Не богохульство, а десакралізація: про що говорять ікони Василя Карвацького
12 04 2017
Василь Карвацький про своє тяжке дитинство, навчання у Академії мистецтв та демонстративність релігії. Якось я натрапила на роботи Василя. Серед них була пляшка від миючого засобу. На етикетці писало "Новинка! Зручне нанесення для ідеального очищення", а знизу був намальований Ісус. То про яке очищення йшлося? І що це взагалі означає?Довго не думаючи, я покликала Юлю і ми запросили автора цієї роботи — Василя Карвацького на інтерв'ю. Ми спитали його чим він займається, він відповів, що “бєздарь”, нічим толковим в житті не займається, взагалі вже заплутався і чи можна на тому закінчувати інтерв’ю і йти додому. Але ми почали погрожувати і змусили Василя розповісти його історію.
Отож, в дитинстві маленького Василька змушували ходити до церкви. Недільні богослужіння видались для хлопчика не дуже цікавими, тому за якийсь час замість церкви він почав ходити до сусіда Юрка, скручувати з паперу м’яч і “грати святий футбол”. “Спочатку були докори і відчуття провини, та потім я збагнув: блін, та в мене ж є вибір!”
Потім Василь виріс і вступив в Академію мистецтв на сакральне. Каже, що освіта ніяк не вплинула на його творчість, зате вплинула на психіку. “Там не вчать найголовнішого — творчого і критичного мислення, бо мені видається, що саме воно відділяє зерно від полови.”
"Перше, що я намалював, була Матір Божа на пляшці "Мороша". Але то не є щось таке екстраординарне, я бачив, багато хто таке робить."
"І що то? Якесь богохульство!" — обурююсь (насправді ні).
“Де тут богохульство? А коли вся маршрутка обвішана образочками, то не богохульство?”
"Килими з Матінкою Божою — то не богохульство? Люди самі перетворили релігію на якесь сміття." Василь наголошує, що саму релігію він поважає і не намагається принизити чи образити ані бога, ані людину, ані релігію. Його хвилює лише демонстративність та показовість, які її супроводжують. "Це коли молитись образам, які повсюди і забувати про бога" — каже художник. Основна ідея його робіт — десакралізація.
"Я вважаю, потрібно осучаснюватись. Тенденції міняються, змінюються лідери. Рок-музика, технології та наука породили значно культовіших лідерів, яких теж треба канонізувати і які дали світу набагато більше емоцій, відкриттів, аніж просто біблійні розповіді", — сказав Василь, лишив нас з Юлею пороздумувати над всім і подарував по айфону.
Lviv.com
Отож, в дитинстві маленького Василька змушували ходити до церкви. Недільні богослужіння видались для хлопчика не дуже цікавими, тому за якийсь час замість церкви він почав ходити до сусіда Юрка, скручувати з паперу м’яч і “грати святий футбол”. “Спочатку були докори і відчуття провини, та потім я збагнув: блін, та в мене ж є вибір!”
Потім Василь виріс і вступив в Академію мистецтв на сакральне. Каже, що освіта ніяк не вплинула на його творчість, зате вплинула на психіку. “Там не вчать найголовнішого — творчого і критичного мислення, бо мені видається, що саме воно відділяє зерно від полови.”
"Перше, що я намалював, була Матір Божа на пляшці "Мороша". Але то не є щось таке екстраординарне, я бачив, багато хто таке робить."
"І що то? Якесь богохульство!" — обурююсь (насправді ні).
“Де тут богохульство? А коли вся маршрутка обвішана образочками, то не богохульство?”
"Килими з Матінкою Божою — то не богохульство? Люди самі перетворили релігію на якесь сміття." Василь наголошує, що саму релігію він поважає і не намагається принизити чи образити ані бога, ані людину, ані релігію. Його хвилює лише демонстративність та показовість, які її супроводжують. "Це коли молитись образам, які повсюди і забувати про бога" — каже художник. Основна ідея його робіт — десакралізація.
"Я вважаю, потрібно осучаснюватись. Тенденції міняються, змінюються лідери. Рок-музика, технології та наука породили значно культовіших лідерів, яких теж треба канонізувати і які дали світу набагато більше емоцій, відкриттів, аніж просто біблійні розповіді", — сказав Василь, лишив нас з Юлею пороздумувати над всім і подарував по айфону.
Lviv.com
Повернутися назад