Серед учасників були – очільник Несторівського центру Віталій Хромець, о. Андрій Дудченко, о. Ростислав Воробій, о. Ахіла Багрій, Дарія Морозова, Наталія Пуряєва, Володимир Волковський та інші.

Ми обговорили комюніке семінару від 24 червня і дійшли деяких практичних висновків.

Насамперед, було урочисто проголошено створення Українського літургійного товариства. Це має бути спільнота фахівців, відкрита для всіх, хто працює над дослідженням та розробкою літургічних та богослужбових текстів. Хтось займається стародруками або рукописами, хтось – книгами ранньомодерної козацької України, хтось – давньоруськими текстами з богослужіння, хтось досліджує літургійну творчість українських церков ХІХ – ХХ століття. Українське літургійне товариство покликане бути максимально відкритим, позаконфесійним (але включаючи усі конфесії), професійним та інноваційним колом фахівців.

Українське літургійне товариство: перші завдання

Надалі обговорили методологічні засади роботи з літургійними текстами. Після тривалої та цікавої дискусії дійшли висновків, що ця робота має спиратись на такі принципи:

  • плюралізм,

  • відкритість,

  • інклюзивність,

  • дотримання, наскільки це можливо, єдності мови Біблії і мови літургії,

  • єдність традиції та інновації, оновлення через відновлення,

  • баланс теологічного та філологічного компоненту,

  • баланс архаїзмів та сучасної мови, староукраїнської та модерної української мов,

  • практична орієнтація на пропозицію богослужбового корпусу до використання Церквами.

У дискусіях постійно посилались на досвід уже існуючих гуртків, що розвивають літургічні дослідження в України («Трипіснець» о. Тараса Тимо, розвідки о. Андрія Дудченка, о. Андрія Пономаренка, о. Ахіли Багрія, Дарії Морозової та інші).

Українське літургійне товариство: перші завдання

Багато часу ми присвятили обговоренню створення онлайн-бази даних літургійних текстів. Вирішили зібрати всі існуючі онлайн-колекції, звертаючись та запрошуючи до співпраці українських літургістів, а також закордонні центри. Справа дослідження такого роду – це не індивідуальна чи приватна справа, тому учасники неодноразово говорили про відкритість до всіх і максимальну інклюзивність.

Наталія Володимирівна Пуряєва, співробітник Інституту української мови НАН України, запропонувала створити хронологічний паралельний словник богослужбових термінів констатуючого типу, враховуючи грецьку термінологічну традицію. Цей словник зафіксує українську перекладацьку традицію і має стати майданчиком для критичної обробки текстів, коментованого видання різних перекладів тощо.

Дарія Морозова, співробітник видавництва «Дух і Літера», закликала творити базу не лише текстів, але й виконання літургійних текстів (речитатив та спів). Учасники обговорювали активну співпрацю інститутів Академії наук, Національної бібліотеки імені В. Вернадського, Київської православної богословської академії ПЦУ, Київської духовної академії УПЦ (МП), Несторівського центру та інших груп дослідників і літургістів з метою оцифрування стародруків та рукописів на літургійну тему. Віталій Хромець звернув увагу на користь технологій Wiki для видання словників.

Українське літургійне товариство: перші завдання

Після досить плідної роботи учасники постановили зібратись наступного разу і обговорити перші переклади літургійних текстів українською мовою.

Володимир Волковський

Теги: