Religion.in.ua > Версія для друку > Чи є життя після…. Українських виборів?

Офіційне звернення Преосвященного владики Іоана, єпископа Львівського і Самбірського, голови Учбового комітету УАПЦ

«Я є Дорога, Правда і Життя, і ніхто не приходить до Отця, як тільки через Мене!» – промовив Спаситель! Для тих людей, що живуть на землі вірою в це, довір’ям до обітниць Христових, забезпеченими завжди є і вірна дорога, і істинна правда, і повноцінне життя. Це для тих земнородних, які через диявольські спокуси, через зваби світу, що за словами Спасителя «у злі лежить», і дорога – не дорога, і правда – не правда то ж, і життя не життя. Найбільше чого прагне на землі злий дух – це те, щоб ми люди, нагороджені від Бога Отця щастям жити, спасенні Його Божественним Сином, Господом нашим Ісусом Христом, і в кожну миттєвість овіяні Благодаттю Бога Духа Святого, не уділяли належної уваги та достойної поваги у Тройці Єдиному Богу. Увагу свою зосереджували на будь-чому, лишень не на найголовнішому, що дарується з Неба. Коли відірвати увагу людей від Господа Бога, зосередити її на чомусь земному, вторинному, насіяти до серця, до марнотливої душі тривог та неспокоїв – то ж, матимемо перед собою пересічного українця, чи мешканця України.

Пам’ятаєте Євангельську розповідь про те, як учнів Христових, що пливли без свого Учителя Генисаретським морем настигла буря, шторм, що човен їх ледь не потопило. Тоді по воді прийшов до них Сам Спаситель, а Петро апостол, попросив Його, щоб Він дозволив піти йому до Нього по воді. «Іди!» – сказав Спаситель, і він пішов. Так, допоки дивився Петро на Христа то вода під його ногами була наче земля. Але нараз нахлинула з боку велика хвиля, Петро відвернув очі від Христа, злякався, тай почав топитися. «Рятуй мене, Господи!» – Господь подав йому руку допомоги тай врятував його.

Чи не думаємо ми, що оці велетенські хвилі марноти та неспокоїв штучно створюються для того, щоб і ми відвернули очі, увагу нашу від Господа, тай перелякавшись – загинули. Тому що земне несамовиття багатьох людей, доводить їх до того стану, коли серед пагубних впливів людина вже не в силі буде промовити до Господа, як це зробив Петро апостол:» Рятуй мене, Господи!», і без руки Господньої, спасаючої, загине. Не приведи, Господи, до цього. Простягни Свою спасаючу руку Україні, її народу, землі нашій тай визволи нас від можливої погибелі. А море цього штормливого життя заспокій, Господи, як тоді, у тій Євангельській події, Генисаретське.

Чомусь сьогодні на пам’ять приходить одна подія, із історії давнього Галицького міста Самбора, що на Львівщині. Існувала на той час затяжна боротьба, спричинена католицькою експансією, тривала вона на цих землях більше, як сто років, та виснажувала, вимучувала людей Православних у Львівському Підгір’ї. Напевно розбудила вона ревність у Митрополита – грека, то ж він прибув до Самбора. Це був митрополит Мелетій з міста Ефесу, ща святительствував над всією Малою Азію.

Святитель Мелетій, перебуваючи на Галицьких землях, завітав до м. Самбора, даруючи православно віруючим людям підтримку і розраду в той доленосний час.

Ті тривога та неспокої, пережиття буже нагадують на сьогодення. Владика Мелетій залишив самбірчанам свою Благословенну Грамоту, яку вважаю за доцільне нагадати усім нам, учасникав життя і виборів у сьогоденні. Ось вона.

МЕЛЕТІЙ,

Милістю Божою Його Митрополит, Екзарх усієї Азії.

Коли ми були на послусі, визначеному його милістю владикою і отцем нашим Парфенієм (патріархом Константинопольським), Благодаттю Бога Вседержителя, патріархом Вселенським та Архієпископом Константинопольським, а також Владиславом, Божою милістю, великим князем Польським, випало нам бути з волі Божої на Підгір’ю (на Прикарпатті), в державі його королівської милості, в місті Новому Самборі.

Прийшли тоді до нас міщани та передміщани з братства святого Всехвального Апостола Пилипа з Симбірської церкви, та й показали нам Артикули, складені для керівництва церковно братського життя. І ми, побачивши це, визнаємо їх добрими і душеспасительними, та, похваляючи, підтверджуємо це. через тлумача (перекладача) нашого.

А міщан та передміщан, згадуваних через смирення нагне, ласкою та даром влади Духа Святого, Який є життєдавцем через Спасителя нашого Ісуса Христа і Бога істинного, пресвятих Апостолів і учнів Його даного нам БЛАГОСЛОВЛЯЄМО. Щоб вони по-євангельському проживали в союзі любові та за уставом благочестя, що святі Богоносні отці наші на Вселенських соборах узаконили. На основі того святого грецького уставу, щоб міцно і непохитно трималися віри святої Кафоличиої (Православної), що зі Сходу пливе.

Ті ж, що дотримуватися будуть її всі спасені будуть; а ті, що віддаляються від неї – ЗАГИНУТЬ.

Для вірних божих людей, зібраних (об’єднаних) в братство церковне, наказуємо і просимо, щоб у всьому корилися даним Артикулам, і лише на основі них будували братське життя, корячись один одному та з честю проводячи життя.

Бо ж сказав святий Апостол, що хто чесно житиме – ті багато років проживуть благомирно в здоров’ї, ні в чому не відчуваючи нестачі, але все маючи в надлишку.

Ті ж, що любитимуть красу храму Божого – - сподобляться вічних ликостоянь ангельських та поселення посеред святих за молитвами Преблагословенної Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії та Святого Всехвального Апостола і Євангелиста, дівствеиника та улюблениого учня Христового Іоанна Богослова, якого, власне, я є сопрестольник.

Написано в Новому Самборі, в році після втілення Господа Бога, Слова 1644, місяця квітня, дня 14, в понеділок Святої Великої неділі.

Підтверджуючий підпис Ієроним Єпп.

Отже, після виборів є життя, тай обов’язково буде. Але буде воно з тими, хто залишатиметься з Христом, Господом нашим, бо то Він Дорога, Правда і Життя. Також нам усім належить пам’ятати пророчі слова владики Мелетія з1644 року:» Ті ж, що дотримуватися будуть Правди Божої – всі спасені будуть; а ті, що віддаляються від неї – ЗАГИНУТЬ!».

То ж, благословенними є ті, що задля добра і правди та спасіння ідуть у владу. А ті, що злом та неправдою проваджені приречені на загибель. Пам’ятаймо це і житимемо!.

Від щирого серця, бажаю усім нам правильних та щасливих виборів! Амінь.

+ Іоан, Милістю Божою, єпископ Львівський і Самбірський.

Голова Учбового комітету УАПЦ