Як зазначає вчений, «саме такий святий патрон потрібний нашим українським військам у цей час: засновник Січі, організатор козацтва, нащадок наших київських князів та мученик за віру».

За словами Олександра Алфьорова, біографія гетьмана Байди-Вишневецького «сповнена дивовижних історій та пригод. У народі про нього склали понад 40 (!) варіацій пісні про Байду... Нащадок Святослава Хороброго та Володимира Великого – воїн, що долучився до організації козацтва у окремий стан, збудував першу Січ та отримав булаву молдовського господаря перед смертю... Зверніть увагу – за що помирає Байда у народній пісні – за віру! Вишневецький підвішений ребром на гаку промовляє султанові «твоя, царю, віра проклятая»! Польський хроніст Мартин Бєльський, що жив з гетьманом у той самий час про смерть Вишневецького повідомляє наступне: «Він зачепився ребром за гак і так жив ще три дні, доки турки не забили його з луків, не стерпівши його лихослів’я на Магомета». Але не лише смерть мученика за віру прийняв Дмитро Вишневецький. Згідно з досліджень його біографії під час перебування на Кавказі він навернув у християнство кількох кавказьких князів з їх народами», - наголошує вчений.

За словами історика, в біографії Байди-Вишневецького простежується не тільки факт сповідництва та смерті за християнську віру, але й факт навернення ним з язичництва до християнства низки кавказьких племен, що дає всі підстави для розгляду питання про канонізацію першого козацького гетьмана і князя як святого благовірного та мученика за віру.

Ініціатива вченого викликала жваве обговорення в середовищі як істориків, так і духовенства. Зокрема, історик та директор Міжнародного інституту афонської спадщини Сергій Шумило так прокоментував таку ініціативу: «Тема для дискусії дуже цікава. Але тут питання, чи може Байда розглядатись як мученик за віру Христову? Саме питання мучеництва за віру тут ключове. Бо героїзм, створення козацтва і Січі для канонізації не мають жодного значення. Проте в народній уяві і фольклорі його образ зберігся саме як мученика за віру. Як і Наливайка. Але чи відповідає цей образ реальним історичним подіям і фактам? Чи є документальні підтвердження сповідування ним віри під час страти? Це питання потребує ретельнішого дослідження на основі архівних джерел. Але у будь-якому випадку спонукання до таких досліджень через ініціювання дискусій є корисним».

Крім того, з ініціативи громадськості у м. Каневі розпочато роботи по розробці макету пам’ятника гетьману-князю Байді-Вишневецькому, який був певний час старостою у Каневі. Як повідомив дослідник козацтва, доктор історичних наук Тарас Чухліб, «Науково-дослідний інститут козацтва при Інституті історії України НАН України підтримує ідею встановлення у місті Каневі пам’ятника гетьману і князю Дмитру Вишневецькому».

Теги: