В надії на мудрість Константинополя

Напередодні архієрейського собору УПЦ КП (запланованого на 13 грудня) та за п'ять днів до історичного об’єднавчого собору українських православних Церков (15 грудня) Предстоятель УПЦ КП митрополит Філарет відкрито заявив про власну незгоду з Константинополем.

Напередодні архієрейського собору УПЦ КП (запланованого на 13 грудня) та за п'ять днів до історичного об’єднавчого собору українських православних Церков (15 грудня) Предстоятель УПЦ КП митрополит Філарет відкрито заявив про власну незгоду з Константинополем.

У позиціях предстоятеля найбільшої в Україні православної Церкви та Константинопольської патріархії виявилося дві основні розбіжності. По-перше, митрополит Філарет виступає за те, щоб об'єднавчий собор був винятково архієрейським, тобто участь у ньому можуть взяти 60–65 єпископів, більше сорока з яких об'єктивно представлятимуть УПЦ КП. Натомість Константинополь наполягає на форматі помісного собору, що передбачає участь у ньому вірян та священиків. Друга суттєва розбіжність – спосіб голосування за кандидатури на очільника Церкви. Київ хоче відкритих виборів, а Фанар за те, аби голосування відбулося таємно.

Філарет заявляє, що УПЦ КП має право висловлювати свої зауваження до Вселенського патріархату.

"Київський патріархат є найбільшою Церквою. І від нас залежить, приймемо ми те, що від нас будуть вимагати, чи не приймемо. Якщо це буде корисно нам – то ми приймемо. Якщо це буде не корисно нам, ні державі, ні Церкві, то ми просто не проголосуємо, відкинемо", – затявся предстоятель УПЦ КП.

Ультиматуми чи навіть просто "жорска позиція" – це не та мова, якою тепер треба говорити з Константинополем, вважає оглядач, експерт Z зі справ Церкви Анатолій Бабинський. Він каже, що у нинішній ситуації варто сподіватися на мудрість Вселенського патріархату.

Анатолій БАБИНСЬКИЙ:

"Виглядає, що УПЦ КП намагається отримати автокефалію "російського" зразка, яка чимось схожа на незалежність держави, такий собі 100% суверенітет. Тому їхні заяви звучасть часом як "дайте і до побачення". Погляд Константинополя на автокефалії як такі є іншим, ніж у Москві – і це, як не парадоксально і на щастя для України, якраз і дозволило йому втрутитися в цю справу. 

Справа в тому, що Константинополь робить собор, і на нього не йде УПЦ КП, УАПЦ чи УПЦ (МП) – ідуть ті особи, яких він запрошує. І ці особи творитимуть нову структуру. Немає зараз ні УПЦ КП, ні УАПЦ, УПЦ (МП) – це є явно зі всіх документів Константинополя, які були оприлюднені в останні місяці. Я думаю, що тільки в такому варіанті ця Церква згодом зможе бути акцептована вселенським православ’ям. Сьогодні ніхто не пішов шляхом Москви і не розірвав сопричастя з Констатинополем, бо він діє дуже обережно насправді і вирозуміло. Можна як завгодно дивитися на українську ситуацію зсередини, але зовнішній світ не прийняв би простої акцептації УПЦ КП і УАПЦ в свою компанію.

З боку УПЦ КП часом звучать гострі заяви, але потім після якихось розмов, яких ми не чуємо, вони їх згладжують і займають компромісну позицію.

У цій всій ситуації для досягнення найкращого результату ультиматуми можуть зробити лише гірше".

Думка Анатолія Бабинського підтвердилася вже вчора над вечір, коли із заявою виступив архієпископ Чернігівський і Ніжинський УПЦ КП Євстратій Зоря. Власне "згладжуючи" жорсткість митрополита Філарета, Зоря заявив, що позицію його Церкви спотворюють, і насправді в Михайлівському соборі готові до пошуку взаємоприйнятних процедур.

Євстратій ЗОРЯ:

"Наявність ПРОПОЗИЦІЙ з боку Київського патріархату до регламенту Собору чи процедури обрання предстоятеля не означає, що у підсумку не буде узгоджене спільне бачення. Як учасники Собору, ми з очевидністю маємо право вносити свої пропозиції, аргументувати і підтримувати їх... У Київському патріархаті конструктивно налаштовані перед Собором узгодити з його Головою, представником Вселенського Патріарха митрополитом Еммануїлом та з усіма іншими сторонами всі необхідні питання, щоби Собор відбувся успішно".

Зокрема, Зоря відкинув підозри, начебто УПЦ КП проіґнорує собор. "У Київському патріархаті готуються до Собору і мають намір брати в ньому участь", – наголосив церковний спікер.

Зоря повідомив, що УПЦ КП годиться на ширші – а не лише архієрейські – делегації. "Відповідно до благословення Святійшого Вселенського Патріарха Варфоломія, у роботі Собору братимуть участь архієреї, клірики, монахи та миряни", – заявив він, водночас не уточнивши, чи рядові учасники матимуть право голосу.

Тим часом предстоятель УАПЦ митрополит Макарій чітко заявив, що не розуміє, як об'єднавчий собор може відбутися в форматі архієрейського собору, і заперечує можливість відкритого голосування при обранні очільника Церкви.

Предстоятель УАПЦ Макарій:

"Ми прийдемо на Собор на запрошення Вселенського патріарха. Як може бути Собор архієрейським, якщо запрошуються по одному священику і по одному мирянину з архієреєм? Знаєте, я не буду нікого судити. Ми підпорядковуємося Вселенській патріархії, тимчасово. Було зрозуміло сказано, що кожен архієрей із собою бере одного священика та одного мирянина"...

..."Ніхто не піде на відкрите голосування. І в нашому статуті, і у статуті церкви Київського патріархату йдеться про те, що предстоятеля обирає Помісний собор шляхом таємного голосування".

У розмові з виданням "Главком" митрополит Макарій дав чітко зрозуміти, що Українська автокефальна православна церква (третя за величиною) не має ні до кого жодних претензій, візьме участь в об'єднавчому соборі й попередньо навіть не скликатиме свого власного. "У нас 14 грудня відбудеться просто зустріч єпископів", – каже він.

Нагадаємо, що ще раніше Священний синод Української православної церкви Київського патріархату офіційно висловив низку застережень до реґламенту надзвичайного Об’єднавчого собору ієрархів української православної Церкви, скликаного на 15 грудня. Декотрі з умов, оприлюднених УПЦ КП, суперечать попереднім пропозиціям Вселенського патріархату.

Зокрема, УПЦ КП запропонувала залишити право голосу на соборі винятково за ієрархами теперішніх православних Церков, при тім, що Вселенський патріархат запрошує повноцінними делегатами також священиків та мирян. Також Київський патріархат бачить цей собор як архієрейський (котрий скликається, базуючись на дотеперішні ієрархічні структури), а не помісний (котрий був би "низовим", фактично установчим).

Так, згідно з журналом засідання 6 грудня, опублікованим на офіційній сторінці УПЦ КП, патріарх Філарет з ієрархами вважають: "Під час підготовки регламенту Собору має бути враховано, що це є Архієрейський собор єдиної помісної автокефальної української православної Церкви, тому право голосу повинні мати лише українські ієрархи – члени Собору. Присутність духовенства, чернецтва та мирян можлива лише без вирішального голосу. Участь делегатів від духовенства, чернецтва та мирян з правом вирішального голосу передбачає проведення Помісного собору, представництво на якому можливе лише на основі рівності та пропорційності (в залежності від кількості парафій), що ускладнює процедуру скликання Собору, особливо у визначений строк".

Водночас, як випливає із тексту запрошення, оприлюдненого єпископом УПЦ МП Олександром Драбинком, усі троє дійсно матимуть право голосу: "...запрошуємо Ваше Високопреосвященство взяти участь разом з одним кліриком і одним монахом чи мирянином, кожен з котрих матиме право голосу, для формування бюлетеня з трьох кандидатів в Об'єднавчому соборі".

Натомість УПЦ КП пропонує: кожен із делегатів Собору може голосувати за одну особу. При тім Київський патріархат має зауваження і до способу формування бюлетенів.

"Висунення кандидатур на предстоятеля єдиної помісної автокефальної УПЦ мусить відбуватися за процедурою, що буде затверджена Собором, і передбачатиме, що кожен кандидат повинен під час висунення отримати відкриту підтримку визначеного процедурою числа членів Собору. Один член Собору може висловити підтримку лише одному кандидату. Кількість кандидатур визначиться за підсумками процедури висунення", – йдеться у рішенні синоду.

Zbruc.eu