Religion.in.ua > Українські > Інспіратор Реформації
Інспіратор Реформації20 11 2018 |
|
Німецький письменник, перекладач, релігійний діяч, засновник протестантського руху Мартін Лютер (по-німецьки: Martin Luther) народився 10 листопада 1483 року в саксонському місті Айслєбен у багатодітній побожній родині гірника мідних рудників. Німецький письменник, перекладач, релігійний діяч, засновник протестантського руху Мартін Лютер (по-німецьки: Martin Luther) народився 10 листопада 1483 року в саксонському місті Айслєбен у багатодітній побожній родині гірника мідних рудників. Вже п’ятилітнім хлопцем почав навчання в міській школі Мансфельда, чотирнадцятилітнім продовжив навчання в Маґдебурзі, потім – в Айзенаху, у 1501 році вступив до Ерфуртського університету, де в 1505 році отримав ступінь маґістра вільних мистецтв. Потім вступив до монастиря авґустинців в Ерфурті, де в 1506 році прийняв обітницю монаха, а в 1507 році був рукопокладений у сан священика. У 1508 році Мартін Лютер був скерований на викладання у Віттенберзький університет, де заодно продовжив навчання, а в 1512 році отримав ступінь доктора теології й отримав посаду професора. 18 жовтня 1517 року папа римський Лев Х випустив буллу про відпущення гріхів і продаж індульґенцій з метою «Сприяння побудові храму св. Петра і порятунку душ християнського світу», а вже 31 жовтня цього ж року Мартін Лютер вибухнув критикою на цю буллу, вираженою в його «95 тезах про індульґенції». Тези були перекладені з латини на німецьку мову й (можливо, без згоди автора) надруковані й розповсюджені, внаслідок чого Мартін Лютер став архівідомим на німецьких землях. У 1519 році Мартін Лютер був викликаний за свої тези на суд і диспут у Ляйпціґ, де висловив сумнів у справедливості й непогрішності католицького папства, через що папа Лев Х наклав на нього анафему. У 1520 році П’єтро з Аккольта склав папську буллу «Exsurge Domine», яку Мартін Лютер у дворику Віттенберзького університету публічно спалив, а в посланні «До християнського дворянства німецької нації» («An den christlichen Adel deutscher Nation von des christlichen Standes Besserung») оголосив, що боротьба з папським засиллям є справою всієї німецької нації. Чимало істориків вважають саме цей період початком Реформації. 3 січня 1521 року папа Лев Х відлучив Мартіна Лютера від церкви, а імператор Карл V згодом оголосив його поза законом. Мартін Лютер за допомогою курфюрста Фрідріха Саксонського сховався у замку Вартбурґ, а потім перебрався до Віттенберґа, де восени 1521 року переклав Новий Заповіт на німецьку мову (робота на цим зайняла 11 тижнів). У вересні 1522 року цей переклад вийшов друком. У 1523 році була надрукована й перша частина перекладу Мартіна Лютера Старого Заповіту (повний переклад було завершено у 1534 році). Біблія Лютера витримала велику кількість перевидань (400 за перші 20 років, для прикладу). У 1525 році Мартін Лютер одружився, його дружиною стала Катаріна фон Бора, колишня черниця (у них народилося шестеро дітей: Йоганнес, Елізабет, Маґдалена, Мартін, Пауль, Марґарет). У 1529 році Мартін Лютер склав Малий і Великий катехізис, які лягли в основу «Книги Згоди». У домі Мартіна Лютера бувало багато гостей, деякі з них записували його висловлювання, що згодом були опубліковані під назвою «Лютерові застольні промови» («Luthers Tischreden»). Процес Реформації далі розвивався вже незалежно від Мартіна Лютера. Жив Мартін Лютер у Віттенберзі обтяжений родинними турботами та фінансовими проблемами, адже гонорарів за свої книги не вимагав, «вдовольняючись» професорською платнею в місцевому університеті. Помер Мартін Лютер 18 лютого 1546 року в рідному Айслєбені, куди виїхав у робочих справах. Повернутися назад |