Кандидат психологічних наук Людмила Гридковець: «Гомосексуалізм – це патологія, яку потрібно лікувати!»

Останнім часом у засобах масової інформації все частіше з’являються матеріали «висококваліфікованих» психологів, які намагаються переконати нас у нормальності гомосексуальних стосунків. Мовляв, люди такими народилися, нічого тут не поробиш, тому ми повинні толерантно ставитись до їхнього стилю життя і любити їх такими, якими вони є.

Останнім часом у засобах масової інформації все частіше з’являються матеріали «висококваліфікованих» психологів, які намагаються переконати нас у нормальності гомосексуальних стосунків. Мовляв, люди такими народилися, нічого тут не поробиш, тому ми повинні толерантно ставитись до їхнього стилю життя і любити їх такими, якими вони є.

Проте цю нездорову думку розділяють далеко не всі психологи. Кандидат психологічних наук, практикуючий психолог-консультант, декан факультету психології Київського інститут бізнесу та технологій, а також мати шістьох дітей Людмила Гридковець впевнена: гомосексуалізм – це патологія, яку не тільки потрібно лікувати, й яка – успішно лікується .

«Нами маніпулюють, коли намагаються довести нормальність гомосексуальних стосунків»

– Пані Людмило, нині гомосексуальні статеві зв’язки часто вважаються природними. Деякою мірою провина за це лежить на тих психологах, які за допомогою ЗМІ привчають нас ставитись до гомосексу як до альтернативи традиційним стосункам. Навіщо ваші колеги займаються такою пропагандою?

– Є кілька причин. Перше – це продукування власного патологічного внутрішнього світу назовні. Іншими словами, людина завжди розповсюджує те, що має всередині. Якщо має цноти – продукує цноти, якщо має патології, то відповідно продукує патології… Свого часу я проводила дослідження, після якого могла зробити висновок – 73 відсотки студентів-психологів йдуть навчатися задля вирішення особистих проблем. Але проблема в тому, що у близько 90 відсотках вишів вивчають лише теорію психології, а ось людину, її внутрішній світ – ні. Тож, психолог, який не вирішив власні проблеми, після випуску з вишу, починає їх культивувати.

Друга причина – маніпуляція. Відбувається це дуже просто. Спеціаліст, який має особисті проблеми, не міцний у своїх цінностних орієнтаціях, відвідує певний тренінг, частіше за все з гендерної рівності у Штатах чи Канаді, і стає першою жертвою маніпуляції. Після починає застосовувати отримані знання й, не усвідомлюючи, використовувати ті ж самі маніпулятивні технології.

– Як саме відбувається маніпуляція свідомістю?

– Насправді все дуже просто. Вам дається тільки певна частина інформації і пропонується звірити факти в цій частині. Наприклад, певні науковці довели, що гомосексуалізм існує у вищих ссавців, у первинних племенах, протягом історії людства. Існує? Та існує. Який висновок нібито напрошується? Нібито гомосексуалізм – норма людського буття. Але насправді це чистої води маніпуляція. Якщо ми розширимо коло інформації, одразу бачимо абсурдність теорії. Убивство, канібалізм, педофілія – все це також має місце серед вищих савців, первинних племен та протягом історії людства. Проте такі явища нормою ми не вважаємо. Тобто варто всього-на-всього розширити інформацію і все стає на свої місця. Втім за законом маніпуляції доступ до усвідомлення цієї простої істини перекривається.

– Напевно яскравим прикладом маніпуляції свідомістю з боку психологів можна назвати й випадок з геєм Елтоном Джоном, який під час візиту в Україну зазначив, що хотів би всиновити ВІЛ-позитивного хлопчика з Будинку дитини у Макеєвці. Тоді саме психологи, посилаючись на якісь дослідження, переконували українців у тому, що наукою ще не доведений вплив виховання у гомосексуальній сім’ї на психіку дитини. Мовляв, далеко не факт, що хлопчик також виросте гомосексуалістом.

– Насправді ніхто не проводив таких досліджень. Простіше сказати, що «такий факт не доведено», ніж провести такі дослідження. Адже на них потрібні значні суми. А хто їх дасть?

«Владна мати, витіснені психотравми, пропаганда ЗМІ, втрата духовних основ – все це причини чоловічого та жіночого гомосексуалізму»

– У чому причина чоловічого гомосексуалізму з точки зору психології?

– Їх декілька. Наприклад, хлопчик виховується у сім’ї, де мати дуже активна й владна жінка. Вона контролює дітей, пригнічує чоловіка. Десь як у тому анекдоті: «Хто в домі господар? Тато. А ось хто сьогодні буде татом, вирішує мама». У дитини виникає протест проти поведінки матері, не усвідомлюючи це, вона входить у таку собі коаліцію з батьком. Відповідно, шукає собі чоловіка, який сильніший за матір.

– Тобто у вихованні чоловіків-гомосексуалістів більшою мірою винні матері?

– Так, але є одне «але». Коли я почала консультувати людей з такими проблемами, то побачила, що причина насправді більшою мірою у батькові. Зазвичай син не може простити йому слабкість, відсутність бажання захистити від матері, або полишеність. Взагалі непрощення батька – є базовим у гомосексуалізмі. А вже потім – стосунки з матір’ю, про які згадувала раніше.

– А з чим пов’язаний жіночий гомосексуалізм?

– Найцікавіше те, що саме жіночих гомосексуальних стосунків ніде у природі не зустрічається – це виключно фантазійна прерогатива людей. Основна причина лесбійських стосунків – витіснена психотравма, яка найчастіше пов’язана з конкретним чоловіком. Тобто це сексуальні домагання у різному віці, про які більшість дівчат навіть не пам’ятає. Можна сказати, що психіка «попіклувалась» і витіснила все у несвідоме.

Наприклад у моїй практиці був випадок, коли у процесі консультацій з’ясувалося, що у дев’ять років дівчинку сексуально домагались. Для неї це стало жахливою травмою, тому психіка, аби позбутись її, просто витіснила цей випадок. Такий досвід призвів до того, що дівчина не могла мати жодних стосунків з чоловіками, навіть похід до лікаря-чоловіка ставав справжньою проблемою.

– Ще одним модним нині різновидом сексуальних стосунків можна назвати бісексуалізм…

– Хочу сказати, що до такої викривленої моделі стосунків часто призводять самі психологи. На жаль… Ось, наприклад, розповсюджений випадок. До психолога приходить підліток і каже: «У мене такий класний товариш, що я ледь у нього не закоханий. Що робити?». Психолог не пояснює йому, що це звичайна дружба, а певні еротичні хвилювання і потяг до представника своєї статі пов’язані з підлітковим віком. Натомість каже: «То визначись вже нарешті до кого ти належиш». Після такої «поради» спеціаліста підліток починає мучити себе цим запитанням і приходить до висновку, що йому дійсно подобаються представники своєї ж статі.

– Пропаганда за допомогою ЗМІ може вплинути на формування гомосексуальної поведінки?

– Я хочу наголосити на тому, що до гомосексуальних стосунків призводить цілий ряд різних факторів. Є більш вагомі причини, є менш, але їх декілька. Пропаганда через ЗМІ, демонстрація фільмів про гомосексуальну «любов» може стати тим довершуючим фактором, який схилить людину до практикування нетрадиційних стосунків. Так само як і закрите середовище – в’язниця, школи для хлопчиків, дівчат. Так, у моїй практиці траплялися випадки, коли вихованок футбольних клубів розбещували більш старші дівчата.

«Гомосексуалізм потрібно й можна вилікувати»

– Для вас, як практикуючого психолога, гомосексуалізм – це…

– Гомосексуалізм – це патологія, яку потрібно лікувати. Тому гомосексуаліст має усвідомити, що він хворий і захотіти вилікуватись.

– У вашій практиці були випадки успішного лікування гомосексуалістів?

– Моє перше, так би мовити, знайомство з представниками гей-культури відбулося у 92-му році у Швеції. Тоді там зібралася молодіжна тусовка з усієї Європи, аби послухати психологічні лекції у тому числі й з приводу гомосексуалізму. Лекції виявились абсолютно примітивними: геї – теж люди, давайте їх не бити.

Але, практично не отримавши нічого корисного під час лекцій, я тоді отримали цінний досвід. Річ у тому, що присутні там гомосексуалісти чомусь саме мене обрали «своєю жилеткою». Вони розповідали мені про своє «важке» життя, плакались, як їх ніхто не розуміє і так далі. По суті ці хлопці були просто стали жертвами розбещення – вони мали коханців у віці, які їх утримували, намагались переконати себе у нормальності таких стосунків. І в результаті ми мали те, що мали.

На той момент я постійно думала: «Господи, ну за що мені все це? Всі собі розважаються, а я маю вислухувати нещасних гомосексуалістів». Коли ж у 1995 році до мене вперше звернулася людина з такою проблемою, дякувала Богові за той досвід.

Можу сказати, що клієнтів, які приходили з проханням вилікувати їх від гомосексуалізму, налічується з десяток. Більше тих, яких хвилювали депресії, суїцидальні думки, алкогольна залежність, галюцінації. Вони хотіли позбавитись цього і в процесі терапії з’ясовувалось, що насправді проблема глибша. Люди осмислювали це, продовжували психотерапію і через деякий час ставали здоровими.

«Любов – основне у шлюбі та вихованні дітей»

 

– Нині у багатьох країнах гомосексуалісти намагаються добитися, аби їхні «шлюби» вважались законними. На вашу думку, шлюб – це виключно союз між чоловіком та жінкою чи можливі альтернативи?

– Взагалі я не люблю слово союз. Для мене шлюб – це посвята. Втім для гомосексуалістів союз – саме те слово, щось штибу «союз рабочего и крестьянки». У них не може бути посвяти, довічного пізнання один одного, довічної присяги один одному…

– Окрім того, що ви досвідчений психолог, ще й мати шістьох дітей. Як ви вважаєте, чого під час виховання дитини батьки повинні уникати, а на що звертати увагу?

– Варто уникати дуже розповсюдженого нині фактору унікальності дитини. У чому він полягає? Коли мама бачить талант дитини у чомусь, вона починає підносити дитину над іншими – з тим не гуляй, туди не дивись і т.д. Підростаючи, дитина шукає таку ж талановиту, розумну і… такої ж статі. Іншими словами, шукає свою копію… Зрозуміло, що це може мати плачевні наслідки. Проте приниження дитини також призводить до розвитку патологій. То ж даючи малюкові розуміння його унікальності і дивовижності, необхідно при цьому також давати йому розуміння неповторності і цінності кожної людини.

Звертайте особливу увагу на любов у сім’ї – це базове і у шлюбі, і у вихованні дітей. Мати повинна кохати свого чоловіка, а батько – свою дружину. І дуже важливо, щоб діти бачили свідчення цієї любові. Також неймовірно важливо любити свою доньку чи сина не за щось, а просто тому, що він чи вона у вас є.

- Дякую за інтерв’ю.