Вхід

У вас немає акаунту на Religion.in.ua? Зареєструйтесь

Богослов'я
Аналіз соціальної дійсності як першочергова задача герменевтики Теології Визволення

5 02 2015   Анатолій Денисенко Публікації, Богослов'я

Аналіз соціальної дійсності як першочергова задача герменевтики Теології Визволення

Тверезо оцінити дійсність – ось чим сьогодні в першу чергу потрібно зайнятися теологам

Церковь и идеология: разделения и редукции. Часть II

26 01 2015   Архимандрит Кирилл Говорун Публікації, Богослов'я, Аналітика

Церковь и идеология: разделения и редукции. Часть II

Идеологии создают внутри Церкви разделительные линии. Одна из наиболее глубоких линий в современной церковной жизни по-прежнему проложена между “консервативной” и “либеральной” доктринами...

Київська ідея в сучасному релігійно-культурному дискурсі

26 01 2015   Юрій Чорноморець Публікації, Богослов'я, Аналітика

Київська ідея в сучасному релігійно-культурному дискурсі

Для мене як дослідника релігійної філософії Візантії видається дитячою помилкою протиставлення ідеї Києва як другого Єрусалиму ідеї Константинополя як другого Риму і Москви як Третього Риму.

Церковь и идеология: разделения и редукции

26 01 2015   Архимандрит Кирилл Говорун Публікації, Богослов'я, Аналітика

Церковь и идеология: разделения и редукции

Если Карл Шмитт был прав насчет того, что “все значимые понятия современной теории государства являются секуляризованными богословскими концепциями”, то это приложимо, прежде всего, к идеологии. Идеология является секуляризованной формой богословия...

Віталій Хромець: «Богословська програма Могилянки відкрита для всіх»

5 11 2014 Публікації, Інтерв'ю, Богослов'я

Віталій Хромець: «Богословська програма Могилянки відкрита для всіх»

Керівник Науково-навчального центру "Інститут богословських студій Національного університету "Києво-Могилянська академія" розповідає про богословську освіту в Україні та Києво-Могилянській академії...

Православно-католицький діалог епохи раннього модерну: національно-релігійний контекст

29 10 2014   Микола Шкрібляк Публікації, Богослов'я, Аналітика, Історія

Православно-католицький діалог епохи раннього модерну: національно-релігійний контекст

У статті автор прагне унаочнити історичне тло та з’ясувати витоки унійного богослов’я як екле­зіологічної формули, що лягла в основу церковних уній – середньовічних спроб мінімізувати внут­рішньохристиянський конфлікт і відновити церковну єдність...

Церковь между империализмом и национализмом

9 10 2014   Архимандрит Феогност (Пушков) Публікації, Богослов'я

Церковь между империализмом и национализмом

Разве идеи «Русского», «Славянского» или «Европейского» (!) Союза являются богословскими идеями? Хоть так, хоть иначе – Церковь оказывается втянутой в политические игры. И это еще одна из наших настоящих проблем – дать защитные механизмы для участия в этих играх...

Засади політичної теології в українському контексті

6 09 2014   Архімандрит Кирил (Говорун) Публікації, Богослов'я

Засади політичної теології в українському контексті

... До цього ми говорили, так би мовити, про українську локалізацію глобальних трендів політичної теології. Але чи здатна Україна згенерувати глобальний тренд, а не лише локалізувати те, що є в світі? На мою думку, це так.

«Політична теологія» в українському контексті. Нотатки з лекції архімандрита Кирила (Говоруна)

4 09 2014   Сергій Бортник Публікації, Богослов'я

«Політична теологія» в українському контексті. Нотатки з лекції архімандрита Кирила (Говоруна)

2 вересня в культурно-мистецькому центрі Національного університету «Києво-Могилянська академія» відбулася відкрита лекція архімандрита Кирила (Говоруна), співробітника Йєльського університету (США), на тему «Засади політичної теології в українському контексті»...

Евангельские протестанты в условиях войны: кем быть, что делать?

1 09 2014   Михаил Черенков Публікації, Богослов'я

Евангельские протестанты в условиях войны: кем быть, что делать?

Если перефразировать известные слова бразильского епископа Элдера Камары («Когда мне удается накормить бедных, меня называют святым. Когда я спрашиваю, почему бедные люди голодают, меня называют коммунистом»), то можно сказать так: «Когда мы помогаем беженцам, нас называют добрыми людьми и хорошими христианами. Когда мы спрашиваем, кто ответственен за трагедию беженцев и вслух называем агрессора агрессором, нас обвиняют в отсутствии любви и мира»...

Александр Филоненко: Церковь должна быть человечной

12 08 2014   Беседовал Юрий Черноморец Публікації, Інтерв'ю, Богослов'я

Александр Филоненко: Церковь должна быть человечной

Беседа о Церкви, гражданской ответственности и политике надежды с известным харьковским философом и православным богословом...

Церковь: социальная и сакраментальная парадигма

24 06 2014   Архимандрит Феогност (Пушков), кандидат богословия Публікації, Богослов'я

Церковь: социальная и сакраментальная парадигма

Мы здесь снова разведем в разные стороны две парадигмы – «социальная» и «сакраментальная». Первая у нас будет соответствовать протестантской, а вторая – традиционно-клерикальной (базирующейся на апостольском преемстве священства)...

Антоний Сурожский: христианское свидетельство в эпоху перемен

19 06 2014   Юрий Черноморец, доктор философских наук Публікації, Богослов'я

Антоний Сурожский: христианское свидетельство в эпоху перемен

19 июня исполняется 100 лет со дня рождения выдающегося современного православного богослова митрополита Антония Сурожского. Митрополит всегда подчеркивал, что не приобрел богословского образования, и по своему университетскому диплому был врачем. Однако по своей церковной культуре митрополит Антоний был верным наследником парижского богословской школы русской эмиграции...

Фідеїстичний раціоналізм православно-академічної філософії

11 06 2014   Юрій Чорноморець, доктор філософських наук Публікації, Рецензії, Богослов'я

Фідеїстичний раціоналізм православно-академічної філософії

Проблема співвідношення віри та розуму для академічних філософів є власне проблемою єдності віри та розуму. Яким чином віра, у всьому різноманітті її ступенів, є елементом розуму? Яким чином релігійна християнська віра є розумною?..

От града Божьего к граду мирскому и обратно

4 06 2014   Анатолий Денисенко Публікації, Богослов'я

От града Божьего к граду мирскому и обратно

Если быть предельно кратким, то учение Августина сводится к неоплатонизму с христианской окраской. Если Плотин и Порфирий говорили об абстрактном «Едином», то христианское учение говорит о Божестве, которое вступает в диалог с человеком и откликается на его искания.

Экклесиология современных протестантов: взгляд изнутри ортодоксии

15 05 2014   Архимандрит Феогност (Пушков), кандидат богословия Публікації, Богослов'я

Экклесиология современных протестантов: взгляд изнутри ортодоксии

Я хотел бы уделить внимание двум узко-современным проблемам (точнее – это двуединая проблема): столкновение традиционной (православной, католической, нехалкидонитской, т.е. основанной на преемстве апостольского священства) и протестантско-модернистской парадигм экклесиологии (учения о Церкви)...

Интеллектуальный климат постсекулярной эпохи... Часть II

11 04 2014   Анатолий Денисенко Публікації, Богослов'я

Интеллектуальный климат постсекулярной эпохи... Часть II

Несмотря на критику, которой подвергается Теология Освобождения со стороны представителей Радикальной Ортодоксии, она занимает одно из центральных мест в том разнообразии богословской мысли, которая совершает сегодня по всем фронтам медленное, но уверенное наступление на притязания секуляризма...

Интеллектуальный климат постсекулярной эпохи: очерчивая границы современного богословского дискурса

3 04 2014   Анатолий Денисенко Публікації, Богослов'я

Интеллектуальный климат постсекулярной эпохи: очерчивая границы современного богословского дискурса

Сегодня мы имеем дело с новой реальностью, которая только-только находится в процессе формирования. Эта реальность характерна теологическим поворотом...

Патристика – не всегда апологетика

24 03 2014   Тарас Борозенец Публікації, Рецензії, Богослов'я

Патристика – не всегда апологетика

Как известно, лучшая научная рецензия – это рецензия, содержащая конструктивную критику. К ней и перейдем. При этом наша критика будет касаться не столько того, что есть в монографии, сколько того, чего в ней нет.

Теологія покаяння як вимога сьогодення

19 02 2014   Розмовляв Володимир Волковський Публікації, Інтерв'ю, Богослов'я

Теологія покаяння як вимога сьогодення

Про останні екстремальні події в Києві та позицію українських Церков Володимир Волковський веде розмову з релігієзнавцем, доктором філософських наук професором Юрієм Чорноморцем.

К теологии бахаи

11 02 2014   Ирина Хромец Публікації, Богослов'я

К теологии бахаи

Некоторые ключевые положения вероучения бахаи: непознаваемость Бога, роль Явителей, относительность религиозного знания, прогрессивный характер религий и т.п., как и всякие «серединные» версии, необходимо требуют более точного определения и разъяснения.

Володимир Бурега: Складні питання богословської освіти

7 02 2014   Розмовляв Віталій Хромець Публікації, Інтерв'ю, Богослов'я

Володимир Бурега: Складні питання богословської освіти

Портал "Релігія в Україні" продовжує серію інтерв’ю з відомими українськоми фахівцями про проблеми богословської освіти в Україні. Представляємо наступного співрозмовника -- професора Володимира Бурегу, проректора з науково-богословсьої роботи Київської духовної академії і семінарії УПЦ.

Миф, ставший фактом

29 01 2014   Клайв Стейплз Льюис Публікації, Богослов'я, Історія

Миф, ставший фактом

Тот, кто разуверился в христианской истории как факте, но постоянно питается ею как мифом, будет, пожалуй, более живым духовно, чем тот, кто согласился с фактом и не много думал о нем.

Чи благословив би Бог силовий характер Майдану?

24 01 2014   Петро Балог, священик Публікації, Богослов'я

Чи благословив би Бог силовий характер Майдану?

Катехизм Католицької Церкви говорить про п’ять передумов, коли силовий характер протесту є морально допустимий. Представимо спробу коротко проаналізувати ці п’ять передумов «справедливого силового опору» владі у нашій сьогоднішній українській ситуації...

Божа справедливість і людська відповідальна свобода у часи суспільних криз

22 01 2014   Юрій Чорноморець Публікації, Богослов'я

Божа справедливість і людська відповідальна свобода у часи суспільних криз

Головна антропологічна катастрофа України – це невміння ставити себе на місце іншого. А між тим – це початок людської солідарності...

НОВИНИ

Всі матеріали

останні коментарі

Українська держава не вим...

dutchak1

dutchak1 написал:

 ВІНК wink 

Богослів’я під прицілом: ...

dutchak1

dutchak1 написал:

мракобісний маніфест wink 

Подкаст з Оксаною Горкуше...

dutchak1

dutchak1 написал:

Хтось уже писав — українська наука це як “совєтскоє шампанскоє” - і не совєтскоє і не шампанскоє. wink І в цьому явищі тих наук “українське релігієзнавство” одне з найогидніших явищ. Життя якось продовжується і економічні, технічні науки мають шанс очиститись, існувати. “Релігієзнавство” такого шансу немає.

 

Подкаст з Оксаною Горкуше...

dutchak1

dutchak1 написал:

Одна з яскраво-сірих представників українського релігієзнавства. wink 

Проблема українського пра...

dutchak1

dutchak1 написал:

Так, сьогодні ми маємо унікальну ситуацію – два центра релігійного впливу і більше нічого. Тільки ці міфічні центри, міфічний вплив і міфічні організації. Причому не дві, в нас всі церкви міфічні організації і хоча гострий конфлікт тільки у двох, це не гарантує від інших конфліктів у майбутньому. Пригадаймо — у нас вже був один, зараз затихарений, тоді коли легалізували УГКЦ і почались поза державні і поза церковні бійки на майні. І тепер туди, в ті міфічні впливи намагаються зайти ще й братчики з консолідованими намірами руйнування одних міфів, потім, очевидно консолідовано будуть творити другі міфи...Все решту — офіційно, неофіційно, делегітимізація, напіввизнані — пусте. І от якщо говорити про припинення конфліктів, теперішніх і легко прогнозованих майбутніх, то це припинення повинно бути не на годину чи на день, а таке припинення, яке виключає конфлікти як церков між собою так і церков з державою. Припинення і відносини мають будуватись на чомусь стабільному, постійному. Таким постійним, що існувало тисячоліття і існує сьогодні є канонічне право і право світське, яке, виявляється, походить від канонічного. Далі, перед об’єднанням, навіть якщо воно не відбудеться, необхідно завершити роз’єднання церков як суб’єктів права в полі українського права. Тут у нас “кайдашева сім’я”, “діти” підросли і “батьки” чи держава повинні між ними якось поділити спадок, майно. Християнські церкви самі чи за посередництвом держави повинні почати договорюватись по майну між собою. Необхідно вгамувати те мародерство, “загарбницькі” надії, за якими деякі церкви, використовуючи Закон України “Про свободу совісті та релігійні організації” надіялися тими “переходами” парафій прискорити чи замінити ту декларовану єдність. Це марні надії. Церкви повинні зафіксувати поточний майновий стан, припинити грабункові переходи і договоритись між собою — Все, припиняємо! Від сьогодні це майно, яке має кожна парафія кожної церкви стає майном всіє церкви. Як у канонах.(!) Кожна церква від дати договору повинна відмовитись від подальших претензій одна до одної по майну а також відмовитись у використанні в відносинах між собою Закону України “Про свободу совісті та релігійні організації”. Потім, міфічні організації-церкви повинні у держави вимагати легалізації, введення їх у правове поле як автономних об’єднань і надання цим об’єднанням статусу юридичної особи. Наслідком цього буде те, що церква буде мати власне майно згідно своїх канонів і зможе захищати сама себе в судах. По релігійному закону у нас з майном бордель і до тих речей, на які можна дивитись вічно, типу вогонь горить, вода біжить, можна добавити ще одну - дивитись як церкви ділять культове майно. Адже ніколи, після чергового переділу, ні церкви, ні парафії не стають повноцінними власниками майна. Вони по українському закону тільки власники тимчасові, до чергового переділу...😄До того часу, коли знову не виникне в православному середовищі чергове збурення, чергова хвиля переділу майна і християни знову почнуть квасити один одному носи і ділити храми.

І от з цього, вищенаведеного, легко напрошується висновок - “фундаментальний підхід до забезпечення релігійних прав і свобод” у нас почнеться після утилізації релігійного закону і ця грамотна утилізація сама почне запуск статті 35 Конституції України. До речі — грамотна утилізація утилізує також ті, “антицерковні”, закони. Вони у нас не “антицерковні” а “антихристиянські”, “більшовицькі”...