Як ідея загального священства сприяє процвітанню міст?

Гліб Співаков, голова Співтовариства соціальних підприємців України, розповів про суспільні та економічні зміни, які принесла Реформація, а також про вплив та відповідальність християн за своє місто та державу.

Гліб Співаков, голова Співтовариства соціальних підприємців України, розповів про суспільні та економічні зміни, які принесла Реформація, а також про вплив та відповідальність християн за своє місто та державу.

Як розуміють Реформацію сучасні українські бізнесмени? Ви, Ваші партнери?

Протестантська Реформація стала ключовою віхою в історії розвитку та становлення Європи і всієї західної цивілізації. Я вважаю, що глибинні причини впливу Реформації на преображення та модернізацію суспільства до цих пір залишаються не до кінця дослідженими.

Церковні історики і письменники у своїх текстах про Реформацію основний акцент робили на взаєминах людини з Богом. Соціально-економічний ефект вони ставили на другий план. Напевно, це природно для богословів, але такий підхід не відкриває повну картину того, що сталося в Європі п’ять століть тому, який позитивний ефект Реформація мала для всього суспільства.

Питання впливу ідей Реформації на модернізацію суспільства бралися досліджувати світські письменники, такі як Макс Вебер — «Протестантська етика і дух капіталізму» — і інші, розкриваючи цю тему надто односторонньо.

Сьогодні вся світова спільнота знаходиться в пошуку ключів для успішного розвитку світу, країн і міст. Я думаю, зараз необхідно по-новому переосмислювати спадщину Реформації в сенсі її впливу на суспільство з духовної точки зору і поділитися цими знаннями зі світом.

Які саме ідеї Реформації вплинули на розвиток та модернізацію суспільства?

Основний ключ — Реформація змінила ставлення людини до праці. В середні віки праця вважалася низьким ділом. Мартін Лютер же заявив у листі «До християнського дворянства німецької нації»: «У шевця, коваля, селянина… є своє ремесло, посада і діло… всі вони в однаковій мірі є посвяченими священиками і єпископами».

Мартін Лютер був переконаний, що кожен віруючий у Христа — це священик, який повинен реалізувати своє священне покликання через професійну діяльність, через свою працю. Праця з усвідомленням її духовної ролі призвела людей до інновацій, а суспільство — до розвитку.

Не випадково всі три промислові революції почалися саме у протестантських країнах: перша — в Нідерландах, друга — в Англії і третя — у Сполучених Штатах.

Основоположник економічної теорії Адам Сміт у своїй книзі «Багатство народів» головним джерелом і чинником багатства народів називає працю людини, визнаючи її загальним мірилом обмінної вартості. Другий фактор у Сміта є розподіл праці, що є найважливішим у виникненні економічного прогресу.

Необхідно зауважити, що ця ідея сьогодні майже втрачається у вченні більшості християнських конфесій, але може бути відроджена і стати одним з орієнтирів для світу, що шукає відповіді.

Як ідеї Реформації Ви застосовуєте у своєму бізнесі?

Корпоративна культура наших підприємств ґрунтується на таких принципах: праця з духовною усвідомленістю; ставлення до бізнесу як до способу реалізації християнської місії; відповідальність за преображення і поліпшення землі, даної нам Богом [Адамове доручення обробляти і піклуватися про землю]; зібрання на робочому місці для спільного вивчення Євангелія; молитовні сніданки.

Чи є взаємозв’язок між успіхом у бізнесі та успіхом у родині чи це взаємовиключні поняття?

Велика кількість бізнесменів, яких я знаю, і які мають тривалий успіх у бізнесі, мають сильні сімейні традиції та цінності. Це підтверджує біблійну позицію, що Бог дав доручення управляти і піклуватися про зумлю не тільки чоловікові, але обом — чоловіку і жінці [Адаму і Єві], про що описано у першій та другій главах книги Буття.

Чи формує Біблія у читача особисту відповідальність за долю міста, країни?

Якщо глибоко вивчати Біблію, можна побачити ідеї, які проходять червоною ниткою через усе Святе Писання.

Перша ідея — Царство Боже, про яке пишуть усі пророки Старого Заповіту. Царство Боже, як довгоочікуване краще майбутнє. Ісус же проголосив, що Царство Боже вже прийшло і є в нас: «Боже Царство у вас і серед вас» [новий переклад] (Лк.17: 21).

Друга ідея — це ідея міста. Ісус сказав Петру: на тобі [на Петрі, на відкритті про Ісуса Христа] я створю Церкву мою. Цікаво, що Ісус при цьому вживав слово, що на грецькому означало слово «еклезія». Еклезією в той час називали зібрання мужів, що управляли містом. Ісус бачив свою Церкву — Еклезію в нерозривному зв’язку з містом.

У книзі Об’явлення Господь звертається до церков-еклезій міст: «Ангелу Філадельфійської церкви… Ангелу Лаодикійської церкви і так далі». Апостоли також мислили містами «Послання до ефесян, колосян» тощо. Цікаво, що навіть слово «літургія», яке було запозичене Церквою, означало «громадські роботи з облаштування міста». Пізніше це слово стало чисто церковним, що має лише релігійний сенс.

Все це повинно надихати будь-яку людину, що вірить у Бога, до відповідальності за своє місто, відповідальності наповнювати місто євангельським змістом, формувати у своєму місті християнський порядок денний.

Як пересічна людина, згідно з Біблією, може впливати на управління своїм містом і країною?

Якщо підсумувати все сказане вище, то кожен християнин, незалежно від конфесії, може і повинен визначити своє покликання (бізнес, наука, мистецтво, освіта, спорт, пасторська робота і т. д.) і здійснювати це покликання через професійну діяльність у межах свого міста або країни, практикуючи і несучи євангельське вчення на кожному місці, де реалізовується його професія.

Але це ще не все: робота поодинці не робить нас ефективними, корисними на рівні всього міста. Тільки Екзлезії Ісуса Христа під силу впливати на місто. Для повноцінного перетворення міста необхідно всім талантам у місті об’єднатися один з одним. Пастори, бізнесмени, політики, вчені, люди науки, освіти, працівники ЗМІ мають цінувати один одного і об’єднатися, щоб стати Еклезією, щоб разом перетворювати своє місто силою Євангелія.

Ісус посилав Своїх учнів у міста. Саме міста, в яких знаходилися ті, хто приймав посланців Христа, ставали процвітаючими. Ті ж, хто відкидав посланців Христа і Його вчення, зникали з карти світу. Про це свідчить Ісус: «Горе тобі, Хоразіне, горе тобі, Віфсаїдо! Бо коли б то в Тирі й Сидоні були відбулися ті чуда, що сталися в вас, то давно б вони каялися в волосяниці та в попелі. Але кажу вам: Легше буде дня судного Тиру й Сидону, ніж вам! А ти, Капернауме, що до неба піднісся, аж до аду ти зійдеш. Бо коли б у Содомі були відбулися ті чуда, що в тобі вони стались, то лишився б він був по сьогоднішній день» (Мф.11:21-23). Якщо сьогодні ви будете шукати Хоразин, Віфсаїду або Капернаум на карті світу, ви їх не знайдете: вони зникли. Але поки в місті є Еклезія, яка взяла відповідальність за місто, воно буде жити.

r500.ua