Religion.in.ua > Українські > Місіонери на Тернопільщині служать дітям з аутизмом
Місіонери на Тернопільщині служать дітям з аутизмом18 12 2019 |
|
Знайомтеся! Ігор та Людмила Дмитрус – сім’я місіонерів у м. Бучач, що на Тернопільщині. Майже двадцять років звершують служіння, довірене Господом. Сім’я проводить недільні богослужіння, дитячий гурток, біблійні заняття для жінок з неблагополучних родин та денні дитячі табори влітку. В їхній маленькій громаді – шість членів церкви та декілька людей, які відвідують богослужіння у неділю. Вони мають свою особливу історію… Знайомтеся! Ігор та Людмила Дмитрус – сім’я місіонерів у м. Бучач, що на Тернопільщині. Майже двадцять років звершують служіння, довірене Господом. Сім’я проводить недільні богослужіння, дитячий гурток, біблійні заняття для жінок з неблагополучних родин та денні дитячі табори влітку. В їхній маленькій громаді – шість членів церкви та декілька людей, які відвідують богослужіння у неділю. Вони мають свою особливу історію…
Сім’я виховує п’ятеро діток, двоє з яких мають аутизм. Ілля – 12 років та Марк – 7 років, ходять до школи та вчаться за інклюзивною системою. У процесі навчання з ними знаходиться асистент вчителя, який їм допомагає. У класі до 10 дітей. Через відсутність підтримки з боку держави для дітей з аутизмом та їхніх сімей, церкви та деякі організації мотивувати сім’ю Дмитрус розпочати служіння для таких родин. «Ми розпочали корекцію нашого Іллі в 4,5 років. Зараз йому 12. Допомогу іншим сім’ям розпочали з проведення таборів, де є спеціальні ігри та заняття. Це три літа поспіль. Також понад рік, як у місті Бучач створено для діток з аутизмом громадську організацію «Дім дітей». У рамках організації ми здійснюємо допомогу з корекції поведінки, мовлення, у навчанні та вихованні. Наша команда складається з восьми сестер, які покликані Господом до цього служіння», – розповідає Людмила Дмитрус. Родина, в якій народжується дитина з аутизмом, по-перше, довгий час не розуміє, що це таке. Адже більшість педіатрів не вміють виявляти аутизм на ранніх етапах. По-друге, з часом, сім’я опиняється у своєрідному соціальному вакуумі. Адже хто схоче піти в гості з дитиною, яка неадекватно поводиться та заважає? Якщо сім’я спізнилася з корекцією, в 7-8 років у житті дитини настають невідворотні зміни: відставання в розумовому та мовленнєвому розвитку, вторинна неповносправність. Через постійне неприйняття та невірне виховання дитина набуває духовних проблем – агресію щодо ближніх, депресію, психічні порушення, неможливість відвідувати будь-які дитячі заходи тощо. «Вищенаведена тенденція більш проявляється у провінції, в обласних центрах більш-менш можна знайти гарного спеціаліста. Тому на благодійних засадах ми розпочали роботу із особливими дітками. Усі матеріали та спеціальні іграшки, засоби, канцелярія, посібники – придбані на кошти спонсорів. Та якою б важливою ця праця не була, ми на цей час не маємо жодної шафи і використовуємо в роботі чужу техніку та меблі», – продовжує Людмила Дмитрус. Люди, які звертаються по допомогу до волонтерів громадської організації «Дім дітей» – це всі, хто чує про їхню працю, можуть зателефонувати або прийти на зустріч. Відтак у жовтні тут провели заняття та консультації для дванадцяти сімей. Навчання здійснюється спеціальним методом та з урахуванням особливостей виховання дитини з особливими освітніми потребами. У Тернополі цим займається дитячий центр «Дім дітей», у Бучачі – наступного року планується відкриття кабінету дефектолога та логопеда для допомоги дітям з аутизмом. Вік дітей – необмежений. Також проходять семінари для вчителів та батьків. Працівники громадської організації «Дім дітей» працюють з дітками з порушенням аутичного спектру; гіперактивність та синдром дефіциту уваги; затримка психічного розвитку; затримка мовленнєвого розвитку; розумова відсталість. Сім’я Ігоря та Людмили Дмитрус просить допомоги:
Міфи про аутизм Міф 1. Дитина з аутизмом живе у своєму світі. Це не так, бо ці діти бажають бути в спільності, але не мають достатньо навиків, щоб спілкуватися так, як їхні ровесники. Міф 2. Всі діти з РАС-геніальні. РАС – це розлади аутистичного спектру. Лише частина таких дітей, як і типові діти, мають певні здібності в математиці, малюванні, музиці тощо. Та для успішної корекції слід знаходити той «талант» або уподобання, яке буде своєрідною компенсацією для дитини з аутизмом. Міф 3. Всі діти з аутизмом мають інтелектуальні порушення. Лише частина таких дітей має низький інтелект. Міф 4. Діти з аутизмом не можуть вчитися у звичайній школі. Усі діти з аутизмом можуть навчатися, якщо в процесі навчання будуть враховуватися їхні особливі освітні потреби. Міф 5. Аутизм виліковується. Діти з аутизмом, підростаючи, стають підлітками з аутизмом, а потім дорослими з аутизмом. Все залежить від того, чи достатньо ефективно вони адаптувалися у соціумі. Успішна адаптація ЗАВЖДИ залежить від наявності поряд вірного друга, брата, мами чи іншої чуйної людини. Це є викликом сучасній церкві. Міф 6. Всі діти з аутизмом – небезпечні своєю агресивністю та неадекватністю. Це не так. Дуже рідко їхня агресія є спеціально направлена, щоб зробити шкоду комусь. У більшості випадків це своєрідний спосіб комунікації. Дитина проявляє таким чином свої почуття та бажання, «кричить про допомогу», так як іншого способу висловитися вона не знає. Поради батькам особливої дитини:
Спілкувалася Анна Пустовіт, прессекретар соціального комітету ВСЦ ЄХБ Повернутися назад |