє шанобливе ставлення до Тараса Шевченка як до свого національного поета й активні намагання апроприювати його культ. Утім, такий варіянт «навернення на українство» часто не означав відмови від монархістської позиції, зокрема від питомих для неї антикатолицьких і антисемітських настанов.

Видання підготовано в рамках науково-видавничої програми Інституту Критики і випущено у світ за сприяння Українського наукового інституту Гарвардського університету (Ukrainian Research Institute, Harvard University) і Центру державного управління та культури в Европі, Університет Санкт-Ґалєна (Center for Governance and Culture of Europe, University of St. Gallen)





Повернутися назад