Вхід

У вас немає акаунту на Religion.in.ua? Зареєструйтесь

Публікації
Володимир Картаєв: Якщо хочемо отримати всю повноту Біблії — потрібно вчитися читати Біблію правильно

4 06 2019   Бесідував Віталій Хромець Публікації, Інтерв'ю

Володимир Картаєв: Якщо хочемо отримати всю повноту Біблії — потрібно вчитися читати Біблію правильно

21 травня гостем програми “Наша освіта”, яка виходить на "Світлому Радіо “Емануїл” (Київ) у партнерстві з Несторівським центром, був Володимир Картаєв, викладач Університету теології "Зоє" (Київ), експерт Несторівського центру. Говорили про принципи та зміст біблійної освіти. В текстовому варіанті інтерв’ю пропонуємо цікаві моменти, які пролунали у програмі.

«Не визнана» не означає «не церква»

3 06 2019   Денис Таргонський Публікації

«Не визнана» не означає «не церква»

Російська церковна пропаганда стверджує, що Православна Церква України (ПЦУ) – то «не церква», оскільки вона «не визнана». До багатьох священиків ПЦУ, які перейшли з УПЦ (МП), надходять документи з повідомленням, що вони відлучені від Церкви на основі 12-го апостольського правила. Зазначається, що кожен, хто помолиться із відлученим від кліру, сам стає відлученим.

Декан Київської богословської семінарії Віктор Шевчук: Освіта прийшла на нашу землю разом з Біблією

23 05 2019   Бесідував Віталій Хромець Публікації, Інтерв'ю, Богослов'я

Декан Київської богословської семінарії Віктор Шевчук: Освіта прийшла на нашу землю разом з Біблією

В межах програми “Наша освіта”, яка виходить на "Світлому Радіо “Емануїл” (Київ) у партнерстві з Несторівським центром, до студії запрошують гостей для розмови про освіту, про її сутність, тенденції та головні виклики в освітній сфері в Україні та загалом у світі. Ведучий програми - директор Несторівського центру, кандидат філософських наук Віталій Хромець. 14 травня 2019 року гостем програми став Віктор Шевчук, декан Київської богословської семінарії “Благодать та Істина” при Всеукраїнському Союзі церков християн віри євангельської п'ятидесятників. В програмі говорили про біблійне розуміння освіти. У текстовому варіанті інтерв’ю пропонуємо цікаві моменти, які пролунали у першому випуску програми “Наша освіта”.

Нащадки ветеранів

9 05 2019   Денис Таргонський Публікації

Нащадки ветеранів

Присвячується молодим людям, які не виїхали за кордон доглядати за гроші тих, кого колись перемогли їхні діди, а залишилися в Україні, бажаючи щось змінити на краще

Історія однієї любові, яка перемогла смерть

26 04 2019   Денис Таргонський Публікації

Історія однієї любові, яка перемогла смерть

«І кожен, хто любить, родився від Бога та відає Бога!» (1 Ін. 4,7).

«Думай!». Як ми голосували в семінарії за президента

19 04 2019   Денис Таргонський Публікації, Історія

«Думай!». Як ми голосували в семінарії за президента

У 2004 році відбувалися вибори президента України. Я тоді навчався у Київській духовній семінарії УПЦ. Учні духовних шкіл «по послушанію» всі гуртом пішли на виборчу дільницю. Інспектори біля входу в кабінку з легеньким притиском нагадували про «відповідальність перед Богом за свій вибір». Відповідно майже вся семінарія голосувала ЗА Януковича.

«Я один був українець у тій лікарні». Лікар-адвентист розповідає, як лікував африканців у Чаді

19 04 2019   Вадим Коржос Публікації

«Я один був українець у тій лікарні». Лікар-адвентист розповідає, як лікував африканців у Чаді

Вадим Коржос працював хірургом адвентистської лікарні в Республіці Чад, це Центральна Африка. Іноді лише за допомогою молотка, долото і ліхтариків він рятував здоров'я і життя мешканців країни. Його розповідь — свідчення про те, як волонтери і християни служать у країнах третього світу.

Сучасне православ`я: знакові тенденції

17 04 2019   Анатолій Хільченко, священик Публікації, Історія

Сучасне православ`я: знакові тенденції

У житті православної спільноти є, певна річ, багато проблем. І церковна свідомість для того й існує, щоби з’ясовувати та усувати все те, що перешкоджає повноцінному розкриттю в житті церковному вічної Істини, актуалізації буття Спасителя у будь-який час і в будь-якій формі у Його Тілі- Церкві (як про це сказав якось Апостол — не він живе, а живе у ньому Христос). У цьому також полягає тайна причетності Духа Святого до справи дихання Церкви, кожної клітинки Тіла Церкви — Богом…

Звідки патології в українському праві, або Порівняльний аналіз релігійного законодавства України і Грузії

15 04 2019   Анатолій Дутчак Публікації, Аналітика

Звідки патології в українському праві, або Порівняльний аналіз релігійного законодавства України і Грузії

Ставлячи за мету досліджувати і порівнювати релігійне законодавство країн, які утворилися після розпаду СРСР, для українського релігієзнавця найбільший інтерес у цьому аспекті становить законодавство країн, які традиційно вважаються православними країнами чи країнами, де більшість населення відносить себе до вірних православної церкви. З цієї точки зору найбільш цікавим і таким, що відрізняється від загального потоку розвитку, є релігійне законодавство Грузії.

Хресна дорога священика УПЦ МП з паствою до ПЦУ

8 04 2019   Денис Таргонський Публікації

Хресна дорога священика УПЦ МП з паствою до ПЦУ

Дуріть дітей
І брата сліпого,
Дуріть себе, чужих людей,
Та не дуріть Бога…


Т.Г. Шевченко «Холодний Яр»

Чем Зеленский страшен для православия

5 04 2019   Панкрат Дивеев-Церковный Публікації, Аналітика

Чем Зеленский страшен для православия

Для начала определимся, что речь идет о православии русском, каким оно представлено в церковной среде Украины верующими РПЦ, точнее, ее украинской версии — УПЦ (Московского Патриархата). Хотя 19 марта митрополит Онуфрий убеждал представителей Миссии ОБСЕ по наблюдению за выборами в симпатии его верующих к разным политическим силам, что предполагает без греха голосовать за любого кандидата, всё же отношения с нынешним президентом Петром Порошенко у УПЦ (МП) не заладились. Поэтому оценивающие взоры верующих невольно устремились на его соперника — актера-комедианта Владимира Зеленского из передачи "Рассмеши комика" и студии "95-й квартал".

«Там что-то строят и во что-то верят». Опыт воцерковления отчаявшегося человека

3 04 2019   Андрей Мартинсон Публікації

«Там что-то строят и во что-то верят». Опыт воцерковления отчаявшегося человека

Люди по-разному приходят к Богу. Харьковчанин Андрей Мартинсон рассказывает о своем пути ко Христу, который помог ему выйти из жизненного кризиса.

«Українці є найбільшою загрозою для українців». Пастор розповідає про випробування українців-мігрантів у Польщі

20 03 2019   Запитання ставив Олег Литвиненко Публікації, Інтерв'ю

«Українці є найбільшою загрозою для українців». Пастор розповідає про випробування українців-мігрантів у Польщі

Микола Крижановський, пастор адвентистської української громади у Варшаві, розповідає про те, як організоване життя його вірян у Польщі, з якими труднощами вони стикаються і як їх долають.

УГКЦ і томос про українську автокефалію. Частина V

20 03 2019   Микола Крокош Публікації, Богослов'я, Аналітика, Історія

УГКЦ і томос про українську автокефалію. Частина V

Як показують вищенаведені висловлювання представників різних українських Церков, в них наразі ще немає навіть правильного розуміння екуменізму як процесу віднайдення первісної єдності Церкви, тобто вони перебувають на початковій стадії практичного «діалогу любові», тоді як на вселенському рівні католики і православні вже досягли стадію інтенсивного богословського «діалогу істини» – найкращі богослови обох Церков уже зараз дискутують про ті пункти віровчення, з’ясування яких є необхідним для відновлення євхаристійного сопричастя.

Альона Лічман: «Коли у тебе є друг-наставник, ти вже не сирота»

19 03 2019   Запитання ставила Алла Шумило Публікації, Інтерв'ю

Альона Лічман: «Коли у тебе є друг-наставник, ти вже не сирота»

Альона Лічман, наставниця дітей-сиріт з Вінниці, розповідає про свою діяльність, а також співробітництво з волонтерами різних конфесій України.

УГКЦ і томос про українську автокефалію. Частина ІV

19 03 2019   Микола Крокош Публікації, Богослов'я, Аналітика, Історія

УГКЦ і томос про українську автокефалію. Частина ІV

Якщо ПЦУ розуміє себе як Церква-спадкоємниця древньої Київської митрополії, то вона повинна перестати бачити в УГКЦ втрачену назавжди частину Римо-Католицької Церкви, натомість намагатися вбачати у ній тимчасово відокремлену блудну дочку православної Київської митрополії, що за певних умов може повернутися до Церкви-матері – Київської Церкви (ПЦУ).

Как протестанты создали богословскую магистерскую программу в государственном вузе Украины

19 03 2019   Вопросы задавал Николай Ковжогин, бакалаврант богословия Публікації, Інтерв'ю, Історія

Как протестанты создали богословскую магистерскую программу в государственном вузе Украины

Рассказывает руководитель христианского образовательного центра «Реалис» Сергей Тимченко, доктор философии (PhD). Название центра расшифровывается как REALIS (Research, Education, and Light), то есть «Реальность: исследование, образование и свет [Божьей истины]».

УГКЦ і томос про українську автокефалію. Частина ІІІ

15 03 2019   Микола Крокош Публікації, Богослов'я, Аналітика, Історія

УГКЦ і томос про українську автокефалію. Частина ІІІ

Тут потрібно взяти до уваги різне значення уній, яке їм надавали обидві сторони підписання.

Нестор 4.0. У Києві презентували  онлайн-курс «Публічна еклезіологія»

15 03 2019   Аліна Голопьорова Публікації

Нестор 4.0. У Києві презентували онлайн-курс «Публічна еклезіологія»

Гібридна освіта в Україні не просто виникає, а ще й активно розвивається, зокрема у царині теології та релігієзнавства.

УГКЦ і томос про українську автокефалію. Частина ІІ

15 03 2019   Микола Крокош Публікації, Богослов'я, Аналітика, Історія

УГКЦ і томос про українську автокефалію. Частина ІІ

Спрощено можна сказати, що Константинополь все більше зближується з католицькою еклезіологією, тоді як Москва все більше сповідує протестантську еклезіологію. Всі інші православні Церкви перебувають між цими двома полюсами, ближче чи далі від одного з них.

«Без Бога счастья нет». Одно из последних интервью музыканта Валерия Коропа

14 03 2019   Вопросы задавала Светлана Козаченко-Криштальская Публікації, Інтерв'ю

«Без Бога счастья нет». Одно из последних интервью музыканта Валерия Коропа

Валерий Короп — автор многих хитов христианской эстрады: «Другая страна», «Славьте Господа, ибо Он благ», «Я знаю Бога живого»… Это интервью взято в Стокгольме, Швеция, 2 февраля 2019 года. 13 февраля Валерия не стало. После себя он оставил память как певец, исполнитель и композитор, написавший более четырехсот песен, составил 30 авторских альбомов, из них два — инструментальных.

УГКЦ і томос про українську автокефалію

6 03 2019   Микола Крокош Публікації, Богослов'я, Аналітика, Історія

УГКЦ і томос про українську автокефалію

Відновлення єдності Київської Церкви – далека екуменічна перспектива чи реунія вже тепер?

Депутат Денис Бородюк: «Ни один олигарх столько не украдет, сколько крадут все украинцы понемножку»

28 02 2019   Беседовал Максим Балаклицкий Публікації, Інтерв'ю

Депутат Денис Бородюк: «Ни один олигарх столько не украдет, сколько крадут все украинцы понемножку»

Денис Бородюк является депутатом Радичевского сельсовета Черниговской области и одновременно членом Церкви адвентистов седьмого дня. Народный избранник рассказывает о том, с какими трудностями он сталкивается и как христианские заповеди помогают ему в принятии решений.

Куди йдуть церковні гроші, або Про пенсійне (не)забезпечення духовенства

26 02 2019   Денис Таргонський Публікації, Аналітика

Куди йдуть церковні гроші, або Про пенсійне (не)забезпечення духовенства

Нещодавно, даючи інтерв’ю сумнозвісному “СПЖ”, митрополит Дніпровський Іриней (Середній) заявив, що УПЦ (МП) не здійснює фінансових відрахувань у Москву. Єдині відрахування Церкви – це платежі до Пенсійного фонду України. За його словами, саме вони дозволяють священнослужителям забезпечити власну старість: «Сейчас мы, как и все граждане, пенсионные платим, и тогда уже получаем государственную пенсию, если доживаем до этого».

Згущувачі фарб. Дещо з сучасної церковної проповіді

14 02 2019   Денис Таргонський Публікації

Згущувачі фарб. Дещо з сучасної церковної проповіді

"Неможливо, щоб спокуси не мали прийти; але горе тому, через кого приходять вони! Краще б такому було, коли б жорно млинове на шию йому почепити та й кинути в море, аніж щоб спокусив він одного з малих цих! (Лк 17, 1-2)

НОВИНИ

Всі матеріали

останні коментарі

Священик Сєверодонецької єпархії УПЦ (МП) звершив чин в...

Onufriy

Onufriy написал:

Та це прямо чудо!...
Схоже, що "капітан сьогодні був тверезий"

Харків'яни вимагають у парафії УПЦ (МП) відновити колі...

Onufriy

Onufriy написал:

порушення Закону України «Про охорону культурної спадщини» в Харкові давно набули системного характеру

Прокляті воцерковлені дикуни! what
Але ще більше гріха - на місцевих адміністративних беззаконниках і фарисеях

Знайдіть на цьому бланку згадку про УПЦ

dima222

dima222 написал:

Митрополита Лазаря давно треба було оголосити персоною нон грата в Україні - а тим часом його рідним брат Дмитро у Дунаєві біля Почаєва в селі, яке приєдналося до ПЦУ, намагається будувати нову церкву. І точно за гроші Лазаря, бо всі племінники Лазаря - сини та родичі Дмитра, служать священиками у Криму. 

Філарет готовий до розколу ПЦУ. Єпархії починають відме...

Onufriy

Onufriy написал:

Що б його іще зробити православній ієрархії для того, щоб уже остаточно відвернути українців від православ'я? belay
на цьому соборі не я головував як патріарх, а головував представник Вселенського патріарха, тому то не наш собор. То собор Константинопольської церкви

what request 

Чем Зеленский страшен для православия

Onufriy

Onufriy написал:

Добрячий текст +5!
 
51-е правило Шестого Вселенского собора запрещает всем христианам посещать комедийные представления... программы с участием Зеленского подпадают под анафему, так как усеяны непристойностями

З огляду на це, православна Церква не повинна б агітувати за Зеро... feel

Але... wink в УПЦ МП тепер усе інакше...

Дійсно, ну як же можна не підтримати чоловічка? Тим більше, коли він - за "електронний концтабір"? winked

Грецький Центр теологічних досліджень пропонує вихід з ...

Onufriy

Onufriy написал:

 
ПЦУ та УПЦ (МП) сформують єдиний православний Синод...

Які дикі пропозиції! belay   
Які страшно відстали ці греки! angry
Вони нічогісінько не знають про "вЬру православную": ні про "російський світ", ні про "вєлічіє", ні про "богоданість" Пу!..
І вже тим більше - про "єресь українства", "єресь гуманізма" і богомерзотність геометрії!!

Ну як же зможуть правовірні овечки святоросійства возсісти поряд з козлищами жидорептилоїдства?!! recourse

Польская Православная Церковь поддерживает украинскую а...

Філософ

Філософ написал:

Польська ПЦ це збір неуків радянського зразка. Вже давно доведено апостольське спадкоємство колишніх УАПЦ і УПЦ КП. Тому всі розмови про "перерукополеження" є безпідставними. Тимбільше з ієрархами ПЦУ спіслужив Вселенський патріарх!

Циркулярний лист Тюченської єпархії. Про духовні критер...

Onufriy

Onufriy написал:

1. Вибір 2019 дійсно пісний... recourse 
2. Пророцтво Лепехи збулося:
"аполітичні" москвовіри агітують за ЗЕро-кандидата
Всеволод Чаплін: "надо достигать договоренностей с лидером гонки (Зеленским), требуя письменных гарантий прекращения гонений на каноническую Церковь, возвращения политэмигрантов и критиков «европейского выбора» в политику... назначения министром культуры (он курирует религию) Юрия Бойко, Виктора Медведчука, Вадима Новинского или Василия Анисимова..."
"Порошенко – абсолютное зло"
love
https://credo.press/223778/

Всеукраїнська Рада Церков закликає робити вибір президе...

Onufriy

Onufriy написал:

мусимо усвідомити: якою повинна бути наша держава?

Яке питання, така і відповідь. feel Для терезої відповіді доречніше усвідомити, чого ми хочемо від майбутнього президента?
1. Особистого багатства?
2. Подолання людської продажності "в окремо взятій країні"?
3. Припинення глобального міжнародного конфлікту?
Твереза відповідь можлива лише у тому випадку, якщо ми чекаємо чогось іншого. Бо ніякий президент не зробить вас багатим, не "подолає корупції" і не "припинить війни"

Це якщо він не "чарівник з голубого вертольота" recourse


Як відбувається перехід з УПЦ МП в ПЦУ

dutchak1

dutchak1 написал:

Пасхавер десь писав, що «Когда-то один из руководителей Европейского союза неофициально сказал: «Если бы русские не были белыми, у нас бы к ним претензий не было. А так ведь белые, вроде бы свои, но не как мы». То же самое можно сказать и про нас». І там, далі, Пасхавер писав що у нас цінності інші. Добавимо – не тільки інші але і з тими цінностями, які ми переносимо від цивілізації і від Європи до нас, проходять дивні метаморфози.

Ми дикунський, варварський народ і це особливо видно в нашому дикунському, варварському релігійному законодавстві.  Причому це якесь небачене і неописане варварство. Ми користуємось речами і благами цивілізації і одночасно реконструюємо суспільні відносини, схожі на описи з шкільних історичних підручників про давні часи. Наші відносини це якась амальгама з давнього, застиглого в часі ординства, на яке додатково наклалась катастрофа 1917 року.  Для прикладу -  всі ці ламентації про захист автономії громади, про захист права свободи вибору підпорядкування, про свободу переходу громади – це все для придурків і убогих. Так, автономія релігійної громади є одним з основних положень міжнародного права, міжнародних угод, які підписала Україна. Але в них це означає що громада самостійно визначає себе автономною, самостійно проводить свої межі в яких живе і порядкую по своїх власних установах і правилах. Визнання державою цієї автономії є похідне від волі самої громади. У нас же, незважаючи на те, що всі християнські церкви в Україні визнають автономною всю церкву, держава приймає закон яким фактично нищить церкву, робить самостійними і незалежними парафії. Далі держава проголошує ту свободу «підпорядкування» і береться її захищати. Тут можна  звернути увагу, що послідні зміни в ст.8 релігійного закону, якими намагаються регулювати і захищати те «підпорядкування», в рівній мірі відносяться до зареєстрованих громад і до громад, які навіть не повідомляють державні органи про своє утворення. Який зміст має тоді та детальна регламентація прописана в ст.8 для тих громад? Що законодавець збирається «захищати» в цьому випадку? Здоровий глузд тут підказує, що парафія при діючому законі може міняти підпорядкування хоч кожної години і 24 рази на добу. Це право декларативне і його неможливо ні порушити ні захистити. Проблеми виникають тільки у парафій-юросіб і це є проблеми не «захисту» якоїсь свободи громади а проблеми майна. І тут вже видна друга придуркуватість і щоб її побачити, треба читати Цивільний кодекс, читати на рівні першого курсу юрфаку. Все, що відбувається з юрособою, абсолютно все описано цивільним правом і хто може пояснити, використовуючи цивільне право – що таке зміна підпорядкування юрособою? Що таке канонічне підпорядкування з точки зору ЦК? Що відбувається з юрособою при такій зміні підпорядкування чи з тою особою, якій стають підпорядковані? Абсолютно нічого і це є повна дурня, яку придуркуватий український законодавець і на пару з ним такий же придуркуватий український релігієзнавець взялись захищати світським правом. Термін «зміна підпорядкування» в цивільному праві має інший зміст чим той, який вкладають у нього віруючі і в реальності це означає зміну віри частиною віруючих чи ще якісь канонічні нюанси в цій вірі.  Але саме цивільне право не в змозі описати і навіть не існує таких правових термінів які б описали це «підпорядкування» чи цю зміну віри чи якісь зміни у вірі. Цивільному праву байдуже до цих змін і громада може міняти «підпорядкування» у всьому діапазоні світових релігій і культів, залишаючись згідно положень нашого релігійного закону одною і тією ж юридичною особою(!). Звучить це безглуздо як і безглузді наші намагання цивільним правом «захищати» чи «регулювати» такі переходи юридичної особи. Зміст це би мало тільки в тому випадку, як би ми  доказували всім і переконували всіх в тому, що юридична особа може вірити в Бога.

Ну і повна дурня вже по майну. Для розуміння примітивно можна виділити три рівня розвитку права власності. Перший, дикунський або нульовий. Якщо дикуну сказати що ця річ є власністю Джона чи Івана, він порахує тебе за божевільного. Річ може бути тверда, м’яка, кольорова, кругла, квадратна але як вона може мати признаки Джона, як це знайти, де в ній той Джон. Другий рівень, варварський, це коли власністю є те, до чого можеш дотягнутись і що можеш захистити. Третій рівень це вже цивілізовані, складні і абстрактні правові терміни, за якими навіть річ Джона, яку він передав тимчасово комусь чи загубив – все одно залишається його. І от на другому рівні вже видно шляхи до цивілізованої власності, її початки. Початок йде від того, що власністю стає те, що ти сам визнаєш своїм. Наприклад – йдеш по вулиці в штанях і ці штані є твої не тому, що вони нумеровані і по номеру держава указом визначила їх твоїми а тому що ти їх сам визнав своїми. Після цього самостійного визнання держава починає ці штані захищати як твої. Так і тут. В 1991 році, коли держава почала ліпити відносини з церквами, вона в діалозі з ними повинна була бачити, що вони визнають своєю власністю і як нею розпоряджаються. А вони, всі християнські церкви України, визнають власниками церковного майна не громади а всю церкву. Незважаючи на те, держава, в порушення конституційного відділення, влізла в церкви і сама «призначила» власниками парафії, зробила з церкви збіговисько незалежних юридичних осіб з гібридними статутами, зі статутами в яких поєднала бульдога з носорогом – світське і канонічне право. І от вже і ПЦУ, підтанцьовуючи Порошенку, приводить свій статут у відповідність до дикунського закону, записує церкву як зібрання незалежних юросіб, утворених по ЦК України. А на початках, в першому варіанті Статуту, писалось про церкву як особу, яка сама будує відносини з державою. І тут буде цікаво поспостерігати, як ПЦУ буде далі творити свої документи, особливо парафіяльні. Як визначить власність.

Тобто, ми не то що залишаємось на дикунському рівні, ми навіть заблокували його можливий розвиток. Можна подивитись на конфлікт у Львові, де громада УГКЦ намагається залишити за собою костел. Скільки там в обговоренні позбігалось буйних, дикунів, клянуть поляків, Мокшицького, розкопують старі могили! Врешті УГКЦ, яка претендує на цивілізованість, ліквідовує буйну парафію. Наслідок – новий припадок в мереживному обговоренні. Ще приклад. Можна почитати фантастичний матеріал на «Релігія в Україні», як в позаминулому столітті у Львові цивілізовано вирішували долю покинутого румунського храму. Фантастичний матеріал в порівнянні з нашим дикунством. Ми не то що стоїмо на місці, ми навіть вдаємо якось рухатись реверсом в минулі часи і при цьому приймаємо законодавство, яке захищає мародерство. Закон №4128 – це Закон Мародерів. У всі часи мародерство було ознакою військових конфліктів, при яких військові загони або банди найманців грабували беззахисне населення на територіях, статус яких тимчасово був не встановлений. Так і у нас. Використовуючи реальну війну, політики і законодавці «організували» законоподібний грабунок одних громад громадян другими громадами громадян, розділених релігійними переконаннями. І це особливо вражає, оскільки мародерами стають християни і їх спільноти. Адже ж саме в християнському середовищі в давні часи виникло розділення церковного і світського права, при якому християнське середовище залишилось ізольованим місцем де панували моральні основи керування церковним майном. Збереження цього середовища здійснено радикальним відділенням від світського права і оскільки  суть керування церковним майном не у застосуванні правових конструкцій, а в здійсненні місії церкви, то і успіх цієї місії став критерієм правильності прийняття рішень і здійснення тих чи інших дій з церковним майном. У нас же безглузді спільноти заполітизованих громадян, які вважають християнство просто громадським рухом з формальним моральним законодавством, притягнули в християнське середовище світське право, причому у гіршому його варіанті. Адже навіть світські юридичні особи, при виникненні конфліктів і суперечок між засновниками громади про використання майна, дають право тим громадянам, які кінцево не погодились з рішеннями громади, вийти з громади разом з тим майном, яке вони вклали. Тобто, якщо в християнській громаді не існує християнських відносин з іншими членами громади, які могли б керувати ними при залагодженні майнових питань, якщо громада «голосуванням» позбавляє участі у вирішенні майнових питань меншу кількість громади то, за відсутності християнських відносин, необхідно би мінімально зберегти хоч якусь справедливість до своїх земляків і сусідів і виключити мародерство. Якщо християнська справедливість і моральні відносини тут відсутні то тоді необхідно зберегти цивілізовану, світську справедливість.  Тобто тоді, в продовження світського правила про фіксоване членство в громаді, це членство необхідно доповнити таким же світським обліком внесків і пожертв кожного фіксованого члена громади. І при виключенні любого члена громади, громада повертає йому ті внески або компенсує їх.

 

Який порядок проведення перевірок релігійних організаці...

dutchak1

dutchak1 написал:

Добре було б якби юрист пояснив собі, і нам всім в тому числі, як він з'єднав релігійну організацію з господарською діяльністю у її законодавчому визначенні?  Наведем визначення -

Господа́рська дія́льність — будь-яка діяльність, в тому числі підприємницька, пов'язана з виробництвом та обміном та переробкою матеріальних і нематеріальних благ, що виступають у формі товару.

Під господарською діяльністю в Господарському кодексі України розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. (ст. 3 ГК України)

Страдания за Москву, это не страдания за Христа ‒...

Onufriy

Onufriy написал:

"головний місіонер РПЦ" з азартом доводить, що 1+1=2 love
Очевидна актуальність кураєвського просвітництва для святоросичів РПЦ є найкращим доведенням смерті "російського православ'я"

Те що сьогодні животіє на москві - не православ'я, а зла і погибельна єресь 
в духе своей готтентотской этики

Не «нас ради, человек», а «ее ради, епархиальной собственности, сшедшаго с небес»


Вікарій Київської митрополії УПЦ (МП) — власник двох ав...

В. Ясеневий

В. Ясеневий написал:

ну и правильно.Чего терятся. Жизнь дается только один раз.Поэтому нужно брать от неевсе что можна...Многая Вам лета, дорогой владыка. Притом, наиканоничнейший...

Старый дуб рухнул. И тут, началось…

В. Ясеневий

В. Ясеневий написал:

Воистину христианство уже давно умерло!   Вместо тяжелой борьбы с пристрастиями и грехами в себе для перерождения и преображения человека( ества) , мы (не все ли?),  говорим  и призываем только(!)  к внешнему исполнению обрядов..Где же эти совершенные ПОСЛЕДОВАТЕЛИ ХРИСТА??? О, как хотелось бы хотя бы посмотреть на них...А они должны были бы сами  спастись и СПАСТИ ВЕСЬ МИР!!! Кто же и куда нас и весь мир ведет???

Депутат Денис Бородюк: «Ни один олигарх столько не укра...

Onufriy

Onufriy написал:

люди, которые не боятся Бога, не доверяют и другим людям

Ни один олигарх столько не украдет, сколько крадут все украинцы понемножку

мы живём просто-напросто не по средствам

Толковий єретик адвентист. Добряче сказав +5!