Religion.in.ua > Версія для друку > "А що Путін? Він нам не дороговказ"

— За час війни кількість прихожан Київського патріархату зросла. Зараз в Україні це — найбільша церква. Її підтримують від 44 до 48 відсотків населення, за дослідженнями соціологів. Московський патріархат — 20–24 проценти. Але він має більше зареєстрованих релігійних громад, — каже глава Української православної церкви Київського патріархату 89-річний Філарет в інтерв'ю "Німецькій хвилі".

У Запоріжжі священик Московського патріархату відмовився відспівувати загиблу дитину, бо хлопчика охрестила церква Київського. Про що говорить ця ситуація?

— Що вони помиляються — свідомо чи несвідомо. Хрещення може зробити не тільки священик, а й мирянин, і навіть жінка, якщо дитина вмирає. Таке хрещення визнається православною церквою дійсним. Тому вчинок священика в Запоріжжі — це беззаконня.

Це говорить про поглиблення розколу православних церков в Україні?

— Ні. Це говорить про те, що там діє неправда, брехня. В ім'я чого? В ім'я влади. Хочуть панувати над православними українцями.

Як ви бачите подолання цього розколу?

— Треба визнати і виконувати канони православної церкви. Є 34-те апостольське правило, що кожен народ повинен знати свого першого єпископа. Коли ми були в одній державі — і в Російській імперії, і в Радянському Союзі — Українська церква входила до складу Російської і визнавала своїм главою патріарха Московського. Коли ж Україна стала незалежною державою, то, згідно з цим 34-м апостольським правилом, ми зібрали помісний собор і прийняли рішення, що Українська церква повинна бути автокефальною, тобто незалежною.

Чи погодилися б ви на єдину церкву під Константинопольським патріархатом?

— Ні.

Як перший етап, я маю на увазі.

— Ніяких етапів. Яка різниця — підкорятися Москві чи Константинополю? Україна — незалежна держава.

Є різниця. У Росії — Путін.

— А що Путін? Він нам не дороговказ.

Він намагається вплинути через Українську церкву Московського патріархату. Він розраховував, що завдяки їй підпорядкує собі Україну. Але не розрахував сили. Тому що є Київський патріархат. І справа не тільки в цьому. Український народ не хоче більше підкорятися Москві.

16 листопада торік ви написали листа примирення патріарху Московському Кирилу. Говорите про необхідність подолання розколу. Але церква в Росії — заручниця Путіна, усе вирішує він.

— Мотив був такий: ми не хочемо ворогувати. Ми хочемо примиритися. Вони відповіли на це не по-братськи. Мовляв, "анафему знімемо". Але тоді, коли ми повернемося в підпорядкування Москві.

Вас здивувала ця відповідь?

— Не здивувала. Але я думав, що може, нарешті, вони отямляться.

Конфлікт на Донбасі — це агресія з боку Росії, війна між РФ і Україною, громадянська, "гібридна"?

— Це — агресія Росії щодо України. Незаконно відібрали Крим. Думали, можуть забрати й Донбас. І не тільки. Путін мріє підкорити всю Україну. Повернути під свій вплив колишні держави соціалістичного табору: всі балтійські республіки, Польщу, Румунію, Болгарію. Але марно — час імперій закінчився.

У росіян і українців більше спільного чи відмінного?

— По-перше, ми належимо до сім'ї слов'янських народів. Це вже нас зближує. По-друге, протягом століть жили або як сусіди, або як одна держава. І тому повинні жити, як брати. Але брат не повинен поневолювати брата. А Путін хоче повернути нас у рабство. Все встане на місце. Війна припиниться, вона не може бути вічною.

Коли очікуєте її закінчення?

— Рік-два ще потягнеться. Путін зрозумів, що він Україну зброєю не візьме. Йому треба красиво вийти з цього конфлікту — шляхом переговорів.

Думаєте, на четвертому терміні буде цим займатися (18 березня 2018 року в РФ відбудуться президентські вибори. — ГПУ)?

— У процесі задіяна не лише Україна. І Європа, й Америка. Тому примирення і вирішення цього конфлікту буде за участю всіх цих сил.

Путін, по вашому, віруюча людина?

— Він — віруючий. Християнин. А чи живе по вірі? Ні, не живе. Я його назвав "новий Каїн".

Російська служба "Німецької хвилі"

Gazeta.ua