«Найголовніша традиція, про яку мають говорити християни, — це традиція любові» — Георгій Коваленко в програмі ULTIMA CENA

Нову програму ULTIMA CENA за участю ведучого Кирила Караченцева та ректора ВПУ Георгія Коваленка присвячено темі церковної традиції.

Нову програму ULTIMA CENA за участю ведучого Кирила Караченцева та ректора ВПУ Георгія Коваленка присвячено темі церковної традиції.

Чи дійсно «Нова церква — нові традиції?», з’ясовують учасники програми. У випуску обговорюються питання: чи є церковна традиція усталеною та чи може вона змінюватись; як відновлюється давня київська богослужбова традиція; чи потрібна реформа літургії в православній церкві; якою мовою краще проводити літургію: церковно-слов’янською чи сучасною українською та що потрібно знати людині, яка приходить до храму, щоб розуміти, що там відбувається?

Ректор ВПУ Георгій Коваленко

Якщо церква живе, то традиція змінюється

Церква живе в традиції. Якщо церква живе, то ця традиція змінюється, переосмислюється, перебуває в постійному творчому процесі. В будь-які часи в церкві багато чого змінювалося. Щось ставало традицією, щось є сталим протягом століть, але сам процес змін я б назвав для церкви традицією. І при цьому зберігати певні зовнішні, а найголовніше — сутнісні, — теж є для церкви традиційним. Є речі незмінні. Це стосується сенсів, євангельських істин, Божих заповідей. І є те, що змінюється. Це форми релігійності, обрядів, мова спілкування, мова проповіді…

У церкві є близько ста літургій

Ми знаємо, що літургій було багато. Різні є версії — вчені-літургісти знають близько ста літургій. Але сьогодні ми маємо чотири найпоширеніші варіанти літургії: 1) св. Іоана Златоустого; 2) її версія, відмінності якої не дуже видно вірянам, — літургія св. Василія Великого; 3) літургія наперед освячених дарів св. Григорія, папи Римського; 4) літургія св. Якова, брата Господнього.

Якщо ми подивимося на традиції різних Помісних Церков, то побачимо відмінності і свою місцеву традицію. В інших християнських конфесіях ми так само побачимо повне розмаїття.

Розвиток ПЦУ має поєднати традицію та сучасні технології

Що стосується Православної Церкви України, то тут є двовимірне завдання. По-перше, ми маємо відроджувати нашу київську традицію. Бо багато чого за останні триста років прийшло до нас неприродно чи змінювало нашу церкву і традицію у відповідності до шаблонів, канонів і традицій церкви Російської імперії. Але неможливо ті традиції просто реконструювати. Будь-яке відновлення традиції — це створення нової традиції.

Крім розвитку традицій, є виклики сьогодення. Ми заходимося, наприклад, у медіапросторі. Це теж простір для  спільної справи, для літургії. Але в медіа, у віртуальному просторі має бути поєднання внутрушньоцерковних сенсів з технологіями телебачення.

***

Чи не боїться церква відкриватися новому, як розвивалася церква в гетто, що робити з різноманіттям перекладів літургії та її чинопослідуванням, чи матиме вплив прийняття мовного закону на життя релігійних спільнот та багато іншого дивіться у ВІДЕО програми.

Оou.org.ua