Серед присутніх були представники наукового загалу та різних конфесій: Віталій Хромець та Ксенія Трофимчук, що представляли «Несторівський центр», який, власне, і виступив ініціатором зібрання, Богдан Скубко, Дарія Морозова, співробітник «Дух і Літера», о. Ахілла Багрій, о. Андрій Дудченко, о. Богдан Огульчанський, о. Вячеслав Горшков та о. Андрій Пономаренко, Володимир Волковський (Рада молодих учених Інституту філософії ім. Г.Сковороди), Наталя Бондар, завідувач відділу стародруків та рідкісних видань Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського.

Насамперед, учасники обговорили переклад з англійської мови молебна на екологічну тематику, який підготувала Дарія Морозова. Обговорення виявилось дуже запальним і зачепило багато фундаментальних проблем не тільки перекладу, а й теології та літургіки.

Наприклад, як перекласти biodiversity, global warming, land clearing, factory farming, environmental justice, exploitative practices, stewards of creation церковнослов'янською мовою? Всі ці терміни були взяті з оригінального тексту молебня, що практикується у Вселенському Патріархаті – і сам по собі факт, що англійська мова є мовою оригіналу для Константинопольської Церкви, розбиває багато стереотипних уявлень про «греків». Такий переклад змушує замислитись про латинську традицію апостольського християнства, мовою якої говорить православна літургія, коли звершується мовами західних держав – наприклад, коли ми говоримо про «creatures recapitulated in the person of Christ», торкаючись стародавнього теологічного поняття «recapitulatio». Ми бачимо, що філолог сам не впорається із перекладом філософських і богословських текстів – це речі дуже глибокої фахової компетенції, які вимагають розуміти східну і західну богословські традиції та спадщину Отців Церкви класичними мовами. Приміром, «stewards of creation» – це домоврядник? домовит? домостроитель? смотритель? Або – justice – право чи справедливість?

Після обговорення перекладу о. Андрій Пономаренко зробив невелику доповідь про проблеми редакції Київського ізводу (наразі в РПЦ, у т.ч. в УПЦ (МП), поширений московський ізвод церковнослов’янської мови). Зокрема, йшлося про можливість створення комп'ютерного шрифту і програм, які могли б автоматично розпізнавати тексти церковнослов'янською мовою Київського ізводу і створювати текстовий шар документу. Проблема, окрім іншого, у складних лігатурах, титлах та інших скороченнях, які варіюються від одного документа до іншого, і відтак важко підводяться під спільний знаменник. Чи можна розробити таку програму, посилаючись на схожі зразки роботи, наприклад, із готичною графікою, чи доведеться перенабирати вручну? Це питання досі не вирішене.

Як перекласти biodiversity, global warming, environmental justice... церковнослов'янською?

Обговорення плавно перейшло до теми роботи із стародруками та рукописами літургічних текстів в Україні. Тотальна більшість з них не є оцифрована і досить важкодоступна в архівах та бібліотеках. Присутні обговорили проблеми доступу до цих рукописів. Наталя Бондар розповіла про досвід НБУ імені В. Вернадського, поділилась успішними перевиданнями рукописів (зокрема, «Лікарство на оспалий умисел чоловічий» 1608 р.).

Коли зайшла мова про зразки критичного видання стародавніх документів, Вячеслав Горшков представив як приклад видання «100 років культурної дипломатії України» про турне капели Олександра Кошиця, організоване Симоном Петлюрою у 1919 р. Він також поділився успішними історіями та складнощами у подібній роботі.

Завершуючи роботу зібрання, учасники постановили обговорити наступного разу різні переклади літургії українською мовою. Було дуже цінно почути, як наприкінці зібрання історики і філологи говорили: «Ми тепер зрозуміли, що наша робота із старовинними документами потрібна конкретно зараз».

Справді, робота з такими текстами – це не щось далеке і неочевидне, це не «гра в бісер». Результати такої роботи – це конкретний вплив і конкретні потреби сучасної української культури, сучасних українських церков, богословських, релігієзнавчих та філософських центрів. Це – не музейні артефакти «давно минулих днів», а тексти, які вже зараз залучаються для розробки використання нових термінів у сучасному богослужінні.

Володимир Волковський

Теги: