Спілка християнських письменників України переобрала голову і планує вступ до Всеукраїнської Ради Церков

Одним з напрямків подальшої діяльності є налагодження відносин з українцями закордоном та розширення географії Спілки через їх вступ до лав СХПУ.

12-13 березня 2012 року у Києві пройшла II Звітно-виборча конференція Спілки християнських письменників України, на якій були підбиті підсумки роботи Спілки за минулі 5 років. На конференцію з’їхалися делегати з усієї України, повідомляє "Релігія в Україні" з посиланням на сайт спілки.

Прийшов привітати Спілку з 5-ю річницею також заступник голови партії ХДС, екс-голова Держкомнацрелігії Юрій Решетніков. У своїй привітальній промові він зазначив, що дана подія є надзвичайно важливою у контексті формування української християнської інтелігенції. І додав, що саме письменники завжди були тими людьми, які не тільки доносили свої думки до суспільства, але й активно впливали на формування суспільної культури.  

На засіданні делегати заслухали звіт голови СХПУ за попередні 5 років. Одностайним голосуванням Костянтина Шаповалова було переобрано на посаду голови Спілки на наступні 5 років. Також була оприлюднена програма розвитку СХПУ, у якій заплановано проведення фестивалів поезії та прози, зокрема вже у вересні цього року планується провести Всеукраїнський фестиваль публіцистичної прози у м. Одеса. Очікується розширення географії осередків (зараз існує 15 обласних осередків), залучення до Спілки письменників, які можуть впливати як на християнську спільноту, так і на суспільство в цілому.

Планується також вступ до Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій та в Асоціацію релігійної свободи, куди вже подана заявка. На сьогоднішній день СХПУ є членом Української Міжцерковної Ради та Українського Євангелічного Альянсу.

Одним з напрямків подальшої діяльності є налагодження відносин з українцями закордоном та розширення географії Спілки через їх вступ до лав СХПУ. Костянтин Шаповалов зазначив, що на сьогоднішній день такі пропозиції вже надійшли з США, Канади, Німеччини та країн Прибалтики. Делегати також проголосували за обрання офіційним представником СХПУ за кордоном Якова Бузинного, відомого українського поета, художника, доктора богослов’я, президента Фонду спасіння дітей України від наслідків Чорнобильської катастрофи.

На конференції лунали думки про те, що для досягнення впливу на суспільство Спілка не повинна бути вузько конфесійною. «Християнський письменник не є обмеженим певною християнською спільнотою, або конфесією, це явище більш широкого значення. Мені здається, що на сьогоднішній день у різних церквах України накопичений достатній і творчий і фаховий потенціал»,- зазначив Юрій Решетніков. На сьогоднішній день СХПУ включає членів усіх трьох гілок християнства: православних, католиків та протестантів.

Свідченням цього був виступ члена СХПУ, Голови місіонерського відділу Патріархії УАПЦ, митрофорного протоієрея Євгена Заплетнюка, у якому він наголосив: «Ми славимо Бога у різний спосіб, але Бог у нас один, і будь-які спроби присвятити Йому всю свою творчість, якраз є свідченням того, що ми люди віруючі. Я впевнений в тому, що більшість з нас сприймають своє членство і творчу діяльність як ознаку служіння Богу, а не служіння своєму марнославству, гордині». На завершення він додав, що кожен з тих, хто пише про Бога, є носієм особливої духовної місії, яка вимагає від автора особливої роботи над собою.

Насамкінець письменники ділилися своїми враженнями від побаченого і почутого. Згадуючи першу установчу конференцію 5 років назад, Петро Павлюк, голова Одеського осередку СХПУ, ректор Гуманітарно-теологічного інституту ХГЕУ, зазначив: «Я бачу прогрес. Тоді СХПУ тільки організовувалася, тепер вона вже відбулася. Я бачу заділ для подальшого розвитку. Багато чого залежить від нас, членів Спілки».

Марія Звіришин, голова Львівського осередку СХПУ, відзначила: «Ми були першопрохідцями, не знали які дороги, які терни і пороги треба пройти, але все це пройдено і час взяв свій відлік, відлік того, що організація існує і того, що надалі її чекає; це вже попереду, це залежить від нашої загальної справи».