Лучан впустили до історичних храмових підземель Луцька (ФОТО)

19 серпня у Луцбку відбулася підземна екскурсія із циклу «Екскурсоводи у відпустці», повідомляє "Релігія в Україні" з посиланням на Волинську правду.

19 серпня у Луцбку відбулася підземна екскурсія із циклу «Екскурсоводи у відпустці», повідомляє "Релігія в Україні" з посиланням на Волинську правду.

На безкоштовну екскурсію прибуло понад 100 осіб, які просто таки заполонили стару частину міста. За вхід у замок Любарта не довелося платити ані дітям, ані дорослим. Екскурсоводом виступив директор ДП «Волинські старожитності» Олексій Златогорський, який і розповів про розкопки на території Старого міста.

Побували лучани і гості міста і у церкві Іонна Богослова, що розміщується у замку Любарта. Нині від церкви залишилися тільки залишки фундаментів та фрагменти фресок та мозаїки. Храм був реконструйований у ХVІІ столітті, тож перед археологами стояла важлива місія відділити одні історичні знахідки від інших.

Церква Іоанна Богослова – перший християнський храм Луцька, перша кам’яна споруда Луцька, найдавніша споруда на території Верхнього замку, яка частково збережена.

У соборі був похований після смерті князь Любарт поряд з іншими князями. Поховання їх родин відбувалося на цвинтарі поряд з церквою. Де нині його рештки -- не відомо. Цей храм був соборним, класичного візантійського стилю. З амвону церкви виголошував свої палкі проповіді Петро Могила.

Далі Олексій Златогорський повів екскурсантів до скверу, де раніше стояв пам’ятник Паші Савельєвій. Виявляється, що на цій території у давні часи була церква святого Дмитра. У радянські часи тут велися значні розкопки, проте через те, що у 1941 році НКВДисти розстріляли у Луцькій тюрмі тисячі людей і сховали їхні тіла десь поблизу, розкопки були призупинені через ймовірність страшних знахідок.

Потім присутні підійшли до входу у луцьке підземелля під костелом Петра і Павла. Понад 100 людей одночасно потрапити всередину просто не могли. Відомий «луцький кріт» та хранитель луцьких підземель Олег Виноградов дозволяв заходити усередину групам тільки по 25 чоловік. До того ж він забороняє там фотографувати і уважно пильнує за цим через цікаву і хитромудру систему дзеркал. Люди стояли щільно, так їм хотілося потрапити до луцьких підземель.

Ці підземелля оповиті легендами. Дослідження тут розпочалося у 1970-х. Було виявлено понад 50 підземних приміщень, де знайдено чимало побутових речей, знарядь праці. Під костелом святих Павла і Петра виявлено і тюремний комплекс з камерою одиночкою й нижній, зимовий храм, і ціле підземне кладовище. За легендою, підземні ходи з’єднували Луцьк із навколишніми селами Шепелем, Жидичином, Оликою тощо.

Тут можна перенестися на кілька століть назад і побувати на місці справжніх в’язнів завдяки цілому тюремному комплексу підземелля. Камери вражають своїми розмірами – близько 50 квадратних сантиметрів кожна, тому людям, що бояться замкнутих приміщень, краще не експериментувати з такими «перенесеннями» в минуле. Посеред тюрми розташований колодязь, а поза її межами – склеп.

Виснажливими були тортури для в’язнів єзуїтів, які колись і збудували цей храм. Адже, вони тримали своїх в’язнів не лише у невеличких мішках, але поруч із колодязями. А пити в’язням, ймовірно, не давали, хоча вони могли увесь час чути хлюпання води.

У підземеллі також було поховання знаменитих людей того часу, які зараз повністю зруйновані: останки людей лежать звалищем, а домовини з червоної міді ще у 50-х роках були здані на металобрухт.

У підземеллі є й гробниця Магдалени Тализіної – дружини , першого коменданта Луцька, яка померла в 1795 році в 19-річному віці. У часи Другої Світової війни тут переховувалися від бомбардування.

У радянські часи тут містилися сховища для зберігання овочів. А нагорі у костелі у 1980 році містився музей атеїзму.

Землю із численних коридорів виносив своїми руками сам Олег Виноградов із ентузіастами. Дехто із них був школярем, а хтось – уже пенсіонером. Нині розчищено два яруси підвальних приміщень, а до деяких неможливо дістатися через воду, яка додає проблем археологам.

Кажуть, що на третьому ярусі підземель (якщо такий існує) містилася катівня із дибою та іншими знаряддями тортур. Зазначаэться, що саме єзуїти були тим орденом, які були покликані боротися із єрессю.