«Те, що православні користуються юліанським календарем, це абсурд!» – науковець

Свято різдвяного Святвечора нині приходить в оселі християн, які святкують його за новим календарем. А в Україні, попри те, що країна перейшла на григоріанський календар ще на початку 20-го століття у часи Української Народної Республіки, всі християнські церкви, крім католиків і протестантів, продовжують користуватися юліанським календарем. Чому так сталося, і чи відбудеться узгодження світського та церковного календаря найближчим часом?

 

Юліанський календар запровадив ще 45 року до нашої ери римський імператор Юлій Цезар. Він більш-менш узгодив тривалість року із сонячним календарем і встановив її рівною 365 із чвертю дня, що у підсумку призвело до відставання календаря від Сонця – за півтора тисячоліття календар відстав на десять днів.
 
У результаті 1582 року Папа Римський Григорій XIII упровадив календар, названий на його честь – григоріанським. Календар запровадив уточнені правила встановлення років тривалістю 365 днів, які називають звичайними, і років, у яких 366 днів – високосних.
 
Як каже львівський історик Олег Павлишин, не всі і не відразу оцінили нововведення, і впровадження григоріанського календаря у різних церковних конфесіях тривало понад два століття. 

«Православна церква тривалий час не приймала нового григоріанського календаря. Так, у Європі у час Першої світової війни багато країн, що користувались юліанським стилем, перейшли на григоріанський календар. Зокрема, російські більшовики його прийняли, відповідний декрет готував Володимир Ульянов-Ленін, – каже Павлишин. – Натомість Російська православна церква, користуючись тим, що був декрет «Про відокремлення церкви від держави», мала можливість зберегти юліанський стиль. А у 1924 році частина православних церков світу перейшли на григоріанський календар» (точніше, на так званий новоюліанський, який у практичному сенсі ще майже 800 років збігатиметься з григоріанським – ред.).
 
За словами історика, у світському житті України григоріанський календар почав діяти в Українській Народній Республіці з 16 лютого 1918 року: відтоді цей день стали вважати 1 березня 1918 року. Українські ж православні і греко-католицька церкви живуть за юліанським стилем.
 
Священики пояснюють небажання перейти на новий календар недосконалістю григоріанського календаря, християнськими традиціями та болісним ставленням вірних до кардинальних змін.
 
Стріха: юліанський календар неточний із наукового погляду
 
Насправді усі християни святкують Різдво Христове з 24 на 25 грудня – за рідкісним винятком, до якого належить і Україна, говорить київський учений та публіцист Максим Стріха. 

«Меншість православних, серед яких вірні українських церков, РПЦ, Єрусалимської церкви, зберегла юліанський календар. Як на мене, те, що православні користуються юліанським календарем, це абсурд! Цей календар неточний із наукового погляду. Цей календар призведе до того, що врешті-решт Великдень доведеться святкувати влітку. Але сила традиції є силою традиції», – визнає Стріха.
 
Отець Євстратій (УПЦ Київського патріархату) у розмові з Радіо Свобода зауважив, що григоріанський календар теж не є досконалим, до того ж, священики і вірні не сприйняли нового календаря, як про те свідчать, за його словами, історичні факти. 

«Коли були спроби ввести григоріанський календар у 1920-і роки, люди до храму не приходили на свята за новим календарем, а приходили так, як вони звикли – за старим календарем. До того ж, усі церкви, де вводили новий календар, зазнавали розділення. Найяскравіший приклад – грецька церква, де існує так звана старокалендарна (старо-стильна) церква, яка відділилась від офіційної якраз із причини календаря. Враховуючи, що церква в Україні і так розділена, і що календарне питання викликає болісні дискусії в церкві, то ми вважаємо, що зараз переведення на новий календар абсолютно передчасним», – зазначив священик.
 
Отець Анатолій, який представляє УПЦ (Московського патріархату), наголошує, що у середовищі українських вірних відсутній запит на перехід до григоріанського календаря у церковному житті. 

«Люди дуже болісно сприймають будь-які зміни в традиції. До того ж, за сто років і у григоріанський календар знову «набіжить» один день. І ми знову будемо пристосовуватись до календаря. Я на це кажу: консерватизм у кращому розумінні цього слова!» – зауважив отець Анатолій. (Насправді ще день різниці «набіжить» саме в юліанський календар через його більшу недосконалість – ред.)
 
Греко-католики: поміж юліанським і григоріанським календарями
 
Серед греко-католиків більшість закордонних парафій відзначають свята за григоріанським календарем, українські – за юліанським. Отець Даміан, який досліджує історію УГКЦ, пояснив у розмові з Радіо Свобода, що греко-католики свого часу не перейшли на григоріанський календар, щоб не залишати православних братів. 

Нинішню ж ситуацію священик коментує так: «За кордоном, у діаспорі, наші парафіяни святкують так, як святкує Європа. В Україні своя традиція, але йде до того, щоб якось в один календар об’єднатись. Тобто, можна спробувати, але це має бути на державному рівні. То є делікатна справа! Вона мусить бути узгоджена поміж конфесіями, її треба добре проаналізувати, вивчити ситуацію у православному і греко-католицькому середовищі».
 
Українці тяжіють до старого стилю
 
Про те, що українці звикли жити за двома календарями і не відчувають з цього приводу незручностей, свідчить і міні-опитування на київських вулицях. На запитання кореспондента Радіо Свобода, коли українці мають святкувати Різдво, опитувані говорили, що це має бути за старим стилем.
 
«Із 6 на 7 січня, так як завжди наші предки святкували», – кажуть двоє студентів. 

«Напевне, якщо ми українці, то маємо святкувати за нашим календарем. Бо ж у кожної нації є свої традиції, в нашої української нації є чудові українські традиції, а от ті іноземці, ті ж американці, які у нас проживають, – вони святкують 25 грудня Різдво. А ми, українці, маємо 7 січня Різдво, і це само собою зрозуміло!» – вважає працівниця одного з київських магазинів.
 
Так вважають пересічні українці, які переконані, що святкування Різдва 7 січня є споконвічною народною традицією. А точних соціологічних даних про те, коли українці хочуть мати свято, наразі немає, бо опитування на цю тему провідні соціологічні служби не проводили.