27 09 2009   Алекс Дундич Публікації, Богослов'я

Начинается Йом Кипур - Судный День в еврейской традиции

Пятикнижие называет Йом Кипур Субботой Суббот. Тора велит полностью посвящать этот день Богу и зовет к соблюдению — трепетному и священному — обычаев Судного Дня. На Йом Кипур в синагоге читают Книгу пророка Ионы, где раскрыта основная идея Судного Дня: прощение тем, кто раскаялся и вернулся на праведный путь. Принято надевать в Йом Кипур белую одежду, поскольку такую одежду носят ангелы, служащие Всевышнему.

25 09 2009   Яна Луганцева Публікації, Богослов'я

Мартин Бубер и мистический хасидизм. Ч. ІІ

Буберовское прочтение хасидизма было тем, что Рорти называл «сильное прочтение» или «авторское прочтение», т.е. Бубер подходил к текстам с позиции своих насущных целей и задач. «Авторское прочтение» вполне в духе иудейской мистической традиции — от раввинического мидраша до «вольных» прочтений Библии каббалистами. Еврейские мистики всегда читали текст в очень раскованной, творческой манере.

24 09 2009   Георгий Будкевич Публікації, Богослов'я

Личность и богословие Папы Бенедикта XVI. Ч. І

  Папа Иоанн Павел II доверял Богу безоглядно, в том числе и из-за своей томистской позиции: Бог и суть вещей не могут быть созерцаемы, а значит, для личной и церковной веры существует бесконечное пространство. И он беспредельно верил в возможность скорой евангелизации мира и возрождения католичества. Бенедикт XVI трезво оценивает положение Церкви в мире и говорит не о «наступлении», а об «укреплении на занятых позициях».

18 09 2009   Яна Луганцева Публікації, Богослов'я

Мартин Бубер и мистический хасидизм. Ч. І

Философ считал, что в качестве истинно еврейского типа жизни и мышления хасидизм предлагает альтернативу как утилитарному этосу западного общества, так и сухому рационализму и обрядовости раввинического иудаизма. В противоположность общепринятому еврейскому представлению о том, что хасидизм — это аномалия в иудаизме, Бубер утверждал, что мистицизм составляет внутреннюю сущность иудаизма.

16 09 2009   Геннадій Христокін, Юрій Чорноморець Публікації, Богослов'я

Особистість і теологія отця Георгія Флоровського. Ч. І.

Г. Флоровський намагається звільнитися від психологізму взагалі та містичного психологізму зокрема. Він уникає фантазій про якусь особливу «цілісну» індивідуальну чи колективну свідомість. Богослов намагається представити об’єкт релігійного пізнання як звичайний факт історії, а суб’єкт пізнання – як звичайну свідомість. Після Першої світової війни в західній теології антропоцентризм і психологізм у теоріях релігійного пізнання було відкинуто.

18 08 2009   Сергей Бортник Публікації, Богослов'я

Богословие Юргена Мольтмана

Мольтман пишет: «Кризис Церкви в современном обществе – это не только кризис ее приспособленности или ее вытеснения в гетто, но и кризис ее собственного существования как Церкви распятого Христа. Каждая действительно существенная критика со стороны является лишь указанием на ее внутренний христологический кризис. Церковный вопрос, каким бы неприятным для консервативно и прогрессивно настроенных он ни казался, является лишь небольшим примером ее внутреннего кризиса".

15 08 2009   Георгий Будкевич Публікації, Богослов'я

Личность и богословие Патриарха Варфоломея. Ч. ІІ

Любое учение о необходимости отдельной церковной или духовной замкнутости в рамках одного или нескольких народов осуждено и не может быть оправдываемо. Единство национальное или единство цивилизационное не только не имеет отношения к заповеданному Господом единству церковному и общечеловеческому. Замыкание в единстве национальном или цивилизационном – греховно, и является прямым нарушением заповеди Господа о единстве.

10 08 2009   Георгий Будкевич Публікації, Богослов'я

Личность и богословие Патриарха Варфоломея

Патриарх подчеркивает, что православие не представляет собой какую-то особую цивилизацию, отличную от «Европы» или от «Запада». Православие не является и особой восточно-христианской цивилизацией в рамках единой Европы. Поэтому всякая критика православными правомерна, если она не строится на противопоставлении Западу и Европе некой реально не существующей сегодня восточно-христианской цивилизации.

28 07 2009   Оксана Шеремета Публікації, Богослов'я

Філософська-богословська етика митрополита Андрея Шептицького

Об’єктивно вчення А. Шептицького виявляється традиційним як для томізму, так і для духовності християнського Сходу. Цей спільний фундамент для католицької та православної етики вирізняє специфіку позиції А. Шептицького в контексті сучасних етичних вчень. Етика чеснот відрізняється від етики цінностей та етики обов’язку. Останні органічно включені у вчення про чесноти. Така традиція закорінена ще в етиці античності взагалі та Аристотеля зокрема.

25 07 2009   Юрий Черноморец, Георгий Будкевич Публікації, Богослов'я

Личность и богословие патриарха Кирилла

Вывод о фундаментальном значении традиций перекликается с философией Г. Йонаса и теологией папы Бенедикта XVI. Аналогичные тезисы обосновываются и украинскими философами С. Крымским, М. Поповичем, В. Малаховым, А. Баумейстером. Поэтому можно сделать вывод, что некоторый консерватизм утверждений Патриарха не отменяет истинности этих последних. Барон Мюнхгаузен вытаскивал сам себя из болота в сказке. В реальной жизни человек соблюдает правовые нормы и избегает преступного поведения.

2 07 2009   Юрій Чорноморець, Тетяна Левченко Публікації, Богослов'я

Віра як акт розумної волі

Благодатна відкритість Бога як об’єкту пізнання та благодатна співдія акту пізнання – це дві умови можливості акту пізнання в християнській метафізиці Максима та Томи. Очевидно, що простір для свободи думки, «рішень» розуму, так само як і простір для свободи волі, «вибору», в цих системах об’єктивного ідеалізму є досить вузьким, але він все-таки є.

25 06 2009   Геннадій Христокін Публікації, Богослов'я

Постмодерний неопатристичний емпіризм Іоанна Манузакіса

Теорія теогносії Манузакіса має два витоки: теологію Григорія Ниського (див. ілюстр.) і сучасну французьку філософію. Містичний емпіризм у Манузакіса переростає в містичний сенсуалізм. При цьому Манузакіс підкреслює, що містичний досвід, на його думку, – це духовний досвід особистості взагалі. Межі, що раціональність встановлює в житті особистості містичному, є надуманими. Все життя особистості є містичним. Своєю чергою, містичний сенсуалізм Манузакіса переростає у феноменологію чуттєвого досвіду переживання з’яви Бога.

18 06 2009   Александр Филоненко Публікації, Богослов'я

Сотериология и философия благодарения

17 06 2009   Геннадій Христокін Публікації, Богослов'я

Теорія богопізнання за працею І.Зізіуласа "Буття та інакшість"

Теорія теогносії Іоанна Зізіуласа сформована під визначальним впливом філософії Е. Левінаса, його вчення про необхідність для екзистенції прийняти Іншого. Деякі положення Іоанна Зізіуласа аналогічні до вчення пізнього Мартіна Гайдеггера про мислення як смиренне «чекання» з’яви Буття. Така концепція Іоанна Зізіуласа повертається до положень містичної теології патристики про смирення і любов до всіх інших як необхідну умову богопізнання.

17 06 2009   Юрий Вестель Публікації, Богослов'я

Христианство и культура: богословский взгляд

16 06 2009   Геннадій Христокін Публікації, Богослов'я

«Трансформаційна герменевтика» о.Теодора Стиліянопулоса

11 06 2009   Юрій Чорноморець, Геннадій Христокін Публікації, Богослов'я

Богослів'я, наука та православне передання від О.Нестерука

Згоду Олексія Нестерука із гіпотезою Стівена Хокінга про існування ідеального всесвіту до Великого Вибуху не треба вважати нормативною для православної теології. Адже згідно із святими отцями задум Бога про матеріальний світ не є особливим ідеальним світом, а існує лише як задум у Божественному розумові. Ця згода Олексія Нестерука є умовною: якщо наука визнає існування ідеального світу, то це не змусить християн відмовитися від вчення про творіння світу Богом.

25 05 2009   Геннадій Христокін Публікації, Богослов'я

Сучасна православна теологія: спроба характеристики

Чи є неопатристика розвинутою і впливовою течією в сучасній теології? Якщо порівняти з неотомізмом, то півстолітній історичний розвиток неопатристики породив не таку вже й велику кількість творів. Православна теологія взагалі є більш скромною, ніж католицька і протестантська, оскільки керівництво православних церков не приділяє належної уваги справі розвитку теології. Справді, неопатристика є результатом зусиль окремих богословів-ентузіастів. Це відрізняє її від неотомізму, що був і є результатом зусиль не лише філософів і теологів, але і церковної влади римської церкви.

6 05 2009   Валентин Петрик Публікації, Богослов'я

Неокульти в Україні: спроба аналізу

В Україні неохристиянський рух представлено переважно діяль­­ністю харизматичних церков.

Для їх віровчення є характерним акцен­тування харизми — особистої благодаті, котрою Бог наді­ляє обра­них. Харизма полягає в дарах одкровення (мудрість, знання), да­рах сили (чудотворення, зцілення) та дарах мови (пророцтва, іно­­мовлення та його тлумачення). Носієм хариз­ми є проповідник, оскільки він демонструє (або дек­ларує) воло­діння дарами аж до здатності зцілення включно.

24 04 2009   Віктор Єленський Публікації, Богослов'я

БЕНЕДИКТ XVI І КАТОЛИЦЬКА ЦИВІЛІЗАЦІЯ ЄВРОПИ

Не всі кардинали, які чотири роки тому з'їхалися на конклав, щоб обрати наступника Івана Павла ІІ, були однаковою мірою занепокоєні втратою католицизмом європейської ексклюзивності й занепадом католицької Європи. Однак занепокоєних виявилося достатньо, щоби новим понтифіком став Йосиф Ратцингер. Тільки-но з димаря над Сікстинською капелою повалив білий дим,  останній засвідчив, що зрозумів вибір занепокоєних і обрав ім'я Бенедикта - на честь Бенедикта Нурсійського, покровителя Європи. Тим подразником, яким для папи Івана Павла ІІ був комунізм, для Ратцингера є занепад католицької Європи і радикальний іслам.

15 04 2009 Публікації, Богослов'я

Віктор Гребенюк: Якою має бути дата Великодня?

Для нас, європейців ХХІ століття, багато обставин життя двотисячолітньої давнини в Палестині здаються дивними: у людей не було прізвищ, одночасно ходили різні гроші (світські та храмові) тощо. Та найбільш неймовірним є ставлення давніх людей до часу. Юдеї – сучасники апостолів – хочі ділили вже добу на години, але відповідно до пори року години мали різну тривалість. Причому лічили час тригодинними блоками – тричассями; про хвилини чи секунди і гадки не мали. Тривалість місяців не була щороку однакова, причому їх було то дванадцять, то тринадцять.

1 04 2009 Публікації, Богослов'я

Гений и злодейство

Предлагаем вашему внимаю статью Сергея Мазаева, размещенную на портале www.religare.ru 

Вдруг между добром и гениальностью действительно существует непосредственная органическая связь? Что, если в разделении людей на гениев и злодеев нет логической ошибки, называемой "делением по разным основаниям", классический пример которой помещен практически во все учебники ("обувь бывает мужская, женская и резиновая")?

26 03 2009 Публікації, Богослов'я

Сергей Аверинцев о византийских "отцах Церкви"

Патристика и античная философия... Что между ними общего и в чем состоят различия? Можно ли найти точки соприкосновения между идеями Платона и  мировоззрением учителей Церкви Василия Великого и Григория Богослова? Насколько сильны отголоски мистического учения Плотина в мировоззрении св. Григория Нисского? Можно ли отнести св. Иоанна Дамаскина к плеяде раннесредневековых схоластов?

Об этом и многом другом читайте в статье, посвященной исследованиям Сергея Аверинцева о византийской философии и теологии.