У вас немає акаунту на Religion.in.ua? Зареєструйтесь
15 03 2019 Микола Крокош
Спрощено можна сказати, що Константинополь все більше зближується з католицькою еклезіологією, тоді як Москва все більше сповідує протестантську еклезіологію. Всі інші православні Церкви перебувають між цими двома полюсами, ближче чи далі від одного з них.
6 03 2019 Микола Крокош
Відновлення єдності Київської Церкви – далека екуменічна перспектива чи реунія вже тепер?
11 02 2019 Дмитро Кузьменко, кандидат філологічних наук
У проекті статуту новоутвореної Православної Церкви України дуже чітко зазначена її назва, а саме «Православна Церква України». Деякі закордонні православні богослови навіть встигли похвалити ПЦУ за використання еклезіологічно коректної назви, на відміну від поширених у сучасному Православ’ї етнічних викривлень християнського віровчення, присутніх зокрема у Російській Православній Церкві. Здавалося, що нова церква дійсно відходить від нехристиянського радянського спадку. Та, схоже, вони поквапилися.
30 01 2019 Анатолій Денисенко
«Писати про Маркса – ще не значить бути марксистом» (Вадим Межуєв)
«Я створив теоретичну модель думки.
Чи міг я підозрювати, що люди захочуть втілити її в життя
коктейлями Молотова?» (Теодор Адорно)
15 01 2019 Юрій Подорожній, кандидат філософських наук
Українська православна політична теологія переживає період активного становлення. Формування цієї особливої богословської дисципліни було пришвидшене подіями революції гідності. З кінця 2007 року українське православ’я активно підкреслювало власну аполітичність, взявши курс на засудження проросійського «політичного православ’я». У межах цього дискурсу аполітичність християнства і православ’я осмислювалася як норма, а зануреність у політичний процес та активна соціальна позиція допускалися лише у області розбудови української православної культури.
21 12 2018 Пантелеімон (Родопулос), митрополит Тіролейський і Серентіонський
Стаття грецького каноніста митрополита Пантелеімона (Родопулоса) перегукується з нещодавно опублікованою на нашому порталі статтею архім. Григорія (Папатомаса). Автор детально розглядає православне канонічне право стосовно еклезіології і зокрема територіальних юрисдикцій. У статті також обговорюється єресь філетизму, на який нині страждають мало не всі Помісні Церкви, а також неканонічні юрисдикції.
21 12 2018 Архимандрит Григорий (Папатомас)
Архимандрит Григорий Папатомас является профессором канонического права и деканом Свято-Сергиевского богословского института в Париже. В своей статье, впервые опубликованной Православной Церковью Эстонии, он доказывает, что мы живем в пост-экклезиологическую эпоху, ввиду утраты нами чувства поместной церкви, принадлежащей определенной территории. Он также анализирует способы, с помощью которых территориально накладывающиеся церкви идентифицируют себя посредством определенных обрядов (католическая), конфессионально (протестанты), либо по этническому признаку (православные). Статья переведена по публикации на сайте епископского викариатства Великобритании и Ирландии экзархата приходов русской традиции в Западной Европе Константинопольского Патриархата.
13 12 2018 Сергій Шумило, директор Міжнародного інституту афонської спадщини
«Липківство, — цебто церковна анархія, церковний революціонізм, — глибоко охопило українські маси, особливо соціялістичну інтелігенцію, охопило й наше духовенство. І хоч з Церкви Липківського на зовні фактично нічого й нікого вже не позосталося, але воно чорним вороном літає над нашою Церквою й до основ розкладає її з середини й донині... І це власне липківство сильно вдарило по чистоті українського православ’я й позбавило слави нашу Церкву», – застерігав ще в 1950 р. колишній архієпископ Холмський і Підляський, а згодом першоієрарх Української Греко-Православної Церкви в Канаді митрополит Іларіон (проф. І. Огієнко) [1].
18 09 2018 Архимандрит Феогност Пушков
Отзыв на: Пастырь & паства. Журнал для священников УПЦ (МП). №1, 2018
14 09 2018 Протоієрей Богдан Огульчанський
Слідами конференції в Bose, Italia, 5-8.09. 2018
23 07 2018 Священник Игорь Савва
Что такое автокефалия? Слово переводится просто, но, среди православных, можно услышать много разных версий, ответов. Довелось встретить даже такую трактовку, которая сближала греческое кефали (kefali) с латинским фекалис (faecalis), впрочем, полемический прием, для богословских споров не новый.
19 06 2018 Денис Таргонський
Багато православних християн «останніх часів», які нині живуть в Україні, з острахом очікують не стільки з’явлення антихриста у грядущому році, скільки наближення чергового посту. Посудіть самі.
1 06 2018 Сергей Штейников
31 мая 2018 г. в рамках проекта "Публичный лекторий" в Киевской православной богословской академии УПЦ Киевского Патриархата выступил известный американский богослов украинского происхождения Павел Гаврилюк. Он презентовал Международное православное богословское общество "Йота", которое оформилось после Православного Собора на Крите 2016 года как платформа для дальнейшего развития мировой богословской мысли.
29 05 2018 Игорь Савва, протоиерей
Размышляя о возможности автокефалии Украинской Церкви мы часто сталкиваемся с понятием ереси этнофилетизма. Причем, представители разных лагерей ухитряются обвинять в ней друг друга с диаметрально противоположной направленностью. Интересно разобраться, как возникло это понятие и что оно означает.
25 05 2018
Доклад доктора философских наук Михаила Черенкова на семинаре "Экклезиологические студии и их влияние на современное христианское богословие" (Киев, НПУ им. М. Драгоманова, 25 мая 2018).
11 05 2018 Маріанна Іваненко
10 травня на філософсько-богословському факультеті Українського католицького університету (УКУ) у Львові відбулася Міжнародна патристична конференція «Образ та подоба Божі в святоотцівському богослов’ї». Це перший подібний захід, який організували разом кафедра богослов’я філософсько-богословського факультету УКУ та кафедра стародавньої та середньовічної історії Церкви богословського факультету Люблінського католицького університету Івана Павла ІІ.
23 04 2018 Протоієрей Богдан Огульчанський
Вагомі кроки керівництва України, підтримане парламентом Звернення президента до Константинополя можуть означати, що в Україні виникне нова, незвична конфігурація православних конфесій із підвищенням статусу канонічності тої спільноти, яка цього статусу не мала.
6 04 2018 Переклав Микола Крокош
Цією публікацією портал «Релігія в Україні» розпочинає оприлюднення українською мовою найважливіших документів католицько-православного богословського діалогу. З англійської та німецької мов переклад здійснив Микола Крокош, доктор богослов’я, вірянин Української Греко-Католицької Церкви.
23 02 2018 Анна Поліщук
17 лютого 2018 року в Києві на базі НПУ імені М.П.Драгоманова відбувся VІ науково-методологічний семінар «Актуальні проблеми сучасного богослов’я», модератором якого виступив богослов, президент Євро-азіатської акредитаційної асоціації Сергій Вікторович Санніков.
26 01 2018 Архимандрит Феогност (Пушков)
Я давно намеревался написать на эту тему, так как она является одной из злободневных тем в современном христианском обществе. Дискуссии на эту тему в блогосфере ведутся постоянно и неумолкаемо.
11 01 2018 Сергей Шумило, Василий Погребняк
Произошедший в Запорожье накануне Рождества Христова скандал с отказом со стороны представителей Запорожской епархии УПЦ (Московского Патриархата) отпеть погибшего младенца, крещенного в УПЦ-Киевского Патриархата, вызвал не только общественный резонанс, но и оголил серьезные проблемы канонического, экклесиологического, богословского и в целом мировозренческого характера внутри УПЦ (МП).
14 12 2017 Протоиерей Олег Скнарь
Европейские, а следом за ними и отечественные СМИ, всю неделю елозили высказывание папы Римского Франциска о качестве перевода знаменитой христианской молитвы «Отче наш». И хотя обновленный перевод этой молитвы уже используется в украинском православии, многим непонятно, в чем суть вопроса. За пояснением мы обратились к руководителю миссии «Церковь и культура» Киевской епархии УПЦ, доценту кафедры библеистики Киевской духовной академии протоиерею Олегу Скнарю. Публикуем его ответ.
11 10 2017 Анна Поліщук
3 жовтня у столиці відбувся V науково-методологічний семінар «Актуальні проблеми сучасного богослов’я» за участю провідних українських та зарубіжних богословів, науковців, а також релігієзнавців, студентів та представників духовенства.
3 10 2017 Протоієрей Богдан Огульчанський
22 06 2017 Анна Поліщук
10 червня 2017 року в Національному педагогічному університеті імені М.П. Драгоманова провели IV науково-методологічний семінар «Актуальні проблеми сучасного богослов’я».
Помер Патріарх Грузинської церкви Ілія II: його відспівування очолить Вселенський патріарх
Нападки спецслужб Росії не примусять Вселенський патріархат зупинити свою вселенську місію – заява
Служба зовнішньої розвідки РФ обізвала Вселенського патріарха «антихристом у рясі»
Київський Миколаївський костел передали римо-католицькій громаді після багаторічної боротьби
Богослужіння у зруйнованому храмі: новий кліп “Капелан” від Культурних сил
Митрополит Сумський УПЦ Євлогій: «Кирил Гундяєв зазнав "кораблекрушіння у вірі"»
Румунський патріархат вшановує героїв Революції 1989 року
dutchak1
dutchak1
dutchak1 написал:
Хтось уже писав — українська наука це як “совєтскоє шампанскоє” - і не совєтскоє і не шампанскоє. 
І в цьому явищі тих наук “українське релігієзнавство” одне з найогидніших явищ. Життя якось продовжується і економічні, технічні науки мають шанс очиститись, існувати. “Релігієзнавство” такого шансу немає.
dutchak1
dutchak1 написал:
Одна з яскраво-сірих представників українського релігієзнавства.
dutchak1
dutchak1 написал:
Так, сьогодні ми маємо унікальну ситуацію – два центра релігійного впливу і більше нічого. Тільки ці міфічні центри, міфічний вплив і міфічні організації. Причому не дві, в нас всі церкви міфічні організації і хоча гострий конфлікт тільки у двох, це не гарантує від інших конфліктів у майбутньому. Пригадаймо — у нас вже був один, зараз затихарений, тоді коли легалізували УГКЦ і почались поза державні і поза церковні бійки на майні. І тепер туди, в ті міфічні впливи намагаються зайти ще й братчики з консолідованими намірами руйнування одних міфів, потім, очевидно консолідовано будуть творити другі міфи...Все решту — офіційно, неофіційно, делегітимізація, напіввизнані — пусте. І от якщо говорити про припинення конфліктів, теперішніх і легко прогнозованих майбутніх, то це припинення повинно бути не на годину чи на день, а таке припинення, яке виключає конфлікти як церков між собою так і церков з державою. Припинення і відносини мають будуватись на чомусь стабільному, постійному. Таким постійним, що існувало тисячоліття і існує сьогодні є канонічне право і право світське, яке, виявляється, походить від канонічного. Далі, перед об’єднанням, навіть якщо воно не відбудеться, необхідно завершити роз’єднання церков як суб’єктів права в полі українського права. Тут у нас “кайдашева сім’я”, “діти” підросли і “батьки” чи держава повинні між ними якось поділити спадок, майно. Християнські церкви самі чи за посередництвом держави повинні почати договорюватись по майну між собою. Необхідно вгамувати те мародерство, “загарбницькі” надії, за якими деякі церкви, використовуючи Закон України “Про свободу совісті та релігійні організації” надіялися тими “переходами” парафій прискорити чи замінити ту декларовану єдність. Це марні надії. Церкви повинні зафіксувати поточний майновий стан, припинити грабункові переходи і договоритись між собою — Все, припиняємо! Від сьогодні це майно, яке має кожна парафія кожної церкви стає майном всіє церкви. Як у канонах.(!) Кожна церква від дати договору повинна відмовитись від подальших претензій одна до одної по майну а також відмовитись у використанні в відносинах між собою Закону України “Про свободу совісті та релігійні організації”. Потім, міфічні організації-церкви повинні у держави вимагати легалізації, введення їх у правове поле як автономних об’єднань і надання цим об’єднанням статусу юридичної особи. Наслідком цього буде те, що церква буде мати власне майно згідно своїх канонів і зможе захищати сама себе в судах. По релігійному закону у нас з майном бордель і до тих речей, на які можна дивитись вічно, типу вогонь горить, вода біжить, можна добавити ще одну - дивитись як церкви ділять культове майно. Адже ніколи, після чергового переділу, ні церкви, ні парафії не стають повноцінними власниками майна. Вони по українському закону тільки власники тимчасові, до чергового переділу...😄До того часу, коли знову не виникне в православному середовищі чергове збурення, чергова хвиля переділу майна і християни знову почнуть квасити один одному носи і ділити храми.
І от з цього, вищенаведеного, легко напрошується висновок - “фундаментальний підхід до забезпечення релігійних прав і свобод” у нас почнеться після утилізації релігійного закону і ця грамотна утилізація сама почне запуск статті 35 Конституції України. До речі — грамотна утилізація утилізує також ті, “антицерковні”, закони. Вони у нас не “антицерковні” а “антихристиянські”, “більшовицькі”...
dutchak1 написал: