Кенгірський бунтар: історія священника-бандерівця з Луцька

Отця Омеляна Суничука 70 років тому, 20 липня 1949 року, засудили на 25 років концтаборів ГУЛАГу за співпрацю з УПА.

Отця Омеляна Суничука 70 років тому, 20 липня 1949 року, засудили на 25 років концтаборів ГУЛАГу за співпрацю з УПА.

Волиняннин Омелян Суничук донедавна був відомим лише як член комітету політичних в’язнів під час Кенгірського повстання політичних в’язнів ГУЛАГу, яке відбулося 16 травня – 26 червня 1954 років в Казахстані.

65 років тому політв’язні зуміли зламати хребет тоталітарного насилля в концтаборах.

У часи незалежності був неговірким, адже жив на Полтавщині, де бандерівців згадували в контексті радянської пропаганди як «ворогів народу». Велике інтерв’ю записав московський дослідник Кенгірського повстання Микола Формозов, але дозволу на публікування за життя героя не отримав.

Лише сьогодні, завдяки відкритому доступу в Україні до архівів радянських спецслужб, в архіві СБУ Волині знайшлася кримінальна справа щодо Омеляна Суничука – члена ОУН і УПА, священника, політв’язня ГУЛАГу.

За його біографією можна зняти блокбастер, і можна вивчати історію України у ХХ столітті. Уперше написати біографію Суничука вдалося завдяки архівним документам та уривками неопублікованого інтерв’ю-спогаду.

CЕМІНАРИСТ

Омелян народився 1923 р. у селі Більче Демидівського району на Рівненщині. Батьки були середнього достатку. Мати Ксенія – селянка, батько Сила – офіцер російської царської армії часів Першої світової. У сім’ї виховували троє дітей – старший Володимир із 1921 року, молодша Ольга народилася у 1930-му.

Продовження див. тут