Вхід

У вас немає акаунту на Religion.in.ua? Зареєструйтесь

Богослов'я
Чи має Україна релігієзнавство? Нотатки на полях книжки про «кінець світу»

25 08 2011   Сергій Савченко Публікації, Богослов'я, Історія, Рецензії

Чи має Україна релігієзнавство? Нотатки на полях книжки про «кінець світу»

Ця стаття і справді постала з нотаток. Вони з᾽явилися вже на першій сторінці, коли зі змісту я дізнався, що Свідки Єгови є протестантами. З цікавості почав читати далі. З кожною сторінкою подібні речі накопичувалися як лавина, що й змусило мене взятися за рецензійний огляд. Власне, я наважився розпочати його тому, що не знайшов жодної рецензії на книжку Докаша з часу її виходу у світ 2007 року. Маю на увазі саме рецензію, а не замовну панегіричну  анотацію в якому-небудь інститутському збірнику...

Опыт зла и проблема его осмысления

24 08 2011   Тарас Борозенец Публікації, Богослов'я

Опыт зла и проблема его осмысления

В этом опытная основа и болевой нерв проблемы теодицеи – проблемы согласования опыта зла с истиной бытия Бога как абсолютного и всемогущего Блага. В осмыслении важности этой проблемы между верующими и неверующими наблюдается редкое единодушие. Как первые, так и вторые признают, что проблема теодицеи является самой сложной и актуальной для конструктивного и плодотворного диалога между ними.

Екуменічна герменевтика спадковості як рецепт для православно-католицького поєднання

23 08 2011   Микола Крокош, доктор богослов'я, УГКЦ Публікації, Богослов'я

Екуменічна герменевтика спадковості як рецепт для православно-католицького поєднання

Православна і Католицька Церкви ввійшли у вирішальну фазу богословського «діалогу істини», котрий триває вже майже три десятиліття. На порядку денному вже кілька років стоїть одне з вирішальних питань, що розділяє православних і католиків – становище римського єпископа в Церкві. Однак це далеко не єдине питання, щодо якого потрібно дійти порозуміння для того, щоб нарешті, після тисячоліття розколу між Сходом і Заходом...

Фантазии архимандрита Рафаила Карелина о языке православной иконы

18 08 2011   Дмитрий Марченко Публікації, Богослов'я, Рецензії

Фантазии архимандрита Рафаила Карелина о языке православной иконы

В виду частой полемики вокруг творчества архимандрита Рафаила (Карелина) меня попросили озвучить несколько мыслей о его книгах. Признаюсь, я не вхожу в круг поклонников о.Рафаила, и его книги мне тяжело читать по ряду причин. Но мимо одного издания я, как иконописец, просто не мог пройти мимо...

Зміна смислових акцентів у стратегії взаємодії зі світом Католицької Церкви

7 07 2011   Оксана Горкуша Публікації, Богослов'я, Аналітика

Зміна смислових акцентів у стратегії взаємодії зі світом Католицької Церкви

Перехід християнства із другого тисячоліття у третє для Католицької Церкви супроводжується змінами смислових акцентів у взаємодії зі світом, що є логічним процесом трансформації уявлень про її роль та місце у наявних соціально-світоглядних умовах з одного боку, а з іншого – наслідком попередньої діяльності з адаптації в секуляризованому, полірелігійному, але ж витоково традиційно–християнському європейському цивілізаційному контексті. Ілюстраціями цієї зміни є погляди двох католицьких пап: Івана Павла ІІ та його наступника – Бенедикта XVI.

Что такое вера в Послании к Евреям (11:1)?

30 06 2011   Юрий Вестель Публікації, Богослов'я

Что такое вера в Послании к Евреям (11:1)?

Первый стих 11-й главы Послания к Евреям принадлежит к числу часто цитируемых библейских стихов, потому что в нем дано как бы определение веры («как бы», т.к. все же это не строгое определение). Цитируют обычно с целью что-то подтвердить или опровергнуть. Однако часто тому, кто цитирует этот стих, невдомек, что вряд ли его можно так спокойно класть в основу чего-либо. Это один из трудных стихов, так что сначала следовало бы истолковать его самого, а уж потом приводить как свидетельство или обоснование чего-то иного.

10 положительных примеров Римской Церкви

24 06 2011   Игумен Феогност (Пушков) Публікації, Богослов'я, Аналітика

10 положительных примеров Римской Церкви

Могут ли православные научиться чему-то хорошему от Католической Церкви? Все чаще священники и миряне, имеющие опыт общения с западными христианами, задаются этим вопросом. Клирик Северодонецкой епархии УПЦ игумен Феогност (Пушков) предлагает читателям «Религии в Украине» десять положительных примеров, которые, по его мнению, не грех заимствовать у Запада.

Проблема бытия Божия – проблема человеческого опыта

7 06 2011   Тарас Борозенец Публікації, Богослов'я

Проблема бытия Божия – проблема человеческого опыта

Атеисты любят говорить, что бытие Божие доказать нельзя, поскольку Его не существует. Однако с чисто логической точки зрения нельзя доказать не только бытие Божие, но и Его небытие. Истина бытия Божия так же недоказуема, как и неопровержима. Причем бытие или небытие недоказуемо и неопровержимо не только по отношению к Богу, но и к любому сущему, свойству, явлению, процессу...

Молчаливые вестники Рая

5 06 2011   Яна Ермолина Публікації, Богослов'я

Молчаливые вестники Рая

Слово «животное» в древних языках означает «живое существо». Оно могло относиться не только к животным, но и к человеку, ангелу или даже богу, как в псевдоплатоновых «Определениях»: «Бог – животное бессмертное». Наше родство с животными особенно остро сознается в общем происхождении из земли и ожидающей всех общей участи – смерти. Вся человеческая история судьбоносно переплетена с животным царством, явлена накалом драматически напряженных взаимоотношений двух миров – человеческого и животного...

Несколько замечаний по поводу киевских диспутов «Есть ли Бог?»

30 05 2011   Юрий Вестель Публікації, Богослов'я

Несколько замечаний по поводу киевских диспутов «Есть ли Бог?»

Началом религии нередко полагают желание жить вечно. Православные в ответ на вопрос о цели и смысле их жизни часто отвечают: спасение. Для многих — пожалуй, для подавляющего большинства — это, наверное, так. Но в этом ли настоящий исток религиозной веры и, соответственно, смысл религиозной жизни?..

Можно ли доказать, что Бог есть? По следам прошлого и в преддверии нового киевского диспута о существовании Бога

19 05 2011   Юрий Вестель Публікації, Богослов'я, Аналітика

Можно ли доказать, что Бог есть? По следам прошлого и в преддверии нового киевского диспута о существовании Бога

Диспут 13 апреля 2011 года в Киевском политехническом институте с несомненностью показал, на мой взгляд, одно: градус интереса к этой теме неожиданно высок. Организаторы опасались, что зал едва ли наполнится, но случился, что называется, аншлаг: стоящих было почти столько же, сколько сидящих. Однако содержание диспута, судя по откликам, у многих оставило неудовлетворенность. Нижеследующие заметки вызваны к жизни отчасти открывшимся интересом к проблеме, а отчасти собственными многолетними размышлениями на эту тему и желанием кратко сформулировать свои выводы. Тем более, что вскоре предстоит новый диспут «Есть ли Бог?» между студентами КПИ и КДАиС.

Соціальний католицизм: “Rerum novarum” і пошуки соціальної справедливості

16 05 2011   Тетяна Шевченко Публікації, Богослов'я, Історія

Соціальний католицизм: “Rerum novarum” і пошуки соціальної справедливості

15 травня виповнюється 120 років від оголошення папою Львом ХІІІ енцикліки “Rerum novarum”, яка стала відповіддю Католицької Церкви на радикально нову соціальну ситуацію — стрімкий розвиток капіталізму, експлуатацію робітників та поширення соціалістичних впливів у робітничому середовищі. Короткий огляд концепцій головних представників соціального католицизму та його організацій показує, що підґрунтям «Rerum novarum» стали головні оцінки та концепції соціальних реформ, які уже розробляли католицькі реформатори протягом майже півстоліття...

Йозеф Ратцінґер vs теологія визволення

27 04 2011   Тетяна Шевченко Публікації, Богослов'я, Історія

Йозеф Ратцінґер vs теологія визволення

Іоанн Павло ІІ казав, що соціальне вчення Церкви не є якимось «третім шляхом» між ліберальним капіталізмом і марксистським колективізмом, ані жодною ідеологією. Він бачив соціальну доктрину Церкви як рефлексію моральної теології, а навчання і поширення соціального вчення Церкви – як складової її євангелізаційної місії. Колишній префект Конгрегації Доктрини Віри Иозеф Ратцінґер, який у 2005 р. став папою, зайняв більш жорстку позицію щодо теології визволення...

Понимание Евхаристии в различных христианских конфессиях

21 04 2011   Владимир Бурега Публікації, Богослов'я, Історія

Понимание Евхаристии в различных христианских конфессиях

Учение о Евхаристии было и остается одним из пунктов серьезных расхождений между различными христианскими конфессиями. Особенно важно подчеркнуть, что это учение не является отвлеченной доктриной, не имеющей прямого отношения к повседневной жизни «рядовых» христиан...

Мысли о Павле, патриархе Сербском

14 04 2011   Юрий Вестель Публікації, Богослов'я

Мысли о Павле, патриархе Сербском

В нескольких словах патриарх «решил» 4 величайшие проблемы, на протяжении многих веков порождавшие бесконечные дебаты. Понятно, что в полном смысле слова он не «закрыл» эти проблемы (поэтому здесь столько кавычек), и все же эти предельно лаконичные высказывания просты и мудры в достаточной мере, чтобы простому же и нелукавому сердцу и непредубежденному уму открыться как решающие ответы...

Византийский неоплатонизм без мифов... Часть II

8 04 2011   Юрий Черноморец, Евгения Черноморец Публікації, Богослов'я

Византийский неоплатонизм без мифов... Часть II

Ю. Черноморец – всего лишь выдвигает научные гипотезы на основании анализа текстов и анализа истории духовных движений (и дискуссий) в Византии. Конкуренция интерпретаций была бы возможна, если бы Т. Борозенец написал свою книгу о византийском богословии – такого же объема и качества (где продемонстрирует, что сам он свои собственные требования выполняет полностью)...

Теологія визволення: відповідь на несправедливість капіталізму чи єресь?

6 04 2011   Тетяна Шевченко Публікації, Богослов'я, Історія

Теологія визволення: відповідь на несправедливість капіталізму чи єресь?

40 років тому, 1971 року, у Лімі побачила світ праця отця Ґуставо Ґутієрреса «Teología de la liberación» (англійська назва – «A Theology of Liberation: History, Politics, Salvation»), яка поклала початок теоретичному обґрунтуванню теології визволення. Сучасні історики називають теологію визволення однією з головних причин конфлікту та найбільших зіткнень між Апостольською Столицею та католицизмом Нового Часу та загрозою для правовірності католицької віри в розумінні Риму.

Византийский неоплатонизм без мифов, или О сумме ошибок Т. Борозенца

6 04 2011   Юрий Черноморец, Евгения Черноморец Публікації, Богослов'я

Византийский неоплатонизм без мифов, или О сумме ошибок Т. Борозенца

Тарас Борозенец не первый пытается прилагать к анализу византийской мысли благочестивые по видимости штампы. Новизна рецензируемой монографии в том, что в ней все эти штампы и стереотипы деконструированы. Рецензент этого не замечает и продолжает повторять те стереотипные фантазии о патристике, которые существовали ранее, и добавляет еще и свои...

«Византийский неоплатонизм»: миф или реальность?

4 04 2011   Тарас Борозенец, кандидат философских наук Публікації, Богослов'я, Рецензії

«Византийский неоплатонизм»: миф или реальность?

При всей своей актуальности, оригинальности и масштабности монография Юрия Черноморца «Византийский неоплатонизм от Дионисия Ареопагита до Геннадия Схолария» не лишена существенных недостатков. Если автор сможет кардинально пересмотреть свою ошибочную концепцию... то получится работа высочайшего научного уровня.

Образ современности в историософии С.Н. Булгакова

28 03 2011   Тарас Борозенец Публікації, Богослов'я

Образ современности в историософии С.Н. Булгакова

С.Н. Булгаков принадлежит к тем мыслителям, которые старались не выживать, но именно жить в современности ‑ пытались, как могли и не могли, нести тяжкий крест мысли во всё более обессмысливающемся мире, пытались плыть против течения, тем самым указывая миру на гибельность направления его движения, пытались спасти мир, призывая его одуматься...

«Классические» ошибки в восприятии православного богослужения

25 03 2011   Диакон Андрей Глущенко Публікації, Богослов'я

«Классические» ошибки в восприятии православного богослужения

Есть слова и обороты, которые кажутся на первый взгляд большинству прихожан совершенно понятными и не требующими разъяснений. Но на поверку оказывается, что их подлинный смысл чаще всего далек от, казалось бы, очевидного предположения. Надо честно признать, что прихожане привыкли не понимать богослужения и даже явные ошибки перевода воспринимают совершенно безучастно. Однако виноваты ли в этом сами прихожане?..

Византия: непростая история православной теологии

25 03 2011   Дмитрий Бирюков Публікації, Богослов'я, Рецензії

Византия: непростая история православной теологии

Монография «Византийский неоплатонизм от Дионисия Ареопагита до Геннадия Схолария» Юрия Черноморца выражает новый взгляд на такую активно развивающуюся научную область, как исследования византийской философии, и этот взгляд заслуживает внимательного отношения...

Пятидесятый псалом. Опыт популярного филологического комментария... Часть II

18 03 2011   Юрий Вестель Публікації, Богослов'я

Пятидесятый псалом. Опыт популярного филологического комментария... Часть II

«Сeрдце» (евр. <лэв>) — одно из самых оригинальных библейских понятий. Это нечто самое внутреннее в человеке, глубочайший центр человеческого существа в самых разных смыслах: и центр телесных жизненных сил, нечто близкое понятию души, и средоточие чувств, например, любви, страха и мужества; оно же есть нравственно-религиозная основа, источник воли и намерений, разума, размышлений, внимания, памяти, сознания-совести. Таким образом, Давид просит об очищении самой основы своего существа, личности...

Пятидесятый псалом. Опыт популярного филологического комментария к церковнославянскому тексту

16 03 2011   Юрий Вестель Публікації, Богослов'я

Пятидесятый псалом. Опыт популярного филологического комментария к церковнославянскому тексту

Филологический (точнее, историко-филологический) комментарий написан с целью прояснить тесно связанные с языковыми фактами содержательные особенности текста, которые не лежат на поверхности и не очевидны тому, кто не знаком с оригиналом. Задача такого комментария не духовно-назидательная, а просветительская, почти чисто информативная.

Размышления о киевской лекции Сергея Аверинцева

21 02 2011   Юрий Вестель Публікації, Богослов'я

Размышления о киевской лекции Сергея Аверинцева

Какое чувство наиболее характерно для подлинной религиозности? Многие нерелигиозные люди ответят, пожалуй, что страх, многие религиозные, особенно христиане скажут, что любовь. Мне кажется, что правы скорее первые, хотя сами они обычно не понимают эту мысль во всей ее глубине... Сегодня - годовщина смерти Сергея Аверинцева.

НОВИНИ

Всі матеріали

останні коментарі

Священик Сєверодонецької єпархії УПЦ (МП) звершив чин в...

Onufriy

Onufriy написал:

Та це прямо чудо!...
Схоже, що "капітан сьогодні був тверезий"

Харків'яни вимагають у парафії УПЦ (МП) відновити колі...

Onufriy

Onufriy написал:

порушення Закону України «Про охорону культурної спадщини» в Харкові давно набули системного характеру

Прокляті воцерковлені дикуни! what
Але ще більше гріха - на місцевих адміністративних беззаконниках і фарисеях

Знайдіть на цьому бланку згадку про УПЦ

dima222

dima222 написал:

Митрополита Лазаря давно треба було оголосити персоною нон грата в Україні - а тим часом його рідним брат Дмитро у Дунаєві біля Почаєва в селі, яке приєдналося до ПЦУ, намагається будувати нову церкву. І точно за гроші Лазаря, бо всі племінники Лазаря - сини та родичі Дмитра, служать священиками у Криму. 

Філарет готовий до розколу ПЦУ. Єпархії починають відме...

Onufriy

Onufriy написал:

Що б його іще зробити православній ієрархії для того, щоб уже остаточно відвернути українців від православ'я? belay
на цьому соборі не я головував як патріарх, а головував представник Вселенського патріарха, тому то не наш собор. То собор Константинопольської церкви

what request 

Чем Зеленский страшен для православия

Onufriy

Onufriy написал:

Добрячий текст +5!
 
51-е правило Шестого Вселенского собора запрещает всем христианам посещать комедийные представления... программы с участием Зеленского подпадают под анафему, так как усеяны непристойностями

З огляду на це, православна Церква не повинна б агітувати за Зеро... feel

Але... wink в УПЦ МП тепер усе інакше...

Дійсно, ну як же можна не підтримати чоловічка? Тим більше, коли він - за "електронний концтабір"? winked

Грецький Центр теологічних досліджень пропонує вихід з ...

Onufriy

Onufriy написал:

 
ПЦУ та УПЦ (МП) сформують єдиний православний Синод...

Які дикі пропозиції! belay   
Які страшно відстали ці греки! angry
Вони нічогісінько не знають про "вЬру православную": ні про "російський світ", ні про "вєлічіє", ні про "богоданість" Пу!..
І вже тим більше - про "єресь українства", "єресь гуманізма" і богомерзотність геометрії!!

Ну як же зможуть правовірні овечки святоросійства возсісти поряд з козлищами жидорептилоїдства?!! recourse

Польская Православная Церковь поддерживает украинскую а...

Філософ

Філософ написал:

Польська ПЦ це збір неуків радянського зразка. Вже давно доведено апостольське спадкоємство колишніх УАПЦ і УПЦ КП. Тому всі розмови про "перерукополеження" є безпідставними. Тимбільше з ієрархами ПЦУ спіслужив Вселенський патріарх!

Циркулярний лист Тюченської єпархії. Про духовні критер...

Onufriy

Onufriy написал:

1. Вибір 2019 дійсно пісний... recourse 
2. Пророцтво Лепехи збулося:
"аполітичні" москвовіри агітують за ЗЕро-кандидата
Всеволод Чаплін: "надо достигать договоренностей с лидером гонки (Зеленским), требуя письменных гарантий прекращения гонений на каноническую Церковь, возвращения политэмигрантов и критиков «европейского выбора» в политику... назначения министром культуры (он курирует религию) Юрия Бойко, Виктора Медведчука, Вадима Новинского или Василия Анисимова..."
"Порошенко – абсолютное зло"
love
https://credo.press/223778/

Всеукраїнська Рада Церков закликає робити вибір президе...

Onufriy

Onufriy написал:

мусимо усвідомити: якою повинна бути наша держава?

Яке питання, така і відповідь. feel Для терезої відповіді доречніше усвідомити, чого ми хочемо від майбутнього президента?
1. Особистого багатства?
2. Подолання людської продажності "в окремо взятій країні"?
3. Припинення глобального міжнародного конфлікту?
Твереза відповідь можлива лише у тому випадку, якщо ми чекаємо чогось іншого. Бо ніякий президент не зробить вас багатим, не "подолає корупції" і не "припинить війни"

Це якщо він не "чарівник з голубого вертольота" recourse


Як відбувається перехід з УПЦ МП в ПЦУ

dutchak1

dutchak1 написал:

Пасхавер десь писав, що «Когда-то один из руководителей Европейского союза неофициально сказал: «Если бы русские не были белыми, у нас бы к ним претензий не было. А так ведь белые, вроде бы свои, но не как мы». То же самое можно сказать и про нас». І там, далі, Пасхавер писав що у нас цінності інші. Добавимо – не тільки інші але і з тими цінностями, які ми переносимо від цивілізації і від Європи до нас, проходять дивні метаморфози.

Ми дикунський, варварський народ і це особливо видно в нашому дикунському, варварському релігійному законодавстві.  Причому це якесь небачене і неописане варварство. Ми користуємось речами і благами цивілізації і одночасно реконструюємо суспільні відносини, схожі на описи з шкільних історичних підручників про давні часи. Наші відносини це якась амальгама з давнього, застиглого в часі ординства, на яке додатково наклалась катастрофа 1917 року.  Для прикладу -  всі ці ламентації про захист автономії громади, про захист права свободи вибору підпорядкування, про свободу переходу громади – це все для придурків і убогих. Так, автономія релігійної громади є одним з основних положень міжнародного права, міжнародних угод, які підписала Україна. Але в них це означає що громада самостійно визначає себе автономною, самостійно проводить свої межі в яких живе і порядкую по своїх власних установах і правилах. Визнання державою цієї автономії є похідне від волі самої громади. У нас же, незважаючи на те, що всі християнські церкви в Україні визнають автономною всю церкву, держава приймає закон яким фактично нищить церкву, робить самостійними і незалежними парафії. Далі держава проголошує ту свободу «підпорядкування» і береться її захищати. Тут можна  звернути увагу, що послідні зміни в ст.8 релігійного закону, якими намагаються регулювати і захищати те «підпорядкування», в рівній мірі відносяться до зареєстрованих громад і до громад, які навіть не повідомляють державні органи про своє утворення. Який зміст має тоді та детальна регламентація прописана в ст.8 для тих громад? Що законодавець збирається «захищати» в цьому випадку? Здоровий глузд тут підказує, що парафія при діючому законі може міняти підпорядкування хоч кожної години і 24 рази на добу. Це право декларативне і його неможливо ні порушити ні захистити. Проблеми виникають тільки у парафій-юросіб і це є проблеми не «захисту» якоїсь свободи громади а проблеми майна. І тут вже видна друга придуркуватість і щоб її побачити, треба читати Цивільний кодекс, читати на рівні першого курсу юрфаку. Все, що відбувається з юрособою, абсолютно все описано цивільним правом і хто може пояснити, використовуючи цивільне право – що таке зміна підпорядкування юрособою? Що таке канонічне підпорядкування з точки зору ЦК? Що відбувається з юрособою при такій зміні підпорядкування чи з тою особою, якій стають підпорядковані? Абсолютно нічого і це є повна дурня, яку придуркуватий український законодавець і на пару з ним такий же придуркуватий український релігієзнавець взялись захищати світським правом. Термін «зміна підпорядкування» в цивільному праві має інший зміст чим той, який вкладають у нього віруючі і в реальності це означає зміну віри частиною віруючих чи ще якісь канонічні нюанси в цій вірі.  Але саме цивільне право не в змозі описати і навіть не існує таких правових термінів які б описали це «підпорядкування» чи цю зміну віри чи якісь зміни у вірі. Цивільному праву байдуже до цих змін і громада може міняти «підпорядкування» у всьому діапазоні світових релігій і культів, залишаючись згідно положень нашого релігійного закону одною і тією ж юридичною особою(!). Звучить це безглуздо як і безглузді наші намагання цивільним правом «захищати» чи «регулювати» такі переходи юридичної особи. Зміст це би мало тільки в тому випадку, як би ми  доказували всім і переконували всіх в тому, що юридична особа може вірити в Бога.

Ну і повна дурня вже по майну. Для розуміння примітивно можна виділити три рівня розвитку права власності. Перший, дикунський або нульовий. Якщо дикуну сказати що ця річ є власністю Джона чи Івана, він порахує тебе за божевільного. Річ може бути тверда, м’яка, кольорова, кругла, квадратна але як вона може мати признаки Джона, як це знайти, де в ній той Джон. Другий рівень, варварський, це коли власністю є те, до чого можеш дотягнутись і що можеш захистити. Третій рівень це вже цивілізовані, складні і абстрактні правові терміни, за якими навіть річ Джона, яку він передав тимчасово комусь чи загубив – все одно залишається його. І от на другому рівні вже видно шляхи до цивілізованої власності, її початки. Початок йде від того, що власністю стає те, що ти сам визнаєш своїм. Наприклад – йдеш по вулиці в штанях і ці штані є твої не тому, що вони нумеровані і по номеру держава указом визначила їх твоїми а тому що ти їх сам визнав своїми. Після цього самостійного визнання держава починає ці штані захищати як твої. Так і тут. В 1991 році, коли держава почала ліпити відносини з церквами, вона в діалозі з ними повинна була бачити, що вони визнають своєю власністю і як нею розпоряджаються. А вони, всі християнські церкви України, визнають власниками церковного майна не громади а всю церкву. Незважаючи на те, держава, в порушення конституційного відділення, влізла в церкви і сама «призначила» власниками парафії, зробила з церкви збіговисько незалежних юридичних осіб з гібридними статутами, зі статутами в яких поєднала бульдога з носорогом – світське і канонічне право. І от вже і ПЦУ, підтанцьовуючи Порошенку, приводить свій статут у відповідність до дикунського закону, записує церкву як зібрання незалежних юросіб, утворених по ЦК України. А на початках, в першому варіанті Статуту, писалось про церкву як особу, яка сама будує відносини з державою. І тут буде цікаво поспостерігати, як ПЦУ буде далі творити свої документи, особливо парафіяльні. Як визначить власність.

Тобто, ми не то що залишаємось на дикунському рівні, ми навіть заблокували його можливий розвиток. Можна подивитись на конфлікт у Львові, де громада УГКЦ намагається залишити за собою костел. Скільки там в обговоренні позбігалось буйних, дикунів, клянуть поляків, Мокшицького, розкопують старі могили! Врешті УГКЦ, яка претендує на цивілізованість, ліквідовує буйну парафію. Наслідок – новий припадок в мереживному обговоренні. Ще приклад. Можна почитати фантастичний матеріал на «Релігія в Україні», як в позаминулому столітті у Львові цивілізовано вирішували долю покинутого румунського храму. Фантастичний матеріал в порівнянні з нашим дикунством. Ми не то що стоїмо на місці, ми навіть вдаємо якось рухатись реверсом в минулі часи і при цьому приймаємо законодавство, яке захищає мародерство. Закон №4128 – це Закон Мародерів. У всі часи мародерство було ознакою військових конфліктів, при яких військові загони або банди найманців грабували беззахисне населення на територіях, статус яких тимчасово був не встановлений. Так і у нас. Використовуючи реальну війну, політики і законодавці «організували» законоподібний грабунок одних громад громадян другими громадами громадян, розділених релігійними переконаннями. І це особливо вражає, оскільки мародерами стають християни і їх спільноти. Адже ж саме в християнському середовищі в давні часи виникло розділення церковного і світського права, при якому християнське середовище залишилось ізольованим місцем де панували моральні основи керування церковним майном. Збереження цього середовища здійснено радикальним відділенням від світського права і оскільки  суть керування церковним майном не у застосуванні правових конструкцій, а в здійсненні місії церкви, то і успіх цієї місії став критерієм правильності прийняття рішень і здійснення тих чи інших дій з церковним майном. У нас же безглузді спільноти заполітизованих громадян, які вважають християнство просто громадським рухом з формальним моральним законодавством, притягнули в християнське середовище світське право, причому у гіршому його варіанті. Адже навіть світські юридичні особи, при виникненні конфліктів і суперечок між засновниками громади про використання майна, дають право тим громадянам, які кінцево не погодились з рішеннями громади, вийти з громади разом з тим майном, яке вони вклали. Тобто, якщо в християнській громаді не існує християнських відносин з іншими членами громади, які могли б керувати ними при залагодженні майнових питань, якщо громада «голосуванням» позбавляє участі у вирішенні майнових питань меншу кількість громади то, за відсутності християнських відносин, необхідно би мінімально зберегти хоч якусь справедливість до своїх земляків і сусідів і виключити мародерство. Якщо християнська справедливість і моральні відносини тут відсутні то тоді необхідно зберегти цивілізовану, світську справедливість.  Тобто тоді, в продовження світського правила про фіксоване членство в громаді, це членство необхідно доповнити таким же світським обліком внесків і пожертв кожного фіксованого члена громади. І при виключенні любого члена громади, громада повертає йому ті внески або компенсує їх.

 

Який порядок проведення перевірок релігійних організаці...

dutchak1

dutchak1 написал:

Добре було б якби юрист пояснив собі, і нам всім в тому числі, як він з'єднав релігійну організацію з господарською діяльністю у її законодавчому визначенні?  Наведем визначення -

Господа́рська дія́льність — будь-яка діяльність, в тому числі підприємницька, пов'язана з виробництвом та обміном та переробкою матеріальних і нематеріальних благ, що виступають у формі товару.

Під господарською діяльністю в Господарському кодексі України розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. (ст. 3 ГК України)

Страдания за Москву, это не страдания за Христа ‒...

Onufriy

Onufriy написал:

"головний місіонер РПЦ" з азартом доводить, що 1+1=2 love
Очевидна актуальність кураєвського просвітництва для святоросичів РПЦ є найкращим доведенням смерті "російського православ'я"

Те що сьогодні животіє на москві - не православ'я, а зла і погибельна єресь 
в духе своей готтентотской этики

Не «нас ради, человек», а «ее ради, епархиальной собственности, сшедшаго с небес»


Вікарій Київської митрополії УПЦ (МП) — власник двох ав...

В. Ясеневий

В. Ясеневий написал:

ну и правильно.Чего терятся. Жизнь дается только один раз.Поэтому нужно брать от неевсе что можна...Многая Вам лета, дорогой владыка. Притом, наиканоничнейший...

Старый дуб рухнул. И тут, началось…

В. Ясеневий

В. Ясеневий написал:

Воистину христианство уже давно умерло!   Вместо тяжелой борьбы с пристрастиями и грехами в себе для перерождения и преображения человека( ества) , мы (не все ли?),  говорим  и призываем только(!)  к внешнему исполнению обрядов..Где же эти совершенные ПОСЛЕДОВАТЕЛИ ХРИСТА??? О, как хотелось бы хотя бы посмотреть на них...А они должны были бы сами  спастись и СПАСТИ ВЕСЬ МИР!!! Кто же и куда нас и весь мир ведет???

Депутат Денис Бородюк: «Ни один олигарх столько не укра...

Onufriy

Onufriy написал:

люди, которые не боятся Бога, не доверяют и другим людям

Ни один олигарх столько не украдет, сколько крадут все украинцы понемножку

мы живём просто-напросто не по средствам

Толковий єретик адвентист. Добряче сказав +5!