Вхід

У вас немає акаунту на Religion.in.ua? Зареєструйтесь

Публікації
Архімандрит Кирило Говорун: «Погрози Роберта Амстердама – це перехід через червоні лінії»

21 03 2024 Рецензії, Актуальний коментар

Архімандрит Кирило Говорун: «Погрози Роберта Амстердама – це перехід через червоні лінії»

"Ті засоби, до яких вдається зараз адвокатська контора Роберта Амстердама, звичайно не є ані демократичними, ані такими, які б були прийнятними в рамках демократичних держав. Це є відверта маніпуляція, і нам треба проводити різницю між проблемою і маніпуляціями довкола проблем".

13 03 2024 Публікації, Аналітика

Як будуть «забороняти Російську церкву». Частина 2. Афілійованість

Закон пропонується доповнити статею 51, в якій детально розписується механізм виявлення афілійованості РО з РПЦ. Судячи з тексту, фактично мова йде про ланцюгову афілійованість. 

9 03 2024 Публікації, Аналітика

Як будуть «забороняти Російську церкву». Частина 1. Фальсифікація законопроекту № 8371

"Релігія в Україні" аналізує текст законопроекту № 8371 щодо діяльності релігійних організацій в умовах російської агресії проти України

7 03 2024 Публікації, Аналітика

Критика невдячності. Частина 1. Борг чи Дар?

В щасливі довоєнні роки тема вдячності майже не виходила за межі психологічного ґетто. Але з початку війни, а особливо з 2022 р. вчора інтимна сфера стала різко сферою дуже політичною. І як в деструктивних стосунках, тема вдячності моментально замінилась темою невдячності. 

2 03 2024 Публікації, Аналітика

Румунська церква йде в наступ на Україну

Україна, обтяжена війною з Росією, не звернула увагу на практично відверту підготовку РумПЦ до анексії румуномовних парафій УПЦ. До «наступу на схід» давно готувалась громадська думка, обережно промацувались юридичні можливості, ретельно підбирався політичний момент і відслідковувалась церковна динаміка

27 02 2024 Публікації, Аналітика

Харківська правозахисна група: Катування священників, знищення храмів

Це лише частина із сотень злочинів Росії проти церков під час війни в Україні.

24 02 2024 Публікації, Аналітика

Друга річниця війни: європейські християни виступають за збройну допомогу Євросоюзу для України

«Якщо кордони будуть поставлені під сумнів, то вся концепція післявоєнної Європи та демократії як такої буде зруйнована». «Мир за будь-яку ціну справді матиме фатальні наслідки». «Так, я виступаю за військову підтримку України. Не можна дозволити деспоту Путіну виграти цю війну, і він повинен понести відповідальність»

Конфлікт православних церков в Україні: подолати не можна імітувати

18 02 2024 Публікації, Аналітика

Конфлікт православних церков в Україні: подолати не можна імітувати


«Дім, побудований на піску» завжди боїться води. Але мешканці можуть перейти на камінь. Допомогти їм у цьому – наша свята задача. Саме тому не можна не вітати будь-які процеси і проекти цього діалогу

11 02 2024 Рецензії, Актуальний коментар

Архімандрит Кирило Говорун: Путін реципував ту форму фашизму, яку артикулювала РПЦ під назвою «русского мира»

Говорити, що «Русский мир» –  це ніяка не ідеологія, а неіснуючий фантом – небезпечна сліпота

11 02 2024 Рецензії, Актуальний коментар

Архімандрит Феогност Пушков: «Хіба ви в ім'я Павла хрестилися?» (1Кор 1:13). До питання про межі шанування святих

Для православ'я догматично визнання самої ідеї шанування святих Божих угодників – це спільне у всіх Церков. А ось конкретний список святих – це внутрішня справа кожної Помісної Церкви

10 02 2024 Публікації, Аналітика

Російські святі в українському іконостасі: Андрій Боголюбський, Олександр Невський та Іона Московський

Для кожної Церкви друзями є шановані нею святі. Але, на жаль, деякі «дружби» при найближчому розгляді виявляються всього лише зразками патологічної співзалежності. Такими є виразно політичні культи, здавна нав’язані Москвою своїм колишнім провінціям

10 02 2024 Публікації, Аналітика

В тенетах громадянської релігії: що сказав Путін в інтерв'ю Такеру Карлсону

Путін намагається виправдати нецерковність росіян, які не квапляться ходити до церкви навіть на великі свята, і його власну нецерковність, яка в його уяві тотожна з екзальтованим биттям голови о підлогу

6 02 2024 Рецензії, Актуальний коментар

Подолання православного конфлікту в символічному полі українського суспільства

Релігія має сприяти суспільному ладу, але ніяким чином мова релігії не повинна збуджувати і породжувати суспільний конфлікт. 

Вітхі міхи українського православ’я - 2024: точка неповернення, глухий кут чи світло в кінці тунелю?

1 02 2024   Тетяна Деркач Публікації, Аналітика

Вітхі міхи українського православ’я - 2024: точка неповернення, глухий кут чи світло в кінці тунелю?


Здається, після 2019 року, коли українські віруючі отримали Томос про автокефалію, питання канонічності УПЦ КП та УАПЦ було закрите. І багато хто очікував переговорів між новою автокефальною ПЦУ та УПЦ в єдності з РПЦ. Але не так сталося як гадалося: кожна церква почала посиленими темпами обносити мурами свою ідентичність за принципом «свій-чужий».

 

 

16 02 2022 Рецензії, Актуальний коментар

По мере ненависти твоей

Основное содержание пророчеств Иезекииля – откровение Божьей власти, Его силы и славы, милости и справедливости. Все, что Бог сделал и сделает, служит здесь одной цели – чтобы все народы узнали, что Он Господь. Бог хочет не наказать людей, но открыть Себя.

Принципиальность и гибкость в раннехристианской Традиции

8 02 2022   Архимандрит Феогност Пушков, кандидат богословия Публікації, Історія

Принципиальность и гибкость в раннехристианской Традиции

«Все языческие боги были древними и почтенными существами: нельзя было даже вспомнить, когда им начали поклоняться. О Боге христиан, напротив, еще недавно ничего не было слышно; его почитатели утверждали, что он лишь совсем недавно явился на землю, чтобы создать новую религию. У всех остальных богов был свой народ: у Зевса – греки, у Исиды – египтяне, у Яхве – иудеи, у Митры – персы. Только у Христа не было ни своего народа, ни своего языка: Ему равно поклонялись и финикияне, и иудеи, и греки, и римляне – люди, отвернувшиеся от отеческих богов. Вот почему христианство раздражало: это была религия без традиций, без страны, без языка – религия, проникавшая повсюду»[1].

Вот так определяет феномен нашей религии советский академик Каждан. Можно к этому добавить, что Царем своего Вечного Царства христиане называли Иисуса – иудея, распятого римской властью «по политической статье».

Практика порозуміння в Україні. Що можуть запропонувати церкви?

31 01 2022   Сергій Штейніков Публікації, Аналітика

Практика порозуміння в Україні. Що можуть запропонувати церкви?

В Україні майже рік активно розвивається миротворчий проєкт «Порозуміння. Релігійні спільноти і подолання поляризації українського суспільства». Він об’єднує провідних релігійних і громадських діячів, експертів, посадовців, які намагаються знаходити точки дотику суспільних думок і формувати консенсус на тлі триваючого конфлікту на Сході України.

Протягом 2021-го і початку 2022 років ініціатори проєкту – а це Німецько-українсько-білоруське товариство «Європа без кордонів» (Віттен, Німеччина), Відкритий Православний Університет Святої Софії-Премудрості (Київ), Науково-видавниче об’єднання «Дух і літера» (Київ), Національна платформа «Діалог про мир та безпечну реінтеграцію» (Україна) – провели серію заходів, огляд яких і найбільш значущі тези пропонує портал «Релігія в Україні».

Голокост і Свідки Єгови: пам

27 01 2022   Юлія Мельничук Публікації, Історія

Голокост і Свідки Єгови: пам'ять, гідність, справедливість

27 січня є Міжнародним днем пам’яті жертв Голокосту. Ця символічна дата присвячена вшануванню мільйонів тих, хто загинув від нещадного терору нацистського режиму, який втілював свою жорстоку ідеологію. Проте мало кому відомо, що серед жертв нацистів були і тисячі Свідків Єгови, які зазнали таких переслідувань через свою християнську віру.

«Пингвины» современного воспитания – от нецерковного до монастырского

21 01 2022   Сергей Штефановский Публікації, Рецензії

«Пингвины» современного воспитания – от нецерковного до монастырского

Сериал Натальи Мещаниновой «Пингвины моей мамы», появившийся осенью 2021 года на платформе Kion, наверняка заденет религиозные чувства верующих. Заденет не в том смысле, что оскорбит (хотя и это возможно). А в том, что покажет, как любовь, исходящая из самых высоких побуждений, может убить обычную семейную любовь.

Календарный вопрос и «национальность Иисуса» – два маркера на адекватность

28 12 2021 Рецензії, Актуальний коментар

Календарный вопрос и «национальность Иисуса» – два маркера на адекватность

В предрождественское время ежегодно в блогосфере всплывают два вопроса, по которым можно четко и безошибочно определять когнитивное развитие и умственное здоровье собеседника.

Екуменічне пробудження УГКЦ? (Закінчення)

16 12 2021   Микола Крокош Публікації, Богослов'я, Історія

Екуменічне пробудження УГКЦ? (Закінчення)

Закінчення. Початок див. тут

Екуменічне пробудження УГКЦ?

16 12 2021   Микола Крокош Публікації, Богослов'я, Історія

Екуменічне пробудження УГКЦ?

І не вливають вина молодого в старі бурдюки, а то бурдюки розірвуться, і вино розіллється, і бурдюки пропадуть; а вливають вино молоде до нових бурдюків, і одне й друге збережено буде(Мт 9,19)

Каноническая ничтожность решений Синода РПЦ по клирикам и приходам Александрийского Патриархата

9 11 2021   Архимандрит Феогност (Пушков), священник Луганской епархии УПЦ (МП), кандидат богословия Публікації, Аналітика, Історія

Каноническая ничтожность решений Синода РПЦ по клирикам и приходам Александрийского Патриархата

Признаком здоровья человеческого общества является умение членов общества адекватно рефлексовать на критику тех или иных массовых тенденций. Если критик и масса слышат друг друга – это нормально. Но если в ответ на критику следует массовый психоз или агрессия, то перед нами безусловно нездоровая среда. В современном мире все меньше и меньше диалога между разными группами, слоями общества. Люди теряют умение слушать друг друга. И эта болезнь переходит и в церковную среду. Главы Поместных Церквей демонстрируют «позу глухаря», токующего свою песню. И глава Московского Патриархата в этом «хоре глухарей» занимает видное место.

Хто створює церковну проблему на Закарпатті?

3 11 2021   Віктор Жадан Публікації

Хто створює церковну проблему на Закарпатті?

Відносини Угорщини та України складно назвати ідеальними, аж надто багато проблем між нашими країнами накопичилося, а політика, що проводиться командою угорського прем'єр-міністра Віктора Орбана, не завжди сприяє їх вирішенню. Досить послатися на останні домовленості Угорщини з Росією щодо газу в обхід нашої країни або на такий недружній факт, як роздача протягом багатьох років угорських паспортів населенню Закарпаття під виглядом «турботи про етнічних угорців». Взагалі межі «турботи» угорського уряду про громадян іншої держави, навіть якщо ці громадяни є етнічними угорцями, не повинні порушувати межі українських законів, проте цього наші сусіди іноді бачити не бажають.

Лука Войно-Ясенецький: святий єпископ і хірург

10 09 2021   Володимир Мельник Публікації, Історія

Лука Войно-Ясенецький: святий єпископ і хірург

У червні 2021 року сповнилася 60-та річниця від дня смерті неповторної особистості в історії Церкви і людства – видатного хірурга, професора, доктора медицини, автора 55 наукових праць з хірургії, фізіології та анатомії, єпископа-сповідника віри, чиї проповіді були зібрані в 12 томах, лікаря душ і тіл – святителя Луки Войно-Ясенецького (Валентин Феліксович Войно-Ясенецький), архієпископа Сімферопольського і Кримського. За свої успіхи в медицині і як першовідкривач в хірургічному лікуванні гнійних ран, свт. Лука, без сумніву, сьогодні отримав би Нобелівську премію. Та своїм життям і діяльністю Лука вже заслужив найвище визнання – канонізацію Православною Церквою.

НОВИНИ

Всі матеріали

останні коментарі

Українська держава не вим...

dutchak1

dutchak1 написал:

 ВІНК wink 

Богослів’я під прицілом: ...

dutchak1

dutchak1 написал:

мракобісний маніфест wink 

Подкаст з Оксаною Горкуше...

dutchak1

dutchak1 написал:

Хтось уже писав — українська наука це як “совєтскоє шампанскоє” - і не совєтскоє і не шампанскоє. wink І в цьому явищі тих наук “українське релігієзнавство” одне з найогидніших явищ. Життя якось продовжується і економічні, технічні науки мають шанс очиститись, існувати. “Релігієзнавство” такого шансу немає.

 

Подкаст з Оксаною Горкуше...

dutchak1

dutchak1 написал:

Одна з яскраво-сірих представників українського релігієзнавства. wink 

Проблема українського пра...

dutchak1

dutchak1 написал:

Так, сьогодні ми маємо унікальну ситуацію – два центра релігійного впливу і більше нічого. Тільки ці міфічні центри, міфічний вплив і міфічні організації. Причому не дві, в нас всі церкви міфічні організації і хоча гострий конфлікт тільки у двох, це не гарантує від інших конфліктів у майбутньому. Пригадаймо — у нас вже був один, зараз затихарений, тоді коли легалізували УГКЦ і почались поза державні і поза церковні бійки на майні. І тепер туди, в ті міфічні впливи намагаються зайти ще й братчики з консолідованими намірами руйнування одних міфів, потім, очевидно консолідовано будуть творити другі міфи...Все решту — офіційно, неофіційно, делегітимізація, напіввизнані — пусте. І от якщо говорити про припинення конфліктів, теперішніх і легко прогнозованих майбутніх, то це припинення повинно бути не на годину чи на день, а таке припинення, яке виключає конфлікти як церков між собою так і церков з державою. Припинення і відносини мають будуватись на чомусь стабільному, постійному. Таким постійним, що існувало тисячоліття і існує сьогодні є канонічне право і право світське, яке, виявляється, походить від канонічного. Далі, перед об’єднанням, навіть якщо воно не відбудеться, необхідно завершити роз’єднання церков як суб’єктів права в полі українського права. Тут у нас “кайдашева сім’я”, “діти” підросли і “батьки” чи держава повинні між ними якось поділити спадок, майно. Християнські церкви самі чи за посередництвом держави повинні почати договорюватись по майну між собою. Необхідно вгамувати те мародерство, “загарбницькі” надії, за якими деякі церкви, використовуючи Закон України “Про свободу совісті та релігійні організації” надіялися тими “переходами” парафій прискорити чи замінити ту декларовану єдність. Це марні надії. Церкви повинні зафіксувати поточний майновий стан, припинити грабункові переходи і договоритись між собою — Все, припиняємо! Від сьогодні це майно, яке має кожна парафія кожної церкви стає майном всіє церкви. Як у канонах.(!) Кожна церква від дати договору повинна відмовитись від подальших претензій одна до одної по майну а також відмовитись у використанні в відносинах між собою Закону України “Про свободу совісті та релігійні організації”. Потім, міфічні організації-церкви повинні у держави вимагати легалізації, введення їх у правове поле як автономних об’єднань і надання цим об’єднанням статусу юридичної особи. Наслідком цього буде те, що церква буде мати власне майно згідно своїх канонів і зможе захищати сама себе в судах. По релігійному закону у нас з майном бордель і до тих речей, на які можна дивитись вічно, типу вогонь горить, вода біжить, можна добавити ще одну - дивитись як церкви ділять культове майно. Адже ніколи, після чергового переділу, ні церкви, ні парафії не стають повноцінними власниками майна. Вони по українському закону тільки власники тимчасові, до чергового переділу...😄До того часу, коли знову не виникне в православному середовищі чергове збурення, чергова хвиля переділу майна і християни знову почнуть квасити один одному носи і ділити храми.

І от з цього, вищенаведеного, легко напрошується висновок - “фундаментальний підхід до забезпечення релігійних прав і свобод” у нас почнеться після утилізації релігійного закону і ця грамотна утилізація сама почне запуск статті 35 Конституції України. До речі — грамотна утилізація утилізує також ті, “антицерковні”, закони. Вони у нас не “антицерковні” а “антихристиянські”, “більшовицькі”...