Священик за кордоном має вміти вести переговори, бути організатором і психологом - УГКЦ

У Португалії, Кіпрі, Греції, Китаї та Грузії не вистачає українських священиків. У Молдові та Румунії діаспора асимілюється, багато українців виїхали за кордон - там меншає потреба в церкві. Про це в інтерв'ю Gazeta.ua розповів отець Андрій Гах, секретар пасторально-міграційного відділу УГКЦ.

У Португалії, Кіпрі, Греції, Китаї та Грузії не вистачає українських священиків. У Молдові та Румунії діаспора асимілюється, багато українців виїхали за кордон - там меншає потреба в церкві. Про це в інтерв'ю Gazeta.ua розповів отець Андрій Гах, секретар пасторально-міграційного відділу УГКЦ.

У яких країнах представлена українська церква?
- Найбільше церковних громад в Італії. Там працює понад 100 священиків. Багато з них лишаються жити, продовжують навчання. В Іспанії також гарно розвинена структура церкви - більш як 10 священиків. В Австрії є велика церковна громада в Зальцбургу, а по всій країні - 7 місіонерів. В останні три роки активно почали працювати священики в країнах Прибалтики. В Естонії діаспора спільно з церквою реалізовує благодійні проекти - збирають гроші для фронту та на лікування. У Ризі, столиці Латвії, при церкві діє українська школа. На Кіпрі, в Туреччині та ОАЕ - нові церковні представництва - тільки два-три роки тому почали свою діяльність.

Найкраща ситуація з українськими церквами в Угорщині - там церква має державне фінансування. Напевно, найгірша в Росії - кількість священиків за останні два роки зменшилась у п'ять разів.

З чим це пов'язано?
- Багатьох депортували. Причини просто абсурдні. Хтось покинув країну пізніше на 1-2 дні, ніж це дозволено. У паспорті одразу ставили штамп "депортація". Раніше всі розуміли: велика країна - великі відстані, можна не встигнути вчасно виїхати. Але зараз за це дуже суворо карають. Одного місіонера депортували навіть через незначні порушення правил дорожнього руху. У Росії греко-католицька церква має парафії в Калузькій області, Новосибірську, Омську, Самарі, Томську, в Тюменській області, Сургуті, Челябінській області, Москві. Але немає охочих туди їхати.

За якими критеріями відбираєте місіонерів?
- Один з головних - це знання мови. Англійської та тієї країни, куди поїде священик. Без знання мови не можна домовитися ні про оренду церкви, ні про будь-які заходи. Мову часто доводиться вчити на місці. У нас така ситуація була з естонським священиком.

Наступний критерій - готовність до будь-якої роботи. Священик за кордоном має бути готовим прийняти хвору людину чи ту, яка при смерті, чи в лікарні. Має не тільки відслужити за померлою людиною, а ще й допомогти відправити її тіло в Україну. Тому що посольство часто не має на це коштів. Церква за кордоном повинна організовувати культурні події: святкування Дня Незалежності, Дня матері, Шевченкові вечори тощо. Тобто священик має не лише проповідувати в церкві, але й бути організатором, бути креативним, уміти вести переговори, бути психологом для своїх парафіян.

Як відбувається відбір священиків для служби за кордоном?
- Наш відділ оголошує про потребу у священиках у певних країнах. На ці місця ми отримуємо резюме. Розглядаємо їх, потім проводимо співбесіду з кандидатами. На співбесіду також запрошуємо психолога. Він розмовляє з людиною про труднощі, про шляхи їх подолання.

З відібраним кандидатом підписуємо тристоронній договір. У ньому вказуємо, що український настоятель відпускає священика, наш відділ на чолі з владикою Йосифом скеровує його в конкретну країну, а вже там іноземний керівник приймає місіонера. У договорі також прописують усі моменти: проживання, харчування, проїзди. Це забезпечує церква. Документ підписуємо терміном на три роки з можливістю продовження.

Чи є спеціальна освіта для місіонерів?
- Для семінаристів останніх курсів у нас є тижневий курс, на якому розповідаємо про місіонерство. На цей курс запрошуємо священиків, які служать за кордоном чи мали подібний досвід раніше. У нас на попередніх заняттях проводили лекції місіонери, які працювали в Росії, Казахстані, Європі, Прибалтиці та Ізраїлі.

Паралельно даємо інформацію про стан української церкви в конкретних країнах. Розказуємо, що там потрібно робити, які функції будуть покладені на священиків. Тобто семінаристи по закінченні цього курсу знають потреби нашої церкви, мають уявлення, що вже зроблено, та розуміють, з якими ситуаціями доведеться працювати. З подібними лекціями їздимо також по семінаріях: Київській, Тернопільській, Львівській, Івано-Франківській, Дрогобицькій.

Чи були охочі їхати за кордон після таких курсів?
- Торік після наших лекцій за кордон поїхали служити сім осіб. Насправді це - немало. Адже багато семінаристів одружені, дехто має дітей. Тому їм складно зірватися з місця й поїхати за кордон.

А були місіонери, які родинами виїжджали?
- Так. Торік в Естонію священик поїхав з дружиною та дитиною. У Ригу місіонер виїхав з чотирма дітьми.

Чи організовує церква спеціальні заходи для священиків з-за кордону? Для підвищення кваліфікації, обміну досвідом?
- Звичайно. Ми щороку влаштовуємо безкоштовні семінари для місіонерів. Обираємо на три дні місто в Україні й запрошуємо туди всіх закордонних священиків. На семінарі розповідаємо про церковні нововведення. Але акцент робимо не на навчанні, а на обміні досвідом, на спілкуванні. Це їх морально підтримує.

Хто визначає кількість священиків, які мають поїхати за кордон?
- Орацьовуємо запити. Якщо українська діаспора просить про священика, то шукаємо людину. Інколи отримуємо запити від українських послів. Самі моніторимо ситуацію. Наприклад, бачимо, що термін договору спливає і священик планує повертатися в Україну, - готуємо йому заміну. Або трапляються ситуації, коли українці переїжджають з однієї в країни в іншу, тоді відкликаємо людину.

Gazeta.ua