17 06 2009   Юрий Вестель Публікації, Богослов'я

Христианство и культура: богословский взгляд

16 06 2009   Геннадій Христокін Публікації, Богослов'я

«Трансформаційна герменевтика» о.Теодора Стиліянопулоса

11 06 2009   Юрій Чорноморець, Геннадій Христокін Публікації, Богослов'я

Богослів'я, наука та православне передання від О.Нестерука

Згоду Олексія Нестерука із гіпотезою Стівена Хокінга про існування ідеального всесвіту до Великого Вибуху не треба вважати нормативною для православної теології. Адже згідно із святими отцями задум Бога про матеріальний світ не є особливим ідеальним світом, а існує лише як задум у Божественному розумові. Ця згода Олексія Нестерука є умовною: якщо наука визнає існування ідеального світу, то це не змусить християн відмовитися від вчення про творіння світу Богом.

25 05 2009   Геннадій Христокін Публікації, Богослов'я

Сучасна православна теологія: спроба характеристики

Чи є неопатристика розвинутою і впливовою течією в сучасній теології? Якщо порівняти з неотомізмом, то півстолітній історичний розвиток неопатристики породив не таку вже й велику кількість творів. Православна теологія взагалі є більш скромною, ніж католицька і протестантська, оскільки керівництво православних церков не приділяє належної уваги справі розвитку теології. Справді, неопатристика є результатом зусиль окремих богословів-ентузіастів. Це відрізняє її від неотомізму, що був і є результатом зусиль не лише філософів і теологів, але і церковної влади римської церкви.

6 05 2009   Валентин Петрик Публікації, Богослов'я

Неокульти в Україні: спроба аналізу

В Україні неохристиянський рух представлено переважно діяль­­ністю харизматичних церков.

Для їх віровчення є характерним акцен­тування харизми — особистої благодаті, котрою Бог наді­ляє обра­них. Харизма полягає в дарах одкровення (мудрість, знання), да­рах сили (чудотворення, зцілення) та дарах мови (пророцтва, іно­­мовлення та його тлумачення). Носієм хариз­ми є проповідник, оскільки він демонструє (або дек­ларує) воло­діння дарами аж до здатності зцілення включно.

24 04 2009   Віктор Єленський Публікації, Богослов'я

БЕНЕДИКТ XVI І КАТОЛИЦЬКА ЦИВІЛІЗАЦІЯ ЄВРОПИ

Не всі кардинали, які чотири роки тому з'їхалися на конклав, щоб обрати наступника Івана Павла ІІ, були однаковою мірою занепокоєні втратою католицизмом європейської ексклюзивності й занепадом католицької Європи. Однак занепокоєних виявилося достатньо, щоби новим понтифіком став Йосиф Ратцингер. Тільки-но з димаря над Сікстинською капелою повалив білий дим,  останній засвідчив, що зрозумів вибір занепокоєних і обрав ім'я Бенедикта - на честь Бенедикта Нурсійського, покровителя Європи. Тим подразником, яким для папи Івана Павла ІІ був комунізм, для Ратцингера є занепад католицької Європи і радикальний іслам.

15 04 2009 Публікації, Богослов'я

Віктор Гребенюк: Якою має бути дата Великодня?

Для нас, європейців ХХІ століття, багато обставин життя двотисячолітньої давнини в Палестині здаються дивними: у людей не було прізвищ, одночасно ходили різні гроші (світські та храмові) тощо. Та найбільш неймовірним є ставлення давніх людей до часу. Юдеї – сучасники апостолів – хочі ділили вже добу на години, але відповідно до пори року години мали різну тривалість. Причому лічили час тригодинними блоками – тричассями; про хвилини чи секунди і гадки не мали. Тривалість місяців не була щороку однакова, причому їх було то дванадцять, то тринадцять.

1 04 2009 Публікації, Богослов'я

Гений и злодейство

Предлагаем вашему внимаю статью Сергея Мазаева, размещенную на портале www.religare.ru 

Вдруг между добром и гениальностью действительно существует непосредственная органическая связь? Что, если в разделении людей на гениев и злодеев нет логической ошибки, называемой "делением по разным основаниям", классический пример которой помещен практически во все учебники ("обувь бывает мужская, женская и резиновая")?

26 03 2009 Публікації, Богослов'я

Сергей Аверинцев о византийских "отцах Церкви"

Патристика и античная философия... Что между ними общего и в чем состоят различия? Можно ли найти точки соприкосновения между идеями Платона и  мировоззрением учителей Церкви Василия Великого и Григория Богослова? Насколько сильны отголоски мистического учения Плотина в мировоззрении св. Григория Нисского? Можно ли отнести св. Иоанна Дамаскина к плеяде раннесредневековых схоластов?

Об этом и многом другом читайте в статье, посвященной исследованиям Сергея Аверинцева о византийской философии и теологии.