Як Реформацію бачать православні?

Декілька днів тому на "5 каналі" відбулась розмова зі Святійшим Патріархом Київським і всієї Руси-України Філаретом. Говорили про Святкування 500-річчя Реформації в Україні. Чесно кажучи, деякі відповіді очільника УПЦ КП мене здивували. А деякі, навпаки, спонукали до роздумів.

Декілька днів тому на "5 каналі" відбулась розмова зі Святійшим Патріархом Київським і всієї Руси-України Філаретом. Говорили про Святкування 500-річчя Реформації в Україні. Чесно кажучи, деякі відповіді очільника УПЦ КП мене здивували. А деякі, навпаки, спонукали до роздумів.

Ось частина його інтерв’ю.

- Чи принесла Реформація на землю якісь нові духовні цінності?

- Я буду говорити, як православний. Я не можу сказати, що Реформація пішла правильним шляхом, хоч вона була направлена проти зла. Відпускати гріхи за гроші – це є гріх. Тому протест Лютера був справедливий проти зловживання римо-католицької церкви своєю владою. Але виправивши це зловживання, Реформація пішла не тією дорогою, якою іде Церква Христова.

Досягненням Реформації Філарет вважає віру, соціальне служіння, гуманізм, права людини. Але все це, на його думку, є тимчасове, все це стосується земного життя.

Реформація сповідує не тільки Бога, а сповідує християнську віру, віру в Святу Трійцю, віру в Христа Спасителя, але благодаті Святого Духа нема там, - стверджує Владика.

Сказати, що Реформація зберегла апостольське вчення, вчення святих Отців, вчення Церкви семи Вселенських соборів він теж не може.

- Який доказ, що православна церква йде вірним шляхом, а той, що йде Реформація – невірний?

 
- Доказом є чудеса, які звершуються в православній Церкві і які не звершуються в протестантських Церквах.
В православній церкві є грішники, але таких святих, як у нас в протестантів нема. Навіть той же Лютер, чудеса звершував? Ні.
Реформація поклала в основу Біблію. Але Біблію кожен розуміє по-своєму. Тому правильне розуміння таке, як його розуміє церква. Передання має таку ж силу, як і Святе Писання.

- Чи вплинула якось Реформація на православну Церкву?

 
- Я думаю, що вона не вплинула.

А от, як пояснює патріарх те, що протестантські країни найуспішніші? Чи вважає він це досягненням Реформації?

«Тут правда. Реформація внесла великий внесок в соціальний розвиток. Економіка Європи під впливом Реформації стала розвиватися досить потужно. Але в християнстві це не є земне життя. Реформація покращила земне життя. Саме через це президент і дозволив святкувати її річницю. На земне життя вона вплинула, а на духовне – ні. Навпаки, вона його загальмувала. Реформація вплинула на розвиток соціального життя, на економіку, на науку, а на духовне життя не вплинула, вона збіднила духовне життя».

Ось так розуміє Реформацію очільник УПЦ КП Філарет.

Напевно, митрополит Іларіон з Філаретом не погодився б, бо у своїй праці (Д-р. Іларіон. Українська Церква. Том перший. – Прага. – 1942. – 235 с.) він помічає позитивний вплив реформації як на духовне життя українців, так і на саму православну церкву:

«Найголовінша ідея, яку скріпила й зреалізувала реформація, була саме та, що ми її бачимо в Європі, в Чехії та в Польщі - це переклади св.Письма на живу народну мову, а також вживання народньої мови в Богослужінні....» (С.169)

Святе Письмо, Євангелія спасіння зазвучала українською зрозумілою мовою. Хіба таке досягнення може «збіднити духовне життя» українців?

Невже Реформація ніяк не вплинула на православну церкву?

«...Протестантські ідеї захопили інтелігенцію та міщанство, а почесті й духовенство; різні сектанти боролися, звичайно, не тільки з католиками, але й з православними. Скрізь почали говорити про занепад православної церкви, про малу моральність вищої духовної влади, про непорядки в управлінні і т. ін., що дійсно почасті відповідало правді. Усе це відразу примусило духовенство критичніше глянути на себе й пізнати свої недостачі» (С.189)

Митрополит Іларіон пише про ще один вплив. Через ту таки саму Реформацію з православної церкви до протестантів почала переходити інтелігенція, відповідно, церква «позбавлялася своїх сильних патронів, а з ними часто й матеріальних достатків» (С.189)

Ну а далі, у відповідь на реформаційні рухи православні братства «зводять свої школи, вишукують добрих учителів, добрих проповідників. По різних місцях закладаються друкарні...» (С.192). Хіба це не наслідок Реформації? Чомусь про це ми не почули. Можливо тому, що не зручно було про це гвоорити...

Ну, що ж? Приємно те, що визнають вплив Реформації на розвиток людства, хай навіть в земних аспектах. Приємно, що протестанти все більше і більше відзначаються активністю в соціальному служінні (недавно протестантів України характеризували зовсім з іншої сторони). От, тільки з «чудесами» у нас «не дуже». А це, для православних – головний показник того, що з людиною є Бог (хоча чудеса у них самих – це щось із області чудес).

Жарти жартами, але якщо в соціальному напрямку ми досягли великих успіхів, то в силі трохи ослабли...

Ось, що хочуть бачити православні – проповідь, яка супроводжується ознаками і чудесами. Не сучасною музикою ми їх привабимо, і не соціальною активністю, і не мудрістю людською, але «доказом духа і сили»…

Повне інтерв’ю можна переглянути за посиланням:

Genissh.blogspot.com