Закінчення. Попередні частини див. тут: І частина, ІІ частина

Востаннє закордонні ЗМІ повідомляли про нього, що у вересні 2018 р. в Австралії окружний суд Саутпорта в штаті Квінсленд засудив Вінсента Берга (Віктора Чекаліна) до 4 років і 3 місяців в’язниці за повторне шахрайство і фальсифікацію119.

Замість післямови

Представлені документи, свідчення і факти підтверджують, що в першій хіротонії УАПЦ, яка відбулася 31 березня 1990 р. в с. Михайлевичі Львівської області, брали участь тільки дві людини: колишній єпископ Іоанн (Боднарчук) і самозванець і аферист Віктор-Вікентій Чекалін, який не мав архієрейського сану. Причому очолював цю «хіротонію», судячи зі ставленецької грамоти, саме Чекалін, який ніколи не мав не тільки єпископського сану, але навіть чернецтва і сану священика. Ім’я архієпископа Варлаама (Іллющенка) в ставленнецькій грамоті Василя Боднарчука було вписане пізніше і вже після смерті архієрея. Таким чином, перші хіротонії і початок ієрархії УАПЦ в 1990 р. було здійснено, на жаль, самозванцем, який не мав апостольської преємственності. Цим було грубо порушено перше Апостольське правило («Єпископа да поставляють два або три єпископи») 120. У зв’язку з цим і Мстислав Скрипник, і Філарет Денисенко згодом сумнівалися в законності хіротоній ієрархів «чекалінської преємственності». Однак чимало з них, будучи переконаними в законності свого сану, відмовлялися приймати перерукоположення, у зв’язку з чим «чекалінська преємственність» в УАПЦ і УПЦ-КП частково збереглася. Над священиками і дияконами, рукоположеними ієрархами «чекалінської преємственності», ніхто перерукоположення не здійснював не тільки в УАПЦ, а й в УПЦ-КП. Саме в такому статусі багато хто з них були прийняті в спілкування Вселенським Константинопольським Патріархатом.

Зокрема, 5-6 січня 2019 р. у складі офіційної делегації ПЦУ на Фанарі на церемонії вручення томосу про автокефалію брав участь і співслужив Патріарху Варфоломію і іншим ієрархам Вселенського Патріархату митрополит Галицький Андрій (Абрамчук), у хіротонії якого в 1990 р. брав участь Вікентій Чекалін121. Не дивлячись на всі настійні прохання митр. Філарета (Денисенко) прийняти перерукоположення, Андрій (Абрамчук) категорично відмовлявся, увійшовши в 1993 р. до складу УПЦ-КП в «сущому сані», де став членом її Синоду і главою Синодальної комісії з канонізації святих УПЦ-КП. Пізніше він знову повернувся до УАПЦ, де був членом Синоду і брав участь у хіротоніях нових єпископів УАПЦ. Відмовився після переходу до УПЦ-КП приймати перерукоположення й інший ієрарх «чекалінської преємственності» Василь (Боднарчук). За час свого архієрейського служіння з 1990 по 2006 р. він висвятив в УАПЦ і УПЦ-КП понад 300 священиків, а також брав участь у хіротоніях багатьох ієрархів УАПЦ і УПЦ-КП. Ще один ієрарх «чекалінської преємственності» Петро (Петрусь) при переході до УПЦ-КП в 1992 р. теж відмовився приймати перерукоположення від митр. Філарета (Денисенка) (перерукоположення він прийняв лише 30 жовтня 1997 р., а до цього він за п'ять років висвятив для УАПЦ цілу групу нових єпископів). Колишній першоієрарх УАПЦ митрополит Макарій (Мелетич) мав рукоположення від ієрархів «чекалінської преємственності» Димитрія (Яреми) та Ігоря (Ісіченка), а також колишнього ієрарха УПЦ-КП Мефодія (Кудрякова). Таким чином, частина єпископів УАПЦ, що увійшли в 2018 р. до складу ПЦУ, через священицькі та архієрейські хіротонії від Андрія (Абрамчука), Макарія (Мелетича) та інших теж мають на собі «чекалінську преємственність».

Згадані вище копія ставленецької грамоти Василя Боднарчука від 31 березня 1990 р. з підробленим підписом «Варлаама» та копія свідоцтва Івана та Василя Боднарчуків і священиків Ігоря і Мирона Сас-Жураковських від 2 листопада 1994 р. були представлені у Вселенський Константинопольський Патріархат як «доказ канонічності» ієрархії УАПЦ122. Схоже, саме ці документи були прийняті до уваги при винесенні рішення про визнання в «сущому сані» ієрархії УАПЦ без здійснення над нею додаткових хіротесій або повторних хіротоній і прийняття в спілкування в жовтні 2018 року123. Якщо це так, то може виявитися, що Вселенський Константинопольський Патріархат прийняв рішення на основі наданих йому підроблених документів. Подібна виявлена обставина змушує більш детально вивчити дане питання.

Шумило Сергій Вікторович,

директор Міжнародного інституту афонської спадщини, м. Київ

institute@afon.org.ua

 21.10.2019

P.S. Попередня скорочена версія доповіді була опублікована в грудневому випуску часопису «Труди Київської духовної академії» № 31 за 2019 р. В пропонованій читачам порталу «Релігія в Україні» версії доповідь доповнена новими фактами і документами.

1 Чекалин Виктор Владимирович // Открытая православная энциклопедия «Древо». Електоронний ресурс. URL: https://drevo- info.ru/articles/1639.html [дата звернення: 22.08.2019].

2 Горєвой Д. Про хіротонії в УАПЦ // Cerkvarium. Електоронний ресурс. URL: https://cerkvarium.org/publikatsii/analityka/pro-khirotoniji-v- uapts?fbclid=IwAR0c_29DKwdqoGQRq1vIdKj6FPYARJPpxA_atzkMet5zq7S01NM8vZXqFkA [дата звернення: 22.08.2019].

3 Περί των χειροτονιών στην Ουκρανική Αυτοκέφαλη Ορθόδοξη Εκκλησία // Φως Φαναρίου. URL: http://fanarion. blogspot.com/2019/08/blog- post_26.html [дата звернення: 26.08.2019].

4 Горєвой Д., Деркач Т. Як в УПЦ (МП) хотіли дискредитувати Cerkvarium, але сіли в калюжу // Cerkvarium. Електоронний ресурс. URL: https://cerkvarium.org/publikatsii/analityka/yak-v-upts-mp-khotili-diskredituvati-cerkvarium-ale-ne-zmogli [дата звернення: 04.09.2019]; Απάντηση στον Πρωθιερέα Νικόλαο Ντανίλεβιτς // Romfea.gr. Πρακτορείο Εκκλησιαστικών Ειδήσεων. URL: https://www.romfea.gr/ekklisies-ts/ekklisia-tis-oukranias/31409-apantisi-ston-prothierea-nikolao-ntanilebits [дата звернення: 08.09.2019].

5 Правила святых Апостол, Святых Соборов, Вселенских и Поместных, и Святых Отец с толкованиями. М., 1876. С. 13-14.

6 Περί των χειροτονιών στην Ουκρανική Αυτοκέφαλη Ορθόδοξη Εκκλησία // Φως Φαναρίου. URL: http://fanarion.blogspot.com/2019/08/blog-

post_26.html (дата звернення: 26.08.2019); Горєвой Д. Про хіротонії в УАПЦ // Cerkvarium. Електоронний ресурс. URL:

https://cerkvarium.org/publikatsii/analityka/pro-khirotoniji-v- uapts?fbclid=IwAR0c_29DKwdqoGQRq1vIdKj6FPYARJPpxA_atzkMet5zq7S01NM8vZXqFkA [дата звернення: 22.08.2019].

7 Announcement of the Holy and Sacred Synod, 11th Oct. 2018 // Ecumenical Patriarchate. URL: http://www.ec-patr.org/docdisplay.php?lang=gr&id=2577&tla=g [дата звернення: 11.10.2018].

8 Шумило С. В. В катакомбах. Православное подполье в СССР. Луцк, 2011. С. 115-116, 134-135, 140-141, 181-182, 193-201.

9 Там само.

10 Алексеев В. В., НечаеваМ. Ю. Воскресшие Романовы?.. К истории самозванчества в России ХХ века. Екатеринбург, 2000. Ч. 1. С. 209­ 349; Нечаева М. Ю. От «великого князя» до «архиепископа». Эволюция самозванца Михаила Поздеева в контексте церковной среды // Религиозное многообразие Уральского региона. Материалы Всероссийской научно-практической конференции. Оренбург, 2014. С. 168­181; Слесарев А. В. Основатель «серафимо-геннадиевской» ветви Катакомбной церкви «схимитрополит» Геннадий (Секач) // Сектоведение. Альманах. Жировичи, 2012. Т. 2. С. 112-147; Лжеархиепископ Херувим (Дегтярь) и внутрицерковное сектантство // Релігія в Україні. Електоронний ресурс: https://www.religion.in.ua/main/17123-lzhearxiepiskop-xeruvim-degtyar-i-vnutricerkovnoe-sektantstvo.html [дата обращения: 05.07.2012].

11 Шумило. В катакомбах. С. 115-116, 134-135, 140-141.

12 Довідка з Канцелярії Архієрейського Синоду РПЦЗ від 2/15 травня 1990 р. // Архів Архієрейського Синоду РПЦЗ в Нью-Йорку (ААС РПЦЗ, Нью-Йорк).

13 Шумило. В катакомбах... С. 181-182, 199-201.

14 Особова справа диякона Віктора (Чекаліна В. В.) // Архів Данилова ставропігійного чоловічого монастиря м. Москви (АДСЧММ).

15 Прошеніє Вікентія Чекаліна на ім'я Першоієрарха РПЦЗ митрополита Віталія від 17 липня 1989 р. // ААС РПЦЗ, Нью-Йорк.

16 Наказ єпископа Тульського і Белєвського Германа 36 від 17 лютого 1983 р. про призначення диякона В. Чекаліна сторожем Тульського єпархіального управління. Особова справа диякона Віктора (Чекаліна В. В.) // АДСЧММ.

17 Наказ єпископа Тульського і Белєвського Германа № 162 від 17 червня 1983 р. диякону Віктору Чекаліну. Особова справа диякона Віктора (Чекаліна В. В.) // АДСЧММ.

18 Лист єпископа Тульського і Белєвського Германа № 150 від 15 червня 1983 р. про призначення диякона В. Чекаліна штатним дияконом Богородице-Різдвяного храму м. Бельова. Особова справа диякона Віктора (Чекаліна В. В.) // АДСЧММ.

19 Наказ єпископа Тульського і Белєвського Германа № 254 від 29 серпня 1983 р. диякону Віктору Чекаліну. Особова справа диякона Віктора (Чекаліна В. В.) // АДСЧММ.

20 Копія листа Патріарха Московського і всея Русі Пімена єпископу Тульському і Белєвському Герману № 1274 від 23 серпня 1983 р. Особова справа диякона Віктора (Чекаліна В. В.) // АДСЧММ.

21 ЖМП. 1983. № 8. С. 2.

22 Прошеніє Вікентія Чекаліна на ім'я Першоієрарха РПЦЗ митрополита Віталія від 17 липня 1989 р. // ААС РПЦЗ, Нью-Йорк; Викентий Чекалин, еп. Письмо брату-христианину // Свободное Слово, газета Московской организации партии «Демократический союз». М., 1990. № 38 (68). С. 6.

23 Лист диякона Вікентія Чекаліна наміснику Данилівського ставропігійного монастиря у Москві архім. Євлогію (Смирнову). Особова справа диякона Віктора (Чекаліна В. В.) // АДСЧММ.

24 Евлогий (Смирнов), архиеп. Это было чудо Божие. М., 2000. С. 197-198.

25 Прошеніє Вікентія Чекаліна на ім'я Першоієрарха РПЦЗ митрополита Віталія від 17 липня 1989 р. // ААС РПЦЗ, Нью-Йорк.

26 Протокол Архієрейського Синоду РПЦЗ № 685 від 18/31 січня 1990 р. // ААС РПЦЗ, Нью-Йорк.

27 Лист намісника Троїце-Сергієвої Лаври єпископа Сергієв-Посадського Парамона № 1029 від 05.11.2019 р.

28 Там само.

29 Прошеніє Вікентія Чекаліна на ім'я Першоієрарха РПЦЗ митрополита Віталія від 17 липня 1989 р.; Протокол Архієрейського Синоду РПЦЗ № 685 від 18/31 січня 1990 р. // ААС РПЦЗ, Нью-Йорк.

30 Прошеніє Вікентія Чекаліна на ім'я Першоієрарха РПЦЗ митрополита Віталія від 17 липня 1989 р. // ААС РПЦЗ, Нью-Йорк.

31 Протокол Архієрейського Синоду РПЦЗ № 685 від 18/31 січня 1990 р. // ААС РПЦЗ, Нью-Йорк.

32 Московский церковный вестник. 1991. № 2 (47). С. 7.

33 Усні свідчення «митрополита» Єпіфанія Камінського і катакомбних черниць автору в м. Світлогорськ Гомельської обл., 1993 р.; Мосс В. Житие епископа Владимира (Абрамова) // Електоронний ресурс. URL: http://katacomb.narod.ru/moss02.html [дата звернення: 09.08.2019].

34 Усні свідчення «митрополита» Єпіфанія Камінського, «архієпископа» Василя Біляка, «архієпископа» Херувима Дегтяря, «ігумена» Гермогена Дуннікова, «ігумена» Олександра з Мінська та ін., 1993-1998 рр.; Яшунский И. Наши катакомбы // Вестник РХД. Париж, 1992. № 3 (166). С. 49.

35 Шумило. В катакомбах... С. 199-201.

36 Ιδρυτής σχισματικών της Ουκρανίας καταδικάσθηκε για απάτη και πλαστογραφία // URL: https://www.romfea.gr/diafora/25366-idrutis- sxismatikon-tis-oukranias-katadikasthike-gia-apati-kai-plastografia [27.11.2018].

37 Выписка из справки Прокуратуры Тульской области // Московский церковный вестник. 1991. № 2 (47). С. 7.

38 К истории автокефального и филаретовского расколов. К., 2002; Шумило. В катакомбах... С. 199-201.

39 Лист керуючого справами Московської патріархії митрополита Ростовського і Новочеркаського Володимира (Сабодана) на ім'я архієпископа Тульського і Белєвського Максима, № 903, 26 травня 1988 р. // Архів Тульської єпархії РПЦ.

40 Прошеніє Вікентія Чекаліна на ім'я Першоієрарха РПЦЗ митрополита Віталія від 17 липня 1989 р. // ААС РПЦЗ, Нью-Йорк.

41 Там само.

42 Викентий Чекалин. Письмо брату-христианину. С. 6.

43 Протокол Архієрейського Синоду РПЦЗ № 685 від 18/31 січня 1990 р. Л. 1-3 // ААС РПЦЗ, Нью-Йорк.

44 Там само. Л. 3.

45 Шумило. В катакомбах... С. 181-182.

46 Усне свідчення архієпископа Лазаря (Журбенко) автору, липень 1993 р.; [Псарев А.] Где еще не опустели бочки русского меда. Ответ на статью «епископа» Викентия Чекалина в газете «Свободное слово» № 14 от 08.05.1990 г. Москва - Джорданвилл: Типография братства прп. Иова Почаевского, 1990. С. 12.

47 Ісіченко І., архієп. Автокефальна Церква на межі тисячоліть // Релігія в Україні. Електоронний ресурс. URL: https://www.religion.in.ua/main/history/4812- avtokefalna-cerkva-na-mezhi-tisyacholit.html [дата звернення: 06.06.2010].

48 Звернення Ініціативного комітету відновлення УАПЦ // Наша віра — Православ’я. Видання парафій УАПЦ в Україні. Самвидав. 1989. № 1. С. 2.

49 Лохвицька Л. Події: весна — літо 1989 року // Наша віра — Православ’я... С. 2; Ярема В., прот. Третє відродження УАПЦ // Українське православне слово. Саут-Бавнд-Брук; Нью Джерси. 1991. № 4-5 . С. 9.

50 Ярема. Третє відродження УАПЦ... С. 9.

51 Заклик Комітету відродження УАПЦ до українських владик, панотців, дияконів, ченців та всіх віруючих на Батьківщині і в діаспорі // Наша віра — Православ’я... С. 2.

52 Ярема. Третє відродження УАПЦ... С. 9.

53 Наша віра - Православ’я... С. 2. Перевод с украинского наш. — С. Ш.

54 Інтерв'ю патріарха УАПЦ Димитрія (В. Яреми) // Бюлетень Центру Релігійної Інформації. Львів, 1996. № 4 (15). С. 19-23

55 ЖМП. 1990. № 1. С. 30.

56 ЖМП. 1977. № 12. С. 80; ЖМП. 1978. № 2. С. 80; Цап М, прот. Митрополит Іоанн (Боднарчук) і третє відродження УАПЦ та проголошення Київського Патріархату // Волинський Благовісник. Луцьк. 2013. № 1. С. 221-223; ЦапМ., прот. Маловідомі події із життя та архіпастирського служіння митрополита Іоанна (Боднарчука) // Волинський Благовісник. Луцьк. 2018. №6. С. 193-194; Преловська І. Діяльність митрополита Іоанна (Боднарчука) у справі відродження Української Автокефальної Православної Церкви у 1989-1990 рр. // Українське православ’я у контексті вітчизняної історії та суспільних трансформацій. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (27-28 листопада 2014 р., м. Тернопіль). Тернопіль; Київ, 2014. С. 168-173.

57 Пашуля І., прот. Час Божого оновлення і благословення // Успенська вежа. Львів, 2004. №8 (146). С. 5-6.

58 Нестор (Писик), архієп. Митрополит Іоанн (Боднарчук): життя та архіпастирська діяльність // Електоронний ресурс. URL: http://centerculture.uagate.com/content/%D0%BC%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%82- %D1%96%D0%BE%D0%B0%D0%BD-%D0%B1%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B0%D1%80%D1%87%D1%83%D0%BA- %D0%B6%D0%B8%D1%82%D1%82%D1%8F-%D1%82%D0%B0-%D0%B0%D1%80%D1%85%D1%96%D0%BF%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0- %D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C [дата звернення: 04.26.2017].

59 Наша віра - Православ’я... 1989. № 2-3. С. 1-2.

60 Там само.

61 Звернення архіпастиря УАПЦ до всіх християнських синів і дочок українського народу // Наша віра - Православ’я... 1989. № 2-3. С. 1-2.

62 Ухвали Церковної Ради УАПЦ в Україні // Наша віра - Православ’я... 1989. № 2-3. С. 2.

63 Там само.

64 Міненко Т., прот. До питання церковної смути в сучасній Україні // Вісник. Вінніпег. 1993. № 3 (2579). С. 8; Исиченко Ю. Судьба Украинской автокефальной церкви // Религия и демократия: Сб. статей под общей редакцией С. Филатова и Д. Фурмана. М., 1993. С. 385­413; Блажейовський Д. Іерархія Київської Церкви (861-1996). Львів, 1996. С. 544; Іщук О. В. Ієрархічні суперечності та міжцерковна полеміка як вияв кризи українського автокефального руху 1990-1993 рр. // Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Історичне релігієзнавство». Острог, 2012. Вип. 6. С. 184-186.

65 Під час бесіди з автором Б. Рожак в грудні 1991 р. показував копії цих документів. Свідоцтво С. В. Шумило.

66 Наша віра — Православ'я. 1989. № 2-3. С. 2.

67 Определения Священного Синода // ЖМП. 1990. № 2. С. 4-5; Архиерейский Собор Русской Православной Церкви 30-31 января 1990 года // ЖМП. 1990. № 5. С. 4-12.

68 Исиченко. Судьба Украинской автокефальной церкви...

69 Ярема. Третє відродження УАПЦ... С. 9.

70 Усне свідчення С. В. Шумило, який 5-6 червня 1990 р. був присутній в якості спостерігача на I-му Всеукраїнському Соборі

УАПЦ, був очевидцем подій, обговорень і прийнятих рішень, а також особисто спілкувався з митрополитом Іоаном (Боднарчуком), протоієреєм В. Яремою та ін.

71 Покаянное письмо бывшего епископа Иоанна (Боднарчука) на имя Патриарха Московского и всея Руси Алексия II и Священного Синода РПЦ, 15 января 1993 г. // Архів Московської Патріархії.

72 Вісник. Вінніпег. 1991. № 3 (2555).

73 Серед іншого, автор цієї статті С. В. Шумило тоді інформував єпископів РПЦЗ про участь В. Чекаліна в хіротоніях УАПЦ і, отримавши свідоцтва про самозванство і невизнання В. Чекаліна в РПЦЗ, передав їх Антонію Масендичу, Володимиру Романюку, Євгену Сверстюку, Володимиру Котельницькому , В'ячеславу Логіну та ін.

74 Чорнетна копія розшифровки опитування колишнього єпископа Іоанна (Боднарчука) для членів Священного Синоду РПЦ. Москва, вересень 1992 р. Машинопис // З матеріалів особистого архіву митрополита Мінського і Слуцького Філарета, Патріаршого екзарха всієї Білорусі.

75 Заявление Канцелярии Архиерейского Синода РПЦЗ, 24 августа / 7 сентября 1990 г. // Православная Русь. 1990. № 19.

76 Московский церковный вестник. 1991. № 2 (47). С. 7; Викентий Чекалин. Письмо брату-христианину... С. 6; Бондаренко В. «Заради служіння Богові та порятунку людини». Інтерв'ю члена Патріаршої Ради УАПЦ єпископа Антонія (Масендича) // Людина і Світ. Науково- популярний релігієзнавчий журнал. 1991. № 10 (373). С. 16.

77 Прошеніє Вікентія Чекаліна на ім'я Першоієрарха РПЦЗ митрополита Віталія від 17 липня 1989 р.; Протокол Архієрейського Синоду РПЦЗ № 685 від 18/31 січня 1990 р. // ААС РПЦЗ, Нью-Йорк.

78 Викентий Чекалин. Письмо брату-христианину... С. 6.

79 Покаянний лист колишнього єпископа Іоанна (Боднарчука) на ім'я Патріарха Московського і всієї Русі Олексія II і Священного Синоду РПЦ, 15 січня 1993 р. // Архів Московської Патріархії.

80 Покаянний лист колишнього єпископа Іоанна (Боднарчука)…

81 Чорнетна копія розшифровки опитування...

82 Там само.

83 Ісіченко. Автокефальна Церква на межі тисячоліть...

84 Ярема. Третє відродження УАПЦ... С. 9.

85 Покаянний лист колишнього єпископа Іоанна (Боднарчука)…

86 Усне свідчення В. Чекаліна у нього вдома в м. Тула в бесіді з В. В. Шуміло, м. Тула, 4 травня 1990 р. Під час цієї бесіди в квартирі В. Чекаліна була присутня молода жінка і двоє маленьких дітей, один з яких під час бесіди кілька разів підбігав до В. Чекаліна і називав його «папой».

87 Бондаренко. «Заради служіння Богові та порятунку людини»... С. 16.

88 Там само.

89Міненко. До питання церковної смути... С. 8.

90 Копія ставленецької грамоти єпископа Тернопільського і Бучацького УАПЦ Василя (Боднарчука), 31 березня 1990 р.; Горєвой. Про хіротонії в УАПЦ...

91 Покаянний лист колишнього єпископа Іоанна (Боднарчука)…

92 Чорнетна копія розшифровки опитування...

93 Копія свідоцтва, підписана митрополитом Іоаном (Боднарчуком), архієпископом Василем (Боднарчуком) і священиками Ігорем Сас-Жураковським і Мироном Сас-Жураковським, 2 листопада 1994 р.; Περί των χειροτονιών στην Ουκρανική Αυτοκέφαλη Ορθόδοξη Εκκλησία // Φως Φαναρίου...; Горєвой. Про хіротонії в УАПЦ...

94 Ярема Р., свящ. Церковные расколы в Украине. К., 2007. С. 52-53.

95 Нотаріально завірене свідоцтво Андрухова Миколи Яковича (1943 року народження) від 19.09.2019 р. Засвідчено нотаріусом Сімферопольського міського нотаріального округу, зареєстровано в реєстрі за № 82/4-н/82-2019-2-565.

96 Нотаріально завірене свідоцтво клірика Сімферопольської єпархії Марущака Василя Анатолійовича (1961 року народження) від 19.09.2019 р. Засвідчено нотаріусом Сімферопольського міського нотаріального округу, зареєстровано в реєстрі за № 82/4-н/82-2019- 2-566.

97 Журнал № 117 заседания Священного Синода Русской Православной Церкви от 14 ноября 1989 г. // Архів Мінського єпархіального управління.

98 Московский церковный вестник. № 2 (47). 1991, січень. С. 6.

99 Посвідчувальна грамота про зведення Лазаря Васильєва во єпископа Московського і Каширського, № 288, від 22.08.1990 р., за підписом Іоанна Боднарчука, Василя Боднарчука і Данила Ковальчука. Копія // Особистий архів С. В. Шумило.

100 Поздняев М. Горестные факты. Австралия, 1992.

101 Посвідчувальна грамота про зведення Тихона Філіппова во єпископа Зеленоградського і Коломенського, № 568, 14.12.1990 р., за підписом Іоанна Боднарчука, Данила Ковальчука, Лазаря Васильєва. Копія // Особистий архів С. В. Шумило.

102 Указ митрополита Іоанна Боднарчука № 569 від 14.12.1990 р. про зведення Лазаря Васильєва в сан архієпископа Московського і Каширського. Копія // Особистий архів С. В. Шумило.

103 Постановление Священного Собора Российской Автокефальной Православной Церкви от 19 декабря 1990 г. с резолюцией митрополита Иоанна Боднарчука от 21.12.1990 г. Копія // Особистий архів С. В. Шумило; Рыцарь веры. 1994. № 8 (22). С. 12.

104 Посвідчувальна грамота про зведення Іоана Береславского во єпископа Санкт-Петербурзького і Валаамського, від 25.12.1990 р., за підписом Іоанна Боднарчука, Лазаря Васильєва і Тихона Філіппова. Копія // Особистий архів С. В. Шумило.

10591 Там само.

106 Постановление Священного Собора Российской Автокефальной Православной Церкви от 16 июня 1991 г. за подписью Лазаря Васильеваа, Тихона Филиппова, Иоанна Береславского и Илии Попова. Копия // Особистий архів С. В. Шумило.

107 Слесарев А. А. Православная Церковь Божией Матери Державная // Религии народов современной России: Словарь / М. П. Мчедлов, Ю. И. Аверьянов, В. Н. Басилов и др., ред. М., 20022.

108 Московский церковный вестник. 1991. № 2 (47). С. 6.

109 Небесный Град. Газета Истинной церкви апокалипсиса Иоанна Богослова. 1993. № 8.

110 Интервью епископа Викентия // Вестник ИРАР. Самвидав. М., 1991, лютий.

111 Свідоцтво правлячого архієрея Галицької Митрополії УГКЦ митрополита Володимира (Стернюка), 4 січня 1991 р. Копія // Особистий архів С. В. Шумило.

112 Грамота Намісника Патріаршого престолу УГКЦ митрополита Володимира (Стернюка) від 10 січня 1991 р. Копія // Особистий архів С. В. Шумило.

113 Московский церковный вестник. 1991. № 7 (52). С. 9.

114 Слесарев А. В. Российская православная кафолическая церковь // Антираскол. Информационно-справочный портал по расколоведению. Електоронний ресурс. URL: http://www.anti-raskol.ru/pages/1650 [дата звернення: 15.09.2011].

115 Никон Ламекин // Иерархия церквей. Електоронний ресурс. URL: http://www.hierarchy.religare.ru/h-orthod-maipkc.html [дата звернення: 19.09.2018].

116 К истории автокефального и филаретовского расколов. К., 2002.

117 Vatican rejects of Russian Catholic Church // KNS. 1991. 18 April. P. 15; Московский церковный вестник. 1991. № 7 (52). С. 9; Поспеловский Д. В. Русская православная церковь в XX веке. М., 1995. С. 434.

118 Авербух В. Отец-самозванец. Мнимый священник втайне от родителей увез русского мальчишку в Австралию // Российская газета. 2005, 26 августа. № 3857. Електоронний ресурс. URL: https://rg.ru/2005/08/26/andrey.html [дата звернення: 26.08. 2005]; Шумило. В катакомбах... С. 201; Яшунский И. Наши катакомбы // Вестник РХД. Париж, 1992. № 3 (166). С. 49.

119 Ιδρυτής σχισματικών της Ουκρανίας καταδικάσθηκε...

120 Правила святых Апостол... С. 13-14.

121 Мирний візит Митрополита Київського Епіфанія до Вселенського Патріарха Варфоломія. Підписання та вручення Томосу про автокефалію Української Церкви, 5-6 січня 2019 р. // Pomisna.info - офіційний web-сайт ПЦУ. Електронний ресурс. URL: https://www.pomisna.info/uk/vsi-novyny/mymyj-vizyt-mytropolyta-kyyivskogo-epifaniya-do-vselenskogo-patriarha-varfolomiya-pidpysannya-ta- vruchennya-tomosu-pro-avtokefaliyu-ukrayinskoyi-tserkvy/ [дата звернення: 06.01.2019].

122 Περί των χειροτονιών στην Ουκρανική Αυτοκέφαλη Ορθόδοξη Εκκλησία // Φως Φαναριού. URL: http://fanarion.blogspot.com/2019/08/blog- post_26.html [дата звернення: 26.08.2019]; Горєвой. Про хіротонії в УАПЦ...; Цап М., прот. Митрополит Іоанн (Боднарчук) і третє відродження УАПЦ... С. 225.

123 Announcement of the Holy and Sacred Synod, 11th Oct. 2018 // Ecumenical Patriarchate. URL: http://www.ec-patr.org/docdisplay.php?lang=gr&id=2577&tla=g [11.10.2018].

Фото azuz.org.ua


Теги: