J'accuse (Лавра)

За два з половиною місяці закінчується термін контракту генерального директора Національного Києво-Печерського заповідника. Тобто, через два тижні буде оголошено конкурс на цю посаду, що передбачено новим законом, переваги якого більшість музейників вже добре відчула.

За два з половиною місяці закінчується термін контракту генерального директора Національного Києво-Печерського заповідника. Тобто, через два тижні буде оголошено конкурс на цю посаду, що передбачено новим законом, переваги якого більшість музейників вже добре відчула.

Зрозуміло, і цей заповідник, і ця посада – дуже ласий шматок. Комплекс пам’яток у центрі столиці, багато гектарів землі, десятки споруд, великий колектив, високі зарплати. Усе це, плюс статус об’єкта ЮНЕСКО та цілком вірогідні чималі бюджетні кошти, приваблює багатьох, і не лише пам’яткоохоронців, а також політиків, комерсантів та різних авантюристів.

Власне тому боротьба за цю посаду вочевидь має бути запеклою та, що неприємно але прогнозовано, брудною.

Насправді вона вже розпочалася і в достатньо очікуваний спосіб.

Нещодавно телепроект «Схеми» виступив з розслідуванням щодо ситуації з пам’ятками заповідника.

Згодом цю тему підхопив нардеп Ігор Луценко, який організував засідання підкомітету ВР з питань взаємодії з громадянським суспільством.

Наслідками цього вже стали чисельні коментарі та звинувачення як деяких громадських активістів, так і людей випадкових, але соціально активних. Йдеться передусім про висловлювання та обговорення у соціальних мережах. Наприклад, пані Ірина Алексеєнко на своїй сторінці у ФБ написала таке:

«Может все же пора привлекать к уголовной ответственности чиновников, по чьей вине уничтожаются памятники и кто согласовывает незаконное строительство на территории Печерской Лавры? Я обвиняю в этом:

1. Директора Киево-Печерского заповедника Любомира Михайлину;

2. Главного архитектора Киево-Печерской лавры, председателя Научно-методического совета по охране памятников Министерства культуры Якова Дихтяря;

3. Заместителя министра культуры Украины Тамару Мазур;

4. Министра культуры Украины Евгения Нищука».

Оскільки значна кількість тих, кого обурює та бентежить стан пам’яток Лаври, знає про це з телесюжетів та інших неперевірених джерел, я вирішив спробувати додати більше об’єктивності у вигляді інформації, яка, сподіваюся, допоможе розібратися у проблемі тим, хто прагне дійсно розібратися, а не бути сліпим учасником чужої гри.

І. Знесені, новозбудовані та перебудовані об’єкти на території Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника

№	Назва об’єкта	Рік
Знесені будівлі, споруди, мощення (всього 11 об’єктів)
1	Насосна станція XIX століття, корпус № 99	1999 р.
2	Збірний резервуар для води насосної станції, корпус № 99-а	1999 р.
3	«Ківорій та колодязь Св. Антонія (корпус № 75)», охоронний № 4/93	2001 р.
4	«Ківорій та колодязь Св. Феодосія (корпус № 76)», охоронний № 4/94	2001 р.
5	Келії Гостинного двору, корпус № 98	2003 р.
6	Господарська будівля, корпус № 64-а	2004 р.
7	«Брама та огорожа на в’їзді до Нижньої Лаври (корпус № 71 в)», охоронний № 4/87	2007 р.
8	Булижне замощення Ближніх печер	1988 р.
9	Асфальтобетонне покриття на Соборній площі	1998 р.
10	Замощення із плитняку (від корпусу № 82 до корпусу № 29)	1998 р
11	Булижне замощення Верхньої Лаври	1998 р.
Новозбудовані будівлі та споруди (всього 16 об’єктів)
1	Готель (на місці знесених корпусів № 99, № 99-а)	1999-2000 р.р.
2	Цегляна каплиця Святого Антонія (на місці знесеного корпусу № 75)	2001-2002 р.р.
3	Цегляна каплиця Святого Феодосія (на місці знесеного корпусу № 76)	2001-2002 р.р.
4	Підпірна стіна за західним фасадом корпусу №43	2003-2005 р.р.
5	Підпірна стіна (розташована за північним фасадом корпусу № 43)	2003-2005 р.р.
6	Адміністративний корпус Гостинного двору Нижньої Лаври, на місці знесеного корпусу № 98	2004 р.
7	Адміністративний корпус Гостинного двору Нижньої Лаври (розташований на захід від корпусу № 70)	2004-2005 р.р.
8	Новобудова Гостинного двору Нижньої Лаври (на місці знесеного корпусу № 64а)	2004-2006 р.р.
9	Новобудова Гостинного двору Нижньої Лаври (розташована на південь від корпусу № 56)	2004-2006 р.р.
10	Підпірна стіна Гостинного двору Нижньої Лаври (за західним фасадом корпусів № 57 та № 69)	2004-2007 р.р.
11	Підпірна стіна (розташована між корпусом № 68 та корпусом № 55)	2006-2007 р.р.
12	Господарчі споруди (10 споруд вбудовано в контрфорси підпірної стіни Гостинного двору)	2006-2007 р.р.
13	Господарча будівля (розташована на південь від корпусу № 60)	2007 р.
14	Автостоянка в охоронній зоні Заповідника (розташована на схід від корпусу № 94)	2007 р.
15	Брама на в’їзді до Нижньої Лаври (на місці знесеного корпусу № 71-в)	2007 р.
16	Залізобетонні палі для укріплення схилу (біля північного та східного фасадів корпусу №41)	2007 р.
Перебудовані будівлі і споруди (всього 16 будівель)
1	«Келії гостинного двору (корпус № 63)», охоронний № 4/79	1992 р.
2	«Свічковий завод (келії гостинного двору, корпус № 64)», охоронний № 4/80	1992 р.
3	«Братські келії (корпус № 43)», охоронний № 4/66	1993 р.
4	«Корпус № 42», охоронний № 4/28	1993-1994 р.р
5	«Господарчий будинок (корпус № 60)» охоронний № 4/78	2003 р.
6	Сучасний будинок, фонова забудова (за генпланом корпус № 70)	1998 р.
7	«Каплиця над артезіанською свердловиною (корпус № 47)», охоронний № 4/71	1999-2001 р.р.
8	«Братські келії (корпус № 46)», охоронний № 4/69	2000-2005 р.р.
9	«Келії гостинного двору (корпус № 55)», охоронний № 4/39	2003-2007 р.р.
10	«Келії гостинного двору (корпус № 71)», охоронний № 4/85	2004-2005 р.
11	«Келії гостинного двору (корпус № 69)», охоронний № 4/84	2005 р.
12	«Лікарня та церква гостинного двору (корпус № 68)», охоронний № 4/83	2005-2007 р.р.
13	«Келії гостинного двору (корпус № 58)», охоронний № 4/77	2007 р.
14	«Вхід до Ближніх печер (корпус № 41)», охоронний № 4/65	2007 р.
15	«Галерея на ближніх печер», охоронний № 4/32	2007 р.
16	«Братський корпус на Ближніх печерах (корпус № 44)», охоронний № 4/37	2007 р.

ІІ. Наявність (відсутність) дозвільної документації

Пам’ятка архітектури національного значення «Галерея біля церкви Різдва», охоронний № 4/23, корпус № 61.

Тимчасова прибудова (2016 рік) на час проведення реставраційних робіт на корпусі № 51. Документація відсутня.

Листування:

до СУКПЛ від 24.11.2015 № 04/24-56 щодо необхідності опрацювання в установленому порядку документації та узгодження її з Мінкультури;

до СУКПЛ від 26.02.2016 № 04/24-05 щодо надання науково-проектної та дозвільної документації, а у разі її відсутності – припинення робіт;

до СУКПЛ від 26.04.2016 № 04/24-13 щодо призупинення робіт до врегулювання питання надання дозвільних документів згідно із законодавством;

до Міністерства культури України від 01.03.2017 № 04/22-62 інформаційний лист щодо влаштування прибудови.

Пам’ятка архітектури місцевого значення «Галерея від Ближніх до Дальніх печер», охоронний № 893/66-Кв, корпус № 72.

Розробник: «Інститут Православного Храмобудування», 2013 (Проект реставрації).

Погодження: лист Міністерства культури України від 19.11.2013 № 3616/10/61-13.

Роботи з реставрації не виконувались.

Пам’ятка архітектури місцевого значення «Вхід до галереї від Ближніх до Дальніх печер», охоронний № 893/67-Кв, корпус № 72а.

Розробник: ФОП «О.Молож», 2014

Пам’ятка архітектури місцевого значення «Брама північна», охоронний № 893/76-Кв, корпус № 93а.

Розробник: Інститут «УкрНДІпроектреставрація», 2010 (в рамках проекту відновлення в’їзних брам (93а, 94а, 93б).

Погоджено: Міністерство культури України від 26.11.2010 № 75.

Пам’ятка архітектури місцевого значення «Брама на територію Ближніх печер», охоронний № 893/60-Кв, корпус № 64б.

Розробник: НДІ історії архітектури та містобудування, ФОП «О. Молож», 2015.

Листування:

від СУКПЛ (вх. № 26 від 15.01.2015 та № 79 від 05.02.2015) щодо узгодження реставраційного завдання (РЗ);

до СУКПЛ від 10.02.2015 № 04/24-07 та від 10.03.2015 № 04/24-13 стосовно узгодження РЗ та рекомендація щодо подальшого узгодженя в установленому порядку;

до СУКПЛ від 19.02.2015 № 04/24-09 щодо припинення несанкціонованих робіт до погодження проектної документації та отримання дозволу Мінкультури;

до МКУ від 24.02.2015 № 04/22-60 інформаційний лист;

від СУКПЛ до МКУ (копія НКПІКЗ) від 03.03.2015 № 119/7/Тн щодо розгляду проектних рішень по об’єктам, що перебувають у користуванні СУКПЛ;

до МКУ від 30.04.2015 № 04/22-127 щодо розгляду та погодження РЗ;

від МКУ від 30.06 2015 № 2143/10-2/13-15 (на лист НКПІКЗ від 30.04.2015 № 04/22-127) щодо погодження РЗ;

до СУКПЛ від 12.05.2015 № 04/24-30 щодо зупинення проведення робіт до надання Заповіднику відповідної проектно-дозвільної документації;

від СУКПЛ від 26.05.2015 № 327-ГА (вх № 404 від 27.05.2015) з вимогою надати СУКПЛ проектно-кошторисну документацію та дозвіл на виконання робіт;

до Управління охорони культурної спадщини КМДА від 22.05.2015 № 04/25-337 щодо сприяння у вирішення питання призупинення виконання робіт на об’єкті;

до СУКПЛ від 12.06.2015 № 04/24-33 щодо зупинення виконання робіт;

від СУКПЛ від 24.06.2015 № 392/7 (вх. № 484 від 30.06.2015) на лист НКПІКЗ від 12.06.2015 № 04/24-33.

Пам’ятка архітектури місцевого значення «Огорожа монастирського саду», охоронний № 893/46-Кв, корпус № 44а.

У 1988 році проведено реставраційні роботи із заміною дерев’яних заповнень секцій на ажурні металеві.

Розробник: Інститут «УкрНДІпроектреставрація», 2011.

Погодження: лист Міністерства культури України від 01.07.2011 № 1304/22/13-11.

Пам’ятка архітектури місцевого значення «Вхід до Дальніх та Варязький печер», охоронний № 893/68-Кв, корпус № 73.

Розробник: ТОВ «Інститут православного храмобудування», 2011.

Погоджено: Міністерство культури від 01.07.2011.

Дозвільна документація:

Міністерство культури України – дозвіл від 20.10.2011 № 294/22/51-11, 13.07.2012 № 22-1906/35.

Пам’ятка архітектури місцевого значення «Дім гостинний та контора», охоронний № 893/55-Кв, корпус № 54.

Розробник: Творча архітектурна майстерня «Ю.Лосицький», 2007.

Погоджено: Міністерство культури від 20.12.2007.

Дозвільна документація:

Міністерство культури України – дозвіл від 20.10.2011 № 294/22/51-11, 13.07.2012 № 22-1908/35.

Новобудова Овочесховище.

Розробник: Інститут «УкрНДІпроектреставрація», 2011; ТОВ «Інститут православного храмобудування»,2013.

Погодження: Департамент культурної спадщини та культурних цуінностей 16.05.2012 № 22-1110/42; лист Міністерства культури України від 17.10.2012 № 484/22/61-12 (в рамках проекту «Проведення протизсувних заходів, інженерного захисту та протиаварійних робіт на території Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври. Укріплення аварійного схилу я корпусів № 52 та № 53 з реконструкцією лаврського льоху»).

Новобудова, яка розташована за північними фасадами корпусів № 51 та № 52.

Розробник: ТОВ «Уютный дом» (2013) в рамках проекту «Реабілітація господарчого двору на Дальніх печерах Києво-Печерської лаври».

Погоджено: Міністерство культури України – лист від 18.06.2013 № 1720/10/61-13.

Дозвільна документація:

ДАБІ – Декларація про початок виконання будівельних робіт від 02.08.2013 № ІУ083132140154.

Новобудова так званого Економічного корпусу, яка розташована на захід від корпусу № 53.

Розробник: ТОВ «Уютный дом» (2013) в рамках проекту «Реабілітація господарчого двору на Дальніх печерах Києво-Печерської лаври».

Погоджено: Міністерство культури України – лист від 18.06.2013 № 1720/10/61-13.

Дозвільна документація:

ДАБІ – Декларація про початок виконання будівельних робіт від 02.08.2013 № ІУ083132140154.

Новoбудова, яка розташована у північно-західній частині Ближньопечерного саду Нижньої Лаври.

Розробник проекту: інститут «УкрНДІпроектреставрація» (Відбудова с пристосуванням братського корпусу).

Затверджено: Міністерством культури у 2011 році.

Дозвільна документація:

ДАБІ – Декларація про початок виконання будівельних робіт від 18.11.2013 № ІУ083133240269.

Міністерство культури України – лист від 19.11.2013 № 3605/10/61-13.

Новoзбудована після обвалу у 2009 році залізобетонна на палевій основі підпірна стіна, обличкована цеглою, яка пролягає вздовж Ближньопечерної вулиці.

Розробник: Інститут «УкрНДІпроектреставрація», 2009.

Дозвільна документація:

Міністерство культури України: дозвіл від 20.11.2011 № 294/22/51-11.

Новозбудована брама в ділянці №2 Фотречних мурів навколо Дальніх і Ближніх печер (корпус № 93) біля північно-східного рогу корпусу № 54.

Розробник: Інститут «УкрНДІпроектреставрація», 2014 (проект відновлення в’їзних брам (93а, 94а, 93б).

Погоджено: Державна служба з питань національної культурної спадщини від 26.11.2010 № 75 (лист від 26.11.2010 № 22-3474/42).

Новозбудований корпус на місці пам’ятки архітектури місцевого значення «Келії гостинного двору», охоронний №4/76, корпус № 57.

Розробник: ТОВ «Інститут православного храмобудування», 2011.

Погоджено: Міністертво культури від 01.07.2011.

Дозвільна документація:

Міністерство культури України – дозвіл від 20.10.2011 № 294/22/51-11, 13.07.2012 № 22-1907/35.

Прибудова до ділянки № 4 та № 5 пам’ятки архітектури національного значення «Монастирські мури», охоронний № 4/14, корпус № 92.

Збудована у 2011 році в рамках проекту вертикального планування та благоустрою території вздовж Монастирських мурів (корпус № 92) – від Південної вежі до корпусу № 35.

Розробник: Інститут «УкрНДІпроектреставрація», 2011.

Погодження: лист Міністерства культури від 01.07.2011 № 1309/22/13-11.

А насамкінець, шановні громадські активісти та політики, я ризикну дати вам пораду – якщо ви прагнете притягнути до кримінальної відповідальності Михайлину, Діхтяра, Мазур та Нищука, то починати треба з 3-го листопада 1941 року, коли було підірвано Успенський собор! Бо решта звинувачень не стосується цих людей. Хто не зрозумів – передивіться ще раз дати та згадайте коли їх – Михайлину, Діхтяра, Мазур та Нищука, було призначено на теперішні посади. І давайте обережніше ставитися до різних «J'accuse», хоча б з огляду на наш сумний досвід останніх років!

P.S. Для довідки:

Михайлина Любомир Павлович, доктор історичних наук – генеральний директор Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника з вересня 2012 р.

Діхтяр Яків Якович – головний архітектор Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника з квітня 2016 р.

Мазур Тамара Вікторівна – заступник міністра культури України у 2014 та з 2016 р.

Нищук Євген Миколайович – міністр культури України у 2014 та з 2016 р.

Рrostir.museum