Вхід

У вас немає акаунту на Religion.in.ua? Зареєструйтесь

Богослов'я
Христианство и культура: богословский взгляд

17 06 2009   Юрий Вестель Публікації, Богослов'я

Христианство и культура: богословский взгляд

Именно богочеловеческая двуприродность Христа и Его Церкви лежит в основе величайших культурных взлетов европейской цивилизации, равно как и падение с этой головокружительной высоты стало причиной всех беспрецедентно кошмарных катастроф и преступлений нашей эпохи. И то же надо сказать о «мрачном» Средневековье: источник этого мрака (впрочем, сильно преувеличенного французскими «просвещенцами» и «энциклопедистами») заключался не в истинном христианстве, а в извращении его духа и смысла.

«Трансформаційна герменевтика» о.Теодора Стиліянопулоса

16 06 2009   Геннадій Христокін Публікації, Богослов'я

«Трансформаційна герменевтика» о.Теодора Стиліянопулоса


Конкретним свідченням, критерієм та інтерпретатором перетворюючої істини є сам внутрішньо змінений християнин, що перебуває в спільноті». Не святий, як у теорії о. Іоанна Романідеса, не містик чи інтелектуальний інтуїтивіст, а саме віруючий, що сумлінно виконав настанови Писання. І досвід Бога є в общини не тому, що вона належить до певної юрисдикції, а лише тому, що ця церковна община виконує настанови Писання в усіх аспектах свого життя.

Богослів

11 06 2009   Юрій Чорноморець, Геннадій Христокін Публікації, Богослов'я

Богослів'я, наука та православне передання від О.Нестерука

Згоду Олексія Нестерука із гіпотезою Стівена Хокінга про існування ідеального всесвіту до Великого Вибуху не треба вважати нормативною для православної теології. Адже згідно із святими отцями задум Бога про матеріальний світ не є особливим ідеальним світом, а існує лише як задум у Божественному розумові. Ця згода Олексія Нестерука є умовною: якщо наука визнає існування ідеального світу, то це не змусить християн відмовитися від вчення про творіння світу Богом.

Сучасна православна теологія: спроба характеристики

25 05 2009   Геннадій Христокін Публікації, Богослов'я

Сучасна православна теологія: спроба характеристики

Чи є неопатристика розвинутою і впливовою течією в сучасній теології? Якщо порівняти з неотомізмом, то півстолітній історичний розвиток неопатристики породив не таку вже й велику кількість творів. Православна теологія взагалі є більш скромною, ніж католицька і протестантська, оскільки керівництво православних церков не приділяє належної уваги справі розвитку теології. Справді, неопатристика є результатом зусиль окремих богословів-ентузіастів. Це відрізняє її від неотомізму, що був і є результатом зусиль не лише філософів і теологів, але і церковної влади римської церкви.

Неокульти в Україні: спроба аналізу

6 05 2009   Валентин Петрик Публікації, Богослов'я

Неокульти в Україні: спроба аналізу

В Україні неохристиянський рух представлено переважно діяль­­ністю харизматичних церков.

Для їх віровчення є характерним акцен­тування харизми — особистої благодаті, котрою Бог наді­ляє обра­них. Харизма полягає в дарах одкровення (мудрість, знання), да­рах сили (чудотворення, зцілення) та дарах мови (пророцтва, іно­­мовлення та його тлумачення). Носієм хариз­ми є проповідник, оскільки він демонструє (або дек­ларує) воло­діння дарами аж до здатності зцілення включно.

 

БЕНЕДИКТ XVI І КАТОЛИЦЬКА ЦИВІЛІЗАЦІЯ ЄВРОПИ

24 04 2009   Віктор Єленський Публікації, Богослов'я

БЕНЕДИКТ XVI І КАТОЛИЦЬКА ЦИВІЛІЗАЦІЯ ЄВРОПИ


Не всі кардинали, які чотири роки тому з'їхалися на конклав, щоб обрати наступника Івана Павла ІІ, були однаковою мірою занепокоєні втратою католицизмом європейської ексклюзивності й занепадом католицької Європи. Однак занепокоєних виявилося достатньо, щоби новим понтифіком став Йосиф Ратцингер. Тільки-но з димаря над Сікстинською капелою повалив білий дим,  останній засвідчив, що зрозумів вибір занепокоєних і обрав ім'я Бенедикта - на честь Бенедикта Нурсійського, покровителя Європи. Тим подразником, яким для папи Івана Павла ІІ був комунізм, для Ратцингера є занепад католицької Європи і радикальний іслам.

15 04 2009 Публікації, Богослов'я

Віктор Гребенюк: Якою має бути дата Великодня?

Для нас, європейців ХХІ століття, багато обставин життя двотисячолітньої давнини в Палестині здаються дивними: у людей не було прізвищ, одночасно ходили різні гроші (світські та храмові) тощо. Та найбільш неймовірним є ставлення давніх людей до часу. Юдеї – сучасники апостолів – хочі ділили вже добу на години, але відповідно до пори року години мали різну тривалість. Причому лічили час тригодинними блоками – тричассями; про хвилини чи секунди і гадки не мали. Тривалість місяців не була щороку однакова, причому їх було то дванадцять, то тринадцять.

Гений и злодейство

1 04 2009 Публікації, Богослов'я

Гений и злодейство

Предлагаем вашему внимаю статью Сергея Мазаева, размещенную на портале www.religare.ru 

 


Вдруг между добром и гениальностью действительно существует непосредственная органическая связь? Что, если в разделении людей на гениев и злодеев нет логической ошибки, называемой "делением по разным основаниям", классический пример которой помещен практически во все учебники ("обувь бывает мужская, женская и резиновая")?

Сергей Аверинцев о византийских "отцах Церкви"

26 03 2009 Публікації, Богослов'я

Сергей Аверинцев о византийских "отцах Церкви"

Патристика и античная философия... Что между ними общего и в чем состоят различия? Можно ли найти точки соприкосновения между идеями Платона и  мировоззрением учителей Церкви Василия Великого и Григория Богослова? Насколько сильны отголоски мистического учения Плотина в мировоззрении св. Григория Нисского? Можно ли отнести св. Иоанна Дамаскина к плеяде раннесредневековых схоластов?

Об этом и многом другом читайте в статье, посвященной исследованиям Сергея Аверинцева о византийской философии и теологии.

НОВИНИ

Всі матеріали

останні коментарі

Українська держава не вим...

dutchak1

dutchak1 написал:

 ВІНК wink 

Богослів’я під прицілом: ...

dutchak1

dutchak1 написал:

мракобісний маніфест wink 

Подкаст з Оксаною Горкуше...

dutchak1

dutchak1 написал:

Хтось уже писав — українська наука це як “совєтскоє шампанскоє” - і не совєтскоє і не шампанскоє. wink І в цьому явищі тих наук “українське релігієзнавство” одне з найогидніших явищ. Життя якось продовжується і економічні, технічні науки мають шанс очиститись, існувати. “Релігієзнавство” такого шансу немає.

 

Подкаст з Оксаною Горкуше...

dutchak1

dutchak1 написал:

Одна з яскраво-сірих представників українського релігієзнавства. wink 

Проблема українського пра...

dutchak1

dutchak1 написал:

Так, сьогодні ми маємо унікальну ситуацію – два центра релігійного впливу і більше нічого. Тільки ці міфічні центри, міфічний вплив і міфічні організації. Причому не дві, в нас всі церкви міфічні організації і хоча гострий конфлікт тільки у двох, це не гарантує від інших конфліктів у майбутньому. Пригадаймо — у нас вже був один, зараз затихарений, тоді коли легалізували УГКЦ і почались поза державні і поза церковні бійки на майні. І тепер туди, в ті міфічні впливи намагаються зайти ще й братчики з консолідованими намірами руйнування одних міфів, потім, очевидно консолідовано будуть творити другі міфи...Все решту — офіційно, неофіційно, делегітимізація, напіввизнані — пусте. І от якщо говорити про припинення конфліктів, теперішніх і легко прогнозованих майбутніх, то це припинення повинно бути не на годину чи на день, а таке припинення, яке виключає конфлікти як церков між собою так і церков з державою. Припинення і відносини мають будуватись на чомусь стабільному, постійному. Таким постійним, що існувало тисячоліття і існує сьогодні є канонічне право і право світське, яке, виявляється, походить від канонічного. Далі, перед об’єднанням, навіть якщо воно не відбудеться, необхідно завершити роз’єднання церков як суб’єктів права в полі українського права. Тут у нас “кайдашева сім’я”, “діти” підросли і “батьки” чи держава повинні між ними якось поділити спадок, майно. Християнські церкви самі чи за посередництвом держави повинні почати договорюватись по майну між собою. Необхідно вгамувати те мародерство, “загарбницькі” надії, за якими деякі церкви, використовуючи Закон України “Про свободу совісті та релігійні організації” надіялися тими “переходами” парафій прискорити чи замінити ту декларовану єдність. Це марні надії. Церкви повинні зафіксувати поточний майновий стан, припинити грабункові переходи і договоритись між собою — Все, припиняємо! Від сьогодні це майно, яке має кожна парафія кожної церкви стає майном всіє церкви. Як у канонах.(!) Кожна церква від дати договору повинна відмовитись від подальших претензій одна до одної по майну а також відмовитись у використанні в відносинах між собою Закону України “Про свободу совісті та релігійні організації”. Потім, міфічні організації-церкви повинні у держави вимагати легалізації, введення їх у правове поле як автономних об’єднань і надання цим об’єднанням статусу юридичної особи. Наслідком цього буде те, що церква буде мати власне майно згідно своїх канонів і зможе захищати сама себе в судах. По релігійному закону у нас з майном бордель і до тих речей, на які можна дивитись вічно, типу вогонь горить, вода біжить, можна добавити ще одну - дивитись як церкви ділять культове майно. Адже ніколи, після чергового переділу, ні церкви, ні парафії не стають повноцінними власниками майна. Вони по українському закону тільки власники тимчасові, до чергового переділу...😄До того часу, коли знову не виникне в православному середовищі чергове збурення, чергова хвиля переділу майна і християни знову почнуть квасити один одному носи і ділити храми.

І от з цього, вищенаведеного, легко напрошується висновок - “фундаментальний підхід до забезпечення релігійних прав і свобод” у нас почнеться після утилізації релігійного закону і ця грамотна утилізація сама почне запуск статті 35 Конституції України. До речі — грамотна утилізація утилізує також ті, “антицерковні”, закони. Вони у нас не “антицерковні” а “антихристиянські”, “більшовицькі”...