Захід, традиційними організаторами якого виступили Центр дослідження релігії факультету філософської освіти і науки НПУ імені М.П. Драгоманова, Ресурсно-дослідницький центр Євро-азіатської акредитаційної асоціації, Відділ розвитку освіти Євро-азіатської акредитаційної асоціації, а також Відділення релігієзнавства та богослов’я студентського наукового товариства факультету філософської освіти і науки НПУ імені М. П. Драгоманова, вже вчетверте проходить у Драгоманівському виші. Цього разу оголошена тема семінару – «Старий Завіт і його значення в сучасному християнському богослов'ї».

Привітавши учасників та гостей семінару, модератор Віталій Хромець підкреслив виняткову важливість проведення таких заходів. Свідчення цьому – підвищена увага до нього, адже вся аудиторія була заповнена, в т.ч. і представниками вишу – студентами, які навчаються за спеціальностями «Релігієзнавство» та «Богослов’я». Як зауважив модератор заходу, робота семінару спрямована на аналіз перспектив та потенції розвитку біблеїстики в контексті розвитку сучасного християнського богослов’я.

Першим спікером семінару виступив доктор теології, викладач, біблеїст і душпастир київського Інституту релігійних наук ім. св. Томи Аквінського о. Петро Октаба з доповіддю на тему «Читати Новий Завіт у світлі Старого чи Старий Завіт – у світлі Нового». Перше, на що звернув увагу доповідач, – «не нав’язувати Старий Завіт – в світлі Нового». Чи потрібно читати Старий Завіт методологічно? Які існують відмінності між Старим Завітом і Новим? Що є підставою Старого Завіту? – це далеко не весь перелік питань, навколо яких зосередився о. Петро Октаба. В основу виступу лягли конкретні приклади, критика тексту, інтерпретація фрагментів зі Старого та Нового Завітів, що дозволило більш глибоко розібратися в порушеній проблематиці.

Спільна патформа: у Київ на методологічний семінар з’їхалися знавці Старого Завіту

Лекцію про «Потенціал Старого Завіту у формуванні соціальної етики для християнських церков» провів Крістофер Райт, священнослужитель Англіканської церкви, відомий знавець Старого Заповіту, директор міжнародного фонду Langham Partnership International, автор книг «Унікальність Ісуса», «Місія Бога», «Пізнання Ісуса через Старий Завіт», «Повторення Закону» в серії коментарів NIBC та ін. (Цікавий огляд книг К. Райта «Місія Бога», «Око за око» зробив Іван Русин, ректор Української євангельської теологічної семінарії, анонсувавши подальші заходи їх обговорення.)

«Для мене велике задоволення бути в Україні. Це перший візит, але сподіваюся не останній», – такими словами розпочав свій виступ Крістофер Райт. За словами доповідача, «Біблія – великий наратив, який має початок, середину, закінчення». Водночас історія Біблії складається з 5 частин, які створюють одне ціле. В цьому контексті К. Райт зауважив, що неможливо недооцінювати роль та значення Старого Завіту, який потрібен насамперед для того, щоб зрозуміти всю цілісність історії. «Старий Завіт – частина нашого Писання», – підкреслив доповідач. Меседж виступу такий: «Бути християнином – бути в історії, жити заради історії».

Тож, розкриваючи потенціал Старого Завіту, К. Райт детально зупинився на його важливості і тому, як це стосується християнського богослов’я. Нагадаємо основні моменти: по-перше, Старий Завіт допомагає зрозуміти характер Бога, якого називаємо нашим Богом, по-друге, Старий Завіт потрібен для кращого розуміння христології, і, по-третє, для кращого розуміння еклезіології.

Разом з тим Старий Завіт є важливою основою формування соціальної етики, акцентуючи увагу на єдності, ідеї справедливості, чіткому запереченні тиранії. В цьому руслі Старий Завіт показує нашу ідентичність, ціль, будучи важливою частиною есхатології.

Спільна патформа: у Київ на методологічний семінар з’їхалися знавці Старого Завіту

Третім доповідачем став Володимир Яким, докторант Євангелістського богословського університету м. Лувен, Бельгія (спеціалізація – Старий Завіт), викладач Київської богословської семінарії Талботської школи теології Ла Міради (Каліфорнія) із виступом на тему «Старий Завіт і концепція воскресіння: традиційно-історичний аналіз Іс. 26:19 в контексті сучасної богословської думки». Перш за все, Володимир Яким ознайомив учасників семінару з предметом дослідження: що могло бути автору Іс. 26:19 про воскресіння мертвих, якби цей текст був написаний в VIII ст. до н.е.? У фокусі уваги доповідача – традиційно – історичний підхід (аналіз), використання якого було представлено на семінарі. Він, зокрема, зазначив, що цей аналіз має декілька назв: традиційно-історичний метод або традиційно-історичний критицизм. Окресливши особливості та практику даного методу, доповідач перейшов до аналізу концепції воскресіння, що включала не лише актуальність, а й літературний та сучасний богословський контексти.

Останнім доповідачем став доктор біблійного богослов'я, директор всеукраїнського бюро у справах душпастирства родин при Конференції римо-католицьких єпископів в Україні Роман Лаба, а говорив він на тему «Старий Завіт – preparation Evangeliae. Пасхальна тайна – герменевтичний ключ старозавітніх текстів». В центрі його виступу – специфіка використання герменевтичного підходу до Старого Завіту.

Підвівши підсумки роботи семінару, модератор заходу Віталій Хромець подякував його учасникам та анонсував наступний, вже VI, науково-методологічний семінар, котрий відбудеться 17 лютого 2018 року. Тож НПУ імені М.П. Драгоманова вже традиційно запрошує дослідників до подальшої співпраці.

Анна Поліщук

Теги: