Як Росія привласнила історію Православної церкви України

Про це Радіо Свобода розповів проректор з наукової роботи Київської богословської православної академії, протоієрей Віталій Клос.

«Розкольники», «безбожники» – волають на адресу ієрархів Православної церкви України священики Російської православної церкви (РПЦ) і розповідають про «єдину церкву», яка походить з доби Київської Русі та нібито об’єднує Росію, Україну та Білорусь. Українські ж священнослужителі наголошують: на сьогодні, Росія продовжує спотворювати історію Православної церкви України, щоб зберегти свій вплив на українську владу, суспільство і релігійні інституції. Фактично, ідеться про чергові спроби Кремля через підпорядковану їй РПЦ «привласнити» історію та духовне коріння Українського православ’я. Про це Радіо Свобода розповів проректор з наукової роботи Київської богословської православної академії, протоієрей Віталій Клос.

– Можна стверджувати, що здавна Російська імперія, а по тому СРСР намагався «вкрасти», чи то «приватизувати» не лише історію української церкви, а й історію України у цілому. Якщо глянути на наше сьогодення, то побачимо наслідки цього. Якщо ми подивимось на тих людей, котрі дотепер, не зважаючи на те, що ми (ПЦУ – ред.) отримали Томос, визнані Вселенським патріархом і є незалежною автокефальною церквою, – ці люди у повній мірі є залежними від впливів з Москви.

​

– Тобто, вплив РПЦ, Кремля залишається в Україні доволі сильним?

– Самі подивіться: чимало українців дотепер вірять лише тому, що говорить ієрарх Московської церкви, який, між іншим, не є вільним у своїх міркуваннях. Варто зазначити, що імперський вплив має свої витоки з, сказати б, початкових часів, але його наслідки ми бачимо дотепер.

– Що означає «початкові часи», який період ви маєте на увазі?

– У 1686 році Київська митрополія вийшла з-під омофору Константинопольського патріарха і потрапила під юрисдикцію Московського патріархату. Це були початки церковного поневолення, бо ж майже сто років після цього українське духовенство боролось за свої права. З того, що відомо з письмових джерел, знаємо, що священики боролись різними способами, намагаючись вберегти Церкву.

Але імперська машина працювала, і то у різних напрямках. Серед іншого, працювала з точки зору створення міфологічності в історії: подавати ті факти, яких насправді не було, або перекручувати реальні історичні факти так, як це було вигідно імперії. Також замовчувались факти, які мали місце. У результаті постала цілісна концепція російської історії, з’явились певні традиції, яких у нас на теренах України, ніколи не було, а натомість наші українські традиції потрапили під заборону.

 

– Можете навести якісь приклади?

– Наприклад, було заборонено книгодрукування українською мовою, з України вивозили цілі друкарні, імперія забирала усе найцінніше, автентичне, оригінальне. А назад, сказати б, повертали усе «вижате», спотворене – якісь субстрати, що їх мали поширювати, їх мали всі знати. І, на жаль, православна церква була інструментом у цій імперській політиці Росії.

– До чого це призвело, якщо дивитись на історію ПЦУ?

– На жаль, наша православна церква потрапила у зону впливу Російської імперії, пізніше СРСР.

Відтак, духовенство було вимушене виконувати певні директиви – робилось те, що могло би знищити, зруйнувати саму церкву. Тому наслідки цих процесів відчутні дотепер і, напевно, ще не один рік ми будемо їх відчувати. Протоієрей Віталій Клос у КПБА. Київ, 2 березня 2019 р.

Залежність від усіх тих стереотипів, міфотворчості, від усіх речей, які у церкві і довкола неї були упродовж століть – а це впливи і міфи імперські, тоталітарні – ми їх ще будемо відчувати, будемо докладати зусиль їх позбутись.

– Митрополит Епіфаній заявив, що «ПЦУ буде відходити від російських імперських традицій», що це означає?

– Наразі розкривати плани не буду. Лишень скажу, що це стосується цілого комплексу церковних і гуманітарних питань: ідеться про повернення до грецької традиції у богослужбовій практиці (якої нас позбавила Москва) і про справи просвітницькі, які дозволять повернути «вкрадену» історію і традиції ПЦУ.

Radiosvoboda.org