Вхід

У вас немає акаунту на Religion.in.ua? Зареєструйтесь

Богослов'я
«Неименуемое Имя». Очерки об Имени Божием

25 01 2012   Юрий Вестель Публікації, Богослов'я

«Неименуемое Имя». Очерки об Имени Божием

О том, что в языке кроется разгадка мышления и бытия, в XX веке заговорили самые крупные мыслители: Мартин Хайдеггер, Ганс-Георг Гадамер, Поль Рикёр, целая дисциплина на стыке наук – семиотика. Но это что касается именования вещей, животных, людей. А как быть с именами Бога: откуда они взялись? Но сначала спросим себя: может ли вообще быть имя у Бога?

Свята Жанна д’Арк: штрих до теології визволення

23 01 2012   Ігор Загребельний Публікації, Богослов'я

Свята Жанна д’Арк: штрих до теології визволення

Знакова постать середньовічної Франції і сформований «під впливом марксизму» суспільно-політичний і теологічний рух в Латинській Америці другої половини ХХ століття: що між ними спільного? І взагалі, що може бути спільного між отим «середньовічним мракобіссям» з одного боку, і «прогресивним» явищем «прогресивної» епохи — з іншого?..

Іґнац фон Деллінґер і виникнення Старокатолицької Церкви

19 01 2012   Микола Крокош Публікації, Богослов'я, Історія

Іґнац фон Деллінґер і виникнення Старокатолицької Церкви

Іґнац фон Деллінґер (Ignaz von Döllinger, 1799-1890 рр.) був одним із найвизначніших діячів німецького католицизму 19-го століття. Цей священик і професор історії Церкви та догматики Мюнхенського університету увійшов в історію Католицької Церкви передусім тим, що залишився одним із небагатьох всесвітньо відомих католиків, що ніколи так і не примирилися з догматичними рішеннями Першого Ватиканського собору (1860-1870 рр.) про юрисдикційний примат і непомильність папи римського...

Профессор Стилианос Пападопулос. In Memoriam

17 01 2012   архим. Кирилл (Говорун) Публікації, Богослов'я

Профессор Стилианос Пападопулос. In Memoriam

Утром 15 января 2012 года отошел к Богу один из крупнейших исследователей святоотеческого наследия современности профессор Патрологии в Афинском университете Стилианос Пападопулос. Я уверен, что систематическому осмыслению его наследия еще будут посвящены пространные труды. Сейчас в качестве быстрой реакции на весть о его кончине хотелось поделиться некоторыми мыслями и личными воспоминаниями о нем...

Неопаламизм − основной тренд православной теологии XX столетия

28 12 2011   Геннадий Христокин, к.филос.наук Публікації, Богослов'я

Неопаламизм − основной тренд православной теологии XX столетия

Неопаламизм − это важное и интересное явление в современном православном богословии. Его исследовать необходимо как для понимания современной отечественной культуры, которая сформировалась под его влиянием, так и для самой православной теологии, которая зачастую воспроизводит стереотипные суждения и оценки. Неопаламизм акцентирует внимание на необходимости живого опыта Бога, реальных переживаний как показателя богопознания. Впрочем, необходимо сказать и о некоторых негативных, по моему мнению, моментах, связанных с распространением паламизма...

Еще раз об «удерживающем» (2 Фес. 2:6-7): научный взгляд

27 12 2011   Юрий Вестель Публікації, Богослов'я, Аналітика

Еще раз об «удерживающем» (2 Фес. 2:6-7): научный взгляд

Особую популярность эта тема приобрела у нас после большевистского переворота 1917 года: наиболее распространенное в русском богословии понимание «удерживающего» как Римской империи и отсюда царской власти вообще естественным образом привело к истолкованию большевиков как антихристовой силы и, соответственно, советского периода — как «последних времен». Интерпретация царя как того, кто «удерживает» Антихриста, долгое время была и до сих пор остается одним из главных «доказательств от Писания» для идеологов православной монархии...

Необхідність пізнання традиції: Відповідь архімандриту Кирилу (Говоруну)

26 12 2011   Юрій Чорноморець Публікації, Богослов'я

Необхідність пізнання традиції: Відповідь архімандриту Кирилу (Говоруну)

Пропонуємо увазі читачів сайту «Релігія в Україні» відповідь Юрія Чорноморця на рецензію архімандрита Кирила (Говоруна), присвячену монографії «Візантійський неоплатонізм від Діонісія Ареопагіта до Геннадія Схоларія» (К., 2010). Рецензія архімандрита Кирила була надрукована в чотирнадцятому номері «Трудів Київської духовної академії». Відповідь Ю. П. Чорноморця з’явилась у черговому (п’ятнадцятому) номері «Трудів», що вийшов з друку наприкінці грудня 2011 року.

Теологія визволення по-українськи: повернення до дискусії

14 12 2011   Ігор Загребельний Публікації, Богослов'я

Теологія визволення по-українськи: повернення до дискусії

На жаль, модусом мислення сучасної людини все частіше стають дві комп’ютерні опції: «копіювати» і «вставити». Остання теза є особливо значимою в українському контексті, зокрема у контексті української гуманітаристики, філософської та богословської думки. З огляду на це, кожна оригінальна публікація викликає, по-перше, неабияку цікавість, по-друге, радість, адже «Не все так погано у нашому домі». Вихід у світ серії статей о. Олега Гірника «Теологія встає після сутінків»  можемо вважати більш ніж доречним, позаяк коло піднятих автором питань стосується надзвичайно актуальних проблем релігії в Україні.

Філософська теологія візантійського неоплатоніка Максима Сповідника  в інтерпретації київського патролога Сергія Єпіфановича

12 12 2011   Юрій Чорноморець Публікації, Богослов'я, Історія

Філософська теологія візантійського неоплатоніка Максима Сповідника в інтерпретації київського патролога Сергія Єпіфановича

Максим Сповідник не просто мав ідеал теології як науки філософської, але і створив відповідну цілісну філософсько-богословську систему. В даній статті ми ставимо за мету здійснити історико-філософський аналіз досліджень творчості Максима Сповідника видатним київським патрологом початку XX ст. С. Л. Єпіфановичем, спеціально зупинившись на досвіді всебічної оцінки поглядів Максима, здійсненої цим дослідником...

Православное богословие и вызовы XXI века

6 12 2011   Митрополит Пергамский Иоанн (Зизиулас) Публікації, Богослов'я

Православное богословие и вызовы XXI века

Первая, и по моему мнению, наибольшая проблема православного богословия сегодня – это отсутствие конструктивных идей. Мы живем в эпоху богословской борьбы. Слово «еретик» приписывается порой каждому, кто не согласен с нашей точкой зрения, вопреки ясному учению св. Фотия и древней традиции нашей Церкви... Православное богословие в XXI веке будет призвано к диалогу с внешним миром – иначе оно превратится в «гетто» и испытает судьбу любой другой исторической «секты».

Теологія встає після сутінків. Частина ІV. Постколоніальна перспектива греко-католицизму

17 11 2011   Олег Гірник, священик Публікації, Богослов'я

Теологія встає після сутінків. Частина ІV. Постколоніальна перспектива греко-католицизму

 

Вже після легалізації УГКЦ хтось почав активно поширювати тезу про заборону досліджень спадщини Костельника, бо «це дратує православних Московського патріархату» і стає перешкодою на шляху «екуменічного діалогу». За 20 років після виходу з підпілля в УГКЦ не було зроблено жодного дослідження спадщини Костельника, хоч підстав для цього було більш, ніж достатньо. Попри те, що він поруч з митрополитом Андреєм та патріархом Йосипом був важливою ланкою греко-католицького богословського процесу, УГКЦ бездумно проґавила його рукописну спадщину...

Теологія встає після сутінків. Частина ІІІ. Нова євангелізація і виклики cyber-середньовіччя

11 11 2011   Олег Гірник, священик Публікації, Богослов'я

Теологія встає після сутінків. Частина ІІІ. Нова євангелізація і виклики cyber-середньовіччя

Проблеми епохи cyber-середновіччя надто складні, щоб їх могла вирішувати самостійно помісна Церква, конфесія, позаяк «тиха епідемія мереж» гомеопатичними дозами поширюється на все людство як біологічний вид, незалежно від релігійної чи конфесійної приналежності. Можливо, разом із cyber-середновіччям у християнстві наступить нова епоха Вселенських соборів. Адже проблема не в релігієзнавчо-культурологічних дефініціях «православної», «католицької», «уніатської» ідентичності. Проблема в площині людської ідентичності як такої...

Наследие Ареопагитик и Максима Исповедника в антропологии святителя Григория Паламы

8 11 2011   Юрий Черноморец, д.филос.н. Публікації, Богослов'я

Наследие Ареопагитик и Максима Исповедника в антропологии святителя Григория Паламы

Уже сегодня православные богословы все больше внимания уделяют антропологии Максима вообще и его теории сверхъестественных состояний. И на антропологию паламизма все более смотрят как на возрождение в поздней Византии антропологического учения св. Максима. Паламизм так же относится к учению Максима, как неокантиантсво – к философии Канта. Полное и адекватное воспроизведение теории обожения Максима во всей ее сложности так и не было достигнуто. Потенциал антропологии св. Максима и его теологии вообще настолько огромен, что именно на этой основе будет создаваться православная антропология и теология XXI столетия...

Теологія встає після сутінків. Частина ІІ. Від post-модерну до cyber-середньовіччя

4 11 2011   Олег Гірник, священик Публікації, Богослов'я

Теологія встає після сутінків. Частина ІІ. Від post-модерну до cyber-середньовіччя

З одного боку, cyber­-середньовіччя приходить як шанс для реактуалізації теологічної думки та метафізики, оскільки змушуватиме сучасних теоретиків Cyberspace звертатись по допомогу до теології для опису різноманітних феноменів «віртуального простору». Разом з тим воскресають і старі проблеми, які християнство вважало вирішеними ще у перших століттях християнської ери. Тепер вони знову повертаються, підсилені технічно-економічними перспективами сучасної цивілізації. Але найскладнішою проблемою залишається «тиха епідемія інформаційних мереж», котра «дистилює катастрофу гомеопатичними дозами»...

Теологія встає після сутінків. Частина І. Теологія як критерій євангелізації

26 10 2011   Священик Олег Гірник Публікації, Богослов'я

Теологія встає після сутінків. Частина І. Теологія як критерій євангелізації

Наступним циклом завершуються публікації, розпочаті торік полемічною статтею «Теологія в Україні: звідки почати?», рівно ж підсумовуються інші статті автора, опубліковані на порталі «Релігія в Україні» протягом 2010 року, передовсім «Теологія і/або академічне релігієзнавство?» (інша назва «Argumentum ad morti академічного релігієзнавства») та «Греко-католицизм як субкультура: перспективи Теології визволення чи апокаліпсис Радикальної готики?».

Публичный диспут с атеистами: главные аспекты теории и практики

11 10 2011   Юрий Черноморец Публікації, Богослов'я, Аналітика

Публичный диспут с атеистами: главные аспекты теории и практики

На днях, 8 октября 2011 года, украинский теолог, доктор философских наук Юрий Черноморец провел в Киеве тренинг о том, как верующим спорить с атеистами. Сегодня мы предлагаем печатную версию выступления Юрия Черноморца, которое заинтересовало многих слушателей и, надеемся, будет интересно читателям портала "Религия в Украине".

Перспективы теолого-философского диалога в постсоветском протестантизме (окончание)

5 10 2011   Михаил Черенков Публікації, Богослов'я, Аналітика

Перспективы теолого-философского диалога в постсоветском протестантизме (окончание)

В диалоге с философией конфессиональная теология становится открытой. Протестантизм, остающийся довольно консервативным в вопросах доктринальной теологии, развивается наиболее интенсивно на границах. То, что не может высказать протестант-теолог в церкви, он может озвучить на научной конференции, или написать в философской монографии. Можно говорить о деконфессионализации, когда  конфессиональная теология переходит в режим религиозной философии – внеконфессионального философского осмысления теологических основ.

Взаимоотношения философии религии и теологии как проблема антропологии: решение Карла Ранера

5 10 2011   Ирина Хромец Публікації, Богослов'я

Взаимоотношения философии религии и теологии как проблема антропологии: решение Карла Ранера

Бог, по утверждению К. Ранера, в метафизике является сущностно неведомым: есть лишь пред-положение, пред-ощущение некого превосходящего. Именно здесь и проходит граница между философией религии и теологией: в философии религии человек лишь вопрошает, получить же ответ он может лишь посредством слушания, теологии...

Перспективы теолого-философского диалога в постсоветском протестантизме

2 10 2011   Михаил Черенков Публікації, Богослов'я, Аналітика

Перспективы теолого-философского диалога в постсоветском протестантизме

В то время как РПЦ дистанцируется от наследия западной теологии и философии, отечественные протестанты только начинают его осваивать – осторожно, критично, но все более внимательно и последовательно. В то время как РПЦ отстаивает особость своего пути, «русские» протестанты начинают понимать неособость пути своего, его связь с общехристианскими процессами...

Добродетель веры и образ ученичества: что значит принять Царство как дитя?

29 09 2011   Андрей Баумейстер Публікації, Богослов'я

Добродетель веры и образ ученичества: что значит принять Царство как дитя?

Как мы хорошо знаем, Евангелие написано для взрослых мужчин, в том культурном пространстве, в котором мир ребенка, сама проблема детства еще не была предметом какого-либо интереса. Во-вторых, сама идея детства, детство как сфера исследовательского интереса вообще возникает довольно поздно: если верить Филиппу Арьесу  - где-то с XVII века. Сегодня есть все основания говорить даже о более позднем времени – о XIX веке... 

Теологія та інші шляхи пізнання: ієрархія чи конфліктний плюралізм?

26 09 2011   Тарас Борозенець Публікації, Богослов'я

Теологія та інші шляхи пізнання: ієрархія чи конфліктний плюралізм?

Конкурентна боротьба альтернативних теологічних підходів триває до сьогодні. Це принципово суперечить самому сенсу теології як абсолютного знання. Основні репрезентанти теології в цілому продовжують керуватися своїми традиційними засадами: православ’я вирішує проблему віри та розуму діалектично, католицизм – формально-логічно з елементами суб’єктивізму, протестантизм – індивідуалістично-суб’єктивістськи з відчутними елементами формально-логічного раціоналізму.

Психология и богословие: основные предпосылки для интеграции

20 09 2011   Вячеслав Халанский Публікації, Богослов'я

Психология и богословие: основные предпосылки для интеграции

Презентация  психологических и психотерапевтических христианских школ позволяет нам обозначить исторические точки отчета и векторную направленность наших рассуждений. Ниже мы рассмотрим такие предпосылки, как антропологическая предпосылка, модель «иерархии наук» и антиномия соотнесения: личность-человек-индивид-психика...

Неможливість "надконфесійної світської теології"

15 09 2011   Геннадій Христокін, Юрій Чорноморець Публікації, Богослов'я, Аналітика

Неможливість "надконфесійної світської теології"

14 серпня 2011 року інтернет-портал «Релігія в Україні» опублікував статтю Юрія Вестеля «Теологія як наука і предмет викладання: на шляху до концепції світської теологічної освіти в Україні». Майже всі судження автора викликають здивування. Засадничі положення та висновки статті радикально розходяться із загальним смислом теології, як вона прописана в документах ВАК і МОН. Загальні роздуми автора про теологію страждають на постійні спрощення та суб’єктивізм. На наше глибоке переконання, якщо справа теології в університеті буде обґрунтовуватися за допомогою таких статей, то теологія як університетська дисципліна навряд чи відбудеться. Тому необхідна критика положень зазначеної статті та розмова про все, що було «спрощене» або «опущене» Юрієм Вестелем.

Протестантская теология и философия религии: встречи на границах иного

4 09 2011   Михаил Черенков Публікації, Богослов'я

Протестантская теология и философия религии: встречи на границах иного

Протестантская теология – сложный феномен в истории Церкви, до сих пор не концептуализированный в ее целостности. При всем внутреннем богатстве, сложносоставном характере, в самом ее основании есть нечто, предрасполагающее к диалогу с философией...

Чи має Україна релігієзнавство? Нотатки на полях книжки про «кінець світу»

25 08 2011   Сергій Савченко Публікації, Богослов'я, Історія, Рецензії

Чи має Україна релігієзнавство? Нотатки на полях книжки про «кінець світу»

Ця стаття і справді постала з нотаток. Вони з᾽явилися вже на першій сторінці, коли зі змісту я дізнався, що Свідки Єгови є протестантами. З цікавості почав читати далі. З кожною сторінкою подібні речі накопичувалися як лавина, що й змусило мене взятися за рецензійний огляд. Власне, я наважився розпочати його тому, що не знайшов жодної рецензії на книжку Докаша з часу її виходу у світ 2007 року. Маю на увазі саме рецензію, а не замовну панегіричну  анотацію в якому-небудь інститутському збірнику...

НОВИНИ

Всі матеріали

останні коментарі

Чем Зеленский страшен для православия

Onufriy

Onufriy написал:

Добрячий текст +5!
 
51-е правило Шестого Вселенского собора запрещает всем христианам посещать комедийные представления... программы с участием Зеленского подпадают под анафему, так как усеяны непристойностями

З огляду на це, православна Церква не повинна б агітувати за Зеро... feel

Але... wink в УПЦ МП тепер усе інакше...

Дійсно, ну як же можна не підтримати чоловічка? Тим більше, коли він - за "електронний концтабір"? winked

Грецький Центр теологічних досліджень пропонує вихід з ...

Onufriy

Onufriy написал:

 
ПЦУ та УПЦ (МП) сформують єдиний православний Синод...

Які дикі пропозиції! belay   
Які страшно відстали ці греки! angry
Вони нічогісінько не знають про "вЬру православную": ні про "російський світ", ні про "вєлічіє", ні про "богоданість" Пу!..
І вже тим більше - про "єресь українства", "єресь гуманізма" і богомерзотність геометрії!!

Ну як же зможуть правовірні овечки святоросійства возсісти поряд з козлищами жидорептилоїдства?!! recourse

Польская Православная Церковь поддерживает украинскую а...

Філософ

Філософ написал:

Польська ПЦ це збір неуків радянського зразка. Вже давно доведено апостольське спадкоємство колишніх УАПЦ і УПЦ КП. Тому всі розмови про "перерукополеження" є безпідставними. Тимбільше з ієрархами ПЦУ спіслужив Вселенський патріарх!

Циркулярний лист Тюченської єпархії. Про духовні критер...

Onufriy

Onufriy написал:

1. Вибір 2019 дійсно пісний... recourse 
2. Пророцтво п. Лепехи збулося:
"аполітичні" москвовіри агітують за ЗЕро-кандидата
Всеволод Чаплін: "надо достигать договоренностей с лидером гонки (Зеленским), требуя письменных гарантий прекращения гонений на каноническую Церковь, возвращения политэмигрантов и критиков «европейского выбора» в политику... назначения министром культуры (он курирует религию) Юрия Бойко, Виктора Медведчука, Вадима Новинского или Василия Анисимова..."
"Порошенко – абсолютное зло"
love
https://credo.press/223778/

Всеукраїнська Рада Церков закликає робити вибір президе...

Onufriy

Onufriy написал:

мусимо усвідомити: якою повинна бути наша держава?

Яке питання, така і відповідь. feel Для терезої відповіді доречніше усвідомити, чого ми хочемо від майбутнього президента?
1. Особистого багатства?
2. Подолання людської продажності "в окремо взятій країні"?
3. Припинення глобального міжнародного конфлікту?
Твереза відповідь можлива лише у тому випадку, якщо ми чекаємо чогось іншого. Бо ніякий президент не зробить вас багатим, не "подолає корупції" і не "припинить війни"

Це якщо він не "чарівник з голубого вертольота" recourse


27 березня — 01 квітня сайт "Релігія в Україні" зупин...

Onufriy

Onufriy написал:

Це дуже прикро. Той випадок, коли сюрприз неприємний angry 

Як відбувається перехід з УПЦ МП в ПЦУ

dutchak1

dutchak1 написал:

Пасхавер десь писав, що «Когда-то один из руководителей Европейского союза неофициально сказал: «Если бы русские не были белыми, у нас бы к ним претензий не было. А так ведь белые, вроде бы свои, но не как мы». То же самое можно сказать и про нас». І там, далі, Пасхавер писав що у нас цінності інші. Добавимо – не тільки інші але і з тими цінностями, які ми переносимо від цивілізації і від Європи до нас, проходять дивні метаморфози.

Ми дикунський, варварський народ і це особливо видно в нашому дикунському, варварському релігійному законодавстві.  Причому це якесь небачене і неописане варварство. Ми користуємось речами і благами цивілізації і одночасно реконструюємо суспільні відносини, схожі на описи з шкільних історичних підручників про давні часи. Наші відносини це якась амальгама з давнього, застиглого в часі ординства, на яке додатково наклалась катастрофа 1917 року.  Для прикладу -  всі ці ламентації про захист автономії громади, про захист права свободи вибору підпорядкування, про свободу переходу громади – це все для придурків і убогих. Так, автономія релігійної громади є одним з основних положень міжнародного права, міжнародних угод, які підписала Україна. Але в них це означає що громада самостійно визначає себе автономною, самостійно проводить свої межі в яких живе і порядкую по своїх власних установах і правилах. Визнання державою цієї автономії є похідне від волі самої громади. У нас же, незважаючи на те, що всі християнські церкви в Україні визнають автономною всю церкву, держава приймає закон яким фактично нищить церкву, робить самостійними і незалежними парафії. Далі держава проголошує ту свободу «підпорядкування» і береться її захищати. Тут можна  звернути увагу, що послідні зміни в ст.8 релігійного закону, якими намагаються регулювати і захищати те «підпорядкування», в рівній мірі відносяться до зареєстрованих громад і до громад, які навіть не повідомляють державні органи про своє утворення. Який зміст має тоді та детальна регламентація прописана в ст.8 для тих громад? Що законодавець збирається «захищати» в цьому випадку? Здоровий глузд тут підказує, що парафія при діючому законі може міняти підпорядкування хоч кожної години і 24 рази на добу. Це право декларативне і його неможливо ні порушити ні захистити. Проблеми виникають тільки у парафій-юросіб і це є проблеми не «захисту» якоїсь свободи громади а проблеми майна. І тут вже видна друга придуркуватість і щоб її побачити, треба читати Цивільний кодекс, читати на рівні першого курсу юрфаку. Все, що відбувається з юрособою, абсолютно все описано цивільним правом і хто може пояснити, використовуючи цивільне право – що таке зміна підпорядкування юрособою? Що таке канонічне підпорядкування з точки зору ЦК? Що відбувається з юрособою при такій зміні підпорядкування чи з тою особою, якій стають підпорядковані? Абсолютно нічого і це є повна дурня, яку придуркуватий український законодавець і на пару з ним такий же придуркуватий український релігієзнавець взялись захищати світським правом. Термін «зміна підпорядкування» в цивільному праві має інший зміст чим той, який вкладають у нього віруючі і в реальності це означає зміну віри частиною віруючих чи ще якісь канонічні нюанси в цій вірі.  Але саме цивільне право не в змозі описати і навіть не існує таких правових термінів які б описали це «підпорядкування» чи цю зміну віри чи якісь зміни у вірі. Цивільному праву байдуже до цих змін і громада може міняти «підпорядкування» у всьому діапазоні світових релігій і культів, залишаючись згідно положень нашого релігійного закону одною і тією ж юридичною особою(!). Звучить це безглуздо як і безглузді наші намагання цивільним правом «захищати» чи «регулювати» такі переходи юридичної особи. Зміст це би мало тільки в тому випадку, як би ми  доказували всім і переконували всіх в тому, що юридична особа може вірити в Бога.

Ну і повна дурня вже по майну. Для розуміння примітивно можна виділити три рівня розвитку права власності. Перший, дикунський або нульовий. Якщо дикуну сказати що ця річ є власністю Джона чи Івана, він порахує тебе за божевільного. Річ може бути тверда, м’яка, кольорова, кругла, квадратна але як вона може мати признаки Джона, як це знайти, де в ній той Джон. Другий рівень, варварський, це коли власністю є те, до чого можеш дотягнутись і що можеш захистити. Третій рівень це вже цивілізовані, складні і абстрактні правові терміни, за якими навіть річ Джона, яку він передав тимчасово комусь чи загубив – все одно залишається його. І от на другому рівні вже видно шляхи до цивілізованої власності, її початки. Початок йде від того, що власністю стає те, що ти сам визнаєш своїм. Наприклад – йдеш по вулиці в штанях і ці штані є твої не тому, що вони нумеровані і по номеру держава указом визначила їх твоїми а тому що ти їх сам визнав своїми. Після цього самостійного визнання держава починає ці штані захищати як твої. Так і тут. В 1991 році, коли держава почала ліпити відносини з церквами, вона в діалозі з ними повинна була бачити, що вони визнають своєю власністю і як нею розпоряджаються. А вони, всі християнські церкви України, визнають власниками церковного майна не громади а всю церкву. Незважаючи на те, держава, в порушення конституційного відділення, влізла в церкви і сама «призначила» власниками парафії, зробила з церкви збіговисько незалежних юридичних осіб з гібридними статутами, зі статутами в яких поєднала бульдога з носорогом – світське і канонічне право. І от вже і ПЦУ, підтанцьовуючи Порошенку, приводить свій статут у відповідність до дикунського закону, записує церкву як зібрання незалежних юросіб, утворених по ЦК України. А на початках, в першому варіанті Статуту, писалось про церкву як особу, яка сама будує відносини з державою. І тут буде цікаво поспостерігати, як ПЦУ буде далі творити свої документи, особливо парафіяльні. Як визначить власність.

Тобто, ми не то що залишаємось на дикунському рівні, ми навіть заблокували його можливий розвиток. Можна подивитись на конфлікт у Львові, де громада УГКЦ намагається залишити за собою костел. Скільки там в обговоренні позбігалось буйних, дикунів, клянуть поляків, Мокшицького, розкопують старі могили! Врешті УГКЦ, яка претендує на цивілізованість, ліквідовує буйну парафію. Наслідок – новий припадок в мереживному обговоренні. Ще приклад. Можна почитати фантастичний матеріал на «Релігія в Україні», як в позаминулому столітті у Львові цивілізовано вирішували долю покинутого румунського храму. Фантастичний матеріал в порівнянні з нашим дикунством. Ми не то що стоїмо на місці, ми навіть вдаємо якось рухатись реверсом в минулі часи і при цьому приймаємо законодавство, яке захищає мародерство. Закон №4128 – це Закон Мародерів. У всі часи мародерство було ознакою військових конфліктів, при яких військові загони або банди найманців грабували беззахисне населення на територіях, статус яких тимчасово був не встановлений. Так і у нас. Використовуючи реальну війну, політики і законодавці «організували» законоподібний грабунок одних громад громадян другими громадами громадян, розділених релігійними переконаннями. І це особливо вражає, оскільки мародерами стають християни і їх спільноти. Адже ж саме в християнському середовищі в давні часи виникло розділення церковного і світського права, при якому християнське середовище залишилось ізольованим місцем де панували моральні основи керування церковним майном. Збереження цього середовища здійснено радикальним відділенням від світського права і оскільки  суть керування церковним майном не у застосуванні правових конструкцій, а в здійсненні місії церкви, то і успіх цієї місії став критерієм правильності прийняття рішень і здійснення тих чи інших дій з церковним майном. У нас же безглузді спільноти заполітизованих громадян, які вважають християнство просто громадським рухом з формальним моральним законодавством, притягнули в християнське середовище світське право, причому у гіршому його варіанті. Адже навіть світські юридичні особи, при виникненні конфліктів і суперечок між засновниками громади про використання майна, дають право тим громадянам, які кінцево не погодились з рішеннями громади, вийти з громади разом з тим майном, яке вони вклали. Тобто, якщо в християнській громаді не існує християнських відносин з іншими членами громади, які могли б керувати ними при залагодженні майнових питань, якщо громада «голосуванням» позбавляє участі у вирішенні майнових питань меншу кількість громади то, за відсутності християнських відносин, необхідно би мінімально зберегти хоч якусь справедливість до своїх земляків і сусідів і виключити мародерство. Якщо християнська справедливість і моральні відносини тут відсутні то тоді необхідно зберегти цивілізовану, світську справедливість.  Тобто тоді, в продовження світського правила про фіксоване членство в громаді, це членство необхідно доповнити таким же світським обліком внесків і пожертв кожного фіксованого члена громади. І при виключенні любого члена громади, громада повертає йому ті внески або компенсує їх.

 

Який порядок проведення перевірок релігійних організаці...

dutchak1

dutchak1 написал:

Добре було б якби юрист пояснив собі, і нам всім в тому числі, як він з'єднав релігійну організацію з господарською діяльністю у її законодавчому визначенні?  Наведем визначення -

Господа́рська дія́льність — будь-яка діяльність, в тому числі підприємницька, пов'язана з виробництвом та обміном та переробкою матеріальних і нематеріальних благ, що виступають у формі товару.

Під господарською діяльністю в Господарському кодексі України розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. (ст. 3 ГК України)

Страдания за Москву, это не страдания за Христа ‒...

Onufriy

Onufriy написал:

"головний мЬсЬонер РПЦ" з азартом доводить, що 1+1=2 love
Очевидна актуальність кураєвського просвітництва для святоросичів РПЦ є найкращим доведенням смерті "російського православ'я"

Те що сьогодні животіє на москві - не православ'я, а зла і погибельна єресь 
в духе своей готтентотской этики

Не «нас ради, человек», а «ее ради, епархиальной собственности, сшедшаго с небес»


Вікарій Київської митрополії УПЦ (МП) — власник двох ав...

В. Ясеневий

В. Ясеневий написал:

ну и правильно.Чего терятся. Жизнь дается только один раз.Поэтому нужно брать от неевсе что можна...Многая Вам лета, дорогой владыка. Притом, наиканоничнейший...

Старый дуб рухнул. И тут, началось…

В. Ясеневий

В. Ясеневий написал:

Воистину христианство уже давно умерло!   Вместо тяжелой борьбы с пристрастиями и грехами в себе для перерождения и преображения человека( ества) , мы (не все ли?),  говорим  и призываем только(!)  к внешнему исполнению обрядов..Где же эти совершенные ПОСЛЕДОВАТЕЛИ ХРИСТА??? О, как хотелось бы хотя бы посмотреть на них...А они должны были бы сами  спастись и СПАСТИ ВЕСЬ МИР!!! Кто же и куда нас и весь мир ведет???

Депутат Денис Бородюк: «Ни один олигарх столько не укра...

Onufriy

Onufriy написал:

люди, которые не боятся Бога, не доверяют и другим людям

Ни один олигарх столько не украдет, сколько крадут все украинцы понемножку

мы живём просто-напросто не по средствам

Толковий єретик адвентист. Добряче сказав +5!

10 відповідей про автокефалію Православної Церкви Украї...

Onufriy

Onufriy написал:

Слабкість статті у тому, що вона викриває воканонічнених брехунів, але не викриває єресі

Базікати отаку похабщину може лише проклятий святоросійський єретик: 
не варто приєднуватись до ПЦУ, бо це буде зрада нашій православній вірі

таїнства в ПЦУ є недійсними

ПЦУ — це легалізований розкол

10 відповідей про автокефалію Православної Церкви Украї...

Onufriy

Onufriy написал:

Цитата: dima222
авторами говориться про умовність або неправдивість факту вбивства

Ви не праві - розпусники говорять лише про те, що загиблі не були безвинно убитими...  what (...):
помолилися за упокій душ «невинно убієнних на Майдані»

10 відповідей про автокефалію Православної Церкви Украї...

dima222

dima222 написал:

Та про що там говорити. Ось сайт Володимир-Волинської єпархії дає новину про участь представників єпархії у вшануванні убієнних на Майдані. Останні слова у лапках - тобто авторами говориться про умовність або неправдивість факту вбивства. Для мене цього достатньо щоб переконатися, що МП - це ворожа Україні структура. 
http://xn--80a3aeu4czas.xn--j1amh/m-volodymyr-volynskyi-predstavnyky-ieparkhii-d
oluchylysia-do-vshanunnia-ubiiennykh-na-maidani/