29 03 2021   Теодорос Алексопулос (Theodoros Alexopoulos) Публікації, Богослов'я, Аналітика, Історія

Собор великого Фотія 879-80 рр. і його орос як основа для об’єднання розділених християн

Собор великого Фотія 879-80 рр. і його орос як основа для об’єднання розділених християн. Його спільне офіційне визнання Восьмим Святим Вселенським Собором з боку Римо-Католицької і Православної Церков

29 08 2020   Архимандрит Феогност (Пушков), кандидат богословия Публікації, Богослов'я, Історія

Успение Приснодевы: Теология праздника

Можно без всякого сомнения сказать, что праздник Успения Богородицы один из самых «запутанных» в православном литургическом предании не только касательно исторической составляющей, но и в своей теологии. У нас отсутствует исторический (в прямом смысле слова) нарратив о кончине Пречистой Девы, а то, что мы имеем – это мидраш [1]. Мидраш – это не рассказ, а сложное литературное произведение, где историческое событие и его теологическое толкование переплетено поэтической вязью в виде «рассказа». Больше всего сюда подходит слово «быль» или «былина». В мидраше практически невозможно отделить ту грань, где рассказ о событии переходит в аллегорию.

27 05 2020   Михаил Черенков Публікації, Рецензії, Богослов'я

Публичная теология архимандрита Кирилла Говоруна

Рецензия на: Архімандрит Кирило (Говорун). Українська публічна теологія. – Київ: Відкритий Православний Університет Святої Софії-Премудрості, Дух і Літера, 2017. – 144 с.

19 12 2019   Иеромонах Никита Пантократорский Публікації, Богослов'я, Аналітика

Простые мысли афонского монаха о ситуации в Украинской Церкви

Как монах Святой Горы и в связи с несением послушания гостиничного (в архондарике) в монастыре Пантократор на протяжении нескольких лет, очень часто я контактирую с русскими и украинскими паломниками. Тема, которая занимает последний год этих паломников – ситуация в Украинской Церкви. Вопросы, которые задают все, те же самые, которые поступают из лживых новостей и определенных дезинформирующих страниц в интернете или журналистских кругов. Очень легко можно заметить вред, который они вызывают. Также они несут большую ответственность, ибо вместо того чтобы помочь, усугубляют конфликт и озлобляют читателей. Хотел бы ответить на эти привычные вопросы.

6 11 2019 Публікації, Інтерв'ю, Богослов'я, Аналітика, Історія

«На богословському рівні католицизм, православ'я і протестантизм дуже зблизилися». Актуальна розмова про розвиток богослов'я в Україні та світі

Продовження розмови Кирила Караченцева, ведучого програми "Ultima cena" на каналі "Ісландія", та Юрія Чорноморця, професора Національного педагогічного університету імені М. Драгоманова, доктора філософських наук, про новітню теологію. Початок розмови див. у перередній публікації «Чим займається новітня теологія?».

6 11 2019 Публікації, Інтерв'ю, Богослов'я, Аналітика, Історія

«Чим займається новітня теологія?». Актуальна розмова про розвиток богослов'я в Україні та світі

25 жовтня 2019 р. на українському каналі "Ісландія" в програмі "Ultima cena", яка присвячена релігіям у сучасному світі, відбулася розмова Кирила Караченцева, ведучого програми, і Юрія Чорноморця, професора Національного педагогічного університету імені М. Драгоманова, доктора філософських наук, про новітню теологію; про те, чим вона займається; про актуальні проблеми сучасних теологічних досліджень; про те, як теологія існує в Україні; про можливі перспективи її розвитку. Пропонуємо текстовий варіант розмови.

28 08 2019   Володимир Волковський Публікації, Богослов'я

Біблія українською. У Києві відбулося перше засідання ініціативної групи сучасного перекладу Біблії

Як називається справа, яка є водночас епохальною, культуровизначальною, але кожен, хто візьметься за неї, одразу натикається на критику з усіх боків? Це – переклад Біблії українською мовою. Про стан справ із перекладами Біблії та можливість нового видання Біблії українською ми говорили 27 серпня 2019 р. на першому засіданні перекладацької ініціативи «Біблія українською». Головне завдання цього зібрання – виявлення кола зацікавлених перекладачів-бібліїстів і обговорення організаційних, методологічних та інших питань.

12 08 2019   Володимир Волковський Публікації, Богослов'я

Як перекласти biodiversity, global warming, environmental justice... церковнослов'янською?

8 серпня 2019 р. в Інституті філософії імені Г.С. Сковороди НАНУ відбулося чергове робоче засідання науково-методологічного семінару «Принципи та підходи у перекладі богослужбових текстів українською мовою» Українського літургічного товариства. Попереднє засідання семінару відбулося 17 липня, на ньому обговорено перші завдання Товариства. А 8 серпня було обговорено удосконалення перекладу типового молебня на тему екології, захисту природи українською і церковнослов'янською мовами та особливості редакції Київського ізводу церковнослов'янської мови.

12 08 2019   Віталій Хромець Публікації, Інтерв'ю, Богослов'я

Архімандрит Кирило Говорун: «В ідеальному випадку споживачем богословської освіти може бути кожен свідомий християнин»

У секулярному суспільстві ще існують стійкі стереотипи про богословську освіту, що це атавізм та пережиток. Натомість богослов’я продовжує відігравати важливу роль у самоусвідомленні Церкви. Якою і для кого має бути сучасна богословська освіта? Про це — бесіда з відомим українським православним богословом, професором Університету Лойоли Мерімаунт (Лос-Анджелес), архімандритом Кирилом (Говоруном).

25 07 2019   Володимир Волковський Публікації, Богослов'я, Аналітика

Українське літургійне товариство: перші завдання

Робота науково-методологічного семінару «Принципи та підходи у перекладі богослужбових текстів українською мовою» продовжується. 17 липня 2019 р. в Інституті філософії імені Г.С. Сковороди НАН України відбулось робоче засідання перекладацької ініціативної групи за результатами першого семінару, який відбувся 24 червня. Засідання ініціював і забезпечив Несторівський центр, науково-просвітницька громадська організація.

18 07 2019 Публікації, Богослов'я, Аналітика, Історія

Нова епоха в історії України: повернення духовенства і мирян в освітній простір вселенської Церкви

30 червня - 14 липня 2019 року у Волоській академії богословських студій (Греція), одному з флагманів сучасної православної освіти, було проведено літню школу для духовенства і мирян-богословів Православної Церкви Україні. Студенти і викладачі богословських шкіл України за сприяння авторитетних богословів з різних Помісних Православних Церков вивчали богослов’я у Греції та були прийняті Вселенським Патріархом. Подібні богословські події будуть регулярними і стануть серйозним поштовхом для інтеграції духовної освіти України в освітній простір вселенської Церкви.

18 07 2019   Ніколаос Аспруліс Публікації, Богослов'я, Аналітика, Історія

Богословська освіта і виклики, які ставить Богословська академія Волоса: необхідність зміни парадигми

30 червня - 14 липня 2019 року група студентів духовних академій Православної Церкви України взяла участь у двотижневій програмі навчання Академії богословських студій в місті Волос (Греція). Волоська академія відома як дослідницький центр, який запроваджує інноваційні підходи у світовій богословській освіті. Для знайомства українських читачів з цим богословським закладом пропонуємо доповідь Ніколаоса Аспруліса (Nikolaos Asproulis), заступника директора цієї Академії та співробітника журнала "Theologia", прочитану на конференції  "Теологічна освіта в Білорусі і країнах Європи в контексті забезпечення свободи віросповідання", яка відбулася в Мінську 21-22 листопада 2014 року за участю представників наукових і духовних установ Болгарії, Білорусі, Греції, України, Литви, Польщі, Росії, зокрема РПЦ.

11 07 2019   Тетяна Левченко, кандидат філософських наук Публікації, Богослов'я, Історія

Розвиток української богословської думки в Національному педагогічному університеті ім. М. Драгоманова

Аналіз розвитку богословської думки в Національному педагогічному університеті імені М.П.Драгоманова в області підготовки кадрів вищої кваліфікації

23 05 2019   Бесідував Віталій Хромець Публікації, Інтерв'ю, Богослов'я

Декан Київської богословської семінарії Віктор Шевчук: Освіта прийшла на нашу землю разом з Біблією

В межах програми “Наша освіта”, яка виходить на "Світлому Радіо “Емануїл” (Київ) у партнерстві з Несторівським центром, до студії запрошують гостей для розмови про освіту, про її сутність, тенденції та головні виклики в освітній сфері в Україні та загалом у світі. Ведучий програми - директор Несторівського центру, кандидат філософських наук Віталій Хромець. 14 травня 2019 року гостем програми став Віктор Шевчук, декан Київської богословської семінарії “Благодать та Істина” при Всеукраїнському Союзі церков християн віри євангельської п'ятидесятників. В програмі говорили про біблійне розуміння освіти. У текстовому варіанті інтерв’ю пропонуємо цікаві моменти, які пролунали у першому випуску програми “Наша освіта”.

20 03 2019   Микола Крокош Публікації, Богослов'я, Аналітика, Історія

УГКЦ і томос про українську автокефалію. Частина V

Як показують вищенаведені висловлювання представників різних українських Церков, в них наразі ще немає навіть правильного розуміння екуменізму як процесу віднайдення первісної єдності Церкви, тобто вони перебувають на початковій стадії практичного «діалогу любові», тоді як на вселенському рівні католики і православні вже досягли стадію інтенсивного богословського «діалогу істини» – найкращі богослови обох Церков уже зараз дискутують про ті пункти віровчення, з’ясування яких є необхідним для відновлення євхаристійного сопричастя.

19 03 2019   Микола Крокош Публікації, Богослов'я, Аналітика, Історія

УГКЦ і томос про українську автокефалію. Частина ІV

Якщо ПЦУ розуміє себе як Церква-спадкоємниця древньої Київської митрополії, то вона повинна перестати бачити в УГКЦ втрачену назавжди частину Римо-Католицької Церкви, натомість намагатися вбачати у ній тимчасово відокремлену блудну дочку православної Київської митрополії, що за певних умов може повернутися до Церкви-матері – Київської Церкви (ПЦУ).

15 03 2019   Микола Крокош Публікації, Богослов'я, Аналітика, Історія

УГКЦ і томос про українську автокефалію. Частина ІІІ

Тут потрібно взяти до уваги різне значення уній, яке їм надавали обидві сторони підписання.

15 03 2019   Микола Крокош Публікації, Богослов'я, Аналітика, Історія

УГКЦ і томос про українську автокефалію. Частина ІІ

Спрощено можна сказати, що Константинополь все більше зближується з католицькою еклезіологією, тоді як Москва все більше сповідує протестантську еклезіологію. Всі інші православні Церкви перебувають між цими двома полюсами, ближче чи далі від одного з них.

6 03 2019   Микола Крокош Публікації, Богослов'я, Аналітика, Історія

УГКЦ і томос про українську автокефалію

Відновлення єдності Київської Церкви – далека екуменічна перспектива чи реунія вже тепер?

11 02 2019   Дмитро Кузьменко, кандидат філологічних наук Публікації, Богослов'я, Аналітика

Труднощі перекладу: ПЦУ, УПЦ чи СЦУ?

У проекті статуту новоутвореної Православної Церкви України дуже чітко зазначена її назва, а саме «Православна Церква України». Деякі закордонні православні богослови навіть встигли похвалити ПЦУ за використання еклезіологічно коректної назви, на відміну від поширених у сучасному Православ’ї етнічних викривлень християнського віровчення, присутніх зокрема у Російській Православній Церкві. Здавалося, що нова церква дійсно відходить від нехристиянського радянського спадку. Та, схоже, вони поквапилися.

30 01 2019   Анатолій Денисенко Публікації, Богослов'я, Аналітика, Історія

Безодня? Неомарксизм, або Туди і звідти

«Писати про Маркса – ще не значить бути марксистом» (Вадим Межуєв)

«Я створив теоретичну модель думки.

Чи міг я підозрювати, що люди захочуть втілити її в життя

коктейлями Молотова?» (Теодор Адорно)

15 01 2019   Юрій Подорожній, кандидат філософських наук Публікації, Рецензії, Богослов'я, Аналітика

Українська православна політична теологія Кирила Говоруна

Українська православна політична теологія переживає період активного становлення. Формування цієї особливої богословської дисципліни було пришвидшене подіями революції гідності. З кінця 2007 року українське православ’я активно підкреслювало власну аполітичність, взявши курс на засудження проросійського «політичного православ’я». У межах цього дискурсу аполітичність християнства і православ’я осмислювалася як норма, а зануреність у політичний процес та активна соціальна позиція допускалися лише у області розбудови української православної культури.

21 12 2018   Пантелеімон (Родопулос), митрополит Тіролейський і Серентіонський Публікації, Богослов'я, Аналітика, Історія

Територіальні юрисдикції відповідно до православного канонічного права

Стаття грецького каноніста митрополита Пантелеімона (Родопулоса) перегукується з нещодавно опублікованою на нашому порталі статтею архім. Григорія (Папатомаса). Автор детально розглядає православне канонічне право стосовно еклезіології і зокрема територіальних юрисдикцій. У статті також обговорюється єресь філетизму, на який нині страждають мало не всі Помісні Церкви, а також неканонічні юрисдикції.

21 12 2018   Архимандрит Григорий (Папатомас) Публікації, Богослов'я, Аналітика, Історія

Наша пост-экклезиологическая эпоха

Архимандрит Григорий Папатомас является профессором канонического права и деканом Свято-Сергиевского богословского института в Париже. В своей статье, впервые опубликованной Православной Церковью Эстонии, он доказывает, что мы живем в пост-экклезиологическую эпоху, ввиду утраты нами чувства поместной церкви, принадлежащей определенной территории. Он также анализирует способы, с помощью которых территориально накладывающиеся церкви идентифицируют себя посредством определенных обрядов (католическая), конфессионально (протестанты), либо по этническому признаку (православные). Статья переведена по публикации на сайте епископского викариатства Великобритании и Ирландии экзархата приходов русской традиции в Западной Европе Константинопольского Патриархата.

13 12 2018   Сергій Шумило, директор Міжнародного інституту афонської спадщини Публікації, Богослов'я, Аналітика, Історія

«Липківство» як духовна, канонічна та еклезіологічна проблема Українських Церков

«Липківство, — цебто церковна анархія, церковний революціонізм, — глибоко охопило українські маси, особливо соціялістичну інтелігенцію, охопило й наше духовенство. І хоч з Церкви Липківського на зовні фактично нічого й нікого вже не позосталося, але воно чорним вороном літає над нашою Церквою й до основ розкладає її з середини й донині... І це власне липківство сильно вдарило по чистоті українського православ’я й позбавило слави нашу Церкву», – застерігав ще в 1950 р. колишній архієпископ Холмський і Підляський, а згодом першоієрарх Української Греко-Православної Церкви в Канаді митрополит Іларіон (проф. І. Огієнко) [1].