Religion.in.ua > Українські > Нагороджені посмертно: Позивний «Татарин» — медаль «За служіння Ісламу та Україні»

Нагороджені посмертно: Позивний «Татарин» — медаль «За служіння Ісламу та Україні»


28 10 2019
Серед 57 нагороджених відзнакою ДУМУ «Умма», медаллю «За служіння ісламу та Україні», п’ятеро вшановані нагородою посмертно.
Серед 57 нагороджених відзнакою ДУМУ «Умма», медаллю «За служіння ісламу та Україні», п’ятеро вшановані нагородою посмертно.

Боєць 24-го окремого штурмового батальйону «Айдар», стрілець-помічник гранатометника 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади Руслан Муждабаєв (позивний «Татарин»), що покинув цей світ 25 грудня 2016 року під час несення служби в районі с. Тарамчук (Мар’їнський район, Донецька область), — один із тих, чиє ім’я прозвучало на урочистій церемонії вручення мусульманської нагороди 14 жовтня, в День захисника України. 

Нагородження відбулося не лише в знаковий день, а й у знаковому місці — відновленій будівлі Будинку профспілок України, де свого часу діяли штаби Помаранчевої революції та Революції гідности. Учасником Євромайдану був і Руслан Муждабаєв, що приїхав із Сімферополя одразу після побиття студентів; він належав до 8-ї «афганській» сотні самооборони Майдану й боронити Україну добровольцем вирушив саме звідси, з української столиці.

Муфтій ДУМУ «Умма» Саід Ісмагілов прочитав молитву, звернувшись до Господа з проханням прийняти захисників України в раю як шагідів:

— О Всевишній Аллаг! Ми просимо в Тебе миру й милости для України та для мусульман України, для мусульман у всьому світі! Ми просимо в Тебе за читання цієї молитви нагороди нашим братам і сестрам, що загинули на цій війні, боронивши Україну. Вони заради Тебе виходили, щоб захищати мирне життя своїх родин, своїх дітей, своєї землі. Ми просимо, щоб Ти щедро нагородив їх і прийняв як шагідів. Ми просимо в Тебе, щоб вони ввійшли до раю без звіту, ми просимо в Тебе, щоб Ти був милостивий до них і разом з пророком Мухаммадом (мир йому і благословення) дозволив увійти до раю! Ми просимо Тебе за душі Аміни Окуєвої, Рустама Хамраєва, Шаміля Румігіна, Артема Нетруненка, Руслана Муждабаєва… О Всевишній Аллаг! Ми просимо в Тебе мира, здоров’я та міцної віри для всіх мусульман, що захищають Україну! Просимо Тебе за всіх, хто захищає, всіх, хто допомагає, всіх, хто молиться, а також за всіх, хто підтримує нашу чесну та справедливу боротьбу! Амін!

На сторінці батальйону «Айдар» у соцмережі «Фейсбук» розмістили відео з Русланом Муждабаєвим, де він розповідає про себе:

— Те, що я в 60 років тут — може, одного молодого хлопця нашого, українця, побережу від того, щоб він не був тут. Звичайно, ця війна — справа дорослих, а не справа молодих, — каже він.

Дізнавшись в грудні 2016-го про смерть патріота, військовий журналіст Сергій Коваленко назвав Руслана Муждабаєва «Великим Воїном України» — саме так, усі слова з великої літери:

«...Це повідомлення змусило мене сьогодні ввечері кинути всі справи. У ніч на 26 грудня пішов з життя ще один Великий Воїн України — боєць 24-го окремого штурмового батальйону „Айдар“ Руслан Ільясович Муждабаєв, позивний „Татарин“... Він помер не в бою — так теж трапляється на фронті, особливо з літніми людьми — але він помер як солдат. Як кажуть у таких випадках мусульмани: „Шагід, іншааллах!“ Війна навчила нас поважати віру, звичаї, мови всіх народів, що населяють Україну і захищають її зі зброєю в руках — нехай так буде завжди!»

Один з однополчан, Олег Сіренко, написав про Руслана: «Сьогодні вночі від нас пішов ще один побратим. Бувши активістом Революції гідности, пройшов весь Майдан, звідти одразу добровольцем зголосився на захист батьківщини... 2-га штурмова „афганська“ рота, „Айдар“. А як інакше, коли дім залишився у „віджатому“ Криму? Йому давно належала б пенсія, але категорично відмовився її оформлювати, адже тоді звільнять з армії, не буде можливості на передовій наближати таку бажану перемогу. Ще кілька днів тому заходив в гості, через обмеженість в часі відмовився від пропозиції: „Братчику, давай „міцнячку“ вип'ємо“ (чифір). Якби знав... Прийшовши з посту серед ночі, він присів, узявся за серце й помчав у небо. У свої 60+ знаходив у собі сили боротися й, не зважаючи на причину, загинув як воїн, на третьому році [війни], в бліндажі на лінії зіткнення — у той час, коли діти й внуки за віком з рельєфними м'язами, б’ють себе в груди — мовляв, герої безстрашні — потягують пивасик біля під’їздів, заносять хабарі, відводять очі, коли ближньому потрібна допомога... Ми зробимо все, для ТВОЄЇ перемоги! Земля пухом, „Татарине“».

На сторінці батальйону під епітафією — «Прощавай, брате! Прикривай нас з неба...» — й під іншими аналогічними повідомленнями сотні сумних «лайків» і безліч слів співчуття різними мовами.

Легендарна снайпер Аміна Окуєва, що загинула менше як за рік по тому, написала, дізнавшись про загибель Руслана Муждабаєва: «Як шкода! Доброї душі людина була... Весь Майдан провели по сусідству, в наметах поряд... Як він журився, що, можливо, більше не побачить рідний Крим... Нехай Всевишній прийме його!»

Муфтій ДУМУ «Умма», військовий імам-капелан Саід Ісмагілов писав: «Пішов із життя ще один мусульманин, що на війні захищав Україну, — Руслан Ільясович Муждабаєв. Його серце зупинилося сьогодні просто на передовій. Він пройшов шлях від Майдану до війни, де був у складі батальйону „Айдар“ <...> Він завжди мріяв про визволення Криму та повернення на рідну землю, робив усе, щоб наблизити цю щасливу хвилину. Пам’ятаймо, що мусимо продовжити визволення нашої землі від загарбників. Я завжди кажу, що наші мусульмани — найкращі. Ми гідні сини та дочки України. Руслан Ільясович буде похований у Києві, за всіма мусульманськими обрядами. Нехай буде милостивий до нього Всевишній Аллаг! Усі ми належимо Йому та всі до Нього вертаємося!»

28 грудня 2016 року перед похованням відбулася церемонія прощання з Русланом Муждабаєвим, на яку прийшли побратими з «Айдара», представники кримськотатарської громадськости, члени Меджлісу. Прощальне слово сказав голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров:

— Боляче те, що ми ховаємо Руслана далеко від Криму. Далеко від землі, до якої він повертався все життя.

У Руслана Муждабаєва лишилися сини. Він похований у місті Бровари Київської области, джаназу-намаз за ним на Північному кладовищі Броварського району відправив муфтій Криму Айдер Рустамов.

Islam.in.ua







Повернутися назад