Питання розлучення вирішувала церква. Позов подавали єпархіальному керівництву – консисторії. Вона доручала довіреним особам умовити подружжя залишитися разом. Якщо це не допомагало, починався судовий процес.
"Брак супругов казаков Василия Федорова и Анны Лукиной Голуб расторгнуть по вине прелюбодеяния Анны Голуб, с правом обоим супругам вступить в новый брак, причем Анне Голуб только лишь по выполнении положенной ей за прелюбодеяние семилетней церковной эпитимии", – йдеться в наказі Чернігівської духовної консисторії. Підписаний 27 листопада 1913 року. Справа про розлучення підшита до метричної книги Георгіївської церкви села Заворичі Чернігівської губернії, де вінчалася пара. Зараз це – Київська область.
Шлюб на той час 24-річного Василя та 21-річної Анни Голуб тривав 3 роки. На його розірвання подав зраджений чоловік. Дореволюційне право також дозволяло розлучення у випадку відсутності чоловіка чи дружини без відома протягом 5 років, позбавлення одного з них майна та відправлення у заслання і "в случае неспособности к брачной жизни одного из (подружжя. – Країна) доказанной трехлетнею супружеской жизнью" – говорилося в уставах.
Питання розлучення вирішувала церква. Позов подавали єпархіальному керівництву – консисторії. Вона доручала довіреним особам умовити подружжя залишитися разом. Якщо це не допомагало, починався судовий процес.
Добровільне зізнання у невірності не було підставою до розірвання шлюбу. Вимагали свідчення 2–3 сторонніх осіб. У тогочасній пресі це часто викликало насмішки, коли до суду треба було привести свідків перелюбу. Найчастіше позивачі наймали підставних свідків.
"Професійних" свідків брали на роботу адвокати, що займалися розірванням шлюбів. Платили їм 100 рублів щомісяця. Це був розмір платні лікаря чи вчителя гімназії.
Отримати розлучення було складно через недосконале законодавство та високу вартість справи – 3–5 тис. руб. У річних метричних книгах Чернігівського обласного архіву іноді трапляються справи про розірвання шлюбу. 1913 року на 98,5 млн православного населення Російської імперії припадало 3 971 розлучення.
20 років тривав процес розірвання шлюбу княгині Софії Наришкіної та її чоловіка. Подала на нього 1895-го. Заявила, що чоловік – хворий. Судова тяганина закінчилася на користь чоловіка через брак свідків і доказів проти нього.
16 грудня 1917-го Всеросійський центральний виконавчий комітет і Рада народних комісарів видали декрет "Про розірвання шлюбу".
Gazeta.ua