Вхід

У вас немає акаунту на Religion.in.ua? Зареєструйтесь

Богослов'я
Патриарх Кирилл: "Мы определяем, что хорошо, а что плохо, исходя из ценностей Русского мира"

3 11 2010   Патриарх Московский и всея Руси Кирилл (Гундяев) Публікації, Богослов'я, Офіційно

Патриарх Кирилл: "Мы определяем, что хорошо, а что плохо, исходя из ценностей Русского мира"

Как же Русской Церкви не беспокоиться сегодня и в будущем о Русском мире, который вырос из корня Руси и народы которого вверены Богом ее пастырскому попечению? Не делать этого, значит – ослушаться Самого Бога... Мы определяем, что хорошо, а что плохо в нашей истории, исходя из того, насколько действия власти и народа соответствовали системе ценностей Русского мира и одновременно были направлены на сохранение его единства, обеспечение его безопасности и процветания.

Слово, играющее на свирели, или Радость как родина

1 11 2010   Священник Владимир Зелинский Публікації, Богослов'я

Слово, играющее на свирели, или Радость как родина

Предлагаемая вниманию читателей статья священника Владимира Зелинского написана для публикации в сборнике материалов юбилейных Десятых международных Успенских чтений. В этом году автор, постоянный участник киевских богословских встреч, не смог приехать на конференцию. Но текст не только прислал, но и специально отредактировал его для публикации на «Религии в Украине».

Вопросы о смысле жизни и существовании Бога по-прежнему волнуют человечество

27 10 2010   Юрий Черноморец Публікації, Богослов'я, Аналітика

Вопросы о смысле жизни и существовании Бога по-прежнему волнуют человечество

Британский сайт Ask.com обнародовал десятку наиболее часто задаваемых «безответных» вопросов, и первое место оказалось за вопросом: «В чем смысл жизни?». Вторым по популярности оказался вопрос «Существует ли Бог?»...

Карл Христиан Фельми: Развивать богословие эстетики

25 10 2010   Беседовал священник Андрей Дудченко Публікації, Інтерв'ю, Богослов'я

Карл Христиан Фельми: Развивать богословие эстетики

В прошлом — лютеранский пастор, а ныне прихожанин храма Русской Православной Церкви в Нюрнберге Карл Христиан Фельми известен читателям благодаря книге «Введение в православное богословие», переведенной на шесть языков. При переходе в Православие профессор Фельми получил имя «Василий» — по значению это имя сходно с латинским «Карл». В этом году профессор снова приезжал в Киев на Успенские чтения, а после окончания конференции дал интервью для «Религии в Украине».

Думки православного з приводу київської лекції католицького архієпископа Павла Пецці

13 10 2010   Юрій Чорноморець Публікації, Богослов'я

Думки православного з приводу київської лекції католицького архієпископа Павла Пецці

8 жовтня у Києві відбулася лекція «Що таке християнство?» одного із цікавих проповідників руху «Спілкування та звільнення», ординарія католицької єпархії Матері Божої в Москві архієпископа Павла Пецці. Для розуміння значення події необхідно зробити кілька попередніх пояснень...

Задачи православного богословия в Украине на современном этапе

4 10 2010   Митрополит Киевский и всея Украины Владимир (Сабодан) Публікації, Богослов'я

Задачи православного богословия в Украине на современном этапе

Многие сочинения богословов, творивших на территории Украины, до сих пор не изданы и не изучены. До сих пор не написана и история отечественного православного богословия, которая отметила бы как достижения, так и ошибки на путях развития отечественной богословской мысли. Необходим особый издательский проект как для публикации сочинений богослов, творивших в Украине, так и для написания истории православного богословия в Украине...

Праздник и Евхаристия

4 10 2010   Митрополит Волоколамский Иларион (Алфеев) Публікації, Богослов'я

Праздник и Евхаристия

Настоящий праздник и истинное таинство наступит только там — за пределом времени, где человек встретится с Богом лицом к лицу. Истинный праздник есть Сам Господь Иисус Христос, Которого в непрестанном ликовании созерцают верующие в Царствии Божием, где сыны Царствия уже не будут причащаться Тела и Крови Христовых под видом хлеба и вина, но будут «истее» причащаться Самого Христа — Источника жизни и бессмертия.

Искусство как праздник

4 10 2010   Епископ Переяслав-Хмельницкий Александр (Драбинко) Публікації, Богослов'я

Искусство как праздник

Когда мы видим в ближнем и в мире в целом лишь плохое – грех, непослушание, умаление красоты,– мы живём в аду. И мы переносимся в пространство рая, когда, взирая глубже, видим в человеке и его мире – подлинно-человеческое, их смысл, ихукорененность в Боге...

Праздник как анамнезис

30 09 2010   Священник Андрей Дудченко Публікації, Богослов'я

Праздник как анамнезис

Настоящая цель праздника, как литургии и Церкви вообще, - это сегодняшняя встреча Бога и человека. Отмечая праздник, мы не отправляемся  в прошлое сами и не приносим прошлое в настоящее, повторяя изначальное событие в мифической драме. Событие, которое лежит в основе праздника — не мифы, а история. Оно произошло однажды и навсегда, ephapax.

Чужий серед своїх

28 09 2010   Микола Крокош Публікації, Богослов'я

Чужий серед своїх

Цього року минає 120 років від смерті Джона Генрі Ньюмена. Його рецептом для відновлення єдності Церкви було постійне оновлення всіх конфесій. Ньюмена вважають отцем Церкви Нового Часу і першопрохідцем Другого Ватиканського собору. Він виступав за діалог із світом, наукою і культурою - його звинувачували в лібералізмі, проти якого він боровся ще будучи англіканцем…

Христианство и научные изыскания

28 09 2010   Джон Генри Ньюмен Публікації, Богослов'я

Христианство и научные изыскания

Когда система Коперника начинала обретать признание, какой бы, скажите, религиозный деятель не пришел в ужас или, по крайней мере, не испытал страх, предвидя, какой скандал может разразиться от того противоречия, в которое вступала эта теория с влиятельной традицией Церкви и со Священным Писанием? Все были убеждены, что Земля неподвижна, а Солнце, находящееся в тверди небесной, вращается вокруг Земли, как если бы апостолы полагали это истиной Откровения...

Теология в гостях

27 09 2010   Михаил Черенков Публікації, Богослов'я

Теология в гостях

В мире, называющем себя постхристианским и даже постметафизическим, теология обречена на скитания. Не имея своего места, теология стучит в дверь чужих домов, часто стук остается безответным, но иногда ее пускают в гости. Быть в гостях – далеко не худшая доля теологии...

Аскетические опыты для современного читателя

23 09 2010   Протоиерей Димитрий Моисеев Публікації, Богослов'я, Рецензії

Аскетические опыты для современного читателя

Переводы, сделанные в ХIХ веке по случайным рукописям и на первое время сыгравшие роль «ликбеза», уже не удовлетворяют современным требованиям. Этот пробел восполняет настоящая книга...

Методологія православної теології: джерела, розвиток, сучасність

20 09 2010   Юрій Чорноморець, Геннадій Христокін Публікації, Богослов'я

Методологія православної теології: джерела, розвиток, сучасність

Методологія теології – це найперший камінь спотикання для теолога. Без правильної методології точно не можна розвивати істинного богослов'я. Це завдання важко здійснити навіть із правильною методологією...

Вхождение в церковное общение в наше время: от самоизоляции к преображающей открытости

14 09 2010   Архимандрит Кирилл (Говорун) Публікації, Богослов'я

Вхождение в церковное общение в наше время: от самоизоляции к преображающей открытости

Современное богословие помогло установить тесную связь между природой Церкви и таинствами, прежде всего Евхаристией. Многие стали говорить о Церкви как о сакральном пространстве. Вот только что это за пространство? Каково его соотношение с эмпирическим пространством мира, который вокруг нас? Антагонистичны ли эти два пространства, синергийны ли, или, может, вообще совпадают?..

Церковна бюрократія

13 09 2010   Юрій Чорноморець Публікації, Богослов'я

Церковна бюрократія

Церковна бюрократія є явищем розвинутим і раціональним, що ефективно поєднується із самоорганізацією віруючих. Винятки зумовлені історичними обставинами, які, на жаль, виявляються сильнішими за віруючих. Але потенціал для покращення ситуації є, і особливо він великий в Україні...

Євангельські протестанти в контексті сучасної конфесіоналізації в Україні

13 09 2010   Михайло Черенков Публікації, Богослов'я

Євангельські протестанти в контексті сучасної конфесіоналізації в Україні

Парадоксальним чином саме невизначеність конфесійних кордонів забеспечила успіх євангельських церков та формування українського євангельського протестантизму як духовного руху. Але в контексті сучасних тенденцій конфесіоналізації євангельські протестантські церкви постають перед викликом кризи ідентичності і необхідністю доповнення неписаних традицій «братства» кодифікованим богословським вченням...

Криза філософії паламізму

7 09 2010   Юрій Чорноморець Публікації, Богослов'я

Криза філософії паламізму

В 1360-70-ті роки в центрі теологічних дискусій паламітів із візантійськими томістами опинилась проблема євхаристійного причастя. Класичне вчення Палами ясно вчило про абсолютну неможливість дотику до Божественної сутності, пізнання її, причетності їй. Але це вчення суперечило традиційній вірі Церкви в те, що в таїнстві євхаристійного причастя люди торкаються самої Божественної сутності...

Вчення про пізнання Бога Христоса Янараса

3 09 2010   Геннадій Христокін Публікації, Богослов'я

Вчення про пізнання Бога Христоса Янараса

Христос Янарас (нар. 1935 р.) — видатний релігійний філософ та православний богослов сучасності, автор книг “Особистість і ерос”, “Свобода етосу”, “Гайдеггер та Ареопагіт”, “Пост-модерна мета-фізика” та ін. Йому вдалося створити теорію богопізнання, яка є новою в порівнянні з традиційними для православної теології концепціями. Але сам Янарас не визнає цієї новизни. Завданням нашого дослідження є аналіз змістовної новизни концепції Янараса, виявлення та аналіз моментів принципової модернізації традиційного православного вчення про Богопізнання...

Український контекст феномену Льва Шестова. Ч. ІІІ

1 09 2010   Олег Гірник, священик УГКЦ Публікації, Богослов'я

Український контекст феномену Льва Шестова. Ч. ІІІ

Релігійно-філософська та теологічна думка в Україні ніколи не набудуть самобутньої форми без комплексної критики професорсько-чиновницької «ВАК-філософї» та постатеїстичного «академічного» релігієзнавства українських вишів. Це неминучий процес і в ньому не обійтись без застосування інтелектуальної спадщини Льва Шестова...

Розрив традиції і відновлення української теології. Ч. ІІ

28 08 2010   Олег Гірник, священик УГКЦ Публікації, Богослов'я

Розрив традиції і відновлення української теології. Ч. ІІ

Напрямок київської школи видається найбільш послідовним і перспективним, проте він не позбавлений головного недоліку: характеристика філософської думки Київської Русі дається з точки зору західного розуміння філософії...

Тома, православна традиція, "догматичний розвиток". Ч. ІІ

27 08 2010   Андрій Баумейстер Публікації, Богослов'я

Тома, православна традиція, "догматичний розвиток". Ч. ІІ


 Досі залишається незрозумілим, як «у дусі Отців» творчо розвивати теологію. Взагалі чи є теологія наукою, і якщо так, то які її методологічні засади.

Досвід св. Томи показує, як можна мислити у дусі Отців, зберігати вірність богословській думці Отців, водночас вбачаючи межі патристичної теології, осягаючи обмеженість «традицій»...

Тома Аквінський як вчитель православної теології

26 08 2010   Андрій Баумейстер Публікації, Богослов'я

Тома Аквінський як вчитель православної теології

Ми зважимося стверджувати на перший погляд абсурдну думку: православні богослови можуть багато чому навчитися у Томи Аквінського. Більше того, є речі, яким вони просто мусять навчитися у Томи... Але чому вчитися саме у Томи? Чи може православне богослов’я ігнорувати Тому? Подібне ігнорування вже не один раз спостерігалося в історії і це приводило до небажаних ускладнень.

Три стороны, два естества, множество смыслов

19 08 2010   Юлия Богомолова Публікації, Богослов'я

Три стороны, два естества, множество смыслов

Эти избранники вместе с пророками Моисеем и Илией олицетворяли на Фаворе всю Церковь - в этом экклезиологический смысл Преображения. В евангельском повествовании Преображение имело еще одно значение: оно должно было при грядущем Голгофском уничижении Христа укрепить апостолов в их вере, дать им незыблемое свидетельство Божества Иисуса Христа

Теологія в Україні: звідки почати?

16 08 2010   Олег Гірник, священик УГКЦ Публікації, Богослов'я

Теологія в Україні: звідки почати?

Як не прикро, чеснішим буде визнати, що Андрей Кураєв має рацію – за часи незалежності Україна так і не сформувала власний теологічний простір. І причиною тому не відсутність богословського порталу, а брак саморефлексії в українській теологічній думці. Проблема не в тому, що українські теологи писали про російських богословів і розглядали запропоновані ними теми, а в тому, що вони не реінтерпретували їх в контексті українському...

НОВИНИ

Всі матеріали

останні коментарі

Під Києвом блискавка спалила церкву УПЦ (МП)

Onufriy

Onufriy написал:

Вогонь зійшов з небес і попалив МП winked
Жарти-жартами, але без жартів: "ідеолог господній" БМО вже догледів у цьому промислительну кару МП за "гординю і боговідступництво"?..

Ох, не легка це справа - керувати канонічним Промислом Божим! request
Навіть - для професоналів духовності

Священик Сєверодонецької єпархії УПЦ (МП) звершив чин в...

Onufriy

Onufriy написал:

Та це прямо чудо!...
Схоже, що "капітан сьогодні був тверезий"

Харків'яни вимагають у парафії УПЦ (МП) відновити колі...

Onufriy

Onufriy написал:

порушення Закону України «Про охорону культурної спадщини» в Харкові давно набули системного характеру

Прокляті воцерковлені дикуни! what
Але ще більше гріха - на місцевих адміністративних беззаконниках і фарисеях

Знайдіть на цьому бланку згадку про УПЦ

dima222

dima222 написал:

Митрополита Лазаря давно треба було оголосити персоною нон грата в Україні - а тим часом його рідним брат Дмитро у Дунаєві біля Почаєва в селі, яке приєдналося до ПЦУ, намагається будувати нову церкву. І точно за гроші Лазаря, бо всі племінники Лазаря - сини та родичі Дмитра, служать священиками у Криму. 

Чем Зеленский страшен для православия

Onufriy

Onufriy написал:

Добрячий текст +5!
 
51-е правило Шестого Вселенского собора запрещает всем христианам посещать комедийные представления... программы с участием Зеленского подпадают под анафему, так как усеяны непристойностями

З огляду на це, православна Церква не повинна б агітувати за Зеро... feel

Але... wink в УПЦ МП тепер усе інакше...

Дійсно, ну як же можна не підтримати чоловічка? Тим більше, коли він - за "електронний концтабір"? winked

Грецький Центр теологічних досліджень пропонує вихід з ...

Onufriy

Onufriy написал:

 
ПЦУ та УПЦ (МП) сформують єдиний православний Синод...

Які дикі пропозиції! belay   
Які страшно відстали ці греки! angry
Вони нічогісінько не знають про "вЬру православную": ні про "російський світ", ні про "вєлічіє", ні про "богоданість" Пу!..
І вже тим більше - про "єресь українства", "єресь гуманізма" і богомерзотність геометрії!!

Ну як же зможуть правовірні овечки святоросійства возсісти поряд з козлищами жидорептилоїдства?!! recourse

Польская Православная Церковь поддерживает украинскую а...

Філософ

Філософ написал:

Польська ПЦ це збір неуків радянського зразка. Вже давно доведено апостольське спадкоємство колишніх УАПЦ і УПЦ КП. Тому всі розмови про "перерукополеження" є безпідставними. Тимбільше з ієрархами ПЦУ спіслужив Вселенський патріарх!

Циркулярний лист Тюченської єпархії. Про духовні критер...

Onufriy

Onufriy написал:

1. Вибір 2019 дійсно пісний... recourse 
2. Пророцтво Лепехи збулося:
"аполітичні" москвовіри агітують за ЗЕро-кандидата
Всеволод Чаплін: "надо достигать договоренностей с лидером гонки (Зеленским), требуя письменных гарантий прекращения гонений на каноническую Церковь, возвращения политэмигрантов и критиков «европейского выбора» в политику... назначения министром культуры (он курирует религию) Юрия Бойко, Виктора Медведчука, Вадима Новинского или Василия Анисимова..."
"Порошенко – абсолютное зло"
love
https://credo.press/223778/

Всеукраїнська Рада Церков закликає робити вибір президе...

Onufriy

Onufriy написал:

мусимо усвідомити: якою повинна бути наша держава?

Яке питання, така і відповідь. feel Для терезої відповіді доречніше усвідомити, чого ми хочемо від майбутнього президента?
1. Особистого багатства?
2. Подолання людської продажності "в окремо взятій країні"?
3. Припинення глобального міжнародного конфлікту?
Твереза відповідь можлива лише у тому випадку, якщо ми чекаємо чогось іншого. Бо ніякий президент не зробить вас багатим, не "подолає корупції" і не "припинить війни"

Це якщо він не "чарівник з голубого вертольота" recourse


Як відбувається перехід з УПЦ МП в ПЦУ

dutchak1

dutchak1 написал:

Пасхавер десь писав, що «Когда-то один из руководителей Европейского союза неофициально сказал: «Если бы русские не были белыми, у нас бы к ним претензий не было. А так ведь белые, вроде бы свои, но не как мы». То же самое можно сказать и про нас». І там, далі, Пасхавер писав що у нас цінності інші. Добавимо – не тільки інші але і з тими цінностями, які ми переносимо від цивілізації і від Європи до нас, проходять дивні метаморфози.

Ми дикунський, варварський народ і це особливо видно в нашому дикунському, варварському релігійному законодавстві.  Причому це якесь небачене і неописане варварство. Ми користуємось речами і благами цивілізації і одночасно реконструюємо суспільні відносини, схожі на описи з шкільних історичних підручників про давні часи. Наші відносини це якась амальгама з давнього, застиглого в часі ординства, на яке додатково наклалась катастрофа 1917 року.  Для прикладу -  всі ці ламентації про захист автономії громади, про захист права свободи вибору підпорядкування, про свободу переходу громади – це все для придурків і убогих. Так, автономія релігійної громади є одним з основних положень міжнародного права, міжнародних угод, які підписала Україна. Але в них це означає що громада самостійно визначає себе автономною, самостійно проводить свої межі в яких живе і порядкую по своїх власних установах і правилах. Визнання державою цієї автономії є похідне від волі самої громади. У нас же, незважаючи на те, що всі християнські церкви в Україні визнають автономною всю церкву, держава приймає закон яким фактично нищить церкву, робить самостійними і незалежними парафії. Далі держава проголошує ту свободу «підпорядкування» і береться її захищати. Тут можна  звернути увагу, що послідні зміни в ст.8 релігійного закону, якими намагаються регулювати і захищати те «підпорядкування», в рівній мірі відносяться до зареєстрованих громад і до громад, які навіть не повідомляють державні органи про своє утворення. Який зміст має тоді та детальна регламентація прописана в ст.8 для тих громад? Що законодавець збирається «захищати» в цьому випадку? Здоровий глузд тут підказує, що парафія при діючому законі може міняти підпорядкування хоч кожної години і 24 рази на добу. Це право декларативне і його неможливо ні порушити ні захистити. Проблеми виникають тільки у парафій-юросіб і це є проблеми не «захисту» якоїсь свободи громади а проблеми майна. І тут вже видна друга придуркуватість і щоб її побачити, треба читати Цивільний кодекс, читати на рівні першого курсу юрфаку. Все, що відбувається з юрособою, абсолютно все описано цивільним правом і хто може пояснити, використовуючи цивільне право – що таке зміна підпорядкування юрособою? Що таке канонічне підпорядкування з точки зору ЦК? Що відбувається з юрособою при такій зміні підпорядкування чи з тою особою, якій стають підпорядковані? Абсолютно нічого і це є повна дурня, яку придуркуватий український законодавець і на пару з ним такий же придуркуватий український релігієзнавець взялись захищати світським правом. Термін «зміна підпорядкування» в цивільному праві має інший зміст чим той, який вкладають у нього віруючі і в реальності це означає зміну віри частиною віруючих чи ще якісь канонічні нюанси в цій вірі.  Але саме цивільне право не в змозі описати і навіть не існує таких правових термінів які б описали це «підпорядкування» чи цю зміну віри чи якісь зміни у вірі. Цивільному праву байдуже до цих змін і громада може міняти «підпорядкування» у всьому діапазоні світових релігій і культів, залишаючись згідно положень нашого релігійного закону одною і тією ж юридичною особою(!). Звучить це безглуздо як і безглузді наші намагання цивільним правом «захищати» чи «регулювати» такі переходи юридичної особи. Зміст це би мало тільки в тому випадку, як би ми  доказували всім і переконували всіх в тому, що юридична особа може вірити в Бога.

Ну і повна дурня вже по майну. Для розуміння примітивно можна виділити три рівня розвитку права власності. Перший, дикунський або нульовий. Якщо дикуну сказати що ця річ є власністю Джона чи Івана, він порахує тебе за божевільного. Річ може бути тверда, м’яка, кольорова, кругла, квадратна але як вона може мати признаки Джона, як це знайти, де в ній той Джон. Другий рівень, варварський, це коли власністю є те, до чого можеш дотягнутись і що можеш захистити. Третій рівень це вже цивілізовані, складні і абстрактні правові терміни, за якими навіть річ Джона, яку він передав тимчасово комусь чи загубив – все одно залишається його. І от на другому рівні вже видно шляхи до цивілізованої власності, її початки. Початок йде від того, що власністю стає те, що ти сам визнаєш своїм. Наприклад – йдеш по вулиці в штанях і ці штані є твої не тому, що вони нумеровані і по номеру держава указом визначила їх твоїми а тому що ти їх сам визнав своїми. Після цього самостійного визнання держава починає ці штані захищати як твої. Так і тут. В 1991 році, коли держава почала ліпити відносини з церквами, вона в діалозі з ними повинна була бачити, що вони визнають своєю власністю і як нею розпоряджаються. А вони, всі християнські церкви України, визнають власниками церковного майна не громади а всю церкву. Незважаючи на те, держава, в порушення конституційного відділення, влізла в церкви і сама «призначила» власниками парафії, зробила з церкви збіговисько незалежних юридичних осіб з гібридними статутами, зі статутами в яких поєднала бульдога з носорогом – світське і канонічне право. І от вже і ПЦУ, підтанцьовуючи Порошенку, приводить свій статут у відповідність до дикунського закону, записує церкву як зібрання незалежних юросіб, утворених по ЦК України. А на початках, в першому варіанті Статуту, писалось про церкву як особу, яка сама будує відносини з державою. І тут буде цікаво поспостерігати, як ПЦУ буде далі творити свої документи, особливо парафіяльні. Як визначить власність.

Тобто, ми не то що залишаємось на дикунському рівні, ми навіть заблокували його можливий розвиток. Можна подивитись на конфлікт у Львові, де громада УГКЦ намагається залишити за собою костел. Скільки там в обговоренні позбігалось буйних, дикунів, клянуть поляків, Мокшицького, розкопують старі могили! Врешті УГКЦ, яка претендує на цивілізованість, ліквідовує буйну парафію. Наслідок – новий припадок в мереживному обговоренні. Ще приклад. Можна почитати фантастичний матеріал на «Релігія в Україні», як в позаминулому столітті у Львові цивілізовано вирішували долю покинутого румунського храму. Фантастичний матеріал в порівнянні з нашим дикунством. Ми не то що стоїмо на місці, ми навіть вдаємо якось рухатись реверсом в минулі часи і при цьому приймаємо законодавство, яке захищає мародерство. Закон №4128 – це Закон Мародерів. У всі часи мародерство було ознакою військових конфліктів, при яких військові загони або банди найманців грабували беззахисне населення на територіях, статус яких тимчасово був не встановлений. Так і у нас. Використовуючи реальну війну, політики і законодавці «організували» законоподібний грабунок одних громад громадян другими громадами громадян, розділених релігійними переконаннями. І це особливо вражає, оскільки мародерами стають християни і їх спільноти. Адже ж саме в християнському середовищі в давні часи виникло розділення церковного і світського права, при якому християнське середовище залишилось ізольованим місцем де панували моральні основи керування церковним майном. Збереження цього середовища здійснено радикальним відділенням від світського права і оскільки  суть керування церковним майном не у застосуванні правових конструкцій, а в здійсненні місії церкви, то і успіх цієї місії став критерієм правильності прийняття рішень і здійснення тих чи інших дій з церковним майном. У нас же безглузді спільноти заполітизованих громадян, які вважають християнство просто громадським рухом з формальним моральним законодавством, притягнули в християнське середовище світське право, причому у гіршому його варіанті. Адже навіть світські юридичні особи, при виникненні конфліктів і суперечок між засновниками громади про використання майна, дають право тим громадянам, які кінцево не погодились з рішеннями громади, вийти з громади разом з тим майном, яке вони вклали. Тобто, якщо в християнській громаді не існує християнських відносин з іншими членами громади, які могли б керувати ними при залагодженні майнових питань, якщо громада «голосуванням» позбавляє участі у вирішенні майнових питань меншу кількість громади то, за відсутності християнських відносин, необхідно би мінімально зберегти хоч якусь справедливість до своїх земляків і сусідів і виключити мародерство. Якщо християнська справедливість і моральні відносини тут відсутні то тоді необхідно зберегти цивілізовану, світську справедливість.  Тобто тоді, в продовження світського правила про фіксоване членство в громаді, це членство необхідно доповнити таким же світським обліком внесків і пожертв кожного фіксованого члена громади. І при виключенні любого члена громади, громада повертає йому ті внески або компенсує їх.

 

Який порядок проведення перевірок релігійних організаці...

dutchak1

dutchak1 написал:

Добре було б якби юрист пояснив собі, і нам всім в тому числі, як він з'єднав релігійну організацію з господарською діяльністю у її законодавчому визначенні?  Наведем визначення -

Господа́рська дія́льність — будь-яка діяльність, в тому числі підприємницька, пов'язана з виробництвом та обміном та переробкою матеріальних і нематеріальних благ, що виступають у формі товару.

Під господарською діяльністю в Господарському кодексі України розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. (ст. 3 ГК України)

Страдания за Москву, это не страдания за Христа ‒...

Onufriy

Onufriy написал:

"головний місіонер РПЦ" з азартом доводить, що 1+1=2 love
Очевидна актуальність кураєвського просвітництва для святоросичів РПЦ є найкращим доведенням смерті "російського православ'я"

Те що сьогодні животіє на москві - не православ'я, а зла і погибельна єресь 
в духе своей готтентотской этики

Не «нас ради, человек», а «ее ради, епархиальной собственности, сшедшаго с небес»


Вікарій Київської митрополії УПЦ (МП) — власник двох ав...

В. Ясеневий

В. Ясеневий написал:

ну и правильно.Чего терятся. Жизнь дается только один раз.Поэтому нужно брать от неевсе что можна...Многая Вам лета, дорогой владыка. Притом, наиканоничнейший...

Старый дуб рухнул. И тут, началось…

В. Ясеневий

В. Ясеневий написал:

Воистину христианство уже давно умерло!   Вместо тяжелой борьбы с пристрастиями и грехами в себе для перерождения и преображения человека( ества) , мы (не все ли?),  говорим  и призываем только(!)  к внешнему исполнению обрядов..Где же эти совершенные ПОСЛЕДОВАТЕЛИ ХРИСТА??? О, как хотелось бы хотя бы посмотреть на них...А они должны были бы сами  спастись и СПАСТИ ВЕСЬ МИР!!! Кто же и куда нас и весь мир ведет???

Депутат Денис Бородюк: «Ни один олигарх столько не укра...

Onufriy

Onufriy написал:

люди, которые не боятся Бога, не доверяют и другим людям

Ни один олигарх столько не украдет, сколько крадут все украинцы понемножку

мы живём просто-напросто не по средствам

Толковий єретик адвентист. Добряче сказав +5!