Україна – християнська країна?

Минуло свято Преображення Господнього, відоме в народі як Яблучний Спас. Що повідомляли цього дня новини на телебаченні та радіо?

Здебільшого: "Прийшов спас – готуй рукавички про запас". Почалася осінь (і це в Україні, й це в середині серпня!), от-от уже сніжитиме.

Про суто християнський зміст Преображення… Не сказати, що не згадували зовсім. Згадували – але надто вже мало хто, надто вже побіжно. "Рукавички" перемогли Преображення Господнє з розгромним рахунком.

Те саме відбувається на всі релігійні свята.

Маковій? Нам детально розповідають, як коло хати треба посипати мак і що при тому примовляти. Який стосунок усе це має до християнського віровчення? Можна дивитися телевізор і слухати радіо цілий день, але так того й не почути.

Трійця? "Зелені свята", початок літа, оселі цього дня прикрашають травами.

Вербна неділя? Початок цвітіння рослин, хати прикрашають гілочками верби: "А тепер послухаймо пісні про вербу".

Стрітення? "Зима з весною зустрічаються".

А тепер погляньмо довкола. Ікони, що прикрашають оселі, а віднедавна – в геть непомірних кількостях. Спитайте: навіщо, для чого? "На щастя", "на вдачу", –  такими будуть переважна більшість відповідей.

Люди, що хрестяться просто посеред вулиці – й хрестяться щиро, від душі, не як-небудь задля годиться.

Юрби дівчат і жіночок поблизу храмів – без найменшого натяку на косметику, у глухих хустках, щоб жодна волосинка не виглядала, у довгих спідницях, у не за сезоном закритих, чоловічих за фасоном, черевиках. Де-небудь в Ірані такий стиль одягу вважали б за надто вже консервативний.

Новозбудовані православні храми, кількість яких дедалі зростає й зростає. Й не біда, що храми ті надто часто прикрашено "лутовками", "маковками" та шатровими дзвіницями – деталями, геть не характерними для української храмової архітектури, які натомість є візитівками храмової архітектури Росії.

Віра повертається? Точніше, люди повертаються до віри? Кілька років тому, не претендуючи на жодну соціологічність, автор цих рядків узявся опитувати прихожан храмів різних конфесій: "Що для вас є християнські цінності?".

Відповіді приголомшували, бо в переважній більшості були такими: "Золото бань (куполів)", "Старі книги", "Ікони". Суто матеріальні речі, одне слово.

Бачена декілька років тому картина: Києво-Печерська Лавра, кіоск релігійної атрибутики. Ранній вечір, час роботи кіоску добігає завершення. Продавчиня виходить, зачиняє кіоск, обходить навколо нього й старанно хрестить кіоск з усіх чотирьох боків.

Що таке, за змістом своїм, хресне знамення? Коли людина хреститься, вона тим самим ніби бере на себе частину страждань Ісуса Христа. Висловлюючись світською мовою, це – акт співпереживання, акт солідарності. А чи можна змусити співпереживати кіоск?

Символи віри – як магічні амулети. Релігійні обряди – як магічні ритуали. Релігійні свята – як віхи в календарі природних змін, як ушанування сил природи.

Україна – християнська країна?

life.pravda.com.u