Religion.in.ua > Україна > Канонізувати як «мученика за віру» першого козацького гетьмана Дмитра Байду-Вишневецького пропонують науковці

Канонізувати як «мученика за віру» першого козацького гетьмана Дмитра Байду-Вишневецького пропонують науковці


17 01 2019
Канонізувати в ліку святих Української Церкви як «християнського мученика» засновника українського козацтва гетьмана-князя Дмитра Байду-Вишневецького (бл. 1517 — 1563/1564 рр.), який під час страти турками у Стамбулі сповідував вірність православній вірі, – з такою пропозицією виступив відомий історик, вчений секретар сектору генеалогії та геральдики Інституту історії України НАН України, ведучий авторської передачі «Історичні Фрески» на Українському радіо «Культура» та координатор всеукраїнської кампанії «Пам’ять нації», кандидат історичних наук Олександр Алфьоров, повідомляє кореспондент порталу "Релігія в Україні".

Як зазначає вчений, «саме такий святий патрон потрібний нашим українським військам у цей час: засновник Січі, організатор козацтва, нащадок наших київських князів та мученик за віру».

За словами Олександра Алфьорова, біографія гетьмана Байди-Вишневецького «сповнена дивовижних історій та пригод. У народі про нього склали понад 40 (!) варіацій пісні про Байду... Нащадок Святослава Хороброго та Володимира Великого – воїн, що долучився до організації козацтва у окремий стан, збудував першу Січ та отримав булаву молдовського господаря перед смертю... Зверніть увагу – за що помирає Байда у народній пісні – за віру! Вишневецький підвішений ребром на гаку промовляє султанові «твоя, царю, віра проклятая»! Польський хроніст Мартин Бєльський, що жив з гетьманом у той самий час про смерть Вишневецького повідомляє наступне: «Він зачепився ребром за гак і так жив ще три дні, доки турки не забили його з луків, не стерпівши його лихослів’я на Магомета». Але не лише смерть мученика за віру прийняв Дмитро Вишневецький. Згідно з досліджень його біографії під час перебування на Кавказі він навернув у християнство кількох кавказьких князів з їх народами», - наголошує вчений.

За словами історика, в біографії Байди-Вишневецького простежується не тільки факт сповідництва та смерті за християнську віру, але й факт навернення ним з язичництва до християнства низки кавказьких племен, що дає всі підстави для розгляду питання про канонізацію першого козацького гетьмана і князя як святого благовірного та мученика за віру.

Ініціатива вченого викликала жваве обговорення в середовищі як істориків, так і духовенства. Зокрема, історик та директор Міжнародного інституту афонської спадщини Сергій Шумило так прокоментував таку ініціативу: «Тема для дискусії дуже цікава. Але тут питання, чи може Байда розглядатись як мученик за віру Христову? Саме питання мучеництва за віру тут ключове. Бо героїзм, створення козацтва і Січі для канонізації не мають жодного значення. Проте в народній уяві і фольклорі його образ зберігся саме як мученика за віру. Як і Наливайка. Але чи відповідає цей образ реальним історичним подіям і фактам? Чи є документальні підтвердження сповідування ним віри під час страти? Це питання потребує ретельнішого дослідження на основі архівних джерел. Але у будь-якому випадку спонукання до таких досліджень через ініціювання дискусій є корисним».

Крім того, з ініціативи громадськості у м. Каневі розпочато роботи по розробці макету пам’ятника гетьману-князю Байді-Вишневецькому, який був певний час старостою у Каневі. Як повідомив дослідник козацтва, доктор історичних наук Тарас Чухліб, «Науково-дослідний інститут козацтва при Інституті історії України НАН України підтримує ідею встановлення у місті Каневі пам’ятника гетьману і князю Дмитру Вишневецькому».






Повернутися назад