Вхід

У вас немає акаунту на Religion.in.ua? Зареєструйтесь

Богослов'я
Наступний папа?

16 08 2012   Д-р Микола Крокош Публікації, Богослов'я, Аналітика

Наступний папа?

Штрихи до особистості й богослов’я мого вчителя – нового префекта Конгрегації Віри Людвіґа Ґергарда Мюллера.

Поцілунок Божественного. Нотатки з ювілейного X Київського літнього богословського інституту

15 08 2012   Микола Осипенко Публікації, Богослов'я

Поцілунок Божественного. Нотатки з ювілейного X Київського літнього богословського інституту

З 29 липня по 11 серпня 2012 року в селі Лишня Макарівського ройону Київської області проходив ювілейний X Київський літній богословський інститут 2012 (КЛБІ-2012). Цьогорічна тематика зустрічі -- «Свідчення християнина у сучасному світі».

«Неименуемое Имя». Очерк 8. Значение священного Имени: ключевой текст Исх. 3:13-15

10 08 2012   Юрий Вестель Публікації, Богослов'я

«Неименуемое Имя». Очерк 8. Значение священного Имени: ключевой текст Исх. 3:13-15

Есть какая-то ирония в том, что фраза, предназначенная, казалось бы, раскрыть смысл самого священного, «собственного» Имени Бога, скорее настолько скрывает его, что ни одну из многочисленных попыток проникнуть в этот смысл, вот уже в течение более двух тысячелетий, нельзя признать вполне удовлетворительной.

«Неименуемое Имя». Очерк 7. Священная тетраграмма: гипотезы о значении

30 07 2012   Юрий Вестель Публікації, Богослов'я

«Неименуемое Имя». Очерк 7. Священная тетраграмма: гипотезы о значении

Что означает тетраграмма? Большинство ученых согласны в том, что в основе имени YHWH лежит еврейский глагол hаyаh, который означает: «быть, существовать, находиться, присутствовать, наличествовать, становиться, делаться, происходить, возникать». Но...

Есть ли социальная и политическая позиция у Евангельских Церквей Украины?

26 06 2012   Федор Райчинец, пастор Публікації, Богослов'я, Аналітика

Есть ли социальная и политическая позиция у Евангельских Церквей Украины?

Что же для нас христиан является тем христианским, что мы намереваемся воплотить в мире?

«Неименуемое Имя». Очерк 6. Священная тетраграмма: гипотезы о происхождении

12 06 2012   Юрий Вестель Публікації, Богослов'я

«Неименуемое Имя». Очерк 6. Священная тетраграмма: гипотезы о происхождении

Среди всех Божьих имен, безусловно, выделяется священная тетраграмма YHWH – имя, интригующее строгим запретом на произношение, покрытое мощным слоем всевозможных, часто взаимоисключающих истолкований, окруженное мистической аурой и каббалистической магией.

Догматичні різниці між Православ’ям і Католицизмом. Стаття сьома: Непомильність папи і автентичність вчення цілої Церкви

6 06 2012   Микола Крокош, доктор богослов'я Публікації, Богослов'я

Догматичні різниці між Православ’ям і Католицизмом. Стаття сьома: Непомильність папи і автентичність вчення цілої Церкви

Чи можливий компроміс між Сходом і Заходом у цьому питанні? Портал «Релігія в Україні» завершує публікацію циклу статей Миколи Крокоша, присвячених відмінностям між католицьким і православним віровченням.

Некоторые вызовы, на которые придется отвечать Церкви следующие двадцать лет

24 05 2012   Сергей Градировский Публікації, Богослов'я

Некоторые вызовы, на которые придется отвечать Церкви следующие двадцать лет

Разобщенность христиан является слишком большим позором, чтобы ее игнорировать, и слишком серьезной слабостью, чтобы не исправить ее.

Догматичні різниці між Православ’ям і Католицизмом. Стаття шоста: Юрисдикційний примат римського єпископа і першість честі

23 05 2012   Микола Крокош, доктор богослов'я Публікації, Богослов'я

Догматичні різниці між Православ’ям і Католицизмом. Стаття шоста: Юрисдикційний примат римського єпископа і першість честі

На Сході апостольське походження Римського престолу не справляло великого враження, бо там було дуже багато єпископських престолів, заснованих апостолами...

«Неизвестный» Хейз стал более-менее «известным»

21 05 2012   Анатолий Денисенко Публікації, Богослов'я

«Неизвестный» Хейз стал более-менее «известным»

С 17 по 19 мая Украину посетил один из ведущих современных новозаветных библеистов — декан богословской школы университета Дюка (США)

«Неименуемое Имя». Очерк 5. Имена Бога в Ветхом Завете: Адонай

17 05 2012   Юрий Вестель Публікації, Богослов'я

«Неименуемое Имя». Очерк 5. Имена Бога в Ветхом Завете: Адонай

Из самых частых имен в Ветхом Завете нам осталось рассмотреть, прежде всего, адонай. Произошел казус, до сих пор болезненно ощутимый в навязчивых проповедях и самом названии членов «Свидетелей Иеговы» – чтение священного Имени как Иегова...

Догматичні різниці між Православ’ям і Католицизмом. Стаття п’ята: Марійські догмати — Непорочне Зачаття і Пречиста, Внебовзяття Богородиці

3 05 2012   Микола Крокош, доктор богослов'я Публікації, Богослов'я

Догматичні різниці між Православ’ям і Католицизмом. Стаття п’ята: Марійські догмати — Непорочне Зачаття і Пречиста, Внебовзяття Богородиці

Догмат про Непорочне Зачаття Богоматері став офіційним вченням Католицької Церкви 8 грудня 1854 р. Перед цим папа опитав думку католицького єпископату — приблизно 90 % висловили своє схвалення цього вчення...

В поисках утерянной мечты

25 04 2012   Ольга Заева Публікації, Богослов'я

В поисках утерянной мечты

Мы живем в уникальное время, реальность опять развернулась не так, как мы представляли. Христианин оказался на странном распутье.

«Неименуемое Имя». Очерк 4. Имена Бога в Ветхом Завете: Элохим

23 04 2012   Юрий Вестель Публікації, Богослов'я

«Неименуемое Имя». Очерк 4. Имена Бога в Ветхом Завете: Элохим

Оставшаяся в Писании путаница единственного и множественного чисел при употреблении слов элохим, эль и элоах, отнесение одних и тех же наименований к Единому Истинному Богу и языческим богам – всё это свидетельствует о сложном и долгом пути сознания к той истине о всесовершенном, всепревосходящем Боге, которой мы сегодня так легко обладаем.

Опальный Христос: по пути философского и богословского освобождения

19 04 2012   Анатолий Денисенко Публікації, Рецензії, Богослов'я

Опальный Христос: по пути философского и богословского освобождения

Сложно писать о книге, каждая страница которой буквально была исписана мною желтым маркером. Это не та литература, которую можно читать, сидя в тесной маршрутке...

Ефект Штірнера

18 04 2012   Ігор Загребельний Публікації, Богослов'я

Ефект Штірнера

Чи є можливою запропонована ним ідея радикальної свободи людського Я?

От философии религии к феноменологии Откровения

17 04 2012   Михаил Черенков Публікації, Богослов'я

От философии религии к феноменологии Откровения

Тезисы к выступлению на III круглом столе по философии религии, который состоится в Киеве 24 апреля с участием ведущих украинских ученых.

Тот, чье имя мы упоминаем каждый день в молитве

11 04 2012   Анна Путова Публікації, Богослов'я, Історія

Тот, чье имя мы упоминаем каждый день в молитве

Возможно, он не был “кровожадным чудовищем” с точки зрения своего времени. Христос дал ему возможность той самой властью, которая дана была свыше, совершить первое римское исповедание веры путем написания приговора на табличке, прибитой на Его кресте...

Размышления о проблемах поста

10 04 2012   монах Иларион Публікації, Богослов'я

Размышления о проблемах поста

Почему такая разница в понимании постных практик у православных и греко-католиков?

Догматичні різниці між Православ’ям і Католицизмом. Стаття четверта: Створена благодать і нестворені енергії

8 04 2012   Микола Крокош, доктор богослов'я Публікації, Богослов'я

Догматичні різниці між Православ’ям і Католицизмом. Стаття четверта: Створена благодать і нестворені енергії

Стаття присвячена проблемі, яку активно обговорювали православні та католицькі теологи протягом ХХ століття. Чи можливо знайти компроміс між двома богословськими позиціями?

«Фізикалізм» у теологічно-філософській спадщині Гавриїла Костельника

2 04 2012   Ігор Загребельний Публікації, Богослов'я

«Фізикалізм» у теологічно-філософській спадщині Гавриїла Костельника

Протопресвітер Гавриїл Костельник увійшов в історію, перш за все, як один з головних ініціаторів приєднання українських греко-католиків до Православної Церкви 1946 року. Однак він був не лише церковно-політичним діячем, але й глибоким мислителем...

«Неименуемое Имя». Очерк 3: Имя и откровение

1 04 2012   Юрий Вестель Публікації, Богослов'я

«Неименуемое Имя». Очерк 3: Имя и откровение

Философские изыскания в сфере «божественной ономатологии», т.е. мышления об имени Бога, вообще говоря, редкие в истории философии, во второй половине XX века неожиданно получили «второе дыхание»...

Голод, євхаристія й номади св. Граля в утопічному просторі «Радикальної готики»

29 03 2012   Священик Олег Гірник Публікації, Богослов'я

Голод, євхаристія й номади св. Граля в утопічному просторі «Радикальної готики»

«Релігійне» стрімко повернулось у публічне життя в демонічній формі фундаменталізму й ринкової економіки.

Догматичні різниці між Православ’ям і Католицизмом. Стаття третя: Відпусти (індульгенції) і епітимія

27 03 2012   Микола Крокош, доктор богослов'я Публікації, Богослов'я

Догматичні різниці між Православ’ям і Католицизмом. Стаття третя: Відпусти (індульгенції) і епітимія

«Релігія в Україні» продовжує публікацію серії статей Миколи Крокоша, які присвячені дискусійним питанням православно-католицького богословського діалогу.

«Радикальная Ортодоксия» как богословская деконструкция понятия «секулярный»

15 03 2012   Анатолий Денисенко, магистр теологии Публікації, Богослов'я

«Радикальная Ортодоксия» как богословская деконструкция понятия «секулярный»

«Радикальная Ортодоксия» — экуменическое движение, которому симпатизируют не только в среде Англиканской Церкви, но и среди католиков, православных, баптистов, методистов и менонитов. Это самый удачный проект, который отвечает на вызов уходящего секулярного общества...

НОВИНИ

Всі матеріали

останні коментарі

Пятилетка сдерживания. Итоги пяти лет правления митропо...

Onufriy

Onufriy написал:

Цитата: dutchak1
церква з державою немає ніяких спільних інтересів і їх діяльність не перетинається і не доторкується в жодній точці

А слухаючи Гундяєва, так і не скажеш... fellow

Дякую Вам за визнання того, що МП веде антидержавну діяльність wink (звісно трішечки, ну саму крихітку):
Цитата: dutchak1
Позиція організації (МП) стала ворожою окремим проявам держави

Пятилетка сдерживания. Итоги пяти лет правления митропо...

dutchak1

dutchak1 написал:

Однією з основних перешкод в державно-церковних відносинах в Україні є існування т.з науки «релігієзнавство». Назагал це мирне заняття, яке зайняло скромне але менш-більш дохідне місце в явищі української тіньової науки, невелике і замкнене болітце, в якому перетирають свої, далекі від життя, проблемки, плодять докторів і кандидатів філософії. І все би нічого, але в умовах нашої країни ця «наука» зайняла місце між державою і церквами і фактично, самостійно уповноваживши себе на представлення церков, в якості посередника веде діалог з державою. З представників цієї «науки» формуються комітети, департаменти, відділи міністерства яким надалі і доручають те, що в нас названо «державною політикою в області релігії». Зрозуміло, що для більшості держчиновників і законодавців релігія то тьомний лєс і, при виникненні якихось проблем з релігійними організаціями, вони біжать до релігієзнавця, який їм все розкладе «по поличкам». Ну не бігти же їм до тих малохольних, які Богу моляться. Тобто ситуація анекдотична – проголошуючи з усіх трибун про необхідність діалогу з церквами, держава той діалог і відносини імітує, замінює на відносини з бутафорською церквою, утвореною на держзамовлення докторами філософії і політології від релігієзнавства. Причому та побудова почалась ще в 1990 році, коли новоспеченими демократами і викладачами кафедр наукового атеїзму був зліплений союзний релігійний закон де по зразку цивільної громадської організації почали ліпити релігійні. Це була своєрідна резервація для віруючих і в Україні той процес підхопили вже місцеві діячі наукового атеїзму разом з діячами НРУ.

Всі релігієзнавці і викладачі кафедр вміють розказати про різні моделі співіснування держави та релігії, що мають місце у світовій практиці, які, частіше за все, законодавчо оформлені. Але я добавлю, що це є тінь іншої, вищої істин, яка встановлює що спочатку моделі і відносини а потім законодавче оформлення. Загально ця максима в теорії права виглядає так – закони тільки регулюють суспільні відносини і ніколи їх не створюють. Відносини передують законам. І от в нашій ситуації після розпаду СРСР, в ситуації з нульовим рівнем права і відсутністю реальних релігійних організацій як суб’єктів права, перетягнувши до себе конституційний принцип відділення, ми почали ним регулювати відсутні суспільні відносини(!). За цих обставин ті спроби в 90-х роках зробити релігійний закон були приречені. Що і сталось. Перетягнувши слідом за Конституцією цивільне право, ми ним почали регулювати духовні, неправові відносини. І цьому могли б завадити ну хоч якісь, ну хоч елементарні відносини з тими убогими релігійними організаціями. Це не потребує якихось надзвичайних зусиль чи здібностей. Це може навіть релігієзнавець Єленський. Якщо захоче. Наприклад – Єленський любив раніше на різних телевізорах розказувати про важливість автономії релігійної організації і про необхідність її захисту і захисту переходів. Ну і потім він зліпив той закон, Закон Мародерів №4128. І от якби Єленський уважніше придивився до релігійних організацій і до того принципу автономії, він би міг зрозуміти що принцип відділення і принцип автономії це є одне і теж. Або взаємодоповнююче. Принцип автономії в першу чергу означає що організація сама(!) її проголошує, сама визначає її межі а держава тільки бере це потім до уваги. А тому, якщо всі християнські конфесії згідно своїх канонів визначають автономною організацією всю церкву а не парафію, якщо всі конфесії самостійно визначають правила утворення парафій і долю майна - то це і мало би бути одним з основних правил відносин держави і церков. А Конституція це тільки потім констатує як відділення.

Сьогодні цей процес «побудови відносин» продовжують т.з ефективні менеджери, які відчувши своєрідний запит, успішно експлуатують його ресурс. Текст релігійного закону і та діяльність найбільш вповні стали в утворенні організації ПЦУ. В унісон з православною симфонією, з менеджерами від віруючих, в Україні творять близнюка «русского мира». Ось один з них стверджує що УПЦ МП стала ворогом  суспільства. Лукавить, свідомо або по нерозумінню. Позиція організації стала ворожою окремим проявам держави а держава це не є суспільство. Держава це механізм збирання податків, підтримання порядку в суспільстві. Такий же як пральна машина в побуті і стверджувати що пральній машині необхідна церква просто смішно. В суспільстві необхідні якісь відносини держава з церквами, але наша придуркувата машина в своєму існуванні намагається використати церкву в своїх інтересах, інтересах далеких від суспільних. Тому завжди слушне попередження – церква з державою немає ніяких спільних інтересів і їх діяльність не перетинається і не доторкується в жодній точці. І в наших умовах відносини церкви з державою повинні починатись з тези – держава ворог церкви. Можна цитувати одного священника УГКЦ – держава не повинна робити нічого поганого для церкви і нічого доброго. Те, що «УПЦ (МП) всячески демонизируют Минкульт», ну що ж - під час війни завжди виникає потреба в специфічних «законах», текстах. Потреба в людях типу Медінський, Юраш, Єленський і існуючі з обох сторін фронту контори «міністерство культури» перетворилися в розсадники мракобісся.

 

Священик Сєверодонецької єпархії УПЦ (МП) звершив чин в...

Onufriy

Onufriy написал:

Та це прямо чудо!...
Схоже, що "капітан сьогодні був тверезий"

Харків'яни вимагають у парафії УПЦ (МП) відновити колі...

Onufriy

Onufriy написал:

порушення Закону України «Про охорону культурної спадщини» в Харкові давно набули системного характеру

Прокляті воцерковлені дикуни! what
Але ще більше гріха - на місцевих адміністративних беззаконниках і фарисеях

Знайдіть на цьому бланку згадку про УПЦ

dima222

dima222 написал:

Митрополита Лазаря давно треба було оголосити персоною нон грата в Україні - а тим часом його рідним брат Дмитро у Дунаєві біля Почаєва в селі, яке приєдналося до ПЦУ, намагається будувати нову церкву. І точно за гроші Лазаря, бо всі племінники Лазаря - сини та родичі Дмитра, служать священиками у Криму. 

Чем Зеленский страшен для православия

Onufriy

Onufriy написал:

Добрячий текст +5!
 
51-е правило Шестого Вселенского собора запрещает всем христианам посещать комедийные представления... программы с участием Зеленского подпадают под анафему, так как усеяны непристойностями

З огляду на це, православна Церква не повинна б агітувати за Зеро... feel

Але... wink в УПЦ МП тепер усе інакше...

Дійсно, ну як же можна не підтримати чоловічка? Тим більше, коли він - за "електронний концтабір"? winked

Грецький Центр теологічних досліджень пропонує вихід з ...

Onufriy

Onufriy написал:

 
ПЦУ та УПЦ (МП) сформують єдиний православний Синод...

Які дикі пропозиції! belay   
Які страшно відстали ці греки! angry
Вони нічогісінько не знають про "вЬру православную": ні про "російський світ", ні про "вєлічіє", ні про "богоданість" Пу!..
І вже тим більше - про "єресь українства", "єресь гуманізма" і богомерзотність геометрії!!

Ну як же зможуть правовірні овечки святоросійства возсісти поряд з козлищами жидорептилоїдства?!! recourse

Польская Православная Церковь поддерживает украинскую а...

Філософ

Філософ написал:

Польська ПЦ це збір неуків радянського зразка. Вже давно доведено апостольське спадкоємство колишніх УАПЦ і УПЦ КП. Тому всі розмови про "перерукополеження" є безпідставними. Тимбільше з ієрархами ПЦУ спіслужив Вселенський патріарх!

Циркулярний лист Тюченської єпархії. Про духовні критер...

Onufriy

Onufriy написал:

1. Вибір 2019 дійсно пісний... recourse 
2. Пророцтво Лепехи збулося:
"аполітичні" москвовіри агітують за ЗЕро-кандидата
Всеволод Чаплін: "надо достигать договоренностей с лидером гонки (Зеленским), требуя письменных гарантий прекращения гонений на каноническую Церковь, возвращения политэмигрантов и критиков «европейского выбора» в политику... назначения министром культуры (он курирует религию) Юрия Бойко, Виктора Медведчука, Вадима Новинского или Василия Анисимова..."
"Порошенко – абсолютное зло"
love
https://credo.press/223778/

Всеукраїнська Рада Церков закликає робити вибір президе...

Onufriy

Onufriy написал:

мусимо усвідомити: якою повинна бути наша держава?

Яке питання, така і відповідь. feel Для терезої відповіді доречніше усвідомити, чого ми хочемо від майбутнього президента?
1. Особистого багатства?
2. Подолання людської продажності "в окремо взятій країні"?
3. Припинення глобального міжнародного конфлікту?
Твереза відповідь можлива лише у тому випадку, якщо ми чекаємо чогось іншого. Бо ніякий президент не зробить вас багатим, не "подолає корупції" і не "припинить війни"

Це якщо він не "чарівник з голубого вертольота" recourse


Як відбувається перехід з УПЦ МП в ПЦУ

dutchak1

dutchak1 написал:

Пасхавер десь писав, що «Когда-то один из руководителей Европейского союза неофициально сказал: «Если бы русские не были белыми, у нас бы к ним претензий не было. А так ведь белые, вроде бы свои, но не как мы». То же самое можно сказать и про нас». І там, далі, Пасхавер писав що у нас цінності інші. Добавимо – не тільки інші але і з тими цінностями, які ми переносимо від цивілізації і від Європи до нас, проходять дивні метаморфози.

Ми дикунський, варварський народ і це особливо видно в нашому дикунському, варварському релігійному законодавстві.  Причому це якесь небачене і неописане варварство. Ми користуємось речами і благами цивілізації і одночасно реконструюємо суспільні відносини, схожі на описи з шкільних історичних підручників про давні часи. Наші відносини це якась амальгама з давнього, застиглого в часі ординства, на яке додатково наклалась катастрофа 1917 року.  Для прикладу -  всі ці ламентації про захист автономії громади, про захист права свободи вибору підпорядкування, про свободу переходу громади – це все для придурків і убогих. Так, автономія релігійної громади є одним з основних положень міжнародного права, міжнародних угод, які підписала Україна. Але в них це означає що громада самостійно визначає себе автономною, самостійно проводить свої межі в яких живе і порядкую по своїх власних установах і правилах. Визнання державою цієї автономії є похідне від волі самої громади. У нас же, незважаючи на те, що всі християнські церкви в Україні визнають автономною всю церкву, держава приймає закон яким фактично нищить церкву, робить самостійними і незалежними парафії. Далі держава проголошує ту свободу «підпорядкування» і береться її захищати. Тут можна  звернути увагу, що послідні зміни в ст.8 релігійного закону, якими намагаються регулювати і захищати те «підпорядкування», в рівній мірі відносяться до зареєстрованих громад і до громад, які навіть не повідомляють державні органи про своє утворення. Який зміст має тоді та детальна регламентація прописана в ст.8 для тих громад? Що законодавець збирається «захищати» в цьому випадку? Здоровий глузд тут підказує, що парафія при діючому законі може міняти підпорядкування хоч кожної години і 24 рази на добу. Це право декларативне і його неможливо ні порушити ні захистити. Проблеми виникають тільки у парафій-юросіб і це є проблеми не «захисту» якоїсь свободи громади а проблеми майна. І тут вже видна друга придуркуватість і щоб її побачити, треба читати Цивільний кодекс, читати на рівні першого курсу юрфаку. Все, що відбувається з юрособою, абсолютно все описано цивільним правом і хто може пояснити, використовуючи цивільне право – що таке зміна підпорядкування юрособою? Що таке канонічне підпорядкування з точки зору ЦК? Що відбувається з юрособою при такій зміні підпорядкування чи з тою особою, якій стають підпорядковані? Абсолютно нічого і це є повна дурня, яку придуркуватий український законодавець і на пару з ним такий же придуркуватий український релігієзнавець взялись захищати світським правом. Термін «зміна підпорядкування» в цивільному праві має інший зміст чим той, який вкладають у нього віруючі і в реальності це означає зміну віри частиною віруючих чи ще якісь канонічні нюанси в цій вірі.  Але саме цивільне право не в змозі описати і навіть не існує таких правових термінів які б описали це «підпорядкування» чи цю зміну віри чи якісь зміни у вірі. Цивільному праву байдуже до цих змін і громада може міняти «підпорядкування» у всьому діапазоні світових релігій і культів, залишаючись згідно положень нашого релігійного закону одною і тією ж юридичною особою(!). Звучить це безглуздо як і безглузді наші намагання цивільним правом «захищати» чи «регулювати» такі переходи юридичної особи. Зміст це би мало тільки в тому випадку, як би ми  доказували всім і переконували всіх в тому, що юридична особа може вірити в Бога.

Ну і повна дурня вже по майну. Для розуміння примітивно можна виділити три рівня розвитку права власності. Перший, дикунський або нульовий. Якщо дикуну сказати що ця річ є власністю Джона чи Івана, він порахує тебе за божевільного. Річ може бути тверда, м’яка, кольорова, кругла, квадратна але як вона може мати признаки Джона, як це знайти, де в ній той Джон. Другий рівень, варварський, це коли власністю є те, до чого можеш дотягнутись і що можеш захистити. Третій рівень це вже цивілізовані, складні і абстрактні правові терміни, за якими навіть річ Джона, яку він передав тимчасово комусь чи загубив – все одно залишається його. І от на другому рівні вже видно шляхи до цивілізованої власності, її початки. Початок йде від того, що власністю стає те, що ти сам визнаєш своїм. Наприклад – йдеш по вулиці в штанях і ці штані є твої не тому, що вони нумеровані і по номеру держава указом визначила їх твоїми а тому що ти їх сам визнав своїми. Після цього самостійного визнання держава починає ці штані захищати як твої. Так і тут. В 1991 році, коли держава почала ліпити відносини з церквами, вона в діалозі з ними повинна була бачити, що вони визнають своєю власністю і як нею розпоряджаються. А вони, всі християнські церкви України, визнають власниками церковного майна не громади а всю церкву. Незважаючи на те, держава, в порушення конституційного відділення, влізла в церкви і сама «призначила» власниками парафії, зробила з церкви збіговисько незалежних юридичних осіб з гібридними статутами, зі статутами в яких поєднала бульдога з носорогом – світське і канонічне право. І от вже і ПЦУ, підтанцьовуючи Порошенку, приводить свій статут у відповідність до дикунського закону, записує церкву як зібрання незалежних юросіб, утворених по ЦК України. А на початках, в першому варіанті Статуту, писалось про церкву як особу, яка сама будує відносини з державою. І тут буде цікаво поспостерігати, як ПЦУ буде далі творити свої документи, особливо парафіяльні. Як визначить власність.

Тобто, ми не то що залишаємось на дикунському рівні, ми навіть заблокували його можливий розвиток. Можна подивитись на конфлікт у Львові, де громада УГКЦ намагається залишити за собою костел. Скільки там в обговоренні позбігалось буйних, дикунів, клянуть поляків, Мокшицького, розкопують старі могили! Врешті УГКЦ, яка претендує на цивілізованість, ліквідовує буйну парафію. Наслідок – новий припадок в мереживному обговоренні. Ще приклад. Можна почитати фантастичний матеріал на «Релігія в Україні», як в позаминулому столітті у Львові цивілізовано вирішували долю покинутого румунського храму. Фантастичний матеріал в порівнянні з нашим дикунством. Ми не то що стоїмо на місці, ми навіть вдаємо якось рухатись реверсом в минулі часи і при цьому приймаємо законодавство, яке захищає мародерство. Закон №4128 – це Закон Мародерів. У всі часи мародерство було ознакою військових конфліктів, при яких військові загони або банди найманців грабували беззахисне населення на територіях, статус яких тимчасово був не встановлений. Так і у нас. Використовуючи реальну війну, політики і законодавці «організували» законоподібний грабунок одних громад громадян другими громадами громадян, розділених релігійними переконаннями. І це особливо вражає, оскільки мародерами стають християни і їх спільноти. Адже ж саме в християнському середовищі в давні часи виникло розділення церковного і світського права, при якому християнське середовище залишилось ізольованим місцем де панували моральні основи керування церковним майном. Збереження цього середовища здійснено радикальним відділенням від світського права і оскільки  суть керування церковним майном не у застосуванні правових конструкцій, а в здійсненні місії церкви, то і успіх цієї місії став критерієм правильності прийняття рішень і здійснення тих чи інших дій з церковним майном. У нас же безглузді спільноти заполітизованих громадян, які вважають християнство просто громадським рухом з формальним моральним законодавством, притягнули в християнське середовище світське право, причому у гіршому його варіанті. Адже навіть світські юридичні особи, при виникненні конфліктів і суперечок між засновниками громади про використання майна, дають право тим громадянам, які кінцево не погодились з рішеннями громади, вийти з громади разом з тим майном, яке вони вклали. Тобто, якщо в християнській громаді не існує християнських відносин з іншими членами громади, які могли б керувати ними при залагодженні майнових питань, якщо громада «голосуванням» позбавляє участі у вирішенні майнових питань меншу кількість громади то, за відсутності християнських відносин, необхідно би мінімально зберегти хоч якусь справедливість до своїх земляків і сусідів і виключити мародерство. Якщо християнська справедливість і моральні відносини тут відсутні то тоді необхідно зберегти цивілізовану, світську справедливість.  Тобто тоді, в продовження світського правила про фіксоване членство в громаді, це членство необхідно доповнити таким же світським обліком внесків і пожертв кожного фіксованого члена громади. І при виключенні любого члена громади, громада повертає йому ті внески або компенсує їх.

 

Який порядок проведення перевірок релігійних організаці...

dutchak1

dutchak1 написал:

Добре було б якби юрист пояснив собі, і нам всім в тому числі, як він з'єднав релігійну організацію з господарською діяльністю у її законодавчому визначенні?  Наведем визначення -

Господа́рська дія́льність — будь-яка діяльність, в тому числі підприємницька, пов'язана з виробництвом та обміном та переробкою матеріальних і нематеріальних благ, що виступають у формі товару.

Під господарською діяльністю в Господарському кодексі України розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. (ст. 3 ГК України)

Страдания за Москву, это не страдания за Христа ‒...

Onufriy

Onufriy написал:

"головний місіонер РПЦ" з азартом доводить, що 1+1=2 love
Очевидна актуальність кураєвського просвітництва для святоросичів РПЦ є найкращим доведенням смерті "російського православ'я"

Те що сьогодні животіє на москві - не православ'я, а зла і погибельна єресь 
в духе своей готтентотской этики

Не «нас ради, человек», а «ее ради, епархиальной собственности, сшедшаго с небес»


Вікарій Київської митрополії УПЦ (МП) — власник двох ав...

В. Ясеневий

В. Ясеневий написал:

ну и правильно.Чего терятся. Жизнь дается только один раз.Поэтому нужно брать от неевсе что можна...Многая Вам лета, дорогой владыка. Притом, наиканоничнейший...

Старый дуб рухнул. И тут, началось…

В. Ясеневий

В. Ясеневий написал:

Воистину христианство уже давно умерло!   Вместо тяжелой борьбы с пристрастиями и грехами в себе для перерождения и преображения человека( ества) , мы (не все ли?),  говорим  и призываем только(!)  к внешнему исполнению обрядов..Где же эти совершенные ПОСЛЕДОВАТЕЛИ ХРИСТА??? О, как хотелось бы хотя бы посмотреть на них...А они должны были бы сами  спастись и СПАСТИ ВЕСЬ МИР!!! Кто же и куда нас и весь мир ведет???