Вхід

У вас немає акаунту на Religion.in.ua? Зареєструйтесь

Публікації
Про людину, яка надихала інших

2 10 2019   Анатолій Хільченко, священик Публікації

Про людину, яка надихала інших

Складно сказати, який величний замисел про людину має Творець. Часто на життєвому шляху багато трапляється скорбот. І збагнути, чому відбувається саме так, можуть, певно, лише особливі Божі обранці. А ще Господь дарує нам на життєвому шляху особливих людей, які допомагають долати найрізноманітніші труднощі…

«Вайшнавська традиція крізь століття». Хроніка VII Міжнародної релігієзнавчої школи в Україні

25 09 2019   Ганна Сарамудова Публікації

«Вайшнавська традиція крізь століття». Хроніка VII Міжнародної релігієзнавчої школи в Україні

6-15 серпня в Україні за участю 25 науковців відбулася VII Міжнародна релігієзнавча школа «Вайшнавська традиція крізь століття». Школа проводилась у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, у Відділенні релігієзнавства Інституту філософії імені Г. С. Сковороди НАН України, у Київській духовній академії свідомості Крішни, у вайшнавському освітньому центрі «Новий Маяпур», у Дніпровському національному університеті імені Олеся Гончара та в Дніпровській теологічній академії свідомості Крішни.

Ґлен Скорджі: «Ніколи не хреститиму робота»

17 09 2019   Спілкувався Олексій Гордєєв Публікації, Інтерв'ю

Ґлен Скорджі: «Ніколи не хреститиму робота»

Ґлен Скорджі, який отримав ступінь доктора філософії (Ph.D.) у 1986 році в шотландському Університеті Сент-Ендрюса (Велика Британія), вже тричі встиг побувати в Україні. Як він каже, «я хочу бути максимально корисним там, де є, у різних країнах, здебільшого – в Азії, однак це більше виняток з цього “азійського правила”». Будучи експертом з систематичного й історичного богослов’я та етики, Ґлен викладає в Україні як visiting professor на запрошення Християнського центру «Реаліс».

«Житіє моє», або Про святість з людським обличчям

11 09 2019   Денис Таргонський Публікації, Історія

«Житіє моє», або Про святість з людським обличчям

У православній Церкві є безліч великих святих – древніх мучеників, які, вмираючи, викривали язичників у всіх видимих і небачених гріхах; монахів, які зрікалися світу, що у злі лежить; бояр і бояринь, які будували храми, не звертаючи уваги на те, як жили їхні закріпачені селяни; ігуменів монастирів, що володіли десятками сіл та тисячами гектарів землі; князів та благочестивих царів, які завойовували інші народи, безумовно, тільки заради того, щоб поширювати православ’я…

Денис Гореньков: «Цілісна місія церкви реалізується через три ключові принципи...»

9 09 2019   Бесідував Віталій Хромець Публікації, Інтерв'ю

Денис Гореньков: «Цілісна місія церкви реалізується через три ключові принципи...»

27 серпня 2019 р. гостем програми “Наша освіта”, яка виходить на «Світлому Радіо “Еммануїл”» (Київ) у партнерстві з Несторівським центром, був директор освітніх програм фонду "Місія Євразія" (Mission Eurasia Field Ministries) Денис Гореньков.

В’ячеслав Горшков: «Християнство повинно свідчити про Одкровення засобами тієї культури, в яку воно потрапило»

2 09 2019   Бесідував Віталій Хромець Публікації, Інтерв'ю

В’ячеслав Горшков: «Християнство повинно свідчити про Одкровення засобами тієї культури, в яку воно потрапило»

20 серпня 2019 р. гостем програми “Наша освіта”, яка виходить на "Світлому Радіо “Еммануїл” (Київ) у партнерстві з Несторівським центром, був В’ячеслав Горшков, релігієзнавець, аспірант кафедри релігієзнавства та богослов’я НПУ ім. М.П. Драгоманова, біблеїст і багатолітній православний місіонер.

Біблія українською. У Києві відбулося перше засідання ініціативної групи сучасного перекладу Біблії

28 08 2019   Володимир Волковський Публікації, Богослов'я

Біблія українською. У Києві відбулося перше засідання ініціативної групи сучасного перекладу Біблії

Як називається справа, яка є водночас епохальною, культуровизначальною, але кожен, хто візьметься за неї, одразу натикається на критику з усіх боків? Це – переклад Біблії українською мовою. Про стан справ із перекладами Біблії та можливість нового видання Біблії українською ми говорили 27 серпня 2019 р. на першому засіданні перекладацької ініціативи «Біблія українською». Головне завдання цього зібрання – виявлення кола зацікавлених перекладачів-бібліїстів і обговорення організаційних, методологічних та інших питань.

Юлія Ніколайчук: «Ми намагаємось сказати церкві: "Виходьте зі стін і йдіть в університети!"»

27 08 2019   Бесідував Віталій Хромець Публікації, Інтерв'ю

Юлія Ніколайчук: «Ми намагаємось сказати церкві: "Виходьте зі стін і йдіть в університети!"»

Що таке християнське служіння і яке місце освіти в цьому служінні. Про це 13 серпня 2019 р. на "Світлому Радіо "Еммануїл" відбулася розмова з Юлією Ніколайчук, яка вже понад 18 років присвятила християнському служінню серед студентів. Юлія вивчала фізику і математику в Житомирському педагогічному університеті ім. І. Франка, у свої студентські роки, ще на першому курсі, вона повірила в Бога і почала активно відвідувати церкву. Сьогодні Юлія Ніколайчук виконавчий директор «ССХ Україна» («Співдружність студентів-християн Україна»).

Чекали нападу, а зустріли з короваєм. (Не)добра історія, яка трапилась на Хмельниччині

23 08 2019   Денис Таргонський Публікації, Історія

Чекали нападу, а зустріли з короваєм. (Не)добра історія, яка трапилась на Хмельниччині

Щороку на Успіння з села Білогородка Ізяславського району Хмельницької області віряни УПЦ (МП) ідуть хресною ходою до Почаєва. Протягом багатьох років у кожному селі люди їх зустрічали з хлібом-сіллю, прикладалися до образу Почаївської Божої Матері, який несли із собою прочани, і проводили з молитовними піснеспівами далі у добру дорогу. Але цього разу паломницька дорога виявилася з перепонами. Річ у тому, що парафії декількох сіл, через які вони мали йти, перейшли до ПЦУ.

Беранжер Савелієфф: «Спілкуючись з біженцями, я багато чому можу навчитися в них»

19 08 2019   Бесідував Віталій Хромець Публікації, Інтерв'ю

Беранжер Савелієфф: «Спілкуючись з біженцями, я багато чому можу навчитися в них»

Яке місце християнства у формуванні концепту гідності людини; яким чином освіта впливає на усвідомленні важливості гідності людини і чому освіта повинна культивувати й формувати людину, яка має гідність та яка шанує гідність іншої людини — на ці питання дає відповіді соціальний працівник Беранжер Савелієфф (Франція), яка була учасницею XVII Київського літнього богословського інституту, а 30 липня 2019 р. стала гостем програми “Наша освіта”, яка виходить на "Світлому Радіо “Еммануїл” (Київ) у партнерстві з Несторівським центром.

Священник-фасилітатор Олександр Чорней: «Захоплення психіатрією, психологією, педагогікою допомагає мені в душпастирській діяльності»

16 08 2019   Бесідував Віталій Хромець Публікації, Інтерв'ю

Священник-фасилітатор Олександр Чорней: «Захоплення психіатрією, психологією, педагогікою допомагає мені в душпастирській діяльності»

Протоієрей Олександр Чорней — настоятель церкви святителя Інокентія Херсонського у місті Херсон Херсонської єпархії УПЦ (МП), фасилітатор, медіатор, кризовий консультант, засновник освітнього проекту «Старець он-лайн». Разом зі своїм батьком, протоієреєм Димитрієм Чорнеєм, він також багато років здійснює місію в херсонських колоніях для засуджених. Проте розмова з о. Олександром більш широка — про неконфліктну комунікацію, про навчання як взаємообмін досвідами, про проблеми самопізнання...

Христова діва – баба Марія. Життя і смерть селянки з хутора Олексюки

13 08 2019   Денис Таргонський Публікації, Історія

Христова діва – баба Марія. Життя і смерть селянки з хутора Олексюки

За тиждень до смерті Марія як могла прибралася у хаті: щось підбілила, поскладала речі – бо ж люди прийдуть на похорон. Після того сама причепурилася, вдягнула святковий одяг, хустку, у якій ходила до церкви, лягла… І більше не вставала. Вона перейшла у вічність дівою Христовою, якій цьогоріч виповнилося 95 років.

Як перекласти biodiversity, global warming, environmental justice... церковнослов

12 08 2019   Володимир Волковський Публікації, Богослов'я

Як перекласти biodiversity, global warming, environmental justice... церковнослов'янською?

8 серпня 2019 р. в Інституті філософії імені Г.С. Сковороди НАНУ відбулося чергове робоче засідання науково-методологічного семінару «Принципи та підходи у перекладі богослужбових текстів українською мовою» Українського літургічного товариства. Попереднє засідання семінару відбулося 17 липня, на ньому обговорено перші завдання Товариства. А 8 серпня було обговорено удосконалення перекладу типового молебня на тему екології, захисту природи українською і церковнослов'янською мовами та особливості редакції Київського ізводу церковнослов'янської мови.

Архімандрит Кирило Говорун: «В ідеальному випадку споживачем богословської освіти може бути кожен свідомий християнин»

12 08 2019   Віталій Хромець Публікації, Інтерв'ю, Богослов'я

Архімандрит Кирило Говорун: «В ідеальному випадку споживачем богословської освіти може бути кожен свідомий християнин»

У секулярному суспільстві ще існують стійкі стереотипи про богословську освіту, що це атавізм та пережиток. Натомість богослов’я продовжує відігравати важливу роль у самоусвідомленні Церкви. Якою і для кого має бути сучасна богословська освіта? Про це — бесіда з відомим українським православним богословом, професором Університету Лойоли Мерімаунт (Лос-Анджелес), архімандритом Кирилом (Говоруном).

«Інакший досвід». Проект українських інтелектуалів для людей з особливими потребами

12 08 2019   Володимир Волковський Публікації

«Інакший досвід». Проект українських інтелектуалів для людей з особливими потребами

Українські філософи, письменники, митці і журналісти розкажуть у новому проекті, коли й чому їм доводилося почуватися чужими та інакшими, а також поміркують про свободу як сміливість бути собою.

Українське літургійне товариство: перші завдання

25 07 2019   Володимир Волковський Публікації, Богослов'я, Аналітика

Українське літургійне товариство: перші завдання

Робота науково-методологічного семінару «Принципи та підходи у перекладі богослужбових текстів українською мовою» продовжується. 17 липня 2019 р. в Інституті філософії імені Г.С. Сковороди НАН України відбулось робоче засідання перекладацької ініціативної групи за результатами першого семінару, який відбувся 24 червня. Засідання ініціював і забезпечив Несторівський центр, науково-просвітницька громадська організація.

Яна Рожнятовська: Інтелектуальний розвиток у християнстві – Бог нам дав розум, щоб ми ним користувалися, і ми відповідальні за те, як ним користуємося

25 07 2019   Бесідував Віталій Хромець Публікації, Інтерв'ю

Яна Рожнятовська: Інтелектуальний розвиток у християнстві – Бог нам дав розум, щоб ми ним користувалися, і ми відповідальні за те, як ним користуємося

9 липня 2019 р. гостем програми “Наша освіта”, яка виходить на "Світлому Радіо “Емануїл” (Київ) у партнерстві з Несторівським центром, була Яна Рожнятовська, координатор проекту "Об'єднуючи людей заради миру" та засновниця Школи інтелектуального розвитку. Говорили про освіту та пошук себе.

Нова епоха в історії України: повернення духовенства і мирян в освітній простір вселенської Церкви

18 07 2019 Публікації, Богослов'я, Аналітика, Історія

Нова епоха в історії України: повернення духовенства і мирян в освітній простір вселенської Церкви

30 червня - 14 липня 2019 року у Волоській академії богословських студій (Греція), одному з флагманів сучасної православної освіти, було проведено літню школу для духовенства і мирян-богословів Православної Церкви Україні. Студенти і викладачі богословських шкіл України за сприяння авторитетних богословів з різних Помісних Православних Церков вивчали богослов’я у Греції та були прийняті Вселенським Патріархом. Подібні богословські події будуть регулярними і стануть серйозним поштовхом для інтеграції духовної освіти України в освітній простір вселенської Церкви.

Богословська освіта і виклики, які ставить Богословська академія Волоса: необхідність зміни парадигми

18 07 2019   Ніколаос Аспруліс Публікації, Богослов'я, Аналітика, Історія

Богословська освіта і виклики, які ставить Богословська академія Волоса: необхідність зміни парадигми

30 червня - 14 липня 2019 року група студентів духовних академій Православної Церкви України взяла участь у двотижневій програмі навчання Академії богословських студій в місті Волос (Греція). Волоська академія відома як дослідницький центр, який запроваджує інноваційні підходи у світовій богословській освіті. Для знайомства українських читачів з цим богословським закладом пропонуємо доповідь Ніколаоса Аспруліса (Nikolaos Asproulis), заступника директора цієї Академії та співробітника журнала "Theologia", прочитану на конференції  "Теологічна освіта в Білорусі і країнах Європи в контексті забезпечення свободи віросповідання", яка відбулася в Мінську 21-22 листопада 2014 року за участю представників наукових і духовних установ Болгарії, Білорусі, Греції, України, Литви, Польщі, Росії, зокрема РПЦ.

УГКЦ після римської зустрічі з папою. То в чому ж полягав сюрприз?

16 07 2019   Микола Крокош Публікації, Аналітика

УГКЦ після римської зустрічі з папою. То в чому ж полягав сюрприз?

«Бійся данайців, що дари приносять» (За Вергілієм)

Розвиток української богословської думки в Національному педагогічному університеті ім. М. Драгоманова

11 07 2019   Тетяна Левченко, кандидат філософських наук Публікації, Богослов'я, Історія

Розвиток української богословської думки в Національному педагогічному університеті ім. М. Драгоманова

Аналіз розвитку богословської думки в Національному педагогічному університеті імені М.П.Драгоманова в області підготовки кадрів вищої кваліфікації

Протоієрей Андрій Шиманович: «Не варто дивуватися, якщо через деякий час ми прокинемося у протестантській державі...»

10 07 2019   Бесідував Віталій Хромець Публікації, Інтерв'ю

Протоієрей Андрій Шиманович: «Не варто дивуватися, якщо через деякий час ми прокинемося у протестантській державі...»

18 червня 2019 р. гостем програми “Наша освіта”, яка виходить на "Світлому Радіо “Емануїл” (Київ) у партнерстві з Несторівським центром, був протоієрей Андрій Шиманович, магістр богослов’я, настоятель храму на честь свв. рівноап. Кирила і Мефодія (Православна Церква України) при Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького. Отець Андрій є випускником цього університету, а також Київської духовної семінарії і академії УПЦ (Московського Патріархату). У свій час він був керівником Місіонерського відділу Кіровоградської єпархії УПЦ (МП), а зараз є активним місіонером у Черкаській єпархії ПЦУ.

Українська Церква в європейському контексті

10 07 2019   Денис Таргонський Публікації

Українська Церква в європейському контексті

«Я у них, а Ти у Мені, щоб були досконалі в одно, і щоб пізнав світ, що послав Мене Ти, і що їх полюбив Ти, як Мене полюбив» (Ін 17, 23).

Мова: тенденції та підходи

5 07 2019   Анатолій Хільченко, священик Публікації

Мова: тенденції та підходи

Із приводу сучасної української мови, тенденцій у підходах до проведення реформ у цій галузі дозволю собі зауважити наступне…

Священик Роман Небожук: Не влада надає сенс Божим заповідям, а Божа істина, моральність надає справжнього сенсу владі

3 07 2019   Бесідував Віталій Хромець Публікації, Інтерв'ю

Священик Роман Небожук: Не влада надає сенс Божим заповідям, а Божа істина, моральність надає справжнього сенсу владі

11 червня 2019 р. гостем програми “Наша освіта”, яка виходить на "Світлому Радіо “Емануїл” (Київ) у партнерстві з Несторівським центром, був Роман Небожук, священик УГКЦ, доцент кафедри соціальної і гуманітарної політики Національної академії державного управління при Президентові України (НАДУ).

НОВИНИ

Всі матеріали

останні коментарі

Чи має Церква моральне право судити содомітів?

Олександр

Олександр написал:

Короткий зміст матеріалу: Свій хвалить своїх.

Пятилетка сдерживания. Итоги пяти лет правления митропо...

Onufriy

Onufriy написал:

Цитата: dutchak1
церква з державою немає ніяких спільних інтересів і їх діяльність не перетинається і не доторкується в жодній точці

А слухаючи Гундяєва, так і не скажеш... fellow

Дякую Вам за визнання того, що МП веде антидержавну діяльність wink (звісно трішечки, ну саму крихітку):
Цитата: dutchak1
Позиція організації (МП) стала ворожою окремим проявам держави

Пятилетка сдерживания. Итоги пяти лет правления митропо...

dutchak1

dutchak1 написал:

Однією з основних перешкод в державно-церковних відносинах в Україні є існування т.з науки «релігієзнавство». Назагал це мирне заняття, яке зайняло скромне але менш-більш дохідне місце в явищі української тіньової науки, невелике і замкнене болітце, в якому перетирають свої, далекі від життя, проблемки, плодять докторів і кандидатів філософії. І все би нічого, але в умовах нашої країни ця «наука» зайняла місце між державою і церквами і фактично, самостійно уповноваживши себе на представлення церков, в якості посередника веде діалог з державою. З представників цієї «науки» формуються комітети, департаменти, відділи міністерства яким надалі і доручають те, що в нас названо «державною політикою в області релігії». Зрозуміло, що для більшості держчиновників і законодавців релігія то тьомний лєс і, при виникненні якихось проблем з релігійними організаціями, вони біжать до релігієзнавця, який їм все розкладе «по поличкам». Ну не бігти же їм до тих малохольних, які Богу моляться. Тобто ситуація анекдотична – проголошуючи з усіх трибун про необхідність діалогу з церквами, держава той діалог і відносини імітує, замінює на відносини з бутафорською церквою, утвореною на держзамовлення докторами філософії і політології від релігієзнавства. Причому та побудова почалась ще в 1990 році, коли новоспеченими демократами і викладачами кафедр наукового атеїзму був зліплений союзний релігійний закон де по зразку цивільної громадської організації почали ліпити релігійні. Це була своєрідна резервація для віруючих і в Україні той процес підхопили вже місцеві діячі наукового атеїзму разом з діячами НРУ.

Всі релігієзнавці і викладачі кафедр вміють розказати про різні моделі співіснування держави та релігії, що мають місце у світовій практиці, які, частіше за все, законодавчо оформлені. Але я добавлю, що це є тінь іншої, вищої істин, яка встановлює що спочатку моделі і відносини а потім законодавче оформлення. Загально ця максима в теорії права виглядає так – закони тільки регулюють суспільні відносини і ніколи їх не створюють. Відносини передують законам. І от в нашій ситуації після розпаду СРСР, в ситуації з нульовим рівнем права і відсутністю реальних релігійних організацій як суб’єктів права, перетягнувши до себе конституційний принцип відділення, ми почали ним регулювати відсутні суспільні відносини(!). За цих обставин ті спроби в 90-х роках зробити релігійний закон були приречені. Що і сталось. Перетягнувши слідом за Конституцією цивільне право, ми ним почали регулювати духовні, неправові відносини. І цьому могли б завадити ну хоч якісь, ну хоч елементарні відносини з тими убогими релігійними організаціями. Це не потребує якихось надзвичайних зусиль чи здібностей. Це може навіть релігієзнавець Єленський. Якщо захоче. Наприклад – Єленський любив раніше на різних телевізорах розказувати про важливість автономії релігійної організації і про необхідність її захисту і захисту переходів. Ну і потім він зліпив той закон, Закон Мародерів №4128. І от якби Єленський уважніше придивився до релігійних організацій і до того принципу автономії, він би міг зрозуміти що принцип відділення і принцип автономії це є одне і теж. Або взаємодоповнююче. Принцип автономії в першу чергу означає що організація сама(!) її проголошує, сама визначає її межі а держава тільки бере це потім до уваги. А тому, якщо всі християнські конфесії згідно своїх канонів визначають автономною організацією всю церкву а не парафію, якщо всі конфесії самостійно визначають правила утворення парафій і долю майна - то це і мало би бути одним з основних правил відносин держави і церков. А Конституція це тільки потім констатує як відділення.

Сьогодні цей процес «побудови відносин» продовжують т.з ефективні менеджери, які відчувши своєрідний запит, успішно експлуатують його ресурс. Текст релігійного закону і та діяльність найбільш вповні стали в утворенні організації ПЦУ. В унісон з православною симфонією, з менеджерами від віруючих, в Україні творять близнюка «русского мира». Ось один з них стверджує що УПЦ МП стала ворогом  суспільства. Лукавить, свідомо або по нерозумінню. Позиція організації стала ворожою окремим проявам держави а держава це не є суспільство. Держава це механізм збирання податків, підтримання порядку в суспільстві. Такий же як пральна машина в побуті і стверджувати що пральній машині необхідна церква просто смішно. В суспільстві необхідні якісь відносини держава з церквами, але наша придуркувата машина в своєму існуванні намагається використати церкву в своїх інтересах, інтересах далеких від суспільних. Тому завжди слушне попередження – церква з державою немає ніяких спільних інтересів і їх діяльність не перетинається і не доторкується в жодній точці. І в наших умовах відносини церкви з державою повинні починатись з тези – держава ворог церкви. Можна цитувати одного священника УГКЦ – держава не повинна робити нічого поганого для церкви і нічого доброго. Те, що «УПЦ (МП) всячески демонизируют Минкульт», ну що ж - під час війни завжди виникає потреба в специфічних «законах», текстах. Потреба в людях типу Медінський, Юраш, Єленський і існуючі з обох сторін фронту контори «міністерство культури» перетворилися в розсадники мракобісся.

 

Священик Сєверодонецької єпархії УПЦ (МП) звершив чин в...

Onufriy

Onufriy написал:

Та це прямо чудо!...
Схоже, що "капітан сьогодні був тверезий"

Харків'яни вимагають у парафії УПЦ (МП) відновити колі...

Onufriy

Onufriy написал:

порушення Закону України «Про охорону культурної спадщини» в Харкові давно набули системного характеру

Прокляті воцерковлені дикуни! what
Але ще більше гріха - на місцевих адміністративних беззаконниках і фарисеях

Знайдіть на цьому бланку згадку про УПЦ

dima222

dima222 написал:

Митрополита Лазаря давно треба було оголосити персоною нон грата в Україні - а тим часом його рідним брат Дмитро у Дунаєві біля Почаєва в селі, яке приєдналося до ПЦУ, намагається будувати нову церкву. І точно за гроші Лазаря, бо всі племінники Лазаря - сини та родичі Дмитра, служать священиками у Криму. 

Чем Зеленский страшен для православия

Onufriy

Onufriy написал:

Добрячий текст +5!
 
51-е правило Шестого Вселенского собора запрещает всем христианам посещать комедийные представления... программы с участием Зеленского подпадают под анафему, так как усеяны непристойностями

З огляду на це, православна Церква не повинна б агітувати за Зеро... feel

Але... wink в УПЦ МП тепер усе інакше...

Дійсно, ну як же можна не підтримати чоловічка? Тим більше, коли він - за "електронний концтабір"? winked

Грецький Центр теологічних досліджень пропонує вихід з ...

Onufriy

Onufriy написал:

 
ПЦУ та УПЦ (МП) сформують єдиний православний Синод...

Які дикі пропозиції! belay   
Які страшно відстали ці греки! angry
Вони нічогісінько не знають про "вЬру православную": ні про "російський світ", ні про "вєлічіє", ні про "богоданість" Пу!..
І вже тим більше - про "єресь українства", "єресь гуманізма" і богомерзотність геометрії!!

Ну як же зможуть правовірні овечки святоросійства возсісти поряд з козлищами жидорептилоїдства?!! recourse

Польская Православная Церковь поддерживает украинскую а...

Філософ

Філософ написал:

Польська ПЦ це збір неуків радянського зразка. Вже давно доведено апостольське спадкоємство колишніх УАПЦ і УПЦ КП. Тому всі розмови про "перерукополеження" є безпідставними. Тимбільше з ієрархами ПЦУ спіслужив Вселенський патріарх!

Циркулярний лист Тюченської єпархії. Про духовні критер...

Onufriy

Onufriy написал:

1. Вибір 2019 дійсно пісний... recourse 
2. Пророцтво Лепехи збулося:
"аполітичні" москвовіри агітують за ЗЕро-кандидата
Всеволод Чаплін: "надо достигать договоренностей с лидером гонки (Зеленским), требуя письменных гарантий прекращения гонений на каноническую Церковь, возвращения политэмигрантов и критиков «европейского выбора» в политику... назначения министром культуры (он курирует религию) Юрия Бойко, Виктора Медведчука, Вадима Новинского или Василия Анисимова..."
"Порошенко – абсолютное зло"
love
https://credo.press/223778/

Всеукраїнська Рада Церков закликає робити вибір президе...

Onufriy

Onufriy написал:

мусимо усвідомити: якою повинна бути наша держава?

Яке питання, така і відповідь. feel Для терезої відповіді доречніше усвідомити, чого ми хочемо від майбутнього президента?
1. Особистого багатства?
2. Подолання людської продажності "в окремо взятій країні"?
3. Припинення глобального міжнародного конфлікту?
Твереза відповідь можлива лише у тому випадку, якщо ми чекаємо чогось іншого. Бо ніякий президент не зробить вас багатим, не "подолає корупції" і не "припинить війни"

Це якщо він не "чарівник з голубого вертольота" recourse


Як відбувається перехід з УПЦ МП в ПЦУ

dutchak1

dutchak1 написал:

Пасхавер десь писав, що «Когда-то один из руководителей Европейского союза неофициально сказал: «Если бы русские не были белыми, у нас бы к ним претензий не было. А так ведь белые, вроде бы свои, но не как мы». То же самое можно сказать и про нас». І там, далі, Пасхавер писав що у нас цінності інші. Добавимо – не тільки інші але і з тими цінностями, які ми переносимо від цивілізації і від Європи до нас, проходять дивні метаморфози.

Ми дикунський, варварський народ і це особливо видно в нашому дикунському, варварському релігійному законодавстві.  Причому це якесь небачене і неописане варварство. Ми користуємось речами і благами цивілізації і одночасно реконструюємо суспільні відносини, схожі на описи з шкільних історичних підручників про давні часи. Наші відносини це якась амальгама з давнього, застиглого в часі ординства, на яке додатково наклалась катастрофа 1917 року.  Для прикладу -  всі ці ламентації про захист автономії громади, про захист права свободи вибору підпорядкування, про свободу переходу громади – це все для придурків і убогих. Так, автономія релігійної громади є одним з основних положень міжнародного права, міжнародних угод, які підписала Україна. Але в них це означає що громада самостійно визначає себе автономною, самостійно проводить свої межі в яких живе і порядкую по своїх власних установах і правилах. Визнання державою цієї автономії є похідне від волі самої громади. У нас же, незважаючи на те, що всі християнські церкви в Україні визнають автономною всю церкву, держава приймає закон яким фактично нищить церкву, робить самостійними і незалежними парафії. Далі держава проголошує ту свободу «підпорядкування» і береться її захищати. Тут можна  звернути увагу, що послідні зміни в ст.8 релігійного закону, якими намагаються регулювати і захищати те «підпорядкування», в рівній мірі відносяться до зареєстрованих громад і до громад, які навіть не повідомляють державні органи про своє утворення. Який зміст має тоді та детальна регламентація прописана в ст.8 для тих громад? Що законодавець збирається «захищати» в цьому випадку? Здоровий глузд тут підказує, що парафія при діючому законі може міняти підпорядкування хоч кожної години і 24 рази на добу. Це право декларативне і його неможливо ні порушити ні захистити. Проблеми виникають тільки у парафій-юросіб і це є проблеми не «захисту» якоїсь свободи громади а проблеми майна. І тут вже видна друга придуркуватість і щоб її побачити, треба читати Цивільний кодекс, читати на рівні першого курсу юрфаку. Все, що відбувається з юрособою, абсолютно все описано цивільним правом і хто може пояснити, використовуючи цивільне право – що таке зміна підпорядкування юрособою? Що таке канонічне підпорядкування з точки зору ЦК? Що відбувається з юрособою при такій зміні підпорядкування чи з тою особою, якій стають підпорядковані? Абсолютно нічого і це є повна дурня, яку придуркуватий український законодавець і на пару з ним такий же придуркуватий український релігієзнавець взялись захищати світським правом. Термін «зміна підпорядкування» в цивільному праві має інший зміст чим той, який вкладають у нього віруючі і в реальності це означає зміну віри частиною віруючих чи ще якісь канонічні нюанси в цій вірі.  Але саме цивільне право не в змозі описати і навіть не існує таких правових термінів які б описали це «підпорядкування» чи цю зміну віри чи якісь зміни у вірі. Цивільному праву байдуже до цих змін і громада може міняти «підпорядкування» у всьому діапазоні світових релігій і культів, залишаючись згідно положень нашого релігійного закону одною і тією ж юридичною особою(!). Звучить це безглуздо як і безглузді наші намагання цивільним правом «захищати» чи «регулювати» такі переходи юридичної особи. Зміст це би мало тільки в тому випадку, як би ми  доказували всім і переконували всіх в тому, що юридична особа може вірити в Бога.

Ну і повна дурня вже по майну. Для розуміння примітивно можна виділити три рівня розвитку права власності. Перший, дикунський або нульовий. Якщо дикуну сказати що ця річ є власністю Джона чи Івана, він порахує тебе за божевільного. Річ може бути тверда, м’яка, кольорова, кругла, квадратна але як вона може мати признаки Джона, як це знайти, де в ній той Джон. Другий рівень, варварський, це коли власністю є те, до чого можеш дотягнутись і що можеш захистити. Третій рівень це вже цивілізовані, складні і абстрактні правові терміни, за якими навіть річ Джона, яку він передав тимчасово комусь чи загубив – все одно залишається його. І от на другому рівні вже видно шляхи до цивілізованої власності, її початки. Початок йде від того, що власністю стає те, що ти сам визнаєш своїм. Наприклад – йдеш по вулиці в штанях і ці штані є твої не тому, що вони нумеровані і по номеру держава указом визначила їх твоїми а тому що ти їх сам визнав своїми. Після цього самостійного визнання держава починає ці штані захищати як твої. Так і тут. В 1991 році, коли держава почала ліпити відносини з церквами, вона в діалозі з ними повинна була бачити, що вони визнають своєю власністю і як нею розпоряджаються. А вони, всі християнські церкви України, визнають власниками церковного майна не громади а всю церкву. Незважаючи на те, держава, в порушення конституційного відділення, влізла в церкви і сама «призначила» власниками парафії, зробила з церкви збіговисько незалежних юридичних осіб з гібридними статутами, зі статутами в яких поєднала бульдога з носорогом – світське і канонічне право. І от вже і ПЦУ, підтанцьовуючи Порошенку, приводить свій статут у відповідність до дикунського закону, записує церкву як зібрання незалежних юросіб, утворених по ЦК України. А на початках, в першому варіанті Статуту, писалось про церкву як особу, яка сама будує відносини з державою. І тут буде цікаво поспостерігати, як ПЦУ буде далі творити свої документи, особливо парафіяльні. Як визначить власність.

Тобто, ми не то що залишаємось на дикунському рівні, ми навіть заблокували його можливий розвиток. Можна подивитись на конфлікт у Львові, де громада УГКЦ намагається залишити за собою костел. Скільки там в обговоренні позбігалось буйних, дикунів, клянуть поляків, Мокшицького, розкопують старі могили! Врешті УГКЦ, яка претендує на цивілізованість, ліквідовує буйну парафію. Наслідок – новий припадок в мереживному обговоренні. Ще приклад. Можна почитати фантастичний матеріал на «Релігія в Україні», як в позаминулому столітті у Львові цивілізовано вирішували долю покинутого румунського храму. Фантастичний матеріал в порівнянні з нашим дикунством. Ми не то що стоїмо на місці, ми навіть вдаємо якось рухатись реверсом в минулі часи і при цьому приймаємо законодавство, яке захищає мародерство. Закон №4128 – це Закон Мародерів. У всі часи мародерство було ознакою військових конфліктів, при яких військові загони або банди найманців грабували беззахисне населення на територіях, статус яких тимчасово був не встановлений. Так і у нас. Використовуючи реальну війну, політики і законодавці «організували» законоподібний грабунок одних громад громадян другими громадами громадян, розділених релігійними переконаннями. І це особливо вражає, оскільки мародерами стають християни і їх спільноти. Адже ж саме в християнському середовищі в давні часи виникло розділення церковного і світського права, при якому християнське середовище залишилось ізольованим місцем де панували моральні основи керування церковним майном. Збереження цього середовища здійснено радикальним відділенням від світського права і оскільки  суть керування церковним майном не у застосуванні правових конструкцій, а в здійсненні місії церкви, то і успіх цієї місії став критерієм правильності прийняття рішень і здійснення тих чи інших дій з церковним майном. У нас же безглузді спільноти заполітизованих громадян, які вважають християнство просто громадським рухом з формальним моральним законодавством, притягнули в християнське середовище світське право, причому у гіршому його варіанті. Адже навіть світські юридичні особи, при виникненні конфліктів і суперечок між засновниками громади про використання майна, дають право тим громадянам, які кінцево не погодились з рішеннями громади, вийти з громади разом з тим майном, яке вони вклали. Тобто, якщо в християнській громаді не існує християнських відносин з іншими членами громади, які могли б керувати ними при залагодженні майнових питань, якщо громада «голосуванням» позбавляє участі у вирішенні майнових питань меншу кількість громади то, за відсутності християнських відносин, необхідно би мінімально зберегти хоч якусь справедливість до своїх земляків і сусідів і виключити мародерство. Якщо християнська справедливість і моральні відносини тут відсутні то тоді необхідно зберегти цивілізовану, світську справедливість.  Тобто тоді, в продовження світського правила про фіксоване членство в громаді, це членство необхідно доповнити таким же світським обліком внесків і пожертв кожного фіксованого члена громади. І при виключенні любого члена громади, громада повертає йому ті внески або компенсує їх.

 

Який порядок проведення перевірок релігійних організаці...

dutchak1

dutchak1 написал:

Добре було б якби юрист пояснив собі, і нам всім в тому числі, як він з'єднав релігійну організацію з господарською діяльністю у її законодавчому визначенні?  Наведем визначення -

Господа́рська дія́льність — будь-яка діяльність, в тому числі підприємницька, пов'язана з виробництвом та обміном та переробкою матеріальних і нематеріальних благ, що виступають у формі товару.

Під господарською діяльністю в Господарському кодексі України розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. (ст. 3 ГК України)

Страдания за Москву, это не страдания за Христа ‒...

Onufriy

Onufriy написал:

"головний місіонер РПЦ" з азартом доводить, що 1+1=2 love
Очевидна актуальність кураєвського просвітництва для святоросичів РПЦ є найкращим доведенням смерті "російського православ'я"

Те що сьогодні животіє на москві - не православ'я, а зла і погибельна єресь 
в духе своей готтентотской этики

Не «нас ради, человек», а «ее ради, епархиальной собственности, сшедшаго с небес»


Вікарій Київської митрополії УПЦ (МП) — власник двох ав...

В. Ясеневий

В. Ясеневий написал:

ну и правильно.Чего терятся. Жизнь дается только один раз.Поэтому нужно брать от неевсе что можна...Многая Вам лета, дорогой владыка. Притом, наиканоничнейший...