Вхід

У вас немає акаунту на Religion.in.ua? Зареєструйтесь

Публікації

30 03 2020 Рецензії, Актуальний коментар

Христос і "теорія змови"

"Жидо-масони воюють з православ'ям". "Єдиний всесвітній уряд править світом". "Всесвітня змова проти Православної Церкви"...

26 03 2020 Рецензії, Актуальний коментар

Великдень і освячення пасок

Багато людей приходять на Великдень до церкви з метою посвятити паску. Для більшості з них ця мета є, на жаль, єдиною причиною відвідин церкви цього дня. Цього року епідемія коронавірусу поставила перед нами виклик, який допоможе по-новому поглянути на речі, до яких ми аж занадто звикли.

18 03 2020 Рецензії, Актуальний коментар

Євангеліє пандемії

У Старому Завіті детально описані правила поведінки з людьми, які вражені заразними хворобами.

11 03 2020 Рецензії, Актуальний коментар

Як на мене, це дикунство - забороняти священика за лекцію

Як на мене, це дикунство - забороняти священика за лекцію. Я подивився, майже з усім погоджуюся. Тема провокативна, але така, про яку треба говорити.

11 03 2020 Рецензії, Актуальний коментар

Церква і коронавірус

Все частіше запитують: А що буде Церква робити з епідемією коронавірусу? І як Церква планує убезпечити своїх вірних від можливості зараження під час спільної молитви, причастя, цілування ікон та хреста тощо?

27 02 2020 Рецензії, Актуальний коментар

Вселенский Патриарх направил второе письмо Иерусалимскому Патриарху...

25 февраля Вселенский Патриарх направил второе письмо Иерусалимскому Патриарху, прямо накануне межправославного форума в Аммане. Сам язык текста может многое добавить к пониманию его прямого содержания.

Адвентисты и военная служба

26 02 2020   Максим Балаклицкий Публікації, Аналітика

Адвентисты и военная служба

«Если все станут такими, как ты, — кто будет родину защищать?». Этот вопрос выражал главную претензию к моей вере со стороны «неверующих» мужчин. Отказ от алкоголя и работы по субботам не волновал их так, как моя вера в то, что Иисус запретил Своим ученикам участвовать в актах насилия, в том числе военного. Какова позиция Церкви адвентистов седьмого дня относительно военной службы? Это не так легко определить.

Украина и церковь в книге о. Андрея Кураева «Византия против СССР. Война фантомных империй за церковь Украины»

21 02 2020   Денис Таргонский Публікації, Рецензії, Історія

Украина и церковь в книге о. Андрея Кураева «Византия против СССР. Война фантомных империй за церковь Украины»

Московский протодиакон Андрей Кураев недавно анонсировал выход в свет своей новой книги — «Византия против СССР. Война фантомных империй за церковь Украины». Мне удалось стать одним из первых ее читателей. Возможно, первым в Украине. Поэтому, как непосредственный свидетель процесса, о котором пишет отец Андрей, поделюсь самым общим впечатлением о книге.

20 02 2020 Рецензії, Актуальний коментар

Подробности встречи в Аммане: второе письмо патр. Иерусалимского предстоятелям

Греческое издание www.ethnos.gr опубликовало греческий перевод написанного по-английски письма патриарха Иерусалимского Феофила предстоятелям поместных православных Церквей, в котором раскрывается несколько  деталей встречи. В частности, "единство" собарвшихся в Аммане будет продемонстрировано НЕСЛУЖЕНИЕМ Литургии, о чем заранее извещены все участники.

Автокефальна Церква України є завершеним церковним рішенням

18 02 2020   Ієромонах Микита Пантократорський Публікації

Автокефальна Церква України є завершеним церковним рішенням

Стан подій, які зараз панують в Україні, ми могли би порівняти із притчею про блудного сина. Коли він, розкаявшись, повернувся, батько його прийняв у свої обійми, надаючи всіх почестей, які той мав раніше. Однак, його розгніваний старший брат навіть не захотів увійти до господи, не в змозі осягнути величі свого батька. Замість того, щоби порадіти поверненню свого брата…

Ієрархія Церкви в епоху постмодерну

6 02 2020   Анатолій Хільченко, священик Публікації

Ієрархія Церкви в епоху постмодерну

Нотатки щодо наявного стану справ

30 01 2020 Рецензії, Актуальний коментар

Довів список українських православних парафій у Західній Європі...

Довів список українських православних парафій у Західній Європі до більш-менш повного вигляду. Це було непростим завданням, оскільки немає сайтів і багато громад взагалі якісь напівпідпільні.

Александрійський патріарх сказав, що якщо розрізати його серце, там буде Україна

28 01 2020 Рецензії, Актуальний коментар

Александрійський патріарх сказав, що якщо розрізати його серце, там буде Україна

Александрійський патріарх сказав, що якщо розрізати його серце, там буде Україна. А коли згадував Митрополита Володимира, то розчулився до сліз.

Живі святі люди

17 01 2020 Рецензії, Актуальний коментар

Живі святі люди

Св. Василій Великий мав вельми крутий норов. Пізніше в своїх листах святитель писав, що "нерви" мабуть вкоротять йому віку. Так воно й трапилося. Помер він у 50 років, за переконанням його біографів, від хвороби кишківника (Крона).

Самозваний «єпископ» Вікентій Чекалін і його участь у перших хіротоніях УАПЦ у березні 1990 р. Частина ІІІ

15 01 2020   Сергій Шумило Публікації, Історія

Самозваний «єпископ» Вікентій Чекалін і його участь у перших хіротоніях УАПЦ у березні 1990 р. Частина ІІІ

В Австралії довгий час Вінсент Берг (тепер таке ім’я Віктора-Вікентія Чекаліна) представляв себе «жертвою репресивної політики в СРСР», «єпископом англіканської церкви» і навіть «психіатром секретної школи КДБ». Надав австралійській владі підроблені документи про наявність медичної освіти, що дозволило йому влаштуватися на роботу в якості психіатра в медичних установах Квінсленда з 1999 по 2003 рр. Пізніше проходив по кримінальній справі про сексуальне насильство щодо неповнолітніх пацієнтів.

Самозваний «єпископ» Вікентій Чекалін і його участь у перших хіротоніях УАПЦ у березні 1990 р. Частина ІІ

15 01 2020   Сергій Шумило Публікації, Історія

Самозваний «єпископ» Вікентій Чекалін і його участь у перших хіротоніях УАПЦ у березні 1990 р. Частина ІІ

У цій історії дивує те, що якщо ті, хто підписали цей документ дійсно дали клятву тримати ім’я «архієпископа Варлаама» в таємниці до його смерті, то чому вони цей факт засвідчили лише через чотири роки після того, як той помер, а не одразу після його смерті у вересні 1990 р., коли в УАПЦ вибухнув гучний скандал через самозванство Чекаліна та його участі у неканонічних хіротоніях ієрархії УАПЦ. Досить дивним виглядає і те, що документ було нібито складено за тиждень до смерті Іоанна Боднарчука, яка послідувала 9 листопада 1994 р., однак на самому документі стоїть підпис ще й митрофорного протоієрея Мирона Сас-Жураковского, датована «15 серпня 1995 р.», тобто за дев’ять місяців потому як Боднарчук помер. У зв’язку з цим залишається під питанням, чи дійсно Іоанн поставив свій підпис під цим документом за тиждень до смерті, або ж він був поставлений замість нього пізніше? Тим більше, що в попередніх своїх заявах 1992 р. він запевняв, що першу хіротонію УАПЦ вони здійснювали удвох з Чекаліним.

Самозваний «єпископ» Вікентій Чекалін і його участь у перших хіротоніях УАПЦ у березні 1990 р.

15 01 2020   Сергій Шумило Публікації, Історія

Самозваний «єпископ» Вікентій Чекалін і його участь у перших хіротоніях УАПЦ у березні 1990 р.

Пропонуємо увазі читачів доповідь директора Міжнародного інституту афонської спадщини С. В. Шумило на тему «Самозваний «єпископ» Вікентій Чекалін і його участь у перших хіротоніях УАПЦ у березні 1990 р.», яку було представлено на розгляд Вселенському Константинопольському патріарху Варфоломію. Доповідь підготовлено та направлено до Вселенської Патріархії з благословення митрополита Діоклійського Калліста (Уера) (Великобританія, Вселенський Патріархат) – доктора богослов’я, професора Оксфордського університету, президента ради директорів Інституту православних християнських досліджень в Кембриджі та почесного голови Міжнародного інституту афонської спадщини. Як зазначено у листі до Вселенського патріарха, причиною проведення дослідження і написання цієї доповіді послужили публікації на грецьких сайтах «Φως Φαναρίου» и «Romfea.gr» у серпні – вересні 2019 р., в яких стверджувалась «законність» «єпископського сану» Вікентія Чекаліна і при цьому давались посилання на давнішні дослідження С. В. Шумила. У доповіді використані раніше не відомі архівні джерела.

Різдвяний подарунок, або Більше, ніж просто друг

7 01 2020   Денис Таргонський Публікації, Історія

Різдвяний подарунок, або Більше, ніж просто друг

До православного храму я прийшов відразу після армії. Нових друзів ще не було. Старі вважали, ніби в мене трішки теє... Родичі були впевнені, що добром усе це не закінчиться. Мама намагалася оберігати психіку від їдких зауваг рідні і мовчки терпіла. Лише бабуня раділа, але вона не могла бути для мене справжнім другом. Її церковне життя проходило просто і невибагливо: на ніч читала Отче наш, у неділю ходила до храму, на свята готувала празникове та прибиралася вдома… А я ріс у зовсім іншому світі.

27 12 2019 Рецензії, Актуальний коментар

Про декомунізацію та сучасний псевдоріздвяний нео-більшовизм

Знову зашкалює нездорова полеміка, коли маємо святкувати Різдво – 25 грудня (н.ст.) чи 7 січня (25 грудня ст.ст.). Здавалося б, яка проблема? Хто святкує 25 грудня за новим стилем, нехай собі святкує так, хто святкує 7 січня (тобто 25 грудня за старим стилем), нехай святкує так. Але чомусь обов’язково ж треба на цьому грунті влаштувати в суспільстві чергові суперечки і роздори, нав’язуючи один одному власну «найправільнішу» думку.

27 12 2019 Рецензії, Актуальний коментар

Війна і мир календарів!

Сьогодні чув у храмі в Рівному пречудову проповідь: "Також привітаємо тих християн, які святкують Різдво 25 грудня. Нехай Господь дарує їм різдв'яну радість і мир. А разом з ними і усім нам!"

Простые мысли афонского монаха о ситуации в Украинской Церкви

19 12 2019   Иеромонах Никита Пантократорский Публікації, Богослов'я, Аналітика

Простые мысли афонского монаха о ситуации в Украинской Церкви

Как монах Святой Горы и в связи с несением послушания гостиничного (в архондарике) в монастыре Пантократор на протяжении нескольких лет, очень часто я контактирую с русскими и украинскими паломниками. Тема, которая занимает последний год этих паломников – ситуация в Украинской Церкви. Вопросы, которые задают все, те же самые, которые поступают из лживых новостей и определенных дезинформирующих страниц в интернете или журналистских кругов. Очень легко можно заметить вред, который они вызывают. Также они несут большую ответственность, ибо вместо того чтобы помочь, усугубляют конфликт и озлобляют читателей. Хотел бы ответить на эти привычные вопросы.

17 12 2019 Рецензії, Актуальний коментар

Сегодня встречался с директором и секретариатом Комиссии по вере и церковному устройству...

Сегодня встречался с директором и секретариатом Комиссии по вере и церковному устройству в штаб-квартире ВСЦ в Женеве. Они пригласили меня рассказать о моем экклезиологическом проекте. Поделюсь одной представленной мыслью.

16 12 2019 Рецензії, Актуальний коментар

К противостоянию с Константинополем подключилась РПЦвУ: поле игры – Канада

Москве недостает автокефальных вассалов, поэтому она пытается удержать хорошую мину при плохой игре, имитируя независимость своего киевского филиала в ущерб заокеанского.

16 12 2019 Рецензії, Актуальний коментар

ПЦУ виповнилось 1 рік. Висновки та перспективи

Поки що не можливо точно сказати, якою буде нова Церква. Це залежить від життя її парафіян та праці пастирів.

НОВИНИ

Всі матеріали

популярне
останні коментарі

Українська держава не вим...

dutchak1

dutchak1 написал:

 ВІНК wink 

Богослів’я під прицілом: ...

dutchak1

dutchak1 написал:

мракобісний маніфест wink 

Подкаст з Оксаною Горкуше...

dutchak1

dutchak1 написал:

Хтось уже писав — українська наука це як “совєтскоє шампанскоє” - і не совєтскоє і не шампанскоє. wink І в цьому явищі тих наук “українське релігієзнавство” одне з найогидніших явищ. Життя якось продовжується і економічні, технічні науки мають шанс очиститись, існувати. “Релігієзнавство” такого шансу немає.

 

Подкаст з Оксаною Горкуше...

dutchak1

dutchak1 написал:

Одна з яскраво-сірих представників українського релігієзнавства. wink 

Проблема українського пра...

dutchak1

dutchak1 написал:

Так, сьогодні ми маємо унікальну ситуацію – два центра релігійного впливу і більше нічого. Тільки ці міфічні центри, міфічний вплив і міфічні організації. Причому не дві, в нас всі церкви міфічні організації і хоча гострий конфлікт тільки у двох, це не гарантує від інших конфліктів у майбутньому. Пригадаймо — у нас вже був один, зараз затихарений, тоді коли легалізували УГКЦ і почались поза державні і поза церковні бійки на майні. І тепер туди, в ті міфічні впливи намагаються зайти ще й братчики з консолідованими намірами руйнування одних міфів, потім, очевидно консолідовано будуть творити другі міфи...Все решту — офіційно, неофіційно, делегітимізація, напіввизнані — пусте. І от якщо говорити про припинення конфліктів, теперішніх і легко прогнозованих майбутніх, то це припинення повинно бути не на годину чи на день, а таке припинення, яке виключає конфлікти як церков між собою так і церков з державою. Припинення і відносини мають будуватись на чомусь стабільному, постійному. Таким постійним, що існувало тисячоліття і існує сьогодні є канонічне право і право світське, яке, виявляється, походить від канонічного. Далі, перед об’єднанням, навіть якщо воно не відбудеться, необхідно завершити роз’єднання церков як суб’єктів права в полі українського права. Тут у нас “кайдашева сім’я”, “діти” підросли і “батьки” чи держава повинні між ними якось поділити спадок, майно. Християнські церкви самі чи за посередництвом держави повинні почати договорюватись по майну між собою. Необхідно вгамувати те мародерство, “загарбницькі” надії, за якими деякі церкви, використовуючи Закон України “Про свободу совісті та релігійні організації” надіялися тими “переходами” парафій прискорити чи замінити ту декларовану єдність. Це марні надії. Церкви повинні зафіксувати поточний майновий стан, припинити грабункові переходи і договоритись між собою — Все, припиняємо! Від сьогодні це майно, яке має кожна парафія кожної церкви стає майном всіє церкви. Як у канонах.(!) Кожна церква від дати договору повинна відмовитись від подальших претензій одна до одної по майну а також відмовитись у використанні в відносинах між собою Закону України “Про свободу совісті та релігійні організації”. Потім, міфічні організації-церкви повинні у держави вимагати легалізації, введення їх у правове поле як автономних об’єднань і надання цим об’єднанням статусу юридичної особи. Наслідком цього буде те, що церква буде мати власне майно згідно своїх канонів і зможе захищати сама себе в судах. По релігійному закону у нас з майном бордель і до тих речей, на які можна дивитись вічно, типу вогонь горить, вода біжить, можна добавити ще одну - дивитись як церкви ділять культове майно. Адже ніколи, після чергового переділу, ні церкви, ні парафії не стають повноцінними власниками майна. Вони по українському закону тільки власники тимчасові, до чергового переділу...😄До того часу, коли знову не виникне в православному середовищі чергове збурення, чергова хвиля переділу майна і християни знову почнуть квасити один одному носи і ділити храми.

І от з цього, вищенаведеного, легко напрошується висновок - “фундаментальний підхід до забезпечення релігійних прав і свобод” у нас почнеться після утилізації релігійного закону і ця грамотна утилізація сама почне запуск статті 35 Конституції України. До речі — грамотна утилізація утилізує також ті, “антицерковні”, закони. Вони у нас не “антицерковні” а “антихристиянські”, “більшовицькі”...