Вхід

У вас немає акаунту на Religion.in.ua? Зареєструйтесь

Богослов'я
Профессор Стилианос Пападопулос. In Memoriam

17 01 2012   архим. Кирилл (Говорун) Публікації, Богослов'я

Профессор Стилианос Пападопулос. In Memoriam

Утром 15 января 2012 года отошел к Богу один из крупнейших исследователей святоотеческого наследия современности профессор Патрологии в Афинском университете Стилианос Пападопулос. Я уверен, что систематическому осмыслению его наследия еще будут посвящены пространные труды. Сейчас в качестве быстрой реакции на весть о его кончине хотелось поделиться некоторыми мыслями и личными воспоминаниями о нем...

Неопаламизм − основной тренд православной теологии XX столетия

28 12 2011   Геннадий Христокин, к.филос.наук Публікації, Богослов'я

Неопаламизм − основной тренд православной теологии XX столетия

Неопаламизм − это важное и интересное явление в современном православном богословии. Его исследовать необходимо как для понимания современной отечественной культуры, которая сформировалась под его влиянием, так и для самой православной теологии, которая зачастую воспроизводит стереотипные суждения и оценки. Неопаламизм акцентирует внимание на необходимости живого опыта Бога, реальных переживаний как показателя богопознания. Впрочем, необходимо сказать и о некоторых негативных, по моему мнению, моментах, связанных с распространением паламизма...

Еще раз об «удерживающем» (2 Фес. 2:6-7): научный взгляд

27 12 2011   Юрий Вестель Публікації, Богослов'я, Аналітика

Еще раз об «удерживающем» (2 Фес. 2:6-7): научный взгляд

Особую популярность эта тема приобрела у нас после большевистского переворота 1917 года: наиболее распространенное в русском богословии понимание «удерживающего» как Римской империи и отсюда царской власти вообще естественным образом привело к истолкованию большевиков как антихристовой силы и, соответственно, советского периода — как «последних времен». Интерпретация царя как того, кто «удерживает» Антихриста, долгое время была и до сих пор остается одним из главных «доказательств от Писания» для идеологов православной монархии...

Необхідність пізнання традиції: Відповідь архімандриту Кирилу (Говоруну)

26 12 2011   Юрій Чорноморець Публікації, Богослов'я

Необхідність пізнання традиції: Відповідь архімандриту Кирилу (Говоруну)

Пропонуємо увазі читачів сайту «Релігія в Україні» відповідь Юрія Чорноморця на рецензію архімандрита Кирила (Говоруна), присвячену монографії «Візантійський неоплатонізм від Діонісія Ареопагіта до Геннадія Схоларія» (К., 2010). Рецензія архімандрита Кирила була надрукована в чотирнадцятому номері «Трудів Київської духовної академії». Відповідь Ю. П. Чорноморця з’явилась у черговому (п’ятнадцятому) номері «Трудів», що вийшов з друку наприкінці грудня 2011 року.

Теологія визволення по-українськи: повернення до дискусії

14 12 2011   Ігор Загребельний Публікації, Богослов'я

Теологія визволення по-українськи: повернення до дискусії

На жаль, модусом мислення сучасної людини все частіше стають дві комп’ютерні опції: «копіювати» і «вставити». Остання теза є особливо значимою в українському контексті, зокрема у контексті української гуманітаристики, філософської та богословської думки. З огляду на це, кожна оригінальна публікація викликає, по-перше, неабияку цікавість, по-друге, радість, адже «Не все так погано у нашому домі». Вихід у світ серії статей о. Олега Гірника «Теологія встає після сутінків»  можемо вважати більш ніж доречним, позаяк коло піднятих автором питань стосується надзвичайно актуальних проблем релігії в Україні.

Філософська теологія візантійського неоплатоніка Максима Сповідника  в інтерпретації київського патролога Сергія Єпіфановича

12 12 2011   Юрій Чорноморець Публікації, Богослов'я, Історія

Філософська теологія візантійського неоплатоніка Максима Сповідника в інтерпретації київського патролога Сергія Єпіфановича

Максим Сповідник не просто мав ідеал теології як науки філософської, але і створив відповідну цілісну філософсько-богословську систему. В даній статті ми ставимо за мету здійснити історико-філософський аналіз досліджень творчості Максима Сповідника видатним київським патрологом початку XX ст. С. Л. Єпіфановичем, спеціально зупинившись на досвіді всебічної оцінки поглядів Максима, здійсненої цим дослідником...

Православное богословие и вызовы XXI века

6 12 2011   Митрополит Пергамский Иоанн (Зизиулас) Публікації, Богослов'я

Православное богословие и вызовы XXI века

Первая, и по моему мнению, наибольшая проблема православного богословия сегодня – это отсутствие конструктивных идей. Мы живем в эпоху богословской борьбы. Слово «еретик» приписывается порой каждому, кто не согласен с нашей точкой зрения, вопреки ясному учению св. Фотия и древней традиции нашей Церкви... Православное богословие в XXI веке будет призвано к диалогу с внешним миром – иначе оно превратится в «гетто» и испытает судьбу любой другой исторической «секты».

Теологія встає після сутінків. Частина ІV. Постколоніальна перспектива греко-католицизму

17 11 2011   Олег Гірник, священик Публікації, Богослов'я

Теологія встає після сутінків. Частина ІV. Постколоніальна перспектива греко-католицизму

 

Вже після легалізації УГКЦ хтось почав активно поширювати тезу про заборону досліджень спадщини Костельника, бо «це дратує православних Московського патріархату» і стає перешкодою на шляху «екуменічного діалогу». За 20 років після виходу з підпілля в УГКЦ не було зроблено жодного дослідження спадщини Костельника, хоч підстав для цього було більш, ніж достатньо. Попри те, що він поруч з митрополитом Андреєм та патріархом Йосипом був важливою ланкою греко-католицького богословського процесу, УГКЦ бездумно проґавила його рукописну спадщину...

Теологія встає після сутінків. Частина ІІІ. Нова євангелізація і виклики cyber-середньовіччя

11 11 2011   Олег Гірник, священик Публікації, Богослов'я

Теологія встає після сутінків. Частина ІІІ. Нова євангелізація і виклики cyber-середньовіччя

Проблеми епохи cyber-середновіччя надто складні, щоб їх могла вирішувати самостійно помісна Церква, конфесія, позаяк «тиха епідемія мереж» гомеопатичними дозами поширюється на все людство як біологічний вид, незалежно від релігійної чи конфесійної приналежності. Можливо, разом із cyber-середновіччям у християнстві наступить нова епоха Вселенських соборів. Адже проблема не в релігієзнавчо-культурологічних дефініціях «православної», «католицької», «уніатської» ідентичності. Проблема в площині людської ідентичності як такої...

Наследие Ареопагитик и Максима Исповедника в антропологии святителя Григория Паламы

8 11 2011   Юрий Черноморец, д.филос.н. Публікації, Богослов'я

Наследие Ареопагитик и Максима Исповедника в антропологии святителя Григория Паламы

Уже сегодня православные богословы все больше внимания уделяют антропологии Максима вообще и его теории сверхъестественных состояний. И на антропологию паламизма все более смотрят как на возрождение в поздней Византии антропологического учения св. Максима. Паламизм так же относится к учению Максима, как неокантиантсво – к философии Канта. Полное и адекватное воспроизведение теории обожения Максима во всей ее сложности так и не было достигнуто. Потенциал антропологии св. Максима и его теологии вообще настолько огромен, что именно на этой основе будет создаваться православная антропология и теология XXI столетия...

Теологія встає після сутінків. Частина ІІ. Від post-модерну до cyber-середньовіччя

4 11 2011   Олег Гірник, священик Публікації, Богослов'я

Теологія встає після сутінків. Частина ІІ. Від post-модерну до cyber-середньовіччя

З одного боку, cyber­-середньовіччя приходить як шанс для реактуалізації теологічної думки та метафізики, оскільки змушуватиме сучасних теоретиків Cyberspace звертатись по допомогу до теології для опису різноманітних феноменів «віртуального простору». Разом з тим воскресають і старі проблеми, які християнство вважало вирішеними ще у перших століттях християнської ери. Тепер вони знову повертаються, підсилені технічно-економічними перспективами сучасної цивілізації. Але найскладнішою проблемою залишається «тиха епідемія інформаційних мереж», котра «дистилює катастрофу гомеопатичними дозами»...

Теологія встає після сутінків. Частина І. Теологія як критерій євангелізації

26 10 2011   Священик Олег Гірник Публікації, Богослов'я

Теологія встає після сутінків. Частина І. Теологія як критерій євангелізації

Наступним циклом завершуються публікації, розпочаті торік полемічною статтею «Теологія в Україні: звідки почати?», рівно ж підсумовуються інші статті автора, опубліковані на порталі «Релігія в Україні» протягом 2010 року, передовсім «Теологія і/або академічне релігієзнавство?» (інша назва «Argumentum ad morti академічного релігієзнавства») та «Греко-католицизм як субкультура: перспективи Теології визволення чи апокаліпсис Радикальної готики?».

Публичный диспут с атеистами: главные аспекты теории и практики

11 10 2011   Юрий Черноморец Публікації, Богослов'я, Аналітика

Публичный диспут с атеистами: главные аспекты теории и практики

На днях, 8 октября 2011 года, украинский теолог, доктор философских наук Юрий Черноморец провел в Киеве тренинг о том, как верующим спорить с атеистами. Сегодня мы предлагаем печатную версию выступления Юрия Черноморца, которое заинтересовало многих слушателей и, надеемся, будет интересно читателям портала "Религия в Украине".

Перспективы теолого-философского диалога в постсоветском протестантизме (окончание)

5 10 2011   Михаил Черенков Публікації, Богослов'я, Аналітика

Перспективы теолого-философского диалога в постсоветском протестантизме (окончание)

В диалоге с философией конфессиональная теология становится открытой. Протестантизм, остающийся довольно консервативным в вопросах доктринальной теологии, развивается наиболее интенсивно на границах. То, что не может высказать протестант-теолог в церкви, он может озвучить на научной конференции, или написать в философской монографии. Можно говорить о деконфессионализации, когда  конфессиональная теология переходит в режим религиозной философии – внеконфессионального философского осмысления теологических основ.

Взаимоотношения философии религии и теологии как проблема антропологии: решение Карла Ранера

5 10 2011   Ирина Хромец Публікації, Богослов'я

Взаимоотношения философии религии и теологии как проблема антропологии: решение Карла Ранера

Бог, по утверждению К. Ранера, в метафизике является сущностно неведомым: есть лишь пред-положение, пред-ощущение некого превосходящего. Именно здесь и проходит граница между философией религии и теологией: в философии религии человек лишь вопрошает, получить же ответ он может лишь посредством слушания, теологии...

Перспективы теолого-философского диалога в постсоветском протестантизме

2 10 2011   Михаил Черенков Публікації, Богослов'я, Аналітика

Перспективы теолого-философского диалога в постсоветском протестантизме

В то время как РПЦ дистанцируется от наследия западной теологии и философии, отечественные протестанты только начинают его осваивать – осторожно, критично, но все более внимательно и последовательно. В то время как РПЦ отстаивает особость своего пути, «русские» протестанты начинают понимать неособость пути своего, его связь с общехристианскими процессами...

Добродетель веры и образ ученичества: что значит принять Царство как дитя?

29 09 2011   Андрей Баумейстер Публікації, Богослов'я

Добродетель веры и образ ученичества: что значит принять Царство как дитя?

Как мы хорошо знаем, Евангелие написано для взрослых мужчин, в том культурном пространстве, в котором мир ребенка, сама проблема детства еще не была предметом какого-либо интереса. Во-вторых, сама идея детства, детство как сфера исследовательского интереса вообще возникает довольно поздно: если верить Филиппу Арьесу  - где-то с XVII века. Сегодня есть все основания говорить даже о более позднем времени – о XIX веке... 

Теологія та інші шляхи пізнання: ієрархія чи конфліктний плюралізм?

26 09 2011   Тарас Борозенець Публікації, Богослов'я

Теологія та інші шляхи пізнання: ієрархія чи конфліктний плюралізм?

Конкурентна боротьба альтернативних теологічних підходів триває до сьогодні. Це принципово суперечить самому сенсу теології як абсолютного знання. Основні репрезентанти теології в цілому продовжують керуватися своїми традиційними засадами: православ’я вирішує проблему віри та розуму діалектично, католицизм – формально-логічно з елементами суб’єктивізму, протестантизм – індивідуалістично-суб’єктивістськи з відчутними елементами формально-логічного раціоналізму.

Психология и богословие: основные предпосылки для интеграции

20 09 2011   Вячеслав Халанский Публікації, Богослов'я

Психология и богословие: основные предпосылки для интеграции

Презентация  психологических и психотерапевтических христианских школ позволяет нам обозначить исторические точки отчета и векторную направленность наших рассуждений. Ниже мы рассмотрим такие предпосылки, как антропологическая предпосылка, модель «иерархии наук» и антиномия соотнесения: личность-человек-индивид-психика...

Неможливість "надконфесійної світської теології"

15 09 2011   Геннадій Христокін, Юрій Чорноморець Публікації, Богослов'я, Аналітика

Неможливість "надконфесійної світської теології"

14 серпня 2011 року інтернет-портал «Релігія в Україні» опублікував статтю Юрія Вестеля «Теологія як наука і предмет викладання: на шляху до концепції світської теологічної освіти в Україні». Майже всі судження автора викликають здивування. Засадничі положення та висновки статті радикально розходяться із загальним смислом теології, як вона прописана в документах ВАК і МОН. Загальні роздуми автора про теологію страждають на постійні спрощення та суб’єктивізм. На наше глибоке переконання, якщо справа теології в університеті буде обґрунтовуватися за допомогою таких статей, то теологія як університетська дисципліна навряд чи відбудеться. Тому необхідна критика положень зазначеної статті та розмова про все, що було «спрощене» або «опущене» Юрієм Вестелем.

Протестантская теология и философия религии: встречи на границах иного

4 09 2011   Михаил Черенков Публікації, Богослов'я

Протестантская теология и философия религии: встречи на границах иного

Протестантская теология – сложный феномен в истории Церкви, до сих пор не концептуализированный в ее целостности. При всем внутреннем богатстве, сложносоставном характере, в самом ее основании есть нечто, предрасполагающее к диалогу с философией...

Чи має Україна релігієзнавство? Нотатки на полях книжки про «кінець світу»

25 08 2011   Сергій Савченко Публікації, Богослов'я, Історія, Рецензії

Чи має Україна релігієзнавство? Нотатки на полях книжки про «кінець світу»

Ця стаття і справді постала з нотаток. Вони з᾽явилися вже на першій сторінці, коли зі змісту я дізнався, що Свідки Єгови є протестантами. З цікавості почав читати далі. З кожною сторінкою подібні речі накопичувалися як лавина, що й змусило мене взятися за рецензійний огляд. Власне, я наважився розпочати його тому, що не знайшов жодної рецензії на книжку Докаша з часу її виходу у світ 2007 року. Маю на увазі саме рецензію, а не замовну панегіричну  анотацію в якому-небудь інститутському збірнику...

Опыт зла и проблема его осмысления

24 08 2011   Тарас Борозенец Публікації, Богослов'я

Опыт зла и проблема его осмысления

В этом опытная основа и болевой нерв проблемы теодицеи – проблемы согласования опыта зла с истиной бытия Бога как абсолютного и всемогущего Блага. В осмыслении важности этой проблемы между верующими и неверующими наблюдается редкое единодушие. Как первые, так и вторые признают, что проблема теодицеи является самой сложной и актуальной для конструктивного и плодотворного диалога между ними.

Екуменічна герменевтика спадковості як рецепт для православно-католицького поєднання

23 08 2011   Микола Крокош, доктор богослов'я, УГКЦ Публікації, Богослов'я

Екуменічна герменевтика спадковості як рецепт для православно-католицького поєднання

Православна і Католицька Церкви ввійшли у вирішальну фазу богословського «діалогу істини», котрий триває вже майже три десятиліття. На порядку денному вже кілька років стоїть одне з вирішальних питань, що розділяє православних і католиків – становище римського єпископа в Церкві. Однак це далеко не єдине питання, щодо якого потрібно дійти порозуміння для того, щоб нарешті, після тисячоліття розколу між Сходом і Заходом...

Фантазии архимандрита Рафаила Карелина о языке православной иконы

18 08 2011   Дмитрий Марченко Публікації, Рецензії, Богослов'я

Фантазии архимандрита Рафаила Карелина о языке православной иконы

Ввиду частой полемики вокруг творчества архимандрита Рафаила (Карелина) меня попросили высказать свое мнение о его книгах. Признаюсь, я не вхожу в круг поклонников о. Рафаила, и его книги мне тяжело читать по ряду причин. Но мимо одного издания я, как иконописец, просто не мог пройти. Ещё в 1997 году издательство «Сатис» выпустило книгу о. Рафаила под названием «О языке православной иконы». Книгу я прочёл много позже, но она не оставила меня равнодушным, поскольку повторяет множество околоцерковных мифов, которые часто попадаются в популярной литературе об иконе, а кое-где содержит и откровенные ереси.

НОВИНИ

Всі матеріали

останні коментарі

Українська держава не вим...

dutchak1

dutchak1 написал:

 ВІНК wink 

Богослів’я під прицілом: ...

dutchak1

dutchak1 написал:

мракобісний маніфест wink 

Подкаст з Оксаною Горкуше...

dutchak1

dutchak1 написал:

Хтось уже писав — українська наука це як “совєтскоє шампанскоє” - і не совєтскоє і не шампанскоє. wink І в цьому явищі тих наук “українське релігієзнавство” одне з найогидніших явищ. Життя якось продовжується і економічні, технічні науки мають шанс очиститись, існувати. “Релігієзнавство” такого шансу немає.

 

Подкаст з Оксаною Горкуше...

dutchak1

dutchak1 написал:

Одна з яскраво-сірих представників українського релігієзнавства. wink 

Проблема українського пра...

dutchak1

dutchak1 написал:

Так, сьогодні ми маємо унікальну ситуацію – два центра релігійного впливу і більше нічого. Тільки ці міфічні центри, міфічний вплив і міфічні організації. Причому не дві, в нас всі церкви міфічні організації і хоча гострий конфлікт тільки у двох, це не гарантує від інших конфліктів у майбутньому. Пригадаймо — у нас вже був один, зараз затихарений, тоді коли легалізували УГКЦ і почались поза державні і поза церковні бійки на майні. І тепер туди, в ті міфічні впливи намагаються зайти ще й братчики з консолідованими намірами руйнування одних міфів, потім, очевидно консолідовано будуть творити другі міфи...Все решту — офіційно, неофіційно, делегітимізація, напіввизнані — пусте. І от якщо говорити про припинення конфліктів, теперішніх і легко прогнозованих майбутніх, то це припинення повинно бути не на годину чи на день, а таке припинення, яке виключає конфлікти як церков між собою так і церков з державою. Припинення і відносини мають будуватись на чомусь стабільному, постійному. Таким постійним, що існувало тисячоліття і існує сьогодні є канонічне право і право світське, яке, виявляється, походить від канонічного. Далі, перед об’єднанням, навіть якщо воно не відбудеться, необхідно завершити роз’єднання церков як суб’єктів права в полі українського права. Тут у нас “кайдашева сім’я”, “діти” підросли і “батьки” чи держава повинні між ними якось поділити спадок, майно. Християнські церкви самі чи за посередництвом держави повинні почати договорюватись по майну між собою. Необхідно вгамувати те мародерство, “загарбницькі” надії, за якими деякі церкви, використовуючи Закон України “Про свободу совісті та релігійні організації” надіялися тими “переходами” парафій прискорити чи замінити ту декларовану єдність. Це марні надії. Церкви повинні зафіксувати поточний майновий стан, припинити грабункові переходи і договоритись між собою — Все, припиняємо! Від сьогодні це майно, яке має кожна парафія кожної церкви стає майном всіє церкви. Як у канонах.(!) Кожна церква від дати договору повинна відмовитись від подальших претензій одна до одної по майну а також відмовитись у використанні в відносинах між собою Закону України “Про свободу совісті та релігійні організації”. Потім, міфічні організації-церкви повинні у держави вимагати легалізації, введення їх у правове поле як автономних об’єднань і надання цим об’єднанням статусу юридичної особи. Наслідком цього буде те, що церква буде мати власне майно згідно своїх канонів і зможе захищати сама себе в судах. По релігійному закону у нас з майном бордель і до тих речей, на які можна дивитись вічно, типу вогонь горить, вода біжить, можна добавити ще одну - дивитись як церкви ділять культове майно. Адже ніколи, після чергового переділу, ні церкви, ні парафії не стають повноцінними власниками майна. Вони по українському закону тільки власники тимчасові, до чергового переділу...😄До того часу, коли знову не виникне в православному середовищі чергове збурення, чергова хвиля переділу майна і християни знову почнуть квасити один одному носи і ділити храми.

І от з цього, вищенаведеного, легко напрошується висновок - “фундаментальний підхід до забезпечення релігійних прав і свобод” у нас почнеться після утилізації релігійного закону і ця грамотна утилізація сама почне запуск статті 35 Конституції України. До речі — грамотна утилізація утилізує також ті, “антицерковні”, закони. Вони у нас не “антицерковні” а “антихристиянські”, “більшовицькі”...