У вас немає акаунту на Religion.in.ua? Зареєструйтесь
6 11 2019
Продовження розмови Кирила Караченцева, ведучого програми "Ultima cena" на каналі "Ісландія", та Юрія Чорноморця, професора Національного педагогічного університету імені М. Драгоманова, доктора філософських наук, про новітню теологію. Початок розмови див. у перередній публікації «Чим займається новітня теологія?».
6 11 2019
25 жовтня 2019 р. на українському каналі "Ісландія" в програмі "Ultima cena", яка присвячена релігіям у сучасному світі, відбулася розмова Кирила Караченцева, ведучого програми, і Юрія Чорноморця, професора Національного педагогічного університету імені М. Драгоманова, доктора філософських наук, про новітню теологію; про те, чим вона займається; про актуальні проблеми сучасних теологічних досліджень; про те, як теологія існує в Україні; про можливі перспективи її розвитку. Пропонуємо текстовий варіант розмови.
28 08 2019 Володимир Волковський
Як називається справа, яка є водночас епохальною, культуровизначальною, але кожен, хто візьметься за неї, одразу натикається на критику з усіх боків? Це – переклад Біблії українською мовою. Про стан справ із перекладами Біблії та можливість нового видання Біблії українською ми говорили 27 серпня 2019 р. на першому засіданні перекладацької ініціативи «Біблія українською». Головне завдання цього зібрання – виявлення кола зацікавлених перекладачів-бібліїстів і обговорення організаційних, методологічних та інших питань.
12 08 2019 Володимир Волковський
8 серпня 2019 р. в Інституті філософії імені Г.С. Сковороди НАНУ відбулося чергове робоче засідання науково-методологічного семінару «Принципи та підходи у перекладі богослужбових текстів українською мовою» Українського літургічного товариства. Попереднє засідання семінару відбулося 17 липня, на ньому обговорено перші завдання Товариства. А 8 серпня було обговорено удосконалення перекладу типового молебня на тему екології, захисту природи українською і церковнослов'янською мовами та особливості редакції Київського ізводу церковнослов'янської мови.
12 08 2019 Віталій Хромець
У секулярному суспільстві ще існують стійкі стереотипи про богословську освіту, що це атавізм та пережиток. Натомість богослов’я продовжує відігравати важливу роль у самоусвідомленні Церкви. Якою і для кого має бути сучасна богословська освіта? Про це — бесіда з відомим українським православним богословом, професором Університету Лойоли Мерімаунт (Лос-Анджелес), архімандритом Кирилом (Говоруном).
25 07 2019 Володимир Волковський
Робота науково-методологічного семінару «Принципи та підходи у перекладі богослужбових текстів українською мовою» продовжується. 17 липня 2019 р. в Інституті філософії імені Г.С. Сковороди НАН України відбулось робоче засідання перекладацької ініціативної групи за результатами першого семінару, який відбувся 24 червня. Засідання ініціював і забезпечив Несторівський центр, науково-просвітницька громадська організація.
18 07 2019
30 червня - 14 липня 2019 року у Волоській академії богословських студій (Греція), одному з флагманів сучасної православної освіти, було проведено літню школу для духовенства і мирян-богословів Православної Церкви Україні. Студенти і викладачі богословських шкіл України за сприяння авторитетних богословів з різних Помісних Православних Церков вивчали богослов’я у Греції та були прийняті Вселенським Патріархом. Подібні богословські події будуть регулярними і стануть серйозним поштовхом для інтеграції духовної освіти України в освітній простір вселенської Церкви.
18 07 2019 Ніколаос Аспруліс
30 червня - 14 липня 2019 року група студентів духовних академій Православної Церкви України взяла участь у двотижневій програмі навчання Академії богословських студій в місті Волос (Греція). Волоська академія відома як дослідницький центр, який запроваджує інноваційні підходи у світовій богословській освіті. Для знайомства українських читачів з цим богословським закладом пропонуємо доповідь Ніколаоса Аспруліса (Nikolaos Asproulis), заступника директора цієї Академії та співробітника журнала "Theologia", прочитану на конференції "Теологічна освіта в Білорусі і країнах Європи в контексті забезпечення свободи віросповідання", яка відбулася в Мінську 21-22 листопада 2014 року за участю представників наукових і духовних установ Болгарії, Білорусі, Греції, України, Литви, Польщі, Росії, зокрема РПЦ.
11 07 2019 Тетяна Левченко, кандидат філософських наук
Аналіз розвитку богословської думки в Національному педагогічному університеті імені М.П.Драгоманова в області підготовки кадрів вищої кваліфікації
23 05 2019 Бесідував Віталій Хромець
В межах програми “Наша освіта”, яка виходить на "Світлому Радіо “Емануїл” (Київ) у партнерстві з Несторівським центром, до студії запрошують гостей для розмови про освіту, про її сутність, тенденції та головні виклики в освітній сфері в Україні та загалом у світі. Ведучий програми - директор Несторівського центру, кандидат філософських наук Віталій Хромець. 14 травня 2019 року гостем програми став Віктор Шевчук, декан Київської богословської семінарії “Благодать та Істина” при Всеукраїнському Союзі церков християн віри євангельської п'ятидесятників. В програмі говорили про біблійне розуміння освіти. У текстовому варіанті інтерв’ю пропонуємо цікаві моменти, які пролунали у першому випуску програми “Наша освіта”.
20 03 2019 Микола Крокош
Як показують вищенаведені висловлювання представників різних українських Церков, в них наразі ще немає навіть правильного розуміння екуменізму як процесу віднайдення первісної єдності Церкви, тобто вони перебувають на початковій стадії практичного «діалогу любові», тоді як на вселенському рівні католики і православні вже досягли стадію інтенсивного богословського «діалогу істини» – найкращі богослови обох Церков уже зараз дискутують про ті пункти віровчення, з’ясування яких є необхідним для відновлення євхаристійного сопричастя.
19 03 2019 Микола Крокош
Якщо ПЦУ розуміє себе як Церква-спадкоємниця древньої Київської митрополії, то вона повинна перестати бачити в УГКЦ втрачену назавжди частину Римо-Католицької Церкви, натомість намагатися вбачати у ній тимчасово відокремлену блудну дочку православної Київської митрополії, що за певних умов може повернутися до Церкви-матері – Київської Церкви (ПЦУ).
15 03 2019 Микола Крокош
Тут потрібно взяти до уваги різне значення уній, яке їм надавали обидві сторони підписання.
15 03 2019 Микола Крокош
Спрощено можна сказати, що Константинополь все більше зближується з католицькою еклезіологією, тоді як Москва все більше сповідує протестантську еклезіологію. Всі інші православні Церкви перебувають між цими двома полюсами, ближче чи далі від одного з них.
6 03 2019 Микола Крокош
Відновлення єдності Київської Церкви – далека екуменічна перспектива чи реунія вже тепер?
11 02 2019 Дмитро Кузьменко, кандидат філологічних наук
У проекті статуту новоутвореної Православної Церкви України дуже чітко зазначена її назва, а саме «Православна Церква України». Деякі закордонні православні богослови навіть встигли похвалити ПЦУ за використання еклезіологічно коректної назви, на відміну від поширених у сучасному Православ’ї етнічних викривлень християнського віровчення, присутніх зокрема у Російській Православній Церкві. Здавалося, що нова церква дійсно відходить від нехристиянського радянського спадку. Та, схоже, вони поквапилися.
30 01 2019 Анатолій Денисенко
«Писати про Маркса – ще не значить бути марксистом» (Вадим Межуєв)
«Я створив теоретичну модель думки.
Чи міг я підозрювати, що люди захочуть втілити її в життя
коктейлями Молотова?» (Теодор Адорно)
15 01 2019 Юрій Подорожній, кандидат філософських наук
Українська православна політична теологія переживає період активного становлення. Формування цієї особливої богословської дисципліни було пришвидшене подіями революції гідності. З кінця 2007 року українське православ’я активно підкреслювало власну аполітичність, взявши курс на засудження проросійського «політичного православ’я». У межах цього дискурсу аполітичність християнства і православ’я осмислювалася як норма, а зануреність у політичний процес та активна соціальна позиція допускалися лише у області розбудови української православної культури.
21 12 2018 Пантелеімон (Родопулос), митрополит Тіролейський і Серентіонський
Стаття грецького каноніста митрополита Пантелеімона (Родопулоса) перегукується з нещодавно опублікованою на нашому порталі статтею архім. Григорія (Папатомаса). Автор детально розглядає православне канонічне право стосовно еклезіології і зокрема територіальних юрисдикцій. У статті також обговорюється єресь філетизму, на який нині страждають мало не всі Помісні Церкви, а також неканонічні юрисдикції.
21 12 2018 Архимандрит Григорий (Папатомас)
Архимандрит Григорий Папатомас является профессором канонического права и деканом Свято-Сергиевского богословского института в Париже. В своей статье, впервые опубликованной Православной Церковью Эстонии, он доказывает, что мы живем в пост-экклезиологическую эпоху, ввиду утраты нами чувства поместной церкви, принадлежащей определенной территории. Он также анализирует способы, с помощью которых территориально накладывающиеся церкви идентифицируют себя посредством определенных обрядов (католическая), конфессионально (протестанты), либо по этническому признаку (православные). Статья переведена по публикации на сайте епископского викариатства Великобритании и Ирландии экзархата приходов русской традиции в Западной Европе Константинопольского Патриархата.
13 12 2018 Сергій Шумило, директор Міжнародного інституту афонської спадщини
«Липківство, — цебто церковна анархія, церковний революціонізм, — глибоко охопило українські маси, особливо соціялістичну інтелігенцію, охопило й наше духовенство. І хоч з Церкви Липківського на зовні фактично нічого й нікого вже не позосталося, але воно чорним вороном літає над нашою Церквою й до основ розкладає її з середини й донині... І це власне липківство сильно вдарило по чистоті українського православ’я й позбавило слави нашу Церкву», – застерігав ще в 1950 р. колишній архієпископ Холмський і Підляський, а згодом першоієрарх Української Греко-Православної Церкви в Канаді митрополит Іларіон (проф. І. Огієнко) [1].
18 09 2018 Архимандрит Феогност Пушков
Отзыв на: Пастырь & паства. Журнал для священников УПЦ (МП). №1, 2018
14 09 2018 Протоієрей Богдан Огульчанський
Слідами конференції в Bose, Italia, 5-8.09. 2018
23 07 2018 Священник Игорь Савва
Что такое автокефалия? Слово переводится просто, но, среди православных, можно услышать много разных версий, ответов. Довелось встретить даже такую трактовку, которая сближала греческое кефали (kefali) с латинским фекалис (faecalis), впрочем, полемический прием, для богословских споров не новый.
19 06 2018 Денис Таргонський
Багато православних християн «останніх часів», які нині живуть в Україні, з острахом очікують не стільки з’явлення антихриста у грядущому році, скільки наближення чергового посту. Посудіть самі.
Мусульманка увійшла до 22 імен проєкту «Українки, які створили державу»
Священник-плагіатор увійшов до Богословсько-літургічної комісії ПЦУ
Рада Церков та МВС опрацюють стандартизовані вимоги до церковних центрів ресоціалізації
Громада адвентистів святкує 85-річчя у Чернівцях, а баптисти – 120-річчя у Кременчуці
Греко-католики представили у Львові програму «12 кроків звільнення»
В Криму женуть громаду ПЦУ, а землю під храмом УПЦ (МП) і мечетью оформили в комунальну власніть
Польські фахівці провели для педагогів УГКЦ семінар «Менеджмент організації дозвілля»
Помер священник – спалахнув конфлікт між монастирем УПЦ (МП) і селянами
У США відбулась екуменічна панахида за жертв Голодомору
Митрополит УПЦ (МП) призвал делать прививки и не слушать «псевдопастырей»
У Києві відбулася консультація П’ятидесятницьких європейських місій
Капеланів введуть до складу Нацполіції
Україна висловила протест Росії через засудження шістьох мусульман
Відбулася конференція для духовенства УГКЦ в Німеччині та Скандинавії
Крістіна Штьокль
Про людину, яка надихала інших
Анатолій Хільченко, священик
До недавнего времени можно было со снисходительной ирон...
dima222
dima222 написал:
Тут священники УПЦ (РПЦ) говорят, мол, что признание ПЦ...
dima222
dima222 написал:
Отець Микола Данилевич закрив для мене можливість комен...
dima222
dima222 написал:
УПЦ МП вже не називає ПЦУ "розкольниками"...
dima222
dima222 написал:
И снова перлы известного запорожского религиозно-полити...
dima222
dima222 написал:
Чи має Церква моральне право судити содомітів?
Олександр
Олександр написал:
Пятилетка сдерживания. Итоги пяти лет правления митропо...
Onufriy
Onufriy написал:
(звісно трішечки, ну саму крихітку):Пятилетка сдерживания. Итоги пяти лет правления митропо...
dutchak1
dutchak1 написал:
Однією з основних перешкод в державно-церковних відносинах в Україні є існування т.з науки «релігієзнавство». Назагал це мирне заняття, яке зайняло скромне але менш-більш дохідне місце в явищі української тіньової науки, невелике і замкнене болітце, в якому перетирають свої, далекі від життя, проблемки, плодять докторів і кандидатів філософії. І все би нічого, але в умовах нашої країни ця «наука» зайняла місце між державою і церквами і фактично, самостійно уповноваживши себе на представлення церков, в якості посередника веде діалог з державою. З представників цієї «науки» формуються комітети, департаменти, відділи міністерства яким надалі і доручають те, що в нас названо «державною політикою в області релігії». Зрозуміло, що для більшості держчиновників і законодавців релігія то тьомний лєс і, при виникненні якихось проблем з релігійними організаціями, вони біжать до релігієзнавця, який їм все розкладе «по поличкам». Ну не бігти же їм до тих малохольних, які Богу моляться. Тобто ситуація анекдотична – проголошуючи з усіх трибун про необхідність діалогу з церквами, держава той діалог і відносини імітує, замінює на відносини з бутафорською церквою, утвореною на держзамовлення докторами філософії і політології від релігієзнавства. Причому та побудова почалась ще в 1990 році, коли новоспеченими демократами і викладачами кафедр наукового атеїзму був зліплений союзний релігійний закон де по зразку цивільної громадської організації почали ліпити релігійні. Це була своєрідна резервація для віруючих і в Україні той процес підхопили вже місцеві діячі наукового атеїзму разом з діячами НРУ.
Всі релігієзнавці і викладачі кафедр вміють розказати про різні моделі співіснування держави та релігії, що мають місце у світовій практиці, які, частіше за все, законодавчо оформлені. Але я добавлю, що це є тінь іншої, вищої істин, яка встановлює що спочатку моделі і відносини а потім законодавче оформлення. Загально ця максима в теорії права виглядає так – закони тільки регулюють суспільні відносини і ніколи їх не створюють. Відносини передують законам. І от в нашій ситуації після розпаду СРСР, в ситуації з нульовим рівнем права і відсутністю реальних релігійних організацій як суб’єктів права, перетягнувши до себе конституційний принцип відділення, ми почали ним регулювати відсутні суспільні відносини(!). За цих обставин ті спроби в 90-х роках зробити релігійний закон були приречені. Що і сталось. Перетягнувши слідом за Конституцією цивільне право, ми ним почали регулювати духовні, неправові відносини. І цьому могли б завадити ну хоч якісь, ну хоч елементарні відносини з тими убогими релігійними організаціями. Це не потребує якихось надзвичайних зусиль чи здібностей. Це може навіть релігієзнавець Єленський. Якщо захоче. Наприклад – Єленський любив раніше на різних телевізорах розказувати про важливість автономії релігійної організації і про необхідність її захисту і захисту переходів. Ну і потім він зліпив той закон, Закон Мародерів №4128. І от якби Єленський уважніше придивився до релігійних організацій і до того принципу автономії, він би міг зрозуміти що принцип відділення і принцип автономії це є одне і теж. Або взаємодоповнююче. Принцип автономії в першу чергу означає що організація сама(!) її проголошує, сама визначає її межі а держава тільки бере це потім до уваги. А тому, якщо всі християнські конфесії згідно своїх канонів визначають автономною організацією всю церкву а не парафію, якщо всі конфесії самостійно визначають правила утворення парафій і долю майна - то це і мало би бути одним з основних правил відносин держави і церков. А Конституція це тільки потім констатує як відділення.
Сьогодні цей процес «побудови відносин» продовжують т.з ефективні менеджери, які відчувши своєрідний запит, успішно експлуатують його ресурс. Текст релігійного закону і та діяльність найбільш вповні стали в утворенні організації ПЦУ. В унісон з православною симфонією, з менеджерами від віруючих, в Україні творять близнюка «русского мира». Ось один з них стверджує що УПЦ МП стала ворогом суспільства. Лукавить, свідомо або по нерозумінню. Позиція організації стала ворожою окремим проявам держави а держава це не є суспільство. Держава це механізм збирання податків, підтримання порядку в суспільстві. Такий же як пральна машина в побуті і стверджувати що пральній машині необхідна церква просто смішно. В суспільстві необхідні якісь відносини держава з церквами, але наша придуркувата машина в своєму існуванні намагається використати церкву в своїх інтересах, інтересах далеких від суспільних. Тому завжди слушне попередження – церква з державою немає ніяких спільних інтересів і їх діяльність не перетинається і не доторкується в жодній точці. І в наших умовах відносини церкви з державою повинні починатись з тези – держава ворог церкви. Можна цитувати одного священника УГКЦ – держава не повинна робити нічого поганого для церкви і нічого доброго. Те, що «УПЦ (МП) всячески демонизируют Минкульт», ну що ж - під час війни завжди виникає потреба в специфічних «законах», текстах. Потреба в людях типу Медінський, Юраш, Єленський і існуючі з обох сторін фронту контори «міністерство культури» перетворилися в розсадники мракобісся.
Священик Сєверодонецької єпархії УПЦ (МП) звершив чин в...
Onufriy
Onufriy написал:
Харків'яни вимагають у парафії УПЦ (МП) відновити колі...
Onufriy
Onufriy написал:
Знайдіть на цьому бланку згадку про УПЦ
dima222
dima222 написал:
Чем Зеленский страшен для православия
Onufriy
Onufriy написал:
в УПЦ МП тепер усе інакше...
Грецький Центр теологічних досліджень пропонує вихід з ...
Onufriy
Onufriy написал:
Польская Православная Церковь поддерживает украинскую а...
Філософ
Філософ написал:
dutchak1 написал:
25. Тому, суд доходить висновку, що в даному випадку спір виник між засновниками та членами релігійної організації - Хустської єпархії УПЦ та релігійної громади - Релігійної громади УПЦ КП, яка вирішила змінити канонічне підпорядкування, подавши заяву про реєстрацію змін до статуту, що свідчить про приватно-правовий характер спірних правовідносин.
26. У зв`язку з цим, судами попередніх інстанцій було помилково віднесено даний спір до юрисдикції адміністративних судів, оскільки позовні вимоги у зазначеній справі спрямовані на захист цивільних прав позивача і з огляду на суб`єктний склад сторін спору він має вирішуватися за правилами господарського судочинства.
