Незрозуміло, яку мету ставлять перед собою люди, розповсюджуючи неправдиву інформацію про ставлення Предстоятеля УПЦ до проблеми абортів — протоієрей Георгій Коваленко

Днями було оприлюднено звернення «керівників громадських організацій, православних активістів, публіцистів» до Святішого Патріарха Кирила із закликом «дезавуювати слова Вашого підлеглого — Митрополита Володимира» з приводу необхідності законодавчої заборони абортів. У тексті зокрема робиться припущення, що через «деструктивну позицію» Предстоятеля УПЦ, прийняття закону про заборону абортів, що нині знаходиться на розгляді у Верховній Раді, перебуває під загрозою.

За словами авторів документу, Блаженніший Митрополит Володимир начебто у своєму пасхальному зверненні заявив, що «виступає проти законодавчої заборони абортів, а лише за проповідь про їхню шкоду».

Текст листа містить різкі випади на адресу Предстоятеля і критику його позиції. Та на думку прес-секретаря Блаженнішого Митрополита Володимира, голови Синодального інформаційно-просвітницького відділу УПЦ протоієрея Георгія Коваленка, відбувається ніщо інше, як спроба дискредитації Предстоятеля. Слова Блаженнішого, сказані в пасхальному інтерв’ю телеканалу «Перший національний», вирвані з контексту.

Чи можна сказати, що в інтерв’ю Першому Національному Блаженніший висловив свою точку зору, яка полягає в тому, що законодавчо аборти забороняти не можна, читайте офіційний коментар.

«На жаль, ми є свідками ситуації, коли здійснюються спроби дискредитації Предстоятеля нашої Церкви людьми, які називають себе православними.

Ми також бачимо перекручування фактів. Ми бачимо, що фраза виймається із контексту, на цьому будується певний висновок, який взагалі не відповідає дійсності. Залишається незрозумілим, яку мету ставлять перед собою ті люди, які розповсюджують цю інформацію.

Повертаючись до подій. Щоб зрозуміти, про що саме йшлося, треба уважно прочитати текст відповідей Блаженнішого Митрополита Володимира, сказані ним в інтерв’ю Першому Національному напередодні Пасхи, зрозуміти контекст, в якому ставилося питання, і в якому давалася на нього відповідь.

По-перше, відповідь Блаженнішого жодним чином не суперечить офіційній позиції ані Руської Православної Церкви, ані Української Православної Церкви, жодним церковним постановам, та чи навіть духу Святого Письма.

Відповідаючи на запитання журналіста, як Предстоятель ставиться до законодавчої заборони абортів, Блаженніший, як духовна особа, а не державний чиновник, відповів, що Церква по-своєму бореться з абортами, має певний досвід такої боротьби. Водночас Блаженніший висловив сумніви з приводу того, чи вистачить на сьогоднішній день лише заборонити аборти законодавчо.

Тобто, якщо продовжувати цю думку, можна казати про те, що разом із забороною має бути певна низка інших заходів – і просвітницьких, і економічних, і державних, і суспільних, і церковних.

Свою частку Церква виконує і так. І не справа Церкви писати чи переписувати закони. Справа Церкви – займатися вихованням людей. І Церква говорила, і говорить, і сам Блаженніший в інтерв’ю сказав, що аборт – це гріх, це вбивство, і Церква однозначно його засуджує.

Слід також зауважити, що ставилося питання про доцільність конкретного закону. Йшлося про певний законопроект, внесений певними депутатами. У Предстоятеля, який перебував у лікарні, не було інформації про цей законопроект. Тобто, він відповідав на тему взагалі, з приводу ситуації, яка склалася у зв’язку з абортами в нашому суспільстві.

Тому фактично виривати із контексту і вставляти в інший контекст ці вислови, є зовсім некоректно. Тема інтерв’ю не стосувалася абортів, це було лише одне із запитань.

З іншого боку, нас дивує, що через декілька місяців після цього інтерв’ю, після того, як були дані офіційні відповіді на всі питання, були дані всі тлумачення, з’являється лист «православної громадськості», де інформація перекручується, де інформація виривається із контексту, де інформація подається тенденційно.

Скажімо так, нас це дуже засмучує. На жаль, це свідчить про те, що ті люди, ті організації, які на певному етапі свого розвитку втратили церковне благословення, не змінили своєї позиції, не стали на шлях каяття. Чи то свідомо вони перекручують дані, чи то вже бачать світ у викривленому вигляді.

Церква щиро молиться, щоб Господь наставив цих людей на путь спасіння, щоб відкрив їм очі на реальність і повернув у благодатне лоно Матері Церкви. Щоб Своєю благодаттю навернув їх до безумовного виконання заповіді любові між віруючими людьми, за якою пізнається, що вони є справжніми учнями Христа».