У вас немає акаунту на Religion.in.ua? Зареєструйтесь
30 04 2010 Светлана Бородина
Православные праздники, богослужебные по своему характеру, были изначально ориентированы на полное вытеснение народных дохристианских традиций. Можно сказать, что принцип их — альтернативный. Там, где это удалось, христианские праздники просто наложились на языческие, изменив их содержание.
16 04 2010 Архиепископ Тульчинский и Брацлавский Ионафан
2 04 2010 Светлана Бородина
31 03 2010 Яна Луганцева
Он посвящается самому главному событию библейской истории, которое считается началом истории еврейского народа - Исходу из Египта и освобождению народа от 400-летнего рабства. Вся система иудаизма основана на памяти об Исходе и о последующих событиях, связанных с обретением Земли Обетованной и построением собственного независимого государства
29 03 2010 Архиепископ Бориспольский Антоний, ректор КДАиС; Илья Архипов
Через пять лет после описываемых событий сам Андрей был предательски убит собственными слугами. Если проводить аналогии с сегодняшней ситуацией, то события прошлого являются своеобразным предупреждением не пытаться манипулировать церковной ситуацией для достижения сиюминутных целей. Результат подобных интриг очевиден.
27 03 2010 Митрополит Сурожский Антоний (Блум), Илья Архипов
Мы стоим на грани страстных дней, и на этой грани, в образе Лазаря и его воскресения, встает перед нами большая, радующая нас надежда: Господь крепче смерти, Господь победил ее – не только в том прямом смысле, в котором эта победа явлена телесным воскрешением Лазаря, но еще и в другом, который, может быть, еще ближе к нам. Каждый из нас является другом Божиим, как назван был Лазарь.
28 02 2010 Яна Луганцева
Уникальность Мегилы, или «Книги Эстер», заключается в том, что среди всех книг Танаха она единственная не содержит ни единого упоминания имени Бога. Все это заставляет предположить: Пурим символизирует сокрытие Божественного лица. Само имя Эстер связано с еврейским словом «я сокрою», которое встречается в книге Дворим, когда Бог говорит: «Я, конечно, сокрою лик Свой». И тем не менее Пурим – это праздник чуда, то есть праздник раскрытия Божественной воли.
16 02 2010 Роман Правдин
Раскаяние преподобного Андрея в том, что он подписал еретическое определение, было одной из причин составления Великого канона. Исследователь Постной Триоди называл Великий канон "покаянной автобиографией преподобного Андрея Критского" и относил время его создания к последним годам жизни Критского пастыря; это был покаянный труд перед смертью. ... Библейские события интересны св. Андрею, как подобия людских грехопадений и восстаний, однообразно повторяющихся во все времена бытия человечества.
15 02 2010 Виктор Красин
Евангельское происхождение текста позволяет предположить, что он использовался христианами за Богослужением еще со времен апостольских. Песнь Симеона вошла в Богослужение и многих христианских конфессий. Доныне она используется не только православными, но и католиками, армянами и некоторыми протестантами, например, англиканами, в завершении вечернего богослужения.
12 02 2010 Илья Шелехов
Они получили точные личностные определения: Великий - величие учителя, воспитателя, теоретика; Богослов (только трое были удостоены этого именования - возлюбленный ученик Христа, св. евангелист Иоанн, св. Григорий и св. Симеон Новый, живший в XI в.) - боговдохновенность поэта скорби и страданий и богослова жизни скорее, нежели догматиста; Златоуст - золото уст подвижника и мученика, пылкого оратора, талантливого и блистательного.
19 01 2010 Юлия Богомолова
С древних времен этот праздник назывался днем Просвещения и праздником Светов, потому что Бог есть Свет и явился просветить «седящих во тьме и сени смертней». В III веке на праздник Богоявления известны беседы при Богослужении святых мученика Ипполита и Григория Чудотворца. Позже - с IV по IX век - великие отцы Церкви: Григорий Богослов, Иоанн Златоуст, Амвросий Медиоланский, Иоанн Дамаскин проводили особые беседы о празднике Богоявления.
12 01 2010 Георгий Будкевич
Папа Бенедикт считает, что применение историко-критического метода к изучению Нового Завета уже обнаружило свои естественные границы. Явление во Христе Бога как Любви доступно при простоте взгляда, при простом понимании. Эта простота взгляда есть простота мудрости. ... Теология становится даже не проповедью, ибо ничего не сообщает. Она становится призывом – прийти к Писанию и понять, прийти в Церковь и увидеть. И если люди не поверят Распятой Любви, то они уже не поверят ничему.
4 01 2010 перевод диак. Андрея Глущенко
В истории Церкви соборность проявилась через различные способы и структуры, ставшие очень ценными для жизни Церкви; в то же время мы верим: эти структуры смогли воплотиться и принести плод только внутри этой соборности вселенской Церкви, собранной вокруг первого из епископов.
26 12 2009 предисловие архим. Кирилла (Говоруна), перевод диак. Андрея Глущенко
25 12 2009 свящ. Андрей Дудченко
Во времена Иоанна Златоуста и еще на протяжении тысячи лет Церковь была открыта нововведениям, имевшим под собой богословское или пастырское обоснование. Однако не все в истории литургии было безупречным.
16 12 2009 Геннадій Христокін, Юрій Чорноморець
Bажливим фактором наростання егоїзму може бути змагання проводів церков за першість, за душі вірних. Ці змагання виникають внаслідок спокушення трьома відомими спокусами: через «хліб», тобто матеріальні вигоди; через «владу», тобто намагання володіти церковним і світським впливом на життя народів; через «самобожнення», тобто коли керівництво вбачає в своїй діяльності чи покликанні власних церков якісь особливі «місії».
14 12 2009 свящ. Андрей Дудченко
Акцентирование Златоуста на призывании Святого Духа, в отличие от классического богословия, подчеркивавшего единство действия всех Лиц Святой Троицы, отражает дальнейшее развитие Троичного богословия после Никейского и Первого Константинопольского соборов.
8 12 2009 Юрий Вестель, Юлия Морозюк
Глава св. Климента знаменовала связь с Римской церковью, т.е. со всемирным христианством, в противовес узконациональным и имперским интересам, которые в церковной политике Константинополя время от времени брали верх над всеобщехристианским пониманием Церкви.
7 12 2009 Дмитро Кузьменко
Християнство тут живе "кочівними" інтересами. Земним прив'язанням, патріотизму, націоналізму немає і не може бути місця у світобаченні учнів Христових. Християнство закликає молитися не про утвердження влади земних владик і не про панування однієї національності над іншою, а про те, щоб прийшло царство Боже...
3 12 2009 Илья Архипов
Этим праздником, связанным с ветхозаветным храмом, – средоточием духовной жизни народа Божия – знаменуется начало замены богослужения Ветхого Завета с его кровавыми жертвоприношениями как ежегодной еврейской традиции очищения от грехов – Новым Заветом Божественного Искупителя.
28 11 2009 Светлана Бородина
Уделяя внимание настоящему и будущему, Адвент символизирует духовное путешествие отдельных людей и всей церковной общины с того момента, когда они признают, что Христос пришел, что Он уже сегодня присутствует в нашем мире и что Он снова грядет в силе
27 11 2009 Василий Ключников
Существующий в Церкви подлинный мистический опыт единения человека с Богом ставил перед христианскими мыслителями сложную догматическую проблему: как абсолютно трансцендентный и непознаваемый Бог может реально общаться с человеком, а значит, быть имманентным своему творению?
24 11 2009 Георгій Будкевич
21 11 2009 Тарас Борозенец
20 11 2009 Юрий Вестель
Не в том ли весь смысл христианства, что жил некогда такой человек, который, по сути, был той самой неименуемой Основой всего? Не это ли означает 3-я строка первого стиха: theos en ho logos?
Помер Патріарх Грузинської церкви Ілія II: його відспівування очолить Вселенський патріарх
Нападки спецслужб Росії не примусять Вселенський патріархат зупинити свою вселенську місію – заява
Служба зовнішньої розвідки РФ обізвала Вселенського патріарха «антихристом у рясі»
Київський Миколаївський костел передали римо-католицькій громаді після багаторічної боротьби
Богослужіння у зруйнованому храмі: новий кліп “Капелан” від Культурних сил
Митрополит Сумський УПЦ Євлогій: «Кирил Гундяєв зазнав "кораблекрушіння у вірі"»
Румунський патріархат вшановує героїв Революції 1989 року
dutchak1
dutchak1
dutchak1 написал:
Хтось уже писав — українська наука це як “совєтскоє шампанскоє” - і не совєтскоє і не шампанскоє. 
І в цьому явищі тих наук “українське релігієзнавство” одне з найогидніших явищ. Життя якось продовжується і економічні, технічні науки мають шанс очиститись, існувати. “Релігієзнавство” такого шансу немає.
dutchak1
dutchak1 написал:
Одна з яскраво-сірих представників українського релігієзнавства.
dutchak1
dutchak1 написал:
Так, сьогодні ми маємо унікальну ситуацію – два центра релігійного впливу і більше нічого. Тільки ці міфічні центри, міфічний вплив і міфічні організації. Причому не дві, в нас всі церкви міфічні організації і хоча гострий конфлікт тільки у двох, це не гарантує від інших конфліктів у майбутньому. Пригадаймо — у нас вже був один, зараз затихарений, тоді коли легалізували УГКЦ і почались поза державні і поза церковні бійки на майні. І тепер туди, в ті міфічні впливи намагаються зайти ще й братчики з консолідованими намірами руйнування одних міфів, потім, очевидно консолідовано будуть творити другі міфи...Все решту — офіційно, неофіційно, делегітимізація, напіввизнані — пусте. І от якщо говорити про припинення конфліктів, теперішніх і легко прогнозованих майбутніх, то це припинення повинно бути не на годину чи на день, а таке припинення, яке виключає конфлікти як церков між собою так і церков з державою. Припинення і відносини мають будуватись на чомусь стабільному, постійному. Таким постійним, що існувало тисячоліття і існує сьогодні є канонічне право і право світське, яке, виявляється, походить від канонічного. Далі, перед об’єднанням, навіть якщо воно не відбудеться, необхідно завершити роз’єднання церков як суб’єктів права в полі українського права. Тут у нас “кайдашева сім’я”, “діти” підросли і “батьки” чи держава повинні між ними якось поділити спадок, майно. Християнські церкви самі чи за посередництвом держави повинні почати договорюватись по майну між собою. Необхідно вгамувати те мародерство, “загарбницькі” надії, за якими деякі церкви, використовуючи Закон України “Про свободу совісті та релігійні організації” надіялися тими “переходами” парафій прискорити чи замінити ту декларовану єдність. Це марні надії. Церкви повинні зафіксувати поточний майновий стан, припинити грабункові переходи і договоритись між собою — Все, припиняємо! Від сьогодні це майно, яке має кожна парафія кожної церкви стає майном всіє церкви. Як у канонах.(!) Кожна церква від дати договору повинна відмовитись від подальших претензій одна до одної по майну а також відмовитись у використанні в відносинах між собою Закону України “Про свободу совісті та релігійні організації”. Потім, міфічні організації-церкви повинні у держави вимагати легалізації, введення їх у правове поле як автономних об’єднань і надання цим об’єднанням статусу юридичної особи. Наслідком цього буде те, що церква буде мати власне майно згідно своїх канонів і зможе захищати сама себе в судах. По релігійному закону у нас з майном бордель і до тих речей, на які можна дивитись вічно, типу вогонь горить, вода біжить, можна добавити ще одну - дивитись як церкви ділять культове майно. Адже ніколи, після чергового переділу, ні церкви, ні парафії не стають повноцінними власниками майна. Вони по українському закону тільки власники тимчасові, до чергового переділу...😄До того часу, коли знову не виникне в православному середовищі чергове збурення, чергова хвиля переділу майна і християни знову почнуть квасити один одному носи і ділити храми.
І от з цього, вищенаведеного, легко напрошується висновок - “фундаментальний підхід до забезпечення релігійних прав і свобод” у нас почнеться після утилізації релігійного закону і ця грамотна утилізація сама почне запуск статті 35 Конституції України. До речі — грамотна утилізація утилізує також ті, “антицерковні”, закони. Вони у нас не “антицерковні” а “антихристиянські”, “більшовицькі”...
dutchak1 написал: