Священнослужителі УПЦ (МП) і УПЦ КП пропонують зміни в державний гімн України

Протоієрей Євген Максименко із Дніпродзержинської єпархії УПЦ (МП), що на Дніпропетровщині, а також архієпископ Чернігівський і Нижинський УПЦ КП Євстратій (Зоря), незалежно один від одного запропонували власні зміни у державний гімн України, повідомляє "Релігія в Україні" з посиланням на Оgo.ua.

Протоієрей Євген Максименко із Дніпродзержинської єпархії УПЦ (МП), що на Дніпропетровщині, а також архієпископ Чернігівський і Нижинський УПЦ КП Євстратій (Зоря), незалежно один від одного запропонували власні зміни у державний гімн України, повідомляє "Релігія в Україні" з посиланням на Оgo.ua.

На своїй сторінці в соцмережі протоієрей Євген Максименко заявив: "А не кажется ли гражданам Украины, что «ще не вмерла…» и «ще нам браття…» - слишком заунывное, жалистное, не бравурное пение, не побуждающее к бурному росту созидания, а через явный пессимизм, подталкивающее к некоему местечковому ханжеству?"

Відтак, священик запропонував власний текст гімну:

Київська Русь – Україна

Моя, Україно, прекрасна і сильна,
Нарешті ти волю собі здобула,
Між рівними рівна, між вільними вільна,
Ти – Київська Русь, Божі тут джерела!

Приспів:

Слава народу козацькому, слава!
Слава Вітчизні на віки-віків!
Твоє - Запоріжжя! Тернопіль! Полтава!
В Донецьку та Львові – сини козаків!

Крізь терени йшли ми до волі народу,
Дбайливо підносили слово Христа,
Таврійські степи, синіх гір ніжну вроду
Плекати нащадкам з Керчі та Хуста!

Приспів:
Слава народу

 козацькому, слава!
Слава Вітчизні на віки-віків!
Твоє - Запоріжжя! Тернопіль! Полтава!
В Донецьку та Львові – сини козаків!

Нам князь Володимир надав Іскру Божу,
Але ми шануєм родини усі,
Русь Київська ставить лише огорожу
Хто знов прагне вдіти кайдани красі!

Приспів:
Слава народу козацькому, слава!
Слава Вітчизні на віки-віків!
Твоє - Запоріжжя! Тернопіль! Полтава!
В Донецьку та Львові – сини козаків!

Цей текст протоієрей Євген Максименко пропонує покласти на музику гімну України часів СРСР, яку створив композитор Антон Лебединець у 1950 році. Власне, навіть перші рядки запропонованого тексту відразу викликають асоціацію з гімном УРСР ("Живи, Україно, прекрасна і сильна...").

Незалежно від ідей священика УПЦ (МП) У соціальних мережах також розгорнулась жвава дискусія навколо пропозиції архиєпископа Чернігівського і Нижинського УПЦ КП Євстратія (Зорі) змінити текст Державного гімну України.

«При всій надзвичайній повазі до нього у мене давно виникала думка, що це гімн народу, який добивається своєї державності, а не народу, який має свою державу», - цитує священослужителя Risu.org.ua. Як стверджує архиєпископ, слова, що віднесені до майбутнього часу, як то «усміхнеться доля, згинуть вороженьки, запануємо у своїй сторонці», «з одного боку надихають на боротьбу, але з іншого - опосередковано стверджують, що зараз у нас нема долі, ми не пануємо в своїй державі, бо вороженьки не згинули».

«Так було 150 років тому, коли писався гімн. Але з 1991 р. є незалежна Україна, тому слова головної пісні мають утверджувати нову реалію, бути стверджувальними, а не як раніше, у час бездержавності – очікувальними», - аргументує він свою думку. «Мені можуть заперечувати, що «це - не наша держава, ми в ній не пануємо» тощо, але ці твердження - політичні, тому за своєю суттю - мінливі. А гімн має утверджувати, що Україна є державою, в якій панує український народ і це принцип, вищий за будь-який сучасний політичний стан», - пояснює владика Євстратій.

Архієпископ вважає, що дискусію на цю тему варто продовжити і водночас пропонує «свій варіант - складений з максимальним наближенням по звучанню до нинішнього тексту:

Ще не вмерла України ні слава, ні воля,

Вже (І) нам, браття-українці, усміхнулась доля.

Гинуть наші воріженьки, як роса на сонці.

Та пануємо ми, браття, у своїй сторонці.

Приспів:

Душу й тіло ми положим за нашу свободу,

І покажем, що ми, браття, козацького роду.

Пропозиція архієпископа Євстратія викликала сотні коментарів у соцмережах. Підводячи перші підсумки дискусії, автор ідеї оприлюднив на своїй сторінці у Facebook такі висновки: "1. Категорично проти змінювати слова гімну зараз, самовільно. Гімн - пісня єднання, співати його слід всім разом однаково, а не кому як бажано. 2. Питання до змісту є не лише у мене, але у багатьох. Тому в майбутньому, коли будуть вирішені більш актуальні питання державотворення - до цієї теми будуть повертатися. Бо як бачу, моя думка - лише крапля в океані співзвучних. 3. Вважаю, що треба популяризувати духовний гімн "Боже Великий, Єдиний…", щоби він був ширше знаний в народі, зі словами. Наприклад, починати якісь заходи державним гімном, а завершувати молитвою "Боже Великий…" 4. Століттями Українська держава - це була наша національна ідея. Звідси - зміст вірша Чубинського, який став національним гімном, звідси гасло "Здобудь Українську державу або згинь у боротьбі за неї!". З 24 серпня 1991 року Українська держава - є. З усіма недоліками та проблемами, але вона є, вона здобута. Тому щоб не втратити свою державність маємо розбудовувавати цю Українську державу. Бо у пошуках ідеальної Української держави можемо розсваритися так, що згубимо Україну. Про це нам нагадує і гетьман Мазепа у своїй думі, яку наводив раніше. Отже, в нашій віковій національній ідеї "боротьба за Українську державу" повинен бути новий, відповідний сучасності ключовий акцент: розбудова держави. Не звичне сподівання на світле майбутнє, а творення можливого ліпшого вже зараз. Бо, зрештою, Українська держава - не мета життя українського народу, а засіб , інструмент для побудови його кращого життя".