Для тих, хто не вірить

То чи збереглися Христові реліквії до наших днів? Якщо так, чи підтверджена автентичність їх науково? Про це розповідає Ігор Дмитрук, голова громадської організації "Товариство українських філософів і релігієзнавців", та Дмитро Степовик, керівник відділу Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені Максима Рильського НАНУ.

Церква переконує, що всі особисті речі Христа, які збереглися до наших днів, -- справжні

У світі є десятки артефактів, які пов'язують із земним життям Ісуса. Найвідоміші з них -- Туринська плащаниця, Спис Лонгина, Хітон Ісуса, Святий Грааль. Церква переконує, що всі ці реліквії -- автентичні.

Але річ у тім, що "справжніх" списів Долі, яким, за біблійними переказами, один з воїнів пробив бік розп'ятого Ісуса, є аж три. Схожа історія і зі Святим Граалем. Одразу декілька міст стверджують, що володіють справжньою Чашею, з якої пив Христос на Тайній вечері, пише газета Експрес.

То чи збереглися Христові реліквії до наших днів? Якщо так, чи підтверджена автентичність їх науково? Про це розповідає Ігор Дмитрук, голова громадської організації "Товариство українських філософів і релігієзнавців", та Дмитро Степовик, керівник відділу Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені Максима Рильського НАНУ.

-- Які Христові реліквії сьогодні вважаються автентичними?

І. Дмитрук: -- Насамперед це Хітон, або Риза Господня, Святий Грааль, Спис Лонгина, Туринська плащаниця. Це справді святі християнські речі. Проте нам достеменно не відомо, чи вони автентичні, тобто такі, що мали стосунок до Ісуса Христа.

-- Що дає підстави так вважати?

І. Дмитрук: -- Наприклад, цікавим видається той факт, що є декілька списів Лонгина. Спис Лонгина у християнській традиції -- це реліквія, якою, за розповідями, римський воїн Лонгин проколов бік Ісуса Христа. Так перевіряли, чи людина ще жива. Хоч є й інша версія -- воїн зробив це, аби полегшити страждання розп'ятого Ісуса.

Вірменський спис зберігається у місті Вагаршапат, у монастирі Гегардаванк, що з вірменської перекладається як "монастир списа". За переданнями Вірменської Церкви, Спис Лонгина приніс у Вірменію апостол Тадей, його сплавлено із цвяхів, якими розпинали Ісуса Христа.

Ватиканський спис, що зберігається в базиліці Святого Петра, найближчий до оригіналу. Ватиканський спис Лонгина зберігався до ІХ століття в Єрусалимі, у храмі Святого Сіону, а потім був перевезений до Константинополя. Ватикану, а точніше папі Інокентію VIII, його подарував турецький султан приблизно в 1486 -- 1490 роках.

-- Напевно, у справжності Туринської плащаниці виникає найменше сумнівів?

Д. Степовик: -- Сумніви були й будуть надалі, адже над тим, щоб дискредитувати саму особу Ісуса Христа, дуже активно працюють темні сили. Та є беззаперечні докази того, що Туринська плащаниця -- це саме те полотно, у яке було загорнуте після смерті тіло Ісуса Христа. Наприклад, учені Єрусалимського університету, котрі досліджували реліквію (зауважу, не християни), визнали, що навіть льон, з якого зроблені ці пелени, ріс тільки в Палестині, тобто на тій землі й саме в той час, коли жив Ісус.

Іншим дослідженням залишків крові, що збереглися на плащаниці, визнано, що в померлого була група крові АВ. Тобто його кров належала відразу до двох груп, чого, власне, не буває у звичайних людей. Це свідчить про величезну фізичну силу людину, котра була загорнута в цей саван. З'ясовано, що вона також володіла дуже рідкісним набором генетичного коду та хромосом, що теж надзвичайно цінно говорить про винятковість Ісуса Христа. Він міг витримати набагато більше, ніж звичайні люди.

Загалом дослідження Туринської плащаниці розповіли нам чимало деталей про зовнішність Христа. Наприклад, те, що Він мав зріст 180 см. Тепер такий зріст не рідкість, а тоді, у першому столітті, зріст більшості людей не перевищував 160 см. Що Христос був дуже вродливий. Це підтверджує й свідчення тодішнього римського мера, тобто міського посадника Єрусалима Публія Лентула, який написав у листі до римського сенату, що "тут з'явився чоловік надзвичайної вроди". Він описує красу Христа якраз у віці 30 років. До речі, цей лист був знайдений у ХІІ столітті.

Оригінал Туринської плащаниці зберігається сьогодні в соборі Йоана Хрестителя в місті Турині (Італія). У квітні 1997 року там сталася велика пожежа, вигоріло все, а Туринська плащаниця дивом залишилася неушкодженою. Коли пожежники гасили полум'я, то кілька крапель води якимось чином потрапило в раки, де була плащаниця. Але жодної краплі не впало на саму тканину. Значить, Бог постійно дбає, щоб матеріальне свідчення Його істинного воскресіння і Його образу збереглося й підтримувало людей, котрі в Нього вірять.

-- Чи відомо, де тепер автентичний Святий Грааль?

І. Дмитрук: -- Святий Грааль, або Чашу Ісуса Христа, з якої Господь пив вино на Тайній вечері, часто ототожнюють з чашею, у яку Йосип Аримафейський зібрав кров із ран Ісуса Христа. Є багато міфів, який вигляд має Грааль. Одні казали, що Чаша була золотою чи срібною. Але багато католицьких святих вважали, що Святий Грааль -- з дерева, бо Ісус Христос був столяром. У багатьох голлівудських фільмах чашу зображають саме дерев'яною.

-- Чи правда, що в іспанській Валенсії зберігається оригінал Чаші?

І. Дмитрук: -- Церква не давала її на експертизу, тому сказати щось важко. Святий Грааль був найбільш жаданою реліквією середньовічних містичних орденів та хрестоносців. Тобто боротьба за Грааль почалася в часи хрестових походів. На думку багатьох дослідників, рицарі-тамплієри з одного із походів принесли в Європу чашу та зберігали її в себе. Але церковні провідники після знищення ордену тамплієрів віддали її Ватикану, і та чаша у ХІХ столітті з'явилася у кафедральному соборі у Валенсії. Також у 1933 році в Чикаго була продемонстрована чаша з антіохійських скарбів. Проте пізніші наукові дослідження показали, що чаша, яку видавали за Святий Грааль у Чикаго, датується IV -- V ст. н.е.

-- Чому Граалю приписують таку містичну силу?

І. Дмитрук: -- Християнство вважає Ісуса Христа Богом та людиною. Кров Ісуса Христа -- свята. Для людини в цьому є певний символізм. Тамплієри, наприклад, були переконані, що коли знайдуть Грааль, то здобудуть безсмертя.

-- Напевно, не менше таємниць пов'язано із Хітоном Ісуса?

І. Дмитрук: -- Хітон -- це тканина, якою був огорнутий Ісус Христос, коли Його бичували. Це, до речі, єдина реліквія, що згадується у Біблії. Воїни, коли розп'яли Ісуса, узяли одяг Його і розділили на чотири частини.

Усі інші реліквії належать Католицькій Церкві, а частинки хітона -- православним та монофізитським церквам. Частинки його є у Вірменській, Сирійській, Грузинській церквах. Існують відомості, що перський шах Абасс І, який завоював Грузію, дав частину хітона російському цареві Михайлу Федоровичу. Вона зберігається в Москві, у храмі Христа Спасителя. Найбільша частина хітона Ісуса Христа є в кафедральному храмі Светіцховелі Грузинської Православної Церкви. Але наука також не перевіряла їх на автентичність.

-- Що відомо про інші реліквії Христа?

Д. Степовик: -- Блаженна Вероніка, проста єрусалимська жінка, обтерла закривавлене обличчя Ісуса Христа під час його хресної ходи на Голгофу. З того часу хустка Вероніки зберігається в одному з жіночих монастирів в Іспанії.

Еxpres.ua