«Блаженніший Митрополит Володимир задав правильний курс для досягнення поставлених цілей» — протоієрей Віктор Іващук

Продовжуючи розмову з керівниками новостворених відділів Київської Митрополії, ми запросили до розмови секретаря по місту Києву Київської єпархії протоієрея Віктора Іващука. Отже, які зміни настали в житті парафій столиці після проведеної реорганізації?

 

— Минуло вже понад три місяці з часу проведення реорганізації територіально-адміністративного розподілу благочинь м. Києва. Як ви вважаєте, чи сприяло це підвищенню ефективності в управлінні парафіяльним життям?

— Реорганізація територіально-адміністративного розподілу була необхідністю, адже за минулі декілька років кількість парафій у місті Києві значно зросла. У зв’язку з цим рішенням Керуючого Київською єпархією — Блаженнішого Митрополита Володимира було збільшено кількість благочинь. Відтепер кожен благочинний може ефективніше наглядати за своїм благочинням, приділяючи увагу кожній парафії.

Під час реорганізації був поставлений принцип, щоб територія благочинь збігалася з адміністративно-територіальним поділом столиці. Це забезпечує реальну можливість для співпраці з органами влади на місцях у вирішенні конкретних парафіяльних питань.

— Упродовж останніх місяців перший вікарій Київської Митрополії митрополит Антоній регулярно проводив зустрічі з благочиннями міста. Це теж стало можливим завдяки реорганізації? Про які ще результати реформи можна говорити вже зараз?

— Владика Антоній дійсно приймає безпосередню участь у церковному житті м. Києва, оскільки указом Блаженнішого Митрополита Володимира йому, як першому вікарію, надано повноваження по управлінню монастирями та парафіями Київської єпархії.

Щодо результатів, то зважаючи на проведену за останні 3 місяці роботу, можна впевнено сказати, що Блаженніший Митрополит Володимир задав правильний курс для досягнення поставлених цілей. За останні 20 років зроблено чимало для розвитку парафіяльного життя міста Києва, однак багато роботи ще попереду.

Предстоятель нашої Церкви поставив перед нами багато нових завдань, і в цьому напрямку вже зроблені певні кроки. Нині відпрацьований графік регулярних робочих зустрічей благочинних міста щонайменше двічі на місяць, для того, щоб детально вивчати та оперативно реагувати на різні питання кожної парафії міста. Такий формат роботи дозволяє продуктивно проводити щомісячні зібрання благочинних під головуванням першого вікарія Київської Митрополії митрополита Антонія, який за підсумками нарад звітує Його Блаженству про виконану роботу та отримує нові завдання.

До речі, в цьому році в різдвяні дні на знак подяки та як заохочення на майбутні труди Предстоятель нагородив орденами УПЦ кліриків Київської єпархії, які відсвяткували ювілей в 2012 році. Сподіваємося, це буде доброю щорічною традицією щодо священиків-ювілярів.

— Ви згадали про нові завдання, поставлені Його Блаженством. У чому вони полягають?

— Насамперед нам потрібно зберегти і закріпити досягнення двох минулих десятиліть. Наприклад, не всі нові храми, збудовані в межах міста, мають всі необхідні дозвільні документи. Це стосується в першу чергу права на володіння земельною ділянкою. Для нас важливо, щоб усе було в межах чинного законодавства.

Також нам потрібно в чомусь продовжити, а в чомусь вдосконалити інші надбання. Є вже певні напрацювання у місіонерському напрямку, в роботі з молоддю, соціальному служінні, релігійній освіті та катехізації, але існує ще широке поле діяльності, де потрібно плідно попрацювати.

Важливим аспектом є правильна робота в інформаційному просторі, тому зараз ми працюємо над створенням абсолютно нового сайту, який покликаний стати головним майданчиком в інтернет-просторі, де відображатиметься вся палітра життя Київської єпархії.

— Яким чином складаються церковно-державні відносини, адже без активної підтримки міської влади дуже важко отримати ці ж самі дозвільні документи для парафії?

— Дякувати Богові, зараз прослідковується позитивна тенденція до співпраці. Київ – перспективне європейське місто, де щорічно збільшується населення, а отже виникає необхідність у нових храмах, особливо в «спальних» мікрорайонах. Маємо надію, що міська влада об’єктивно оцінює ситуацію щодо духовного розвитку столиці у відведенні земельних ділянок для храмобудівництва.

Також важливим моментом для нас є співпраця в соціальній галузі, де Церква і місто можуть бути корисні один для одного. Ще маємо розуміння і допомогу з боку департаменту культури при КМДА, особливо що стосується спільних духовно-культурних проектів з Київською адміністрацією та реєстрацією нових релігійних громад. До речі, на даний момент проводиться робота з упорядкування Статутів парафій Київської єпархії відповідно до чинного законодавства.

— У чому полягає це упорядкування?

— Річ у тім, за що останні 20 років неодноразово змінювалось законодавство України. Ці зміни торкались і діяльності релігійних громад Київської єпархії: кожного разу в Статут вносились нові зміни, які мали відповідати чинному законодавству. Коли ми нещодавно переглянули загальний стан на парафіях м. Києва, в тому числі, що стосується і їхньої юридичної реєстрації, то виявилось, що є парафії, які живуть за уставними документами, зареєстрованими ще в радянські часи. Також є чимало парафій, які не мають повної юридичної реєстрації, не кажучи вже про те, що редакція Статуту парафій 1991 року суттєво відрізняється від редакції 2011 року, бо пережила щонайменше 5, а то й більше змін. Тому з благословення Його Блаженства на даний час у Київській єпархії відбувається зміна та упорядкування Статутів релігійних громад. Тож очевидно, що зміна Статутів на парафіях – це вимога часу.

— Тобто, на сьогодні редакція Статуту, за яким реєструють релігійну громаду, відповідає чинному законодавству?

— Саме так! Як відомо, в 2012 році був прийнятий новий Податковий кодекс та низка інших законів, які регулюють життя юридичних осіб, якими також є релігійні громади. Остання редакція Статуту парафії максимально узгоджена з теперішньою державною законодавчою базою. Вона була затверджена Керуючим Київською єпархією Блаженнішим Митрополитом Володимиром у липні 2012 року і вже понад півроку використовується як базова для парафіяльного життя столиці. За цей період окрім новозареєстрованих парафій, а їх понад 15, деякі парафії вже привели свої Статути у відповідність до чинного законодавства.

— Заміна статутів, на Вашу думку, є своєчасною?

— На сьогодні це життєва необхідність для повноцінної діяльності релігійної громади. По-перше, згідно з новими змінами до Податкового кодексу України, парафія позбавляється статусу неприбуткової, якщо ця норма не прописана в уставному документі. Крім того, податкова служба може нарахувати борги за попередні роки, бо парафія автоматично випадає із переліку неприбуткових організацій.

По-друге, зараз, щоб підтвердити статус юридичної особи, необхідно отримати витяг у державного реєстратора. А якщо Статут не відповідає необхідним нормам закону, громаді не просто відмовлять у видачі відомостей із Державного реєстру, можуть навіть виникнути проблеми з її подальшою діяльністю. За останні два місяці подібні прецеденти вже були.

— А яка роль відводиться настоятелю парафії?

— У пострадянський період стала поширеною практика, коли настоятель парафії є одночасно і головою Парафіяльної ради. Відповідно до старої редакції Статуту настоятель призначався Керуючим єпархією, а голова Парафіяльної ради обирався загальними зборами парафіян. Але оскільки, як вище зазначалось, настоятель і голова часто — одна і та ж особа, то логічними були внесення змін до нової редакції Статуту парафії, де настоятель автоматично являється головою Парафіяльної ради. Таким чином, згідно з уставним документом парафії, а саме розділ 2, п. 2.3.4. настоятелю належить повнота влади на парафії. Відповідно до церковних канонів, цей статус настоятеля затверджує Керуючий єпархією, оскільки тільки єпископ володіє повнотою церковної влади, яку може частково делегувати священику – настоятелю парафії.

Отож, нова редакція Статут укріпила позиції настоятеля на парафії.