Religion.in.ua > Українські > Свобода по-російськи. Що відбувається з Українською Церквою у Криму?

Свобода по-російськи. Що відбувається з Українською Церквою у Криму?


16 04 2019

Окупанти не припиняють тиску на українських православних. Через суд вони намагаються забрати храм у Сімферополі.

Окупанти не припиняють тиску на українських православних. Через суд вони намагаються забрати храм у Сімферополі.

Управління Кримської єпархії отримало листа від окупаційного “Міністерства земельних і майнових відносин” про дострокове розірвання договору оренди на будівлю, де міститься єдиний у Сімферополі храм Православної Церкви України. Причина — “відсутність оплати оренди” в розмірі два рублі.

Вимагають компенсувати збитки і сплатити штраф “до бюджету республіки” — уже дві тисячі рублів. А також звертаються до “суду” з позовом щодо припинення оренди. Дарма що визначена в документах орендна плата давно була внесена!

“Одночасність атаки російських силовиків проти кримських татар і черговий крок окупантів у напрямку знищення присутності Української Церкви — події з одного ряду. Окупанти проводять “зачистку” нелояльних”, — таку заяву з приводу останніх новин у Криму зробив Євстратій (Зоря), архиєпископ Чернігівський і Ніжинський ПЦУ.

Що ж відбувається з Українською Церквою на півострові і яку мету поставила перед собою окупаційна влада? Про це розпитуємо Андрія Юраша, директора департаменту у справах релігій і національностей Міністерства культури України, та Дмитра Горєвого, релігієзнавця.

— У 1990-х роках українська влада передала в безоплатне користування УПЦ Київського патріархату храм святого Володимира у Сімферополі, — пояснює в коментарі газеті "Експрес" Андрій Юраш. — Окупаційна ж влада вимагає платити за приміщення. Україна не визнає цих дій окупантів і наполягає, що вони незаконні. Бо згадані кроки росіян не узгоджуються з базовими нормами, які українська влада прийняла ще в середині 1990-х.

Залишається тільки одна можливість — вирішити це питання через Європейський суд з прав людини. Він має взяти до уваги весь комплекс вихідних даних, зокрема окупацію півострова.

— З боку Росії є претензія до України з приводу релігійної політики і з приводу того, що Українська Церква здобула незалежність. Тож вони всілякими засобами намагаються помститися, чинять перепони для ПЦУ в Криму, — вважає Дмитро Горєвой. — Кремль хоче, щоби на території Криму не було інших православних, крім Московського патріархату.

Так само діяли в Росії. До 2014 року там були громади так званого альтернативного православ’я — Російської Православної Вільної Церкви, тобто православних, не підпорядкованих РПЦ. Переважно у Володимирській області. Вони мали тут багато храмів, що становлять історичну та культурну спадщину, зберігали чимало реліквій, мощей. І от їх стали утискати. Влада забирала мощі, храми і за рішеннями судів віддавала РПЦ. Стосовно ПЦУ хочуть застосувати таку ж тактику. Росіяни намагаються захистити своє релігійне поле, щоби православні були тільки в Московському патріархаті. Адже влада може впливати на нього, керувати ним.

— Якими ще засобами чинять тиск?


А. Юраш:

— Вимагають, щоб усі релігійні організації у Криму переєструвалися згідно із російським законодавством. Пропонують державну реєстрацію за російськими законами і ПЦУ. Зрозуміло, що згодитися на таке Церква не може, бо це буде легітимізація окупації. Тому залишається хіба що оскаржувати дії окупантів у європейських інстанціях.

— Хто ще, крім українських православних, зазнає утисків?


— Російська влада не терпить непідконтрольних собі структур. Будь-яких — політичних, соціальних, суспільних і церковних.

Сильного тиску нині зазнають кримські татари. У Криму було понад 700 мусульманських громад, що діяли без державної реєстрації, українське законодавство це дозволяло. Російська влада вимагає легітимізації. Тож нині маємо скорочення у два з половиною рази мусульманських духовних центрів.

Є інформація про те, що в Криму відбувається зачистка, яка має на меті змінити етнічний склад населення Криму. Із РФ привозять військовослужбовців, пенсіонерів, вони посилюють російський етнічний компонент. Причому переселяють не будь-кого, а тих росіян, що пов’язані з ідеологічною підтримкою і є свідомими прихильниками імперської, путінської моделі державного будівництва.

Д. Горєвой:

— Тиск чиниться не тільки на ПЦУ. Свідки Єгови там, як і в РФ загалом, заборонені. Зазнають гоніння мусульмани із середовища кримських татар. Зокрема, в Україні їхня політично-релігійна організація “Хізб ут-Тахрір” не була заборонена. А після окупації Криму потрапила під заборону в РФ, причетних до неї переслідують.

— Скільки громад ПЦУ залишилося на півострові?


А. Юраш:

— До окупації було 16 парафій, потім кількість їх зменшилася майже вдвічі. Є намагання знести храм ПЦУ у Євпаторії. Храм у Сімферополі діє, але з обмеженнями. Мережа православних українських церков систематично скорочується.

Радимо до вашої уваги текст про село Олександро-Калинове на Донбасі. Жителі цього села ніколи не приховували своїх проукраїнських поглядів. Сьогодні вони плетуть маскувальні сітки і допомагають нашим військовим.

Еxpres.online






Повернутися назад