Для душі. Як живуть в українських лаврах, що перетворилися на успішні підприємства релігійного туризму

Чоловічі монастирі в Україні, які гордо носять статус лавр і зібрали під своїми склепіннями до 1 тис. ченців, перетворюються на туристичні пам’ятки з дорогими готелями і навіть містотвірні підприємства.

Чоловічі монастирі в Україні, які гордо носять статус лавр і зібрали під своїми склепіннями до 1 тис. ченців, перетворюються на туристичні пам’ятки з дорогими готелями і навіть містотвірні підприємства.

«Чернече життя в лаврі підпорядковане правилу трьох вісімок: вісім годин молитви він, вісім годин праці і вісім годин відпочинку», — коротко описує життєвий уклад монастиря ієромонах Лука Михайлович, духівник і викладач Українського католицького університету. Сам він довго служив у маленькій і давній Свято-Іоаннівській лаврі у Львові. Вона — одна з двох греко-католицьких лавр країни, є ще Свято-Успенська Унівська лавра, а також три православні, які належать Московському патріархату: Свято-Успенська Києво-Печерська, Свято-Успенська Почаївська та Свято-Успенська Святогірська. Разом вони складають золоту п’ятірку України.

Далі див. тут