Мета семінару — окреслення проблеми перекладу літургії та інших текстів богослужбової літератури українською мовою, а також написання проміжного комюніке щодо подальших дій задля вирішення непорозумінь у перекладі. Отець Василь Рудейко, доктор богослов’я (УГКЦ), розповів, якими мають бути джерела перекладу. Він також зауважив, що автокефалія в Україні має бути не лише юридичною, а й мати культурний вимір. За його словами, переклади можна здійснювати знову з синодальних книг чи видавати типові українські зразки літургійних текстів (які були з початку книгодрукування в Україні). Священнослужитель нагадав, що в 17 столітті було два чинники, які спотворили вітчизняну традицію: впливи латинізації, а також русифікація текстів 1685 року.

Один з учасників майстерні літургійних перекладів «Трипіснець» Тарас Тимо, патролог, викладач Українського католицького університету, визначив 7 правил перекладу, а саме: переклад необхідно робити з мови оригіналу; обов’язково виконувати переклад з офіційних літургійних джерел; застарілі тексти вимагають допоміжних наукових досліджень; переклад має бути достовірним з літургійної перспективи; необхідно використовувати весь потенціал української мови, не боятися вживати архаїзми; враховувати поетичний та музичний компоненти; переклад повинен враховувати літургійну практику та попередній переклад.

Протоієрей Олег Кожушний (ПЦУ) наголосив на необхідності створення комісії та колективу, який здійснював би переклад: «Всі результати обговорень залишаться теорією, якщо не відбуватиметься їхня регулярна апробація».

Уникання залежності від церковнослов’янського перекладу, створення нових слів і запозичення слів західної традиції — такі шляхи створення нового перекладу бачить протоієрей Богдан Огульчанський (УПЦ).

Священик, іконописець о. Андрій Пономаренко (УПЦ), який нещодавно презентував у Дніпрі реконструкцію Київського ізводу церковнослов’янської мови у богослужінні, відмітив, зокрема, що при перекладі не можна змішувати дієприкметники з дієприслівниками, але потрібно замінювати застарілі слова. Переклад на якусь з мов літургії має здійснюватися за вибором парафій і громад.

На відміну від о. Андрія, ієромонах Ахілла Багрій (УПЦ) не використовує синодальні тексти, оскільки вважає їх “законсервованими”.

Літургію як перший спосіб євангелізації виокремив дослідник літургії Володимир Волковський. Він зазначає, що «необхідне збереження старого при створенні нового» перекладу, а саме не відходити від суті. Важливим для нього є зв’язок мови Біблії, святих отців та літургії. Ми не можемо зовсім відмежовуватись від церковнослов’янської мови, адже виникає ряд інших проблем, латинізму і т.д., наголосив Володимир Волковський. Також він висловив думку, що дещо уповільнене проведення служби робить її більш зрозумілою для прихожан. Цікавою була ідея викладення тексту літургії на сайт, аби прихожани могли користуватися ним через смартфон під час служби. Однак це викликало дискусію, зокрема вказувалося, що це не допоможе літнім людям.

Після доповідей та дискусії було вирішено зробити повторне зібрання, аби розпочати роботу над спільним перекладом.

За підсумками семінару його учасники ухвалили Комюніке спільної перекладацької ініціативи:

"Комюніке спільної перекладацької ініціативи за результатами науково-методологічного семінару

“Принципи та підходи у перекладі богослужбових текстів українською мовою”
 
Київ, 24 червня 2019
 
Представники Православної Церкви України, Української Православної Церкви (Московського патріархату), Української Греко-Католицької Церкви, літургісти, перекладачі і філологи, спеціалісти в області богослов’я і релігієзнавства зустрілися в Києві 24 червня 2019 року на науково-методологічному семінарі “Принципи та підходи у перекладі богослужбових текстів  українською мовою” для обговорення проблем, перешкод і можливих вирішень щодо подальшої праці над створенням, редакцією й перекладом літургійних текстів українською мовою.

Учасники семінару “Принципи та підходи у перекладі богослужбових текстів українською мовою” вважають необхідним:

1.    створити регулярну робочу групу з питань літургійних перекладів, редагування і створення богослужбових текстів;

2. працювати над визначенням методологічних засад роботи з літургійними текстами;

3.   розпочати роботу над створенням греко-слов’янсько-українського словника богословських термінів (онлайн база даних, яку можна буде постійно доповнювати і розвивати);

4. підкреслити важливість дослідження літургійних джерел і заохочувати до відповідної діяльності наукові і навчальні осередки Українських Церков (духовні академії, семінарії, богословські факультети та ін.);

5.    працювати над сучасною київською редакцією церковнослов’янської мови:

    • опублікувати у відкритому доступі богослужбові тексти київського ізводу,
    • транслітерувати їх за правилами сучасної української фонетики,
    • витворити сучасну редакцію київського ізводу, відповідно до трансформацій мови (тобто нову ЦСМ, читану за правилами київського ізводу),
    • створити повноцінне добове і річне коло богослужінь за сучасною редакцією київського ізводу;

6.    створити базу стародруків і рукописів літургійної традиції;

7.    активізувати працю над оцифруванням літургійних джерел Київської традиції і з цією метою налагодити співпрацю з міжнародними проектами у цій сфері (Hill Manuscript Museum and Library та ін.);

8.    створити мережу-майданчик співпраці та комунікації перекладачів і творців літургійних текстів (масштабний онлайн-портал за базовою схемою http://azbyka.ru/biblia/), де будуть:

    • опубліковані літургійні джерела у форматі, зручному для копіювання і опрацювання;
    •  опубліковані різні версії добового і річного кола богослужінь;
    • представлені в окремих категоріях: сучасні грецькі богослужбові тексти; богослужбові тексти ЦСМ в синодальній редакції; богослужбові тексти ЦСМ київського ізводу (на основі джерел);  богослужбові тексти українською мовою та інше;
    • створені блоги для публікацій окремих статей з літургіки і академічних літургійних досліджень;
    • створені акаунти для тих авторів, які будуть заповнювати окремі категорії, відповідно до їхніх сфер розробки.

9.    розробити альтернативні види Богослужінь та рекомендації до них:

    • літургія для дітей (зразок можна брати у київських василіян),
    • літургія для людей з особливими потребами;

10.присвятити наступний семінар питанню літургійних джерел і базових принципів перекладу літургійних текстів.

11.Рекомендуємо Вищим церковним органам видати послання на літургійну тематику, в яких:
    • проголошуватиметься цінність літургійних досліджень;
    • благословлятиметься літургійна єдність у різноманітті;
    • заохочуватиметься Народ Божий до літургійної творчості за принципом “зберігаємо вічне, творимо нове”;
    • заохочуватиметься кожна парафія і кожен вірянин до осмисленої молитви через вивчення Літургії;
    •  заохочуватиметься множинність літургійних чинів;
    • заохочуватиметься використання сучасних технологій".

Аліна Голопьорова


Теги: